Рішення № 26403066, 04.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа№ 5011-70/10812-2012 04.10.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність - Прогрес", м.Київ

до Відкритого акціонерного товариства Науково-виробничий комплекс "Курс",

м.Київ

про стягнення 2 402 600,00 грн.

Суддя Капцова Т.П.

Представники :

від позивача: не з'явився

від відповідача: Гудов М.І. -пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Співдружність - Прогрес" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Науково-виробничий комплекс "Курс" про стягнення вексельної суми у розмірі 2 000 000,00 грн. за простими векселями серії АА 0073104 від 31.07.12р., серії АА 0073105 від 31.07.12р., серії АА 0073106 від 31.07.12р., серії АА 0073107 від 31.07.12р. та відсотків на суму векселів у розмірі 402 600,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати вищевказаних простих векселів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.12р. порушено провадження у справі №5011-70/10812-2012 та призначено розгляд справи на 13.09.12р.

12.09.12р. через канцелярію суду від представника позивача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов визнає, однак, посилаючись на скрутне матеріальне станвоище, вказує про неможливість оплати боргу.

У судове засідання 13.09.12р. представники сторін з'явились. Через канцелярію суду представниками сторін на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 09.08.12р. подано додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

13.09.12р. у судовому засіданні оголошувалася перерва до 04.10.12р.

У судове засідання 04.10.12р. представник відповідача з'явився. Представник позивача у судове засідання 04.10.12р. не з'явився, про причини неявки повноважного представника суд не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

В матеріалах справи міститься протокол судового засідання від 13.09.12р. та розписка представника позивача, які свідчать про те, що позивач був повідомлений та обізнаний про дату та час розгляду справи судом.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.10.12р. щодо розгляду справи за відсутності представника позивача не заперечував.

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Оскільки позивач не з'явився у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника позивача.

04.10.2012р. у судовому засіданні представник відповідача позов визнав.

У судовому засіданні 04.10.2012р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

15.05.2006р. між Відкритим акціонерним товариством Науково-виробничий комплекс "Курс" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Співдружність - Прогрес" (підрядник) укладено Договір №18 від 15.05.2006р. (далі -Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, замовник доручив, а підрядник зобов'язався відповідно до умов цього Договору власними та залученими силами і засобами, з постачанням будівельних матеріалів, у строки, визначені замовником, почати та виконати ремонт приміщень Адміністративної будівлі, розташованої по вул. Бориспільська, 9 у м.Києві.

Згідно п. 2.1.1. Договору, замовник зобов'язався здійснити оплату виконаних підрядником робіт за Договором в порядку, на умовах і в терміни, передбачені ст. 3 цього Договору.

Відповідно до п. 3.7. Договору, форма розрахунків -безготівкова (шляхом перерахування грошових коштів із поточного рахунку замовника на поточний рахунок підрядника) або вексельна (шляхом видачі замовником простого векселя на ім'я підрядника).

Як зазначає позивач в позовній заяві, ним на виконання умов Договору було здійснено обумовлені договором ремонтні роботи на суму 9 984 312,95 грн. Позивач вказує, що відповідачем, з огляду на п. 3.7. Договору, було сплачено позивачу в безготівковій формі 2 484 312,95 грн. шляхом перерахування грошових коштів із поточного рахунку замовника на поточний рахунок підрядника, а на суму 2 000 000,00 грн. відповідачем було видано позивачу прості векселі зі строком платежу «за пред'явленням». Позивач зазначає, що після настання строку платежу за простими векселями та пред'явлення їх до оплати відповідачу, останнім вказані векселі оплачені не були, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідача 2 000 000,00 грн.

Судом встановлено, що відповідачем в якості оплати боргу за виконані ремонтні роботи згідно Договору було передано, а позивачем прийнято прості векселі на суму 2 000 000,00 грн. з терміном погашення «по пред'явленню», а саме: вексель серії АА 0073104 від 31.07.12р. на суму 500 000,00 грн., вексель серії АА 0073105 від 31.07.12р. на суму 500 000,00 грн., вексель серії АА 0073106 від 31.07.12р. на суму 500 000,00 грн. та вексель серії АА 0073107 від 31.07.12р. на суму 500 000,00 грн., що підтверджується Актом прийому-передачі векселя від 31.07.12р.

Як встановлено ч. 3 ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

З огляду на те, що п. 3.7. Договору передбачено можливість проведення розрахунків у вексельній формі, суд приходить до висновку, що, у зв'язку з видачею (передачею) векселів за Договором грошові зобов'язання сторін за договором №18 від 15.05.2006 р. в частині оплати 2 000 000,00 грн. припинилися та виникли грошові зобов'язання за векселями, зокрема, серії АА 0073104 від 31.07.12р. на суму 500 000,00 грн., вексель серії АА 0073105 від 31.07.12р. на суму 500 000,00 грн., вексель серії АА 0073106 від 31.07.12р. на суму 500 000,00 грн. та вексель серії АА 0073107 від 31.07.12р. на суму 500 000,00 грн.

