Рішення № 26400822, 01.10.2012, Лутугинський районний суд Луганської області

1215/944/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2012

Лутугинський районний суд Луганської області в складі:

головуючого - судді Гайдук В.Г.

при секретарі Забєлкіній О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лутугине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам та зменшення розміру аліментів, -

В с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом до ОСОБА_2, посилаючись на наступне. На виконанні у Жовтневому відділі державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції знаходиться виконавчий лист по справі № 2-613 від 10.12.2003р., виданий Марківським районним судом Луганскьої області, про стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 1/2 частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян. З 12.07.2007р. по 10.04.2009р. він відбував покарання в установі Державної кримінально-виконавчої служби, у зв'язку з чим не мав можливості працювати та сплачувати аліменти. 12.04.2012р. він був травмований, знаходився на лікуванні з 17.04.2012р. по 24.05.2012р., також не міг працювати. Вважає, що відбування покарання та травма є істотними обставинами, що перешкоджали йому працювати та сплачувати аліменти. У зв'язку з чим за зазначені періоди, а саме: з 17.04.2012р. по 24.05.2012р. та з 12.07.2007р. по 10.04.2009р. просить звільнити його від сплати заборгованості по аліментам. Крім того, у зв'язку з отриманою травмою він звільнений від перебування на ногах, підйому важких предметів, травма може привести до інвалідності, знайти роботу з такими протипоказаннями дуже важко, його матеріальне становище погіршилось, а тому просить зменшити розмір стягнутих з нього аліментів з 1/4 частини всіх видів його доходів до 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В уточненій позовній заяві позивач просить звільнити його від сплати заборгованості по аліментам за періоди з 17.04.2012р. по 25.06.2012р. у зв'язку з травмою і з 12.10.2007р.по 10.04.2009р. у зв'язку з відбуванням покарання в установі Державної кримінально-виконавчої служби.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнала частково, пояснила, що не заперечує проти звільнення відповідача від сплати заборгованості по аліментам за період його хвороби, але заперечує проти звільнення від сплати заборгованості за період відбування ним покарання в установі Державної кримінально-виконавчої служби з 12.10.2007р.по 10.04.2009р., а також проти зменшення розміру аліментів. Донька постійно хворіє, потребує медикаментозного, санаторно-курортного лікування, додаткових витрат, а ОСОБА_1 аліменти сплачує не регулярно і не в належному розмірі.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку(доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Судом встановлено, що рішенням Марківського районного суду Луганської області від 17.09.2003р. з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 1/2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, що підтверджується копією виконавчого листа № 2-613 за 2003р. (а.с.6).

Відповідно до ч.2 ст.197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Судом встановлено, що позивач з 17.04.2012р. по 24.05.2012р. перебував на амбулаторному лікуванні з приводу побутової травми, потребує звільнення від тривалої ходьби, тривалого перебування на ногах, підняття і перенесення важких речей вагою більше 7 кг, строк обмежень один місяць, тобто до 25.06.2012р., що підтверджується висновком ЛКК від 28.05.2012р. (а.с.8).

На думку суду, оскільки заборгованість за цей період виникала у ОСОБА_1 у зв'язку з травмою, яка не давала йому можливості працювати, цю обставину слід визнати обставиною, яка дає суду підстави для звільнення позивача від сплати заборгованості по аліментам за даний період.

Крім того, як убачається з довідки Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ (а.с.30-32), заборгованість по аліментам за період з 17.04.2012р. по 25.06.2012р. позивачем майже сплачена.

Що стосується заборгованості по аліментам за період з 12.10.2007р.по 10.04.2009р. у зв'язку з відбуванням позивачем покарання в установі Державної кримінально-виконавчої служби, то немає правових підстав для звільнення позивача від сплати заборгованості по аліментам за цей період; діючим законодавством не передбачено, що перебування особи в місцях відбування покарання звільняє її від сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини, а тому в цій частині позовних вимог позивачу слід відмовити за необґрунтованістю позову.

Щодо позовних вимог про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Позивач не надав суду доказів в підтвердження зміни сімейного стану, зміни матеріального становища, погіршення свого здоров'я.

Як пояснила у судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_1 після отриманої ним у квітні 2012р. побутової травми інвалідом не визнаний, на теперішній час обмежень для працевлаштування не має.

Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 СК України.

Суд не вбачає підстав для зменшення розміру стягнутих з ОСОБА_1 аліментів на користь відповідача до рівня мінімального розмиру, встановленого законом. Таке зменшення приведе до порушення прав неповнолітньої дитини.

Відповідно до виписки з історії розвитку дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 Георгіївської амбулаторії загальної практики сімейної медицини від 12.07.2012р., дитина за період з 2003р. по квітень 2012р. постійно хворіє різними хворобами, за станом здоров'я потребує санаторно-курортного лікування, поліпшення матеріального забезпечення. (а.с.23)

Враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає, що немає підстав для зменшення розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь відповідачки на утримання доньки, з 1/4 частини всіх видів заробітку позивача до 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а тому в цій частині позовних вимог ОСОБА_1 також слід відмовити за необґрунтованістю позову.

Позивач не наполягає на поверненні йому судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.10, 11, 60, 209, 212 - 215 ЦПК України, ст.ст. 182, 192, 197 Сімейного Кодексу України, суд -

В и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам та зменшення розміру аліментів задовольнити частково.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментам на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 17 квітня 2012р. по ІНФОРМАЦІЯ_2.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити за необґрунтованістю позову.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Лутугинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: