Ухвала суду № 263929, 04.10.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

Іменем України

УХВАЛА

04 жовтня 2006 р. Справа №А-27/119-05

к/с № к-13389/06

к/с № к-14243/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Нечитайла О.М.

Суддів Конюшка К.В.

Пилипчук Н.Г.

Ланченко Л.В.

Степашко О.І.

при секретарі судового засідання Буряк І.В.

за участю представників:

позивача: Лучко А.В. дов. від 07.06.2006р. № б/н

відповідача-1: Ларіна Т.М., дов. від 06.05.2006р.

№ 2775/10/10-020

Сліденко А.В., дов.від 02.06.2006р.

№ 3058/10/10-026

відповідача-2 не зявився

прокурор не зявився

розглянувшиу відкритому судовому засіданні

касаційні скарги Чугуївської обєднаної державної податкової

інспекції у Харківській області

та Прокуратури Харківської області

напостанову Харківського апеляційного

господарського суду

від 18.01.2006р.

та рішення господарського суду Харківської області

від 04.07.2005р.

у справі № А-27/119-05

за позовом Відкритого акціонерного товариства

«Агрокомбінат «Слобожанський»

до 1). Чугуївської обєднаної державної податкової

інспекції у Харківській області

2). Чугуївського відділення державного

казначейства у Харківській області

про визнання недійсними податкових

повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Агрокомбінат «Слобожанський» (надалі позивач, ВСАТ АК «Слобожанський») звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до Чугуївської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області (надалі відповідач-1, Чугуївська ОДПІ) та Чугуївського відділення державного казначейства у Харківській області (надалі відповідач-2, Чугуївське ВДК) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та відшкодування податку на додану вартість.

Рішенням Господарського суду Харківської області у справі № А-27/119-05 від 04.07.2005р. (суддя Н.С. Водолажська.) з урахуванням доповнення та уточнення позовних вимог позов задоволено частково

- визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Чугуївської ОДПІ від 25.02.2005р. № 0000072310/0 та від 05.05.2005р. № 0000472310/0;

- стягнуто з бюджету р/р 31115134800460, відкритого на імя ВДК Харківської області та УДК Харківської області на користь Відкритого акціонерного товариства «Агрокомбінат «Слобожанський» ПДВ у сумі 1 633 983,00 грн. за період жовтень-грудень 2004р. та відсотки на суму бюджетної заборгованості у розмірі 25093,00 грн.;

- в решті вимог провадження у справі припинено;

- стягнено з Чугуївської ОДПІ Харківської області державне мито у розмірі 1870,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Вказане судове рішення мотивовано тим, що висновки акту перевірки на підставі якого відповідачем прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.012006р. у справі № А-27/119-05 (головуючий суддя Бондаренко В.П., судді: Лакіза В.В., Токар М.В.) апеляційну скаргу та апеляційне подання задоволенні частково, рішення Господарського суду Харківської області від 04.07.2005р. у справі № А-27/119-05 змінено п. 2 резолютивної частини рішення викладено у такій редакції: «стягнути з бюджету з р/р 31118030600460, код платежу 14010200, код ЗКПО 24134478, відкритого на імя Чугуївського ВДК Харківської області в УДК Харківської області, МФО 851011, на користь Відкритого сільськогосподарського акціонерного товариства «Агрокомбінат „Слобожанський", код 00858148, розташованого за адресою: Харківська область, Чугуївський район, смт Чкаловське, вул. Леніна, 1, на п/р 26001016814569 у Харківському відділенні зексімбанк", МФО 351618, ПДВ в сумі 914625,00 грн. за період жовтень-грудень 2004р. В решті вимог провадження по справі припинити."

В частині позовних вимог про стягнення 719 358,00 грн. бюджетної заборгованості провадження у справі закрити.

В решті рішення залишено без змін.

У вказаній постанові підтверджено обгрунтованість правової позиції господарського суду першої інстанції в частині визнання недійсними оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та наявності підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 719 358,00 грн. бюджетної заборгованості.

