Рішення № 26402783, 10.10.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.10.12 р. Справа № 5006/8/107/2012

Господарський суд Донецької області у складі:

Судді Бокової Ю.В., при секретарі судового засідання Д'яковій Ю.Ю.

розг?лянувши матеріали справи за п?озовом: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», м. Київ

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Мі?ська страхова компанія», м. Донецьк

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2, м. Київ

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3, м. Київ

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4, м. Київ

про: стягнення 2407,31 грн.

за участю представників:

від позивача: Кендюх Т.В. - за довір. від 29.08.2012 р. № 192-29/1

від відповідача: не з'явився.

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2: не з'явився

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3: не з'явився

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м. Донецьк про стягнення шкоди в сумі 2407,31 грн.

Ухвалою господарськ?ого суду Донецької області ві?д 25.07.2012 р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних в?имог на предмет спору на сторо?ні позивача - ОСОБА_2, м. Київ, третю особу, яка не заявляє самостійних в?имог на предмет спору на сторо?ні позивача - ОСОБА_3, м. Київ, третю особу, яка не заяв?ляє самостійних вимог на пред?мет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4, м. Київ.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір добровільного страхування наземного транспорту № 09/02-5650728 від 16.10.2009 р., повідомлення про настання страхового випадку від 29.12.2009 р. № 1-2/9002, заяву про виплату страхового відшкодування № 372-01/10 від 18.01.2010 р., довідку ДАЇ від 15.01.2010 р. № 8542225, постанову Оболонського районного суду м. Києва в?ід 04.02.2010 р. по адміністративній справі № 3-1044/10, звіт від 12.02.2010 р. № 371-У, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3, посвідчення водія на ОСОБА_3, акт огляду транспортного засобу від 13.01.2010 р. № 371-У, страховий акт від 14.01.2010 р. № 02-6645-09, страховий акт від 15.02.2010 р. № 02-6645-09,платіжне доручення від 25.01.2010 р. № 15488 та від 19.02.2010 р. № 16527, претензія на виплату відшкодування в порядку регресу від 05.04.2012 р. № 203/10-1287, поліс № ВВ/5747020, правовстановлюючі документи тощо.

09.08.2012 р. через канцелярію господарського суду Донецької області від третьої особи, яка не заявляє самості?йних вимог на предмет спору на? стороні позивача ОСОБА_3, надійшли пояснення, в яких останній зазначив, що керував автомобілем марки «Мазда», державний номер НОМЕР_1 на підставі довіреності. Вказав, що грошову компенсацію отримав весною 2010 р. Просив розглянути справу за його відсутності.

10.08.2012 р. через канцелярію господарського суду Донецької області від третьої особи, яка не заявляє самості?йних вимог на предмет спору на? стороні відповідача ОСОБА_2, надійшли пояснення та клопотання, в якому останній просив розглядати справу за його відсутності.

13.08.2012 р. на адресу суду від Оболонського районного суду м. Києва надійшла адміністрат?ивна справа № 3-1044/10 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4.

05.09.2012 р. через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просив відкласти розгляд справи № 5006/8/107/2012 на іншу дату.

17.09.2012 р. через канцелярію господарського суду Донецької області від позивача надійшла заява про залучення додаткових доказів, що були витребувані судом.

05.09.2012 р. через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просив розгляд справи провести за наявними в справі документами без участі представника відповідача.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву не надав, хоча повідомлявся про судові засідання належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою визначеною у якості місцезнаходження за матеріалами справи.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неодноразова неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача і не надання ним певних документів у світлі приписів ст. ст. 4-3, 22, 33 та 77 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не може вважатися підставою для подальшого зволікання із вирішенням спору.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

28.12.2009 р. о 15 год. 50 хв. у м. Києві на вул. Дегтяренка, 26/28, у зв'язку з порушенням ОСОБА_4 Правил дорожнього руху сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів марки «Мазда», державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, під керуванням ОСОБА_3 на законних підставах та автомобіля марки «Шевроле», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 Дані факти засвідчені в довідці відділення ДАІ від 15.01.2010 р. № 8542225.

Судом при розгляді справи були досліджені матеріали адміністративної справи № 3-1044, які надійшли від Оболонського районного суду м. Києва.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 04.02.2010 р. по адміністративній справі № 3-1044/10 ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення., передбаченого ст. 124 КпАП України та застосовано адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 425,00 грн.

Таким чином, винною у скоєнні ДТП особою, згідно матеріалів справи, в тому числі постанови Оболонського районного суду м. Києва від 04.02.2010 р. по справі є ОСОБА_4

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 09/02-5650728 від 16.10.2009 р. (далі по тексту - Договір).

