Постанова № 26389591, 03.10.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Нагірням М.Ф.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"03" жовтня 2012 р. Справа № 0670/1469/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Капустинського М.М.

Мацького Є.М.,

при секретарі Марчук Ю.А. ,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "21" серпня 2012 р. у справі за позовом Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 12.03.2012 року звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003382301 від 31.10.2011 р., відповідно до якого підприємству збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на 316693,00грн. та застосовано фінансову санкцію в сумі 158346,00грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.08.2012 року в задоволенні позову Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003382301 від 31.10.2011 р. відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. В своїй апеляційній скарзі посилаються на те, що ПП "Дакар" після здійснення оплати за товар, надало позивачу (філіям, які здійснювали оплату) належним чином оформлені податкові накладні, які позивач на підставі ст. 198 ПКУ включив до податкового кредиту. Висновок про безтоварність господарських операцій та нікчемність договору є неправомірним та спростовується матеріалами справи. Крім того, реальність здійснення господарських відносин, їх вид, обсяг, якість та розрахунки з позивачем та ПП "Дакар" було підтверджено також ДПІ у Амур-Нижньодніпропетровському районі м. Дніпропетровська. Вважають, що постанова не відповідає фактичних обставинам справи та прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що за період з 10.10.2011 року по 14.10.2011 року ДПІ у м. Житомирі проведена виїзна позапланова перевірка Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» по питанню взаємовідносин з ПП "Дакар" за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року, про що складеного акт №4864/23-01/32008278/0100 від 14.01.2011 року.

В результаті проведення перевірки встановлено порушення:

1) ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ДП "Житомирський облавтодор" при придбанні товарів (Послуг) від постачальника ПП "Дакар", товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України.

2) п. 198.1,п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) підприємством, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 316692,95 грн. за липень 2011 року.

На підставі встановлених порушень ДПІ у м. Житомирі винесено податкове повідомлення-рішення №0003382301 від 31.10.2011 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 316693 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 158346 грн.

Суд, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з відсутністі господарських операцій у звітному періоді (липень 2011року) між позивачем та ПП "Дакар" з придбання бітуму.

Такого висновку суд першої інстанції дійшов з підстав відсутності у позивача належних первинних документів, які б свідчили про господарську діяльність, а саме відсутність видаткових, товарно-транспортних та податкових накладних. Всі договори з ПП "Дакар" про поставку нафтопродуктів, а саме бітуму були укладені останнім з філіями позивача (райавтодорами та ДЄУ), які не мають статусу юридичної особи. Саме філіям позивача були виписані видаткові, товарно-транспортні та податкові накладні.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), тобто договір є нікчемним лише у разі, якщо його нікчемність (або недійсність) прямо встановлено законом, в іншому випадку - договір є оспорюваним.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання і оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарської діяльності.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого нарахованого у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського облік} фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів, зобов'язань і власного капіталу підприємства.

Первинні документи - це документи, створені в письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Первинні документи мають бути складені в момент проведення кожної господарської операції або, якщо це не можливо, безпосередньо після її завершення.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Встановлено, що Дочірнє підприємство "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" зареєстровано 11.06.1992 року виконавчим комітетом Житомирської міської ради, отримало свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та є платником податку на додану вартість.

Діяльність здійснює на підставі Статуту зареєстрованого рішенням виконкому Житомирської міської ради 31.05.2002 року (нова редакція Статуту зареєстрована 19.04.2005 року).

Позивач здійснює такі види діяльності, як будівництво будівель, діяльність автомобільного вантажного транспорту.

Фактично у період, що перевірявся Дочірнє підприємство "Житомирський облавтодор" займалось операціями по проведенню планово-попереджувального та капітального ремонту експлуатаційного утримання та облаштування автомобільних доріг та мостів державного та місцевого призначення, надання транспортних послуг, реалізації ТМЦ (щебень, відсів).

Дочірнє підприємство "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" має 31 відокремлений структурний підрозділ.

Філії Підприємства не є юридичними особами, не є платниками податку на додану вартість та свою діяльність здійснюють відповідно до Положень про філії.

Відповідно ст. 95 ЦК України передбачено, що філії діють на підставі затвердженого юридичною особою положення, а керівники філій призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

В Положеннях про філії Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" зазначено, що філії не мають статусу юридичної особи, але філія може від імені та за дорученням директора Підприємства (п.п.3.3. Положення про філію) - укладати договори відповідно до предмета діяльності Підприємства.

Встановлено, що позивач 21.01.2011 року зі Службою автомобільних доріг у Житомирській області уклав договір №1 про закупівлю послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного та місцевого значення загального користування Житомирської області протяжністю 8523.9 км. зі строком надання послуг до 31.12.2011 року.