Чугуївська ОДПІ, не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.01.2006р. та рішенням господарського суду Харківської області від 04.07.2005р. у справі № А-27/119-05, звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою від 26.01.2006р. № 484/10/10-027, в якій просить:

- задовольнити касаційну скаргу Чугуївської ОДПІ та відмовити у задоволенні позовних вимог ВСАТ АК «Слобожанський»

- рішення господарського суду Харківської області від 04.07.2005р. у справі № А-27/119-05 скасувати в частині не зміненій оскаржуваною постановою;

- скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.01.2006р у справі № А-27/119-05 в частині залишення без змін рішення суду та стягнення з бюджету ПДВ у сумі 914625,00грн. за період жовтень-грудень 2004р.

- прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, окрім позовних вимог про стягнення з бюджету 719358,00 грн.

Вказана касаційна скарга мотивована тим, що перелічені судові рішення прийняті із порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме:

- пункту. 1.8, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, Чугуївською ОДПІ було надано доповнення до касаційної скарги від 31.07.2006р. № 4507/10/10-020, в яких остання з мотивів, викладених у касаційній скарзі просить задовольнити касаційну скаргу Чугуївської ОДПІ, скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 04.07.2006р. № А-27/119-05 в частині не зміненій оскаржуваною постановою, скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.01.2006р у справі № А-27/119-05 в частині залишення без змін рішення суду та стягнення з бюджету ПДВ у сумі 914625,00грн. за період жовтень-грудень 2004р, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних.

Прокуратура Харківської області, не погоджуючись із винесеними у справі № А-27/119-05 судовими рішеннями, звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.01.2006р. та рішення господарського суду Харківської області від 04.07.2005р. у справі № А-27/119-05, в якій з мотивів порушення попередніми судовими інстанціями норм Закону України «Про податок на додану вартість» просить скасувати судові рішення господарських судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким в позові ВСАТ «АК Слобожанський» відмовити в частині стягнення 719358,00 грн. бюджетної заборгованості провадження у справі закрити.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в яких проти доводів зазначених вище касаційних скарг заперечує та у їх задоволенні просить відмовити.

Від представника відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд касаційних скарг Чугуївської ОДПІ та Заступника прокурора Харківської області за його відсутності у звязку із відсутністю спеціаліста та достатнього фінансування на відрядження.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, судова колегія Вищого адміністративного суду України встановила наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Чугуївською обєднаною державною податковою прийнятіподаткові повідомлення-рішення:

від 25.02.2005р. № 0000072310/0, яким позивачу відповідно до п.п. 7.4.1 7.4.5 п.7.4 ст.7, п.11.21,11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» виявлено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у тому числі за періоди:

- жовтень 2004р. 130338,00грн.;

- 29331,00 грн.

- листопад 2004р. 282110,00грн.

18847,00 грн.

- та податкове повідомлення-рішення від 05.05.2005р. № 0000472310/0, яким позивачу зменшено суму податку на додану вартітсь, заявлену позивачем до відшкодування з бюджету за звітний період-грудень 2004р. 170964,00грн

- 5052,00грн.

Податкове повідомлення-рішення від 25.02.2005р. № 0000072310/0 було прийнято Чугуївською ОДПІ на підставі висновків акту перевірки від 22.02.2005р. № 293/232/00858148 «Про резульати документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість Відкритим акціонерним товариством Агрокомбінат «Слобожанський».

Податкове повідомлення-рішення від 05.05.2005р. № 0000472310/0 прийнято відповідачем згідно висновків акту перевірки від 29.04.2005р. № 593/231/00858148 «Про результати документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Відкритим сільськогосподарським акціонерним товариством Агрокомбінат «Слобожанський».

За змістом вказаних актів перевірок, перевіряючими зрблений висновок про порушення підприємством приписів п. 2, абз. 2 п. 15 «Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сіьськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі», який встановлює, що сільськогосподарські товаровиробники реалізують переробним підприємствам усіх форм власності молоко і м'ясо в живій вазі відповідно до укладених договорів, нараховуючи ПДВ за нульовою ставкою. При цьому податковий кредит, що складається із сум ПДВ, сплачених сільськогосподарськими товаровиробниками у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких уноситься до складу власних валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи матеріальних активів, що підлягають амортизації, включається до податкової декларації платника податку за звітний період, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, з відшкодуванням з бюджету податкового кредиту за цією декларацією. На думку перевіряючих порушення пов'язані з тим, що до податкового кредиту були включені не оплачені або частково неоплачені податкові накладні (придбані корми та медпрепарати для догляду, годування та лікування худоби), які слід було включати в розрахунок податкового кредиту по спецдеклараціям.

До Чугуївського відділення Державного казначейства у Харківській області від Чугуївської ОДПІ за період з 01.01.2005 р. по 01.09.2005 р. було надано висновки на відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника на загальну суму 9307997,00 грн., в тому числі ВСАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" -1626031,00 грн. Чугуївським ВДК у Харківській області із Державного бюджету відшкодування ПДВ по даним висновкам проведено повністю. З них згідно з висновками №№ 300, 301, 302 від 19.08.2005 р. відшкодовано ПДВ ВСАТ "Агрокомбінат "Слобожанський " за період, заявлений у позовній заяві на загальну суму 441714,00 грн., в тому числі за: жовтень 2004 р. 162900,00 грн.; листопад 2004 р. 93411,00 грн.; грудень 2004 р. -185403,00 грн.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи касаційної скарги та проаналізувавши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, на підставі встановлених фактичних обставин, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог касаційних скарг Чугуївської ОДПІ та Прокуратури Харківської області, виходячи з наступного.

За змістом доводів вищенаведених касаційних скарг, які носять ідентичний характер вбачається, що правова позиція скаржників грунтується на тому, що позивачем неправильного формувався податковий кредит, так як в порушення вимог профільного законодавства в податковий кредит відповідного звітного періоду він включав суми податків, несплачених ним у ціні товарів, вартість яких не відноситься до складу валових витрат. Крім того, при перевірці заявленого до бюджету відшкодування з податку на додану вартість не було встановлено фактичної надмірної сплати цього податку.

Проте, судова колегія Вищого адміністративного суду України не погоджується з таким розумінням податкового законодавства, виходячи з наступного:

Відповідно до нормативно-правового припису пп. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (з урахуванням змін та доповнень), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

За змістом п. 7.4.5 вказаного закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Тобто, виходячи зі змісту пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", названим Закономпередбачений лише один випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає.

Господарськими судами попередніх інстанції встановлено, що всі проведені операції підтверджені видатковими та податковими накладними. Але у відповідності до вказаних актів перевірок відповідачем-1 зроблений висновок про порушення підприємством приписів п. 2, абз. 2 п. 15 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сіьськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, які встановлює, що сільськогосподарські товаровиробники реаліють переробним підприємствам усіх форм власності молоко і м'ясо в живій вазі відповідно до укладених договорів, нараховуючи ПДВ за нульовою ставкою. При цьому податковий кредит, що складається із сум ПДВ, сплачених сільськогосподарськими товаровиробниками у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу власних валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи матеріальних активів, що підлягають амортизації, включається до податкової декларації платника податку за звітний період, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, з відшкванням з бюджету податкового кредиту за цією декларацією. На думку порушення пов'язані з тим, що до податкового кредиту були включені неоплачені або частково неоплачені податкові накладні (придбані корми та медпрепарати для догляду, годування та лікування худоби), які слід було включати в розрахунок податкового кредиту по спецдеклараціям.

Відповідач-1 зазначає, що дані висновки були зроблені з урахуванням рекомендацій, викладених в листі заступника голови ДПА Харківської області від 27.06.2006р., де міститься посилання на "Методичні рекомендації до порядку застосування норм податкового

законодавства з ПДВ в галузі сільськогосподарського виробництва".

