Ухвала суду № 263985, 14.09.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№К-7342/06

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2006 року                                                                                                       м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

 головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Костенка М.І., Карася О.В., Степашка О.І.,Шипуліної Т.М.

при секретарі

судового засідання             Павлушко Р.С.

розглянувши

касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у м. Первомайськуна постановуЛуганського  апеляційного господарського суду від 30.08.05р.у справі№ 8/244 господарського суду Луганської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрстандарт»до1. Державної податкової інспекції у м. Первомайську

2. Відділення державного казначейства у м. Первомайськупростягнення бюджетної заборгованості з ПДВ

на суму 59315,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Луганської області від 12.07.2005р., залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 30.08.05., позов ТОВ «Укрстандарт» задоволено в повному обсязі: стягнуто з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за грудень 2004 року в сумі 59315,00 грн.

Судові рішення вмотивовані правомірністю формування позивачем податкового кредиту в сумі 59315,00 грн., наявністю підтвердженою актом звірки від 08.06.05 суми бюджетної заборгованості в розмірі 59315,00 грн., підтвердженням зустрічними перевірками декларування контрагентами ТОВ «Укрстандарт» податкових зобов‘язань по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) позивачу.

В касаційній скарзі ДПІ просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильнезастосування судами попередніх інстанцій п. 1.8 ст.1, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як необґрунтовану.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх судових інстанцій встановлено, що згідно податкової декларації з ПДВ за грудень 2004 року сума ПДВ має від’ємне значення, складає 59315,00 грн. іпідлягає відшкодуванню після погашення податкових зобов‘язань платника протягом трьох наступних звітних періодівшляхом перерахування на рахунок в установі банку. Декларація подана до податкового органу 19.01.05 (а.с.10).

Актом Державної податкової інспекції у м. Первомайську Луганської області від 18.02.2005р. № 35/23-31197388 підтверджена правомірність задекларованих позивачем податкових зобов‘язань та податкового кредиту з ПДВ за грудень 2004 року в сумі 144151,00 грн. та 203466, 00 грн. відповідно ( а.с.15).

З акту звірки суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету, узгоджена станом на 08.06.2005 року сторонами (позивачем і податковим органом) сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету за грудень 2004 року, становить 59315,00 грн. (а.с.12). Також з акту вбачається, що вказана сума підлягає відшкодуванню протягом травня 2005 року.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпунктів 7.7.1, 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у разі, коли за результатами звітного періоду сума різниці між загальною сумою податкових зобов’язань, які виникли у зв’язку з продажем товарів (робіт,послуг) і сумою податкового кредиту звітного періоду має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податків з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані виключно податкової декларації за звітний період.

Суми, що не відшкодовані платнику податку протягом визначеного строку, вважаються бюджетної заборгованістю.

Таким чином, Законом визначений момент, з якого задеклароване від’ємне значення ПДВ вважається бюджетною заборгованістю та підлягає відшкодуванню.          

У зв’язку з тим, що позивачу визначений Законом України «Про податок на додану вартість» строк не отримав бюджетне відшкодування по декларації за грудень 2004 рокузгідно пп.7.7.3 п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” така сума підлягає стягненню в судовому порядку.

Доводи ДПІ про порушення судами попередніх інстанцій п.1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” є необгрунтованими, оскільки виходячи із системного аналізу положень цієї норми та пп. 7.4.1 п. 7.4, 7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» вимога щодо наявності надмірної сплатиПДВ стосується того платника податку, яким сума ПДВ заявлена до відшкодування .Закон України “Про податок на додану вартість” не пов’язує виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету. До того ж сплачений покупцем в ціні придбання ПДВ не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобов‘язаннях останнього. Остаточна ж сума податкових зобов‘язань, в тому числі наявність таких на кінець звітного податкового періоду, визначається продавцем за правилами за пп.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Матеріали справи свідчать про відсутність у позивача кредиторської заборгованості по операціях з придбання за грудень 2004 року.

 Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами /податковою декларацією з ПДВ за грудень 2004 року контрагента позивача ПП «Будекспогруп», довідкою ДПІ у м. Первомайську від 25.01.05 № 7т/23-25359819 про результати зустрічної перевірки Фірми «АВК» з питання взаємовідносин з ТОВ «Укрстандарт» за період жовтень-грудень 2004 року/ факт декларування контрагентами позивача податкових зобов‘язань з ПДВ по операціях, проведених з позивачем у грудні 2004 року.

З урахуванням викладеного та наявних в матеріалах справах письмових доказів щодо формування позивачем податкових зобов‘язань та податкового кредиту за грудень 2004 року /податкових накладних, платіжних доручень, накладних, книг обліку придбання та продажу товарів, робіт, послуг; матеріалів зустрічної перевірки контрагентів позивача/, позивач має право на отримання бюджетного відшкодування за грудень 2004 року в сумі 59315,00 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правомірними висновки судів щодо прав і обов’язків сторін, у зв‘язку з чим доводи касаційної скарги стосовно наявності підстав для скасування постановлених у справі судових рішень є помилковими.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Первомайську Луганської області залишити без задоволення, а постанову Луганського апеляційного господарського суду від 30.08.05 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                                                                               Усенко Є.А.

Судді                                                                                                            Костенко М.І.

                                                                                                                      Карась О.В.

                                                                                                                      Степашко О.І.

                                                                                                                      Шипуліна Т.М.

З оригіналом згідно

Суддя                                                 Усенко Є.А.