Рішення № 2639206, 02.12.2008, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" грудня 2008 р.

Справа № 17/130-3090

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

при секретарі судового засідання Грохольській В.В.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агросфера”, м. Дніпропетровськ

до відповідача Приватного підприємства “Авангард”, м. Тернопіль

Представник від:

позивача: Цюпик О.В., уповноважена, довіреність № 55 від 22.09.08р.;

відповідача: не з’явився.

Представнику позивача роз’яснено права та обов’язки учасника судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22,811 ГПК України.

Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася у зв’язку з відсутністю письмового клопотання сторони.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Агросфера”, м. Дніпропетровськ звернулося 26.09.08р. (згідно штампу пошти на конверті) до господарського суду з позовом до Приватного підприємства “Авангард”, м. Тернопіль, про стягнення 3938,34 грн. нарахованих відсотків за користування товарним кредитом згідно умов договору купівлі-продажу № 616-КЧ від 12.06.2007р. за період з 29.02.2008р. по 09.09.2008р.

Позов обґрунтовується копією договору купівлі-продажу № 616-КЧ від 12.06.2007р.; копією рішення господарського суду Тернопільської області по справі №2/52-1020 від 06.05.08р.; постановою Львівського апеляційного господарського суду по справі № 2/52-1020 від 12.06.08р.; копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи; копією протоколу № 50 загальних зборів учасників Товариства від 30.01.2007р.; розрахунком суми позову; іншими матеріалами.

Судове засідання, призначене вперше на 22.10.08р., неодноразово відкладалося, востаннє на 02.12.2008р. у зв’язку з неявкою представника відповідача, необхідністю витребування додаткових документів та по причині хвороби судді Андрусик Н.О.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю з наведених у позові підстав.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з’явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку (повідомлення про вручення поштового відправлення №№ 1916743, 2060443, 198206), клопотань про відкладення розгляду справи не заявив. При цьому, зважаючи на передбачений статтею 69 ГПК України строк вирішення господарського спору, суд вважає за можливе розглянути господарський спір в даному судовому засіданні без участі відповідача за наявними у справі матеріалами згідно приписів ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши подані докази, господарський суд встановив таке.

12.06.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Агросфера” як Продавцем та Приватним підприємством “Авангард” як Покупцем укладено договір купівлі-продажу №616-К4 (далі - Договір), предметом якого є зобов’язання продавця передати, а покупця - прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин, перелік яких зазначено в специфікаціях до договору , що є його невід»ємною частиною (п.п.1.1., 3.1. договору).

Відповідно до п. 4.1 договору, покупець повинен до дати передачі товару перерахувати на поточний рахунок продавця суму попередньої оплати у розмірі, вказаному у специфікаціях. На залишок заборгованості продавець надає покупцю товарний кредит строком до 25 листопада 2007р. на умовах сплати 0,01% річних за користування товарним кредитом та здійснює нарахування процентів на фактичну суму заборгованості, у день остаточного погашення основного боргу. У випадку, якщо в зазначений термін оплата не буде проведена, у силу вступають положення про санкції, передбачені розділом 7 даного Договору.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом у відповідності з п. 4.1 Договору, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються проценти за користування Товарним кредитом з розрахунку 25% річних. Товар вважається оплаченим у момент надходження грошей на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідно до п. 4.2. Договору, сплата відсотків здійснюється наступним чином: продавець виставляє рахунок-фактуру на суму нарахованих процентів, відповідно до якої покупець здійснює протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення продавцем рахунку-фактури, оплату шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок продавця.

З матеріалів справи випливає, що відповідач розрахунки за отриманий товар провів частково, допустивши станом на 28.02.2008р. заборгованість в сумі 37875,59 грн., а тому Товариство з обмеженою відповідальністю “Агросфера” 17.03.2008р. звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення 37875,59 грн. заборгованості за поставлений товар, 2023,88 грн. пені та 2655,78 грн. –відсотків по товарному кредиту, нарахованих станом на 28.02.2008р.

Рішенням господарського суду Тернопільської області (суддя Колубаєва В.О.) від 06.05.2008р. у справі №2/52-1020, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.08р., стягнуто з ПП “Авангард” 37875,59 грн. заборгованості за поставлені матеріальні цінності, 2023,88 грн. пені та 2279,10 грн. –відсотків за користування товарним кредитом за період з 25.11.2007р. по 28.02.2008р.

Згідно ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, заборгованість в сумі 37875,59 грн. та правомірність позовних вимог в частині стягнення пені та 25 відсотків річних за користування товарним кредитом були предметом розгляду в господарському суді, а тому не потребують додаткового доведення.

Між тим, спір між сторонами виник у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем обов’язку щодо повної сплати вартості товару, проданого на умовах товарного кредиту згідно договору №616-К4 від 12.06.07р., що стало підставою для нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю “Агросфера” відповідачу у відповідності до п. 7.2 Договору №616-К4 від 12.06.07р., ч.5 ст. 694 ЦК України, 3938,34 грн. відсотків за користування товарним кредитом за період з 29.02.2008р. по 09.09.2008р. з розрахунку 25% річних.

