Ухвала суду № 26398158, 03.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4210/09/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"03" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді -Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Денісова А.О.,

при секретарі судового засідання - Мотилю В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державного агентства земельних ресурсів України, ОСОБА_4, треті особи: голова Державного агентства земельних ресурсів України Воєводін В.В., Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області про визнання дій протиправними та визнання наказів недійсними,

в с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ голови Державного агентства земельних ресурсів України від 31 січня 2008 року № 18-кт про звільнення ОСОБА_3 від виконання обов'язків начальника управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області.

Не погоджуючись з постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити та визнати протиправним та скасувати наказ голови Державного агентства земельних ресурсів України від 01 лютого 2008 року № 19-кт про призначення ОСОБА_4 виконуючим обов'язки начальника управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області; поновити ОСОБА_3 на посаді начальника управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що у червні 1998 року згідно з наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 19.06.1998 року № 108-к ОСОБА_3 призначений на посаду начальника Києво-Святошинського районного відділу земельних ресурсів Київської області з присвоєнням 11 рангу державного службовця.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 69 "Про реорганізацію Державного комітету України по земельних ресурсах" Державний комітет України по земельних ресурсах реорганізований шляхом перетворення в Державне агентство земельних ресурсів України

Державним агентством земельних ресурсів України на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 69 прийнято наказ від 26.04.2007 року № 4 "Про реорганізацію територіальних органів земельних ресурсів".

У зв'язку з вищезазначеними обставинами, у липні 2007 року згідно з наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 27.07.2007 року № 215-к ОСОБА_3 призначений на посаду виконуючого обов'язки начальника управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області з присвоєнням 11 рангу державного службовця, звільнивши з посади начальника Києво-Святошинського районного відділу земельних ресурсів Київської області.

Наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 31.01.2008 року № 18-кт ОСОБА_3 було звільнено від виконання обов'язків начальника управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області.

Наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 01.02.2008 року № 19-кт ОСОБА_4 призначено виконуючим обов'язки начальника управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області, як такого, що пройшов стажування на цій посаді.

З аналізу положень ст. 30 Закону України «Про державну службу»вбачається, що підставами припинення державної служби є загальні підстави, передбачені Кодексом законів про працю України та спеціальні, які визначені в даному Законі та в інших правових актах.

Згідно з пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

При цьому, частиною другою статті 40 Кодексу законів про працю України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2, 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Так, частиною першою статті 42 та частиною другою статті 49-2 Кодексу законів про працю України визначено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При цьому, переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивності праці.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач працював на посаді керівника Києво-Святошинського територіального органу з земельних ресурсів протягом 1998 - 2008 років, претензій щодо відсутності кваліфікації чи непродуктивності праці позивачу не заявлялось, про звільнення попередньо позивач не повідомлявся.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що Державним агентством земельних ресурсів України не було запропоновано ні переміщення на нижчу посаду, при наявності вакантних місць, не надано суду належних доказів того, що у Державного агентства земельних ресурсів України при звільненні позивача була відсутня можливість працевлаштування останнього, що він не відповідав кваліфікаційним вимогам та професійним знанням та вмінням, не надано доказів того, що позивач відмовився від вакантних посад на час звільнення.

Встановлено, що у період з 25.01.2008 року по 01.02.2008 року включно ОСОБА_3 перебував на лікарняному, що підтверджується Листком непрацездатності Серії ААФ № 507527, виданого Поліклінікою № 2 Святошинського району м. Києва, копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Як вбачається з оскаржуваного наказу Державного агентства земельних ресурсів України від 31 січня 2008 року № 18-кт, позивач був звільнений від виконання обов'язків начальника управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області 31 січня 2008 року.

Тобто, позивача було звільнено саме під час його тимчасової непрацездатності, що прямо суперечить положенням чинного законодавства України.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що наказ голови Державного агентства земельних ресурсів України від 31 січня 2008 року № 18-кт про звільнення ОСОБА_3 від виконання обов'язків начальника управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області є протиправним, а відтак підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу голови Державного агентства земельних ресурсів України від 01 лютого 2008 року № 19-кт про призначення ОСОБА_4 виконуючим обов'язки начальника управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області, то суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що предметом даного позову є поновлення трудових прав державного службовця, порушених його звільненням.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обраний в даній справі спосіб захисту порушеного права шляхом визнання незаконним наказу про призначення виконуючим обов'язки начальника управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області ОСОБА_4 та подальшого поновлення позивача на посаді начальника управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області не відповідає змісту прав позивача, а тому позов в цій частині до задоволення не підлягає.

Стосовно вимоги позивача про поновлення його на посаді начальника управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області, то судова колегія зазначає наступне.

Згідно завіреної копії наказу Державного агентства земельних ресурсів України від 27.07.2007 року № 215-к, яка знаходиться в матеріалах справи встановлено, що ОСОБА_3 з 27.07.2007 року призначений виконуючим обов'язки начальника управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області. Дана обставина підтверджується і відповідним записом у трудовій книжці позивача.

Так, позивач на підтвердження того, що він був призначений начальником управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області, надав суду копію наказу Державного агентства земельних ресурсів України від 17.12.2007 року № 1154-к про призначення ОСОБА_3 на посаду начальника управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області з присвоєнням 11 рангу державного службовця. Але при цьому, судом першої інстанції було встановлено, що дана обставина не підтверджується відповідним записом в трудовій книжці

Згідно з частиною першою статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Таким чином, виходячи з викладеного суд першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги подану позивачем копію наказу Державного агентства земельних ресурсів України від 17.12.2007 року № 1154-к.

З матеріалів справи також вбачається, що оскаржуваний наказ від 31 січня 2008 року № 18-кт було видано Державним агентством земельних ресурсів України (ЄДРПОУ 00032632).

Постановою Кабінету Міністрів України "Про реорганізацію Державного агентства земельних ресурсів України" від 14.02.2008 року № 48 реорганізовано Державне агентство земельних ресурсів України шляхом перетворення в Державний комітет України із земельних ресурсів - центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується Кабінетом Міністрів України через Міністерство охорони навколишнього природного середовища.

В подальшому, Указом Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 09.12.2010 року № 1085 утворено Державне агентство земельних ресурсів України, при цьому реорганізувавши Державний комітет України із земельних ресурсів.

За наведених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для поновлення позивача в новоутвореному органі Державного агентства земельних ресурсів України (ЄДРПОУ 37552980).

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 -залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Денісов А.О.

Ухвала складена в повному обсязі 08.10.2012 року.