Строк дії Договору з 18.10.2009 р. до 17.10.2010 р.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на момент скоєння ДТП пошкоджений у ДТП автомобіль марки «Мазда», державний номер НОМЕР_1 був застрахованим.

Предметом Договору є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача).

Об'єктом страхування є, в тому числі, автомобіль «Мазда», державний номер НОМЕР_1.

Розмір франшизи за кожним видом страхового ризику визначено п. 2.1 вказаного Договору.

Абзацом 2 ч. 1 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до звіту від 12.02.2010 р. № 371-У вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Мазда», державний номер НОМЕР_1 становить 4015,02 грн. (у т.ч. ПДВ).

Відповідно до, страхового акту від 14.01.2010 р. № 02-6645-09 та страхового акту від 15.02.2010 р. № 02-6645-09, зазначена подія була визнана страховою та сума страхового відшкодування (сума виплати) склала 2407,31 грн.

На підставі договору? добровільного страхування наземного транспорту № 09/02-5650728 від 16.10.2009 р., страхового акту від 14.01.2010 р. № 02-6645-09 та страхового акту від 15.02.2010 р. № 02-6645-09, Товариством з додатков?ою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», м. Київ здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 2407,31 грн. на користь ОСОБА_2 - власника автомобіля, що підтверджується пл?атіжними дорученнями № 15488 від 25.01.2010 р. та № 16527 від 19.02.2012 р.

Таким чином, внаслідок настання ДТП, позивач по справі зазнав витрат із сплати суми страхового відшкодування за Договором у загальному розмірі 2407,31 грн.

Згідно статті 27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 1 ст. 1191 цього ж кодексу, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а остання звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1187 Цивільного кодексу України та пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (зі змінами та доповненнями) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав. Джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного рухові автомобіля).

Слід зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Відповідно до матеріалів справи, 28.12.2009 р. о 15 год. 50 хв. у м. Києві на

вул. Дегтяренка, 26/28, у зв'язку з порушенням ОСОБА_4 Правил дорожнього руху сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів марки «Мазда», державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, під керуванням ОСОБА_3 на законних підставах та автомобіля марки «Шевроле», державний номер НОМЕР_2, під керуванням

ОСОБА_4, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Вина ОСОБА_4 підтверджена матеріалами адміністративної справи № 3-1044/10.

Таким чином, шляхом дослідження всіх матеріалів справи, господарський суд дійшов висновку, що ДТП сталося саме з вини ОСОБА_4

Посилаючись на той факт, що автомобіль марки «Шевроле», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4 було застраховано у відповідності до приписів Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ПрАТ «Міська страхова компанія», позивач звернувся до відповідача з претензією про виплату страхового відшкодування в порядку регресу від 05.04.2012 р. про відшкодування у порядку регресу шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою в сумі 2407,31 грн. Проте, відповідач відповіді на регресну вимогу не надав, кошти не перерахував.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем та ОСОБА_4 було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ВВ № 5747020, який станом на 28.12.2009 р. був діючим. Відповідно до полісу особа, відповідальність якої застрахована - ОСОБА_4 Ліміт відповідальності за цим договором за шкоду заподіяну майну складає 25500,00 грн., франшиза - 0.

Отже, на момент скоєння ДТП відносно автомобілю марки «Шевроле», державний номер НОМЕР_2, існував діючий поліс.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, що діяла у спірний період) - далі Закон, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 цього ж Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що до позивача по справі, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором, перейшло право регресного позову до страховика (відповідача по справі), який застрахував відповідальність особи, що спричинила дорожньо-транспортну пригоду.

На підставі наведеного, позивач звернувся із позовними вимогами про стягнення 2407,31 грн. матеріальної шкоди.

Згідно ч. 18 ст. 9 Закону України „Про страхування", франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Відповідно до договору добровільного страхування транспортних засобів № 09/02-5650728 від 16.10.2009 р. розмір франшизи складає 1553,88 грн.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 2407,31 грн. є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі ст. ст. 993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 67, 193 Господарського кодексу України, Закону України „Про страхування", Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33,35, 43, 44, 49, 82-85, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», м. Київ про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 2407,31 грн., задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м. Донецьк (83053, м. Донецьк, вул. Краснооктябрьська, б. 111, код ЄДРПОУ 30244124) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (02100, м. Київ, вул. І. Дубового, 18, п/р 26507300000777 в ПАТ «Банк Форум», МФО 322948, ЄДРПОУ 31704186) шкоду, завдану дорожньо-транспортною пригодою в поря?дку регресу в розмірі 2407,31 грн, судовий збір в сумі 1 609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 10.10.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину. рішення.

Повний текст рішення підписаний 12.10.2012 р.

Суддя Бокова Ю.В.