На виконання умов цього договору філіями Підприємства в липні місяці 2011 року укладались договори з ПП "Дакар" про поставку нафтопродуктів. Зазначені договори були укладені відповідно до наданих Підприємством довіреностей, а отже, керівники філій мали необхідний обсяг повноважень на їх укладення та виконання.

Встановлено, що договори між філіями, які діяли на підставі довіреностей і в інтересах Підприємства, та ПП "Дакар" не оспорювались сторонами та не визнані недійсними.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до укладених договорів з філіями на поставку бітуму, поставка останнього здійснювалась ПП «Дакар». Для цього ПП «Дакар» було укладено договори перевезення вантажів автомобільним транспортом з транспортними організаціями ТОВ «Агроконсалтінг НК» та ПП «Олександр». Перевезення бітуму здійснювалось транспортом перевізників.

Після здійснення перевезення бітуму, між ПП «Дакар» та транспортними організаціями складалися акти приймання - передачі наданих послуг, які знаходяться в матеріалах справи, проте суд не надав їм належної оцінки.

Товарно-транспортні накладні не є правовстановлюючими документами та не підтверджують перехід права власності на товар, а свідчать лише про транспортування автомобільним транспортом певного товару та їх відсутність не може свідчити про відсутність господарських операцій між позивачем та ПП «Дакар».

Встановлено, що поставка бітуму здійснювалась на 22 філії позивача. Тобто, видаткові накладні на отримання зазначеного бітуму від ПП «Дакар» видавались на всі ці філії.

Поставка товару підтверджується видатковими накладними та підписами покупця на первинних документах про прийняття; на отримання спірного товару було видано довіреності.

Встановлено також, що ПП «Дакар», після здійснення оплати за товар, надало позивачу (філіям, які здійснювали оплату) податкові накладні.

Відповідно до податкового законодавства, при складанні філією чи іншим структурним підрозділом платника податку, в податковій накладній зазначаються найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник податку, що передбачено статутними документами, та найменування такої філії.

В податкових накладних виписаних ПП «Дакар» філіям підприємства в графі «Особа (платник податку) - покупець» зазначено Дочірнє підприємство та назва філії. При цьому в графі «Індивідуальний податковий номер продавця» зазначається ІПН головного підприємства, зареєстрованого як платник податку, а в графі «Місцезнаходження» вказується адреса головного підприємства - тобто «ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України».

Відповідно до вимог абзацу другого п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року № 969, та абзацу другого п. 2 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року № 31002, делеговано право виписки податкових накладних та право ведення частини реєстру виданих та отриманих податкових накладних філіям, які входять до складу платника ПДВ та яким присвоєно відповідні числові номери.

Встановлено, що податкові накладні були оформлені належним чином, відповідно до ст. 201 ПКУ. Зауважень з приводу оформлень податкових накладних з боку ДПІ не було.

Таким чином, виходячи із приписів податкового законодавства, лише відсутність первинної документації, а не окремий її недолік, безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

На підтвердження здійснення господарської операції з постанови бітуму позивачем також надано листи про зберігання та переробку бітуму в асфальтобетонну суміш; довіреності на отримання бітуму філією «Житомирська ДЕД», та філією «Володарськ - Волинський райавтодор» для подальшої переробки; накладні на отримання бітуму для переробки, акти переробки матеріалів; видаткові накладні та довіреності на отримання філіями з філії «Житомирська ДЕД», та філії «Володарськ - Волинський райавтодор» асфальтобетонної суміші.

Реальність здійснення господарських відносин, їх вид, обсяг, якість та розрахунки із позивачем та ПП «Дакар» було підтверджено також Державною податковою інспекцією у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська у довідці від 28.10.2011 року.

Матеріалами справи підтверджено, що усі договори мали реальні наслідки: товар був поставлений ПП «Дакар» у повному обсязі, кошти за товар сплачені позивачем, перераховані усі податки до державного бюджету. Господарська операція належним чином відображена у бухгалтерському та податковому обліку та в податковій звітності.

Таким чином, колегія суддів вважає безпідставним висновок суду першої інстанції щодо відсутні документів бухгалтерського та податкового обліку, які б підтверджували наявність господарських операцій ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з ПП «Дакар», та безпідставність віднесення до складу податкового кредиту 316692,95 грн. ПДВ перерахованого ПП "Дакар".

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0003382301 від 31.10.2011 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 316693 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 158346 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "21" серпня 2012 р. скасувати та прийняти нову постанову.

Позов Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в м. Житомирі №0003382301 від 31.10.2011 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: М.М. Капустинський Є.М. Мацький

Повний текст Постанови виготовлений "09" жовтня 2012 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Дочірнє підприємство "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" вул. Перемоги, 75,м. Житомир,10003

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014