Судом встановлено, що листами №149/2 від 21.07.2008р. та №16/1 від 28.05.2009р. відповідач звертався до позивача з пропозиціями внести зміни до строку пред'явлення векселів шляхом збільшення строку за пред'явленням.

Як вбачається з листів №23/3 від 23.07.2008р. та №04/06 від 04.06.2009р. позивач не заперечував щодо зміни терміну погашення (оплати) простих векселів.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Згідно ст. 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів.

Частиною 1 ст. 34 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі встановлено, що переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про обіг векселів в Україні" зміни до тексту векселя можуть вноситися за ініціативою його держателя виключно векселедавцем (за переказним векселем - трасантом) шляхом закреслення старого реквізиту та написання нового із зазначенням дати внесення змін та підписанням відповідно до цього Закону.

Судом встановлено, що векселедавцем було внесено зміни до тексту простих векселів, а саме 25.07.2008р. шляхом закреслення старого реквізиту та написання нового у вищевказані векселі було внесено зміни у термін погашення (оплати) та зазначено: «по пред'явленню, але не раніше 31.07.2009р.». Крім того, 27.07.2009р. векселедавцем було повторно внесено зміни до тексту простих векселів шляхом закреслення старого реквізиту та написання нового реквізиту терміну погашення (оплати) простих векселів та зазначено: «по пред'явленню, але не раніше 01.02.2010р.».

У зв'язку з внесенням змін до бланків простих векселів, сторонами було складено та підписано Акт внесення змін до простих векселів від 25.07.2008р. та Акт внесення змін до простих векселів від 27.07.2009р.

Як вбачається з бланків вищезазначених простих векселів, термін їх погашення (оплати) «по пред'явленню, але не раніше 01.02.2010р.».

Судом встановлено, що 02.02.2010 р. позивач пред'явив відповідачу вексель серії АА 0073104 від 31.07.12р. на суму 500 000,00 грн., вексель серії АА 0073105 від 31.07.12р. на суму 500 000,00 грн., вексель серії АА 0073106 від 31.07.12р. на суму 500 000,00 грн. та вексель серії АА 0073107 від 31.07.12р. на суму 500 000,00 грн. до оплати, що підтверджується листом №02/02/2 від 02.02.2010р. та Актом пред'явлення векселів до оплати від 02.02.2010 року, підписаним сторонами та скріпленим печатками останніх.

Пунктом 2 Акту пред'явлення векселів до оплати від 02.02.2010 року сторони погодили, що платіж проти векселів, вказаних в п.1 цього акту, векселедавець здійснює протягом одного банківського дня з дня складання цього акту.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується те, що 02.02.2010 р. відповідачем отримано Акт пред'явлення векселів до оплати від 02.02.2010 року та вказаним актом встановлено, що платіж векселедавець здійснюється протягом одного банківського дня з дня складання акту, то обов'язок відповідача оплатити пред'явлені векселі виник саме з моменту їх пред'явлення позивачем, а оплата за пред'явленими позивачем простими векселями повинна бути здійснена відповідачем до 04.02.2010 р.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підтвердження належного виконання свого зобов'язання щодо оплати пред'явлених позивачем векселів, відповідач жодних доказів суду не надав, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимога про стягнення з відповідача 2 000 000,00 грн. визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

В позовній заяві позивач, також, просить стягнути з відповідача відсотки нараховані на вексельну суму у розмірі 402 600,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, держатель може вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу: 1) суму неакцептованого або неоплаченого переказного векселя з відсотками, якщо вони були обумовлені; 2) відсотки в розмірі шести від дати настання строку платежу; 3) витрати, пов'язані з протестом і пересиланням повідомлень, а також інші витрати.

Згідно ч. 5 ст. 2 Закону України "Про обіг векселів в Україні" відсотки, про які йдеться у пункті 2 статті 48 і пункті 2 статті 49 Уніфікованого закону, на суму векселів, як виданих, так і тих, що підлягають оплаті на території України, нараховуються виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день подання позову і від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову відповідно.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок відсотків на вексельну суму, який відповідає вимогам законодавства, проведений за період з 03.02.2010 р. по 03.08.2012 р. та відповідно до встановленої облікової ставки Національного банку України, а тому вимога про стягнення відсотки на вексельну суму у розмірі 402 600,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Науково-виробничий комплекс "Курс" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, код ЄДРПОУ 21607389) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність - Прогрес" (01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/7, код ЄДРПОУ 31111632) вексельну суму у розмірі 2 000 000 (два мільйона) грн. 00 коп., відсотки на вексельну суму у розмірі 402 600 (чотириста дві тисячі шістсот) грн. 00 коп. та 48 052 (сорок вісім тисяч п'ятдесят дві) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 09.10.2012 р.

Суддя Капцова Т.П.