Ухвала суду № 26389588, 19.09.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Ракалович В.М.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

УХВАЛА

іменем України

"19" вересня 2012 р. Справа № 0670/3148/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Капустинського М.М.

Мацького Є.М.,

при секретарі Волянська О.В. ,

за участю позивача та представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "01" серпня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Військової частини А1494 про стягнення компенсації за найом житла ,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2012 року помічник військового прокурора Житомирського гарнізону старший лейтенант юстиції ОСОБА_3 звернувся з адміністративним позовом до суду. Просив стягнути з військової частини А 1494 грошову компенсацію за найом житла за період з червня 2011 року по травень 2012 року включно в розмірі 21 000,00 грн.

В ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача щомісячну грошову компенсацію за найом житла за період з червня 2011 року по липень 2012 року включно у розмірі 24 500,00 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.08.2012 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з військової частини А 1494 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за найом житла в розмірі 19 600 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням в частині відмови у задоволенні позову, позивач подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти постанову про задоволення його позову повністю Зокрема зазначив, що суд першої інстанції не врахував вимоги Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей", Постанови КМ України від 14 березня 1995 р. N 175 та ухвалив незаконне рішення.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, пояснення позивача та представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню

Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 15 липня 2009 року проходить військову службу у військовій прокуратурі Житомирського гарнізону на посаді помічника військового прокурора і знаходиться на фінансовому забезпеченні у відповідача, а з 15 вересня 2009 року перебуває на квартирному обліку у військовій прокуратурі Житомирського гарнізону, склад сім'ї - одна особа (а.с.20). У зв'язку з відсутністю житла позивач 1 червня 2011 року уклав договір найму однокімнатної квартири з ОСОБА_5 (а.с.16), сплачує за цим договором власнику квартири щомісячно 1750 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, застосував до спірних правовідносин пункт 7.4 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями та виходив з того, що в даному випадку плата за квартиру, яку для військовослужбовця орендує військова частина, і грошова компенсація за житло, яке орендує сам військовослужбовець, мають однакову правову природу, тому потребують і однакового підходу в питанні визначення розміру плати, що дасть змогу дотримуватись принципу рівності перед законом і запобігати несправедливій дискримінації. Згадана Постанова КМ України №175 від 14 березня 1995 року, була чинною до введення національної грошової одиниці, в період коли мінімальна заробітна плата становила 1.500.000 крб.(15 грн.).

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон), військовослужбовці та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.

У разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, розміщуються безплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні - у сімейних гуртожитках. Житлово-побутові умови в таких казармах повинні відповідати вимогам, які пред'являються до гуртожитків, що призначені для проживання одиноких громадян. Для інших військовослужбовців військова частина зобов'язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовця та членів його сім'ї або за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення.

Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями, а також розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.

З часу прийняття Закону питання виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень регулювалось Кабінетом Міністрів України неодноразово.

Так, Постановою КМ України від 31 березня 1992 р. N 161 грошову компенсацію за піднайом /найом/ житлового приміщення було визначено в розмірі фактичних витрат, але не більше 300 крб., а особам, які мають сім'ю чисельністю 3 і більше чоловік, - до 350 крб. (залежно від населених пунктів, в яких вони проживають).

Постановою КМ України від 11 грудня 1992 р. N 695 - в розмірі фактичних витрат, але не більше однієї мінімальної заробітної плати.

Постановою КМ України від 14 березня 1995 р. N 175 - в розмірі фактичних витрат, але не більше: у містах Києві, Сімферополі, Севастополі, обласних центрах - 5 мінімальних заробітних плат, в інших містах і населених пунктах - 2 мінімальних заробітних плат.

В подальшому, відповідно статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Кабінет Міністрів України постановою від 3 серпня 2006 р. №1081 затвердив Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, пунктом 2 якого також передбачалась виплата грошової компенсації за піднаймання (наймання) житлового приміщення у встановленому порядку.

На виконання вимог постанови КМ України від 3 серпня 2006 р. №1081 та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України у відповідність з чинним законодавством була розроблена і затверджена наказом Міністра оборони України від 6 жовтня 2006 року N 577 Інструкція про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, а наказом від 30.11.2011 року N 737 - Інструкція про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, яка визначає, поряд з іншими питаннями, організацію порядку оренди і оплати орендованого житла у ЗС України.

Так, зокрема пунктом 7.4 Інструкції визначено, що розмір орендної плати за квартиру для сім'ї з однієї особи у обласному центрі не може перевищувати 1400 грн. на місяць.

Зазначена Інстркуція зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10 січня 2012 року за №24/20337.

Постанова КМ України №175 від 14 березня 1995 року, була чинною до введення національної грошової одиниці, в період коли мінімальна заробітна плата становила 1.500.000 крб.(15 грн.).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206. 212. 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "01" серпня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: М.М. Капустинський Є.М. Мацький

Повний текст Ухвали виготовлений "25" вересня 2012 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1,10014

3- відповідачу Військова частина А1494 вул.В.Бердичівська, 17а,м.Житомир,10014