Рішення № 26396989, 11.09.2012, Святошинський районний суд міста Києва

Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 2608/7674/12

пр. № 2/2608/4421/12

11 вересня 2012 року Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого-судді: Ключника А.С. при секретарі: Холявчук А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Хрещатик»в особі Вінницького регіонального відділення ПАТ КБ «Хрещатик»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості в сумі 817 602, 92 грн., що виникла за кредитним договором № 99/07/фо від 19 лютого 2007 року.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що між позивачем та ОСОБА_2 19 лютого 2007 року було укладено кредитний договір № 99/07/фо (надалі кредитний договір) у відповідності до умов якого, позичальник отримав кредит в сумі 487 830, 00 грн., строком користування на 216 місяців та терміном повернення до 19.02.2025 року зі сплатою 16% річних за користування кредитом.

В порушення п.п. 1.6, 4.1, 4.3, 4.4, 5.3.2 кредитного договору, позичальник безпідставно відмовляється від виконання умов договору, що полягає в порушенні строків повернення основної заборгованості по кредиту, відсотків за користування ним та щомісячні комісії.

Станом на 25.04.2012 року сума боргу позичальника перед банком за кредитним договором становить: 77 280, 00 грн. -сума простроченого кредиту; 374 246, 32 грн. -сума кредиту по достроковому поверненню; 263 905, 52 грн. -заборгованість по відсоткам; 49 668, 08 грн. -заборгованість по щомісячній комісії.

Пунктом 6.2.1 кредитного договору передбачено, що у випадках прострочення погашення кредиту, сплати відсотків та користування кредитом, сплата комісій за розгляд та аналіз кредитного проекту, за відкриття кредитної лінії, за невикористаний залишок кредитних коштів позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення. Згідно з даним пунктом сума нарахованої пені по тілу кредиту складає 9 882, 81 грн., сума нарахованої пені по відсотках складає 35 881, 45 грн., сума нарахованої пені по щомісячній комісії складає 6 738, 74 грн.

Таким чином, станом на 25.04.2012 року заборгованість позичальника перед банком становить 817 6+02, 92 грн.

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 99/07/фо-2 від 19.02.2007 року. Згідно п. 1.1 договору поруки, ст. 553 ЦК України - Поручитель зобов'язується перед Кредитором боржника відповідати за невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором.

На виконання п. 2.2. договору поруки позивачем направлялися вимоги до поручителя про сплату боргу (№10/3520 від 23.11.2010 року, №84-10/1067/1 від 11.04.2012 року), однак, останній не вчинив дій, спрямованих на погашення заборгованості.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд залучити як співвідповідача у справі ОСОБА_2 та просив суд стягнути з боржників солідарно заборгованість за кредитним договором в сумі 817 602, 92 грн.

Відповідачі до суду двічі не з'явились, про день та час розгляду справи були належним чином повідомлені (а.с.28-29, а.с. 34-35), про причини своєї неявки судові не повідомили, а тому суд вважає за можливе слухати справу у їх відсутності за наявними у справі доказами, ухваливши по справі за згодою представника позивача та відповідно до ст.ст. 224-226 ЦПК України, заочне рішення.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 29 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»роз'яснено, що при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У відповідності до частини 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У відповідності до частини 2 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом встановлено, що позивачем 19 лютого 2007 року з ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №99/07/фо, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 487 830, 00 грн. і зобов'язався погашати його щомісячно, на встановлених договором умовах. (а.с. 4-6).

Згідно п.4.4 кредитного договору сплата позичальником заборгованості по кредиту здійснюється відповідно до графіка платежів, щомісячно не пізніше 30 числа кожного місяця починаючи з березня 2007 року по 30 січня 2025 року включно по 2 268, 98 грн.

Крім того, для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 99/07/фо-2 від 19.02.2007 року. Згідно п. 1.1 договору поруки, ст. 553 ЦК України - Поручитель зобов'язується перед Кредитором боржника відповідати за невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором (а.с. 7).

Судом встановлено, що позивач повністю виконав свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором № 99/07/фо укладеним від 19 лютого 2007 року, що підтверджується меморіальним ордером №560618 від 20.02.2007 року (а.с. 33).

Уклавши з позивачем зазначений кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності відповідач -1 порушив свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості.

У зв'язку з невиконанням позивальником умов кредитного договору, непогашенням заборгованості, 23.11.2010 року, 11.04.2012 року ОСОБА_1, як майновому поручителю надсилались претензії з вимогою погасити заборгованість (а.с. 14-15).

Позивач неодноразово звертався до відповідачів з вимогою про оплату заборгованості та попереджав про наслідки невиконання умов зазначеного договору, однак відповідачами кошти не були повернуті.

Отже, враховуючи зазначене та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 553, 554, 611, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, п. 29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 169, 179, 209, 212-215, 223, 224-228, 292, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) на користь ПАТ КБ «Хрещатик»в особі Вінницького регіонального відділення ПАТ КБ «Хрещатик»(21020, м. Вінниця, вул. 1-го Травня, 158, код ЄДРПОУ 19364259, МФО 300670) заборгованість за кредитним договором № 99/07/фо від 19 лютого 2007 року в сумі 817 602, 92 грн. (вісімсот сімнадцять тисяч шістсот дві гривні дев'яносто дві копійки).

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) на користь ПАТ КБ «Хрещатик»в особі Вінницького регіонального відділення ПАТ КБ «Хрещатик»(21020, м. Вінниця, вул. 1-го Травня, 158, код ЄДРПОУ 19364259, МФО 300670) судові витрати у справі у вигляді судового збору: 3 219, 00 грн. (три тисячі двісті дев'ятнадцять гривень).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. Ключник