Постанова № 26402349, 09.10.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2012 р. Справа № 5015/1291/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя суддіПершиков Є.В., Полянський А.Г., Яценко О.В. (доповідач у справі)розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 19.07.2012 рокуу справі№ 5015/1291/12господарського суду Львівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Комфорт-Сервіс"доПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача1. Відділення державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області 2. Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4провизнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий написв судовому засіданні взяли участь представники від позивача відповідача Асташкін А.В. дов. б/н від 25.11.2011 року, Карпінський С.В. дов. № 602/11.5.2 від 09.08.2010 року

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Комфорт-Сервіс" (далі за текстом -ПАТ "Комфорт-Сервіс") звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (далі за текстом -ПАТ "ВТБ Банк") за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: відділення державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області (далі за текстом -ВДВС ГУЮ у Львівській області) та приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням господарського суду Львівської області від 29.05.2012 року у справі № 5015/1291/12 у задоволенні позовних вимог ПАТ "Комфорт-Сервіс" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, ПАТ "Комфорт-Сервіс" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення місцевого господарського суду області від 29.05.2012 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.07.2012 року апеляційну скаргу ПАТ "Комфорт-Сервіс" задоволено, рішення господарського суду Львівської області від 29.05.2012 року у справі № 5015/1291/12 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "Комфорт-Сервіс" задоволено: визнано, таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 26.10.2011 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований за № 1056.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ПАТ "ВТБ Банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.07.2012 року у справі № 5015/1291/12, а рішення господарського суду Львівської області від 29.05.2012 року залишити без змін, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 87, 88, 89 Закону України "Про нотаріат", ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 08.10.2012 року № 03.08-05/940 для здійснення перегляду в касаційному порядку справи № 5015/1291/12 у зв'язку із завантаженістю судді Дроботової Т.Б. сформовано колегію суддів у складі: головуючий -Першиков Є.В., Полянський А.Г, Яценко О.В.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.01.2008 року між відкритим акціонерним товариством "Комфорт-Сервіс", правонаступником якого є ПАТ "Комфорт-Сервіс", та відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк, правонаступником якого є ПАТ "ВТБ Банк" було укладено кредитний договір № КР01/08, відповідно до умов якого відповідач надав позивачу грошові кошти (кредит) у вигляді траншів в розмірі 1 412 640, 00 дол. США терміном дії до 02.01.2015 року.

Пунктом 1.1. вказаного договору сторони погодили, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку проценти за користування кредитом у розмірі 14 % річних.

Відповідно до п. 7.1. та п. 7.2 договору кредиту за несвоєчасну сплату платежів по кредиту та процентам нараховується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ.

З матеріалів справи вбачається, що 04.01.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено іпотечний договір, за умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку будівлю складу літ «К», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Персенківка, 70 для забезпечення виконання своїх зобов'язань в повному обсязі щодо повернення кредиту, сплати плати за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів, штрафних санкцій та збитків, розмір, терміни та умови сплати яких встановлюються кредитним договором та будь-якими додатковими угодами до нього.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав,у зв'язку з чим відповідач звернувся до позичальника з вимогою про усунення порушень зобов'язань за кредитним договором, що підтверджується вимогою № 47/1700-0-2 від 06.06.2011 року, яку позивач отримав 29.06.2011 року.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, вимогу в установлений ст. 35 Закону України "Про іпотеку" строк позивач не виконав, що зумовило звернення відповідача до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 із заявою про звернення стягнення на майно, що перебуває в іпотеці, шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом на договорі іпотеки для задоволення, за рахунок отриманих від реалізації майна коштів, вимоги ПАТ "ВТБ Банк" в розмірі 587 729, 09 дол. США.

Так, 26.10.2011 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було вчинено виконавчий напис № 1056, яким запропоновано звернути стягнення на майно, що перебуває в іпотеці згідно договору іпотеки № 28 від 04.01.2008 року та за рахунок отриманих від реалізації майна коштів задовольнити вимоги ПАТ "ВТБ Банк" в розмірі 587 729, 09 дол. США.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачу про вчинення виконавчого напису та стягнення вказаної суми стало відомо з постанови старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Львівській області Германчука Р.В. ВП № 29886237.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).

Цивільним кодексом України встановлено, що правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом, зокрема Законом України "Про іпотеку".

Частиною 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 вказаного Закону звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За приписами ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно положень ч. 1 ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 87 ЗУ "Про нотаріат").

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Розділом 32 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженої наказ Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5 (чинної на момент вчинення оскаржуваного напису) встановлено порядок вчинення виконавчих написів.

Частиною 4 пункту 283 вказаної Інструкції передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

Згідно абзацу 1 п. 284 вказаної Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Пунктом 283 Інструкції встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено: відомості про найменування і адресу стягувача та боржника; дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Положеннями п. 286 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" від 29.06.1999 року № 1172 для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Враховуючи положення наведених норм, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки перевіряє перелік документів та наявність документів відповідно до Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, а встановлення обов'язків учасників правовідносин не віднесено до обов'язку нотаріуса при вчиненні виконавчого напису.

Отже, висновок Львівського апеляційного господарського суду щодо обов'язку нотаріуса встановити однозначність, беззаперечність документів наданих для вчинення виконавчого напису, які стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості не відповідають положенням ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженої наказ Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5 (чинної на момент вчинення оскаржуваного напису) та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" від 29.06.1999 року № 1172, а тому є необґрунтованим.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "ВТБ Банк" при зверненні до нотаріуса було подано: заява банку про вчинення виконавчого напису, договір іпотеки; витяг з державного реєстру іпотек; вимогу про усунення порушень кредитного договору та повідомлення про вручення; лист про вчинення виконавчого напису; повідомлення про вручення, а також розрахунок заборгованості за кредитним договором.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначати, що провадження у справі № 33/349 за позовом ПАТ "ВТБ Банк" до ПАТ "Комфорт-Сервіс" про стягнення 587 729, 09 грн. було порушено господарським судом міста Києва 04.11.2011 року, тобто після вчинення виконавчого напису нотаріуса № 1056 від 26.10.2011 року.

За таких обставин, враховуючи положення Законодавства колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно того, що виконавчий напис приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 № 1056 від 26.10.2011 року, який є предметом спору, вчинений відповідно до вимог чинного законодавства, а тому першої інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволені позовних вимог ПАТ "Комфорт-Снрвіс".

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що Львівським апеляційним господарським судом, в порушення положень ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат",Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", не було враховано вказаних обставин та помилково скасовано законне та обґрунтоване рішення місцевого господарського суду від 29.05.2012 року, а тому постанови апеляційного господарського суду від 19.07.2012 року підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм матеріального права.

Згідно з ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування або зміни рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 1119 касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що постанова апеляційного господарського суду від 19.07.2012 року підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Львівської області від 29.05.2012 року у справі № 5015/1291/11 залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.07.2012 року у справі № 5015/1291/12 задовольнити.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.07.2012 року у справі № 5015/1291/12 скасувати.

3. Рішення господарського суду Львівської області від 29.05.2012 року у справі № 5015/1291/12 залишити без змін.

Головуючий суддяЄ.В. Першиков СуддіА.Г. Полянський О.В. Яценко