З матеріалів справи вбачається, що 30.07.2008р. другим відділом ДВС Тернопільського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження по виконанню наказу №2/52-1020, виданого 17.07.2008р. на виконання рішення від 06.05.2008р., однак станом на момент звернення Товариства до господарського суду (тобто 26.09.2008 р.) з позовом про стягнення відсотків за користування товарним кредитом заборгованість ПП «Авангард»по оплаті вартості поставленого товару не погашена повністю і складає 22875,59 грн. (15000,00 грн. сплачено 28.05.2008р., що випливає з банківської виписки АКІБ «Укрсиббанк»за 28.05.08р.)

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається..

Разом з тим, частиною 1 ст. 694 ЦК України передбачено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Матеріали справи свідчать, що позивачем згідно накладних № 210612/19 від 21.06.2007 р., № 11101/19 від 01.11.2007 р. на виконання умов договору №616-К4 від 12.06.2007 р. відпущено відповідачу та останнім отримано товар на суму 52 177,59 грн. Сума боргу в розмірі 37875,59 грн. підтверджується рішенням господарського суду від 06.05.2008р. по справі №2/52-1020.

Враховуючи, що товар відповідачу як Покупцю був відпущений на умовах товарного кредиту, що випливає з пункту 4.1., 4.2. договору від 12.06.2007 року, однак фактична повна вартість товару не проведена останнім навіть у примусовому порядку (враховуючи рішення суду від 06.05.2008 р.) та у строк, передбачений договором, тому суд визнає правомірними позовні вимоги, котрі ґрунтуються на положеннях статті 694 ЦК України та розділі 7 договору від 12.06.2007 р., якими визначено умови надання Покупцю товарного кредиту та порядок нарахування відсотків за допущення прострочки оплати товару.

Як зазначалося вище, згідно п. 7.2 договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом у відповідності з розділом 4 Договору, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються проценти за користуванням товарним кредитом з розрахунку 25 % річних. Судом встановлено, що умови договору та додатки до договору (специфікації) підписані повноважними представниками сторін в результаті вільного волевиявлення, не оспорені та договір не визнано недійсним, нечинним і не розірвано у встановленому порядку, отже, є чинним.

На виконання п. 4.2. Договору позивачем виставлено підприємству рахунок-фактуру № СФ-0000693 від 09.09.08р. на суму 3938,34 грн. нарахованих відсотків, також виписано податкову накладну №090902 від 09.09.2008р. та надіслано акт приймання-здачі робіт № ОУ-0000522 від 09.09.2008 року на суму 3938,34 грн.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Таким чином, за своєю правовою природою проценти є боргом, а не відповідальністю, що виражається, зокрема, у відсутності зв'язку між можливістю їх стягнення та наявністю підстав юридичної відповідальності, а також в неприпустимості їх зменшення за вимогою боржника. Проценти за ст. 536 ЦК України застосовуються у розумінні боргу.

Частиною 4 статті 232 ГК України визначено, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Відповідно до розрахунку з відповідача підлягає до стягнення сума відсотків по товарному кредиту в заявленому розмірі, нарахованому після винесення судом рішення у справі № 2/52-1020, а саме за період з 29.02.2008 р. по 28.05.2008 р. із суми 37875,59 грн. (в розмірі 2308,85 грн.) та з 28.05.2008 р. по 09.09.2008 р. із суми 22875,59 грн. в розмірі 1629,49 грн. (оскільки 15000 грн. відповідачем погашено 28.05.2008 р.)., всього 3938,34 грн. Рішення суду про стягнення боргу, пені та відсотків за попередній період не є підставою, в силу вимог статей 598-609 Цивільного кодексу України, для припинення грошового зобов’язання.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (постанова № 8/39-38 від 05.02.2008 р., № 2-15/4669-2007 від 12.06.2008 р.) та Верховний суд України (постанова № 1/384-07 від 30.09.2008 р.)

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За таких обставин справи, зважаючи, що відповідач не надав суду будь-яких доказів, які б свідчили про виконання ним зобов’язання по договору №616-К4 від 12.06.2007р. в частині сплати нарахованих відсотків за користування товарним кредитом, а тому, в силу наведених вище правових норм, суд визнає вимоги позивача про стягнення 3938,34 грн. відсотків обґрунтованими, правомірними, не запереченими відповідачем у встановленому законом порядку, відтак, такими, що підлягають до задоволення.

Разом з тим, надання судом відстрочки виконання рішення суду від 06.05.2008 р. (ухвала господарського суду від 12.08.2008р.) до 01.11.2008 р. щодо стягнення з відповідача основного боргу, відсотків за користування товарним кредитом, пені та процентів річних, на думку господарського суду, не може бути підставою для відмови у задоволенні даного позову, оскільки згідно ст. 598 ЦК України зобов’язання не припинено, а тому проценти річних останній зобов'язаний сплатити за весь час, тобто до дня фактичної оплати товару в силу умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.

У судовому засіданні 02.12.2008 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 536, 598-609, 694 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 1, 2, 42 –47, 20, 22, 32, 33, 34, 35, 43, 49, 811, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

Вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Авангард”, м. Тернопіль, вул. Паркова, 12, ідент. код 30622473 –3938,34 грн. відсотків за користування товарним кредитом та 220,00 грн. судових витрат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агросфера”, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, ідент. код 31320991.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) „_09_”_грудня___ 2008 р. рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя Н.О. Андрусик