Судова колегія Вищого адміністративного суду України підтимує та вважає обгрунтованим висновок апеляційного господарського суду що дані рекомендації не є роз'ясненнями в розумінні Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а тому застосування їх у якості нормативної підстави для виновків, що тягнуть за собою юридичні наслідки є помилковими.

Виходячи з викладеного, висновки місцевого та апеляційного господарських судів щодо невідповідності тверджень відповідача-1, як таких, що зроблені при помилковому застосуванні норм матеріального права та спростовані наданими позивачем документами, визнаються судовою колегією Вищого адміністративного суду України правомірними.

В частині позовних вимог про відшкодування з бюджету ПДВ в сумі 1 633983,00 грн. за період жовтень-грудень 2004 р., з урахуванням проведеного відшкодування сум ПДВ, за висновками відповідача-1 судова колегія дійшла наступних висновків.

Згідно з п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

У строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні (п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону).Уразі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації (п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Згідно з Порядком відшкодування податку на додану вартість з операцій, що оподатковуються за повною ставкою, сума належного платнику відшкодування (після погашення податкової заборгованості минулих звітних періодів) зараховується до погашення податкових зобов'язань платника податку протягом трьох наступних звітних періодів. Залишок непогашеної суми підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України протягом місяця, що настає після подання декларації за третій звітний період після виникнення від'ємного значення податку. При цьому передбачено, що висновки даються не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення терміну відшкодування ПДВ, встановленого чинним законодавством.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, позивачем до суду надані податкові декларації по ПДВ за жовтень-грудень 2004 р. Крім того встановлено, що відповідач-1 не спростовує того, що за період січень-березень 2005 р. (саме в погашення зобов'язань по ПДВ за ці періоди можливо використати суми бюджетного шкодування за жовтень-грудень 2004 р.) у підприємства не виникли зобов'язання, для погашення яких можуть використовуватися суми, вказані в рядку 25 податкових декларацій. Єдина підстава на яку посилається відповідач-1, для спростування права позивача на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану варітсть є твердження про включення останнім до складу бюджетного відшкодування сум з податку на додану вартість, які не сплачені в повному обсязі в ціні отриманих товарів. Проте належних доказів на підтвердження таких посилань чи доказів про направлення запитів для проведення зустрічних перевірок відповідачем-1 до господарських судів попередніх інстанцій не надано.

Відповідно до пп. 7.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" суми, не вішкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на ) момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Позивачем до суду першої інстанції був наданий розрахунок відсотків на суму бюджетної заборгованості у розмірі 2 5093,06 грн., проведений відповідно приписам вищенаведеної норми і не спростований відповідачем-1.

Господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку що право позивача на бюджетне відшкодування в сумі, визначеній у позові, базується на нормах чинного законодавства, та документально підтверджено, а тому є обґрунтованим а позовні вимоги в свою чергу є такими, що підлягають задоволенню.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується із такою точкою зору і не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги в цій частині.

Таким чином, судова колегія Вищого адміністративного суду України підтверджує, що при прийнятті судових рішень у справі № А-27/119-05 господарський суд першої та апеляційної інстанції дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

За таких обставин, касаційні скарги Чугуївської ОДПІ та Прокуратури Харківської області підлягають залишенню без задоволення, а постанова Харківського апеляційного господарського суду від 18.01.2006р. та рішення господарського суду Харківської області від 04.07.2005р. у справі № А-27/119-05, без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

1. Касаційні скарги Чугуївської ОДПІ від 26.01.2006р. № 484/10/10-027 та прокуратури Харківської області на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.01.2006р. та рішення господарського суду Харківської області від 04.07.2005р. у справі № А-27/119-05 залишити без задоволення

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.01.2006р. та рішення господарського суду Харківської області від 04.07.2005р. у справі № А-27/119-05 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

Судді

О.М. Нечитайло

Н.Г. Пилипчук

К.В. Конюшко

Л.В. Ланченко

О.І. Степашко