ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2012 р. Справа № 80613/09
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Кушнерика М.П.,
за участю секретаря судового засідання Луцак І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2009 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» (тепер - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз») до Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській області про визнання нечинним припису та скасування рішення,
в с т а н о в и в:
ВАТ «Волиньгаз» 20.07.2009 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській області, в якому просить визнати нечинним припис від 03.07.2009 року №000178 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін та скасування рішення №55-К від 03.07.2009 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, а саме: вилучення в дохід державного бюджету 4 266 943,21 гривень необґрунтовано отриманої виручки та стягнення штрафу в сумі 8 533 886,42 гривень.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2009 року позов задоволено частково. Скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській області №55-К від 03.07.2009 року в частині вилучення у відкритого акціонерного товариства «Волиньгаз» в дохід державного бюджету 14 121,58 гривень виручки та стягнення штрафу в сумі 28 243,16 гривень. Скасовано припис Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській області №000178 від 03.07.2009 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ВАТ «Волиньгаз» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Волинського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2009 року скасувати і прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.
Апелянт зазначає, що граничні ціни на природний газ встановлюються постановами Кабінету Міністрів України, а з 2009 року затверджуються також постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України, термін їх введення зазначається безпосередньо в постанові, постачальником природного газу ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» в додаткових угодах зазначена ціна природного газу з врахуванням вищевказаних постанов. Товариство жодним чином не має можливості втручатись у визначену нормативними актами та договором з постачальником вартість природного газу. Питання визначення дати введення в дію розміру граничних цін на природний газ для споживачів повинно бути вирішено на державному рівні, а підприємство не може нести відповідальність за дії органів державної влади, зокрема Кабінету Міністрів України.
Листом Державної інспекції з контролю за цінами № 200/4-6/231 від 22.01.2009 року, який був адресований Державним інспекціям з контролю за цінами в АРК, областях, містах Києві і Севастополі, було відкликано лист № 200/4-7/85 від 12.01.2009 року щодо термінів введення граничних рівнів цін на природний газ з підстав складної цінової ситуації на ринку природного газу.
Товариством абсолютно правильно було застосовано формування вартості природного газу, у період з 15.11.2008 року по 25.11.2008 року в розмірі 1152, 00 грн., за 1000 м. куб. природного газу, У період з 01.01.2009 року по 31.01.2009 року застосовувалась вартість природного газу в розмірі 2020, 25 грн., за 1000 м. куб. природного газу.
Однак, судом при винесенні постанови не було враховано вказані факти, а письмовим доказам не було надано правової оцінки.
Судом також не враховано, що вартість природного газу, яка включена в ціну для споживачів безпосередньо зараховується постачальнику природного газу ( ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України») ЗКПО 31301827, на розрахунковий рахунок № 26039302889 зі спеціальним режимом використання у ВАТ «Державний Ощадний банк України" м. Київ МФО 322669, жодної виручки підприємством не було отримано, оскільки, товариство отримує від споживачів виключно тариф на транспортування природного газу.
У відповідності до п. 2 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-8/3273 від 16.12.2004 року при вирішенні спору про стягнення економічних санкцій потрібно враховувати, що виручкою від реалізації продукції ( товарів, робіт, послуг) є сума, фактично отримана суб'єктом господарювання на розрахунковий рахунок або в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг )
Однак, товариство необгрунтовної виручки в сумі 4 006 702, 51 грн. за період з 01.07.2008 року по 30.01.2009 року та в сумі 246119, 11 грн. за період з 15.11.2008 року по 25.11.2008 року не отримувало і для застосування фінансових санкцій до ВАТ «Волиньгаз» не було жодних підстав.
При апеляційному розгляді представник товариства вимоги апеляційної скарги підтримав з зазначених в ній підстав.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, що у відповідності до ст.196 КАС України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, представника товариства, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати з таких підстав.
З матеріалів справи видно, що 25.03.2008 року між ВАТ «Волиньгаз» та ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» було укладено договір поставки природного газу виключно для подальшої реалізації установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів № 06/08-169, де в п.п.5.3.,5.4. зазначено, що ціна на газ, що вказана в цьому договорі, змінюється нормативними актами уповноважених державних органів, наказами НАК «Нафтогаз України» і є обов'язковою для сторін за цим договором з моменту введення її в дію. У разі зміни ціни на газ в сторону зменшення або збільшення сторонами здійснюється перерахунок за спожитий газ за новими цінами та підписується відповідна додаткова угода на зміну цін.
У відповідності до п. 4 Протоколу розбіжностей до вказаного договору 28.03.2008 року 2 абзац пункту 6.1 договору викладено в такій редакції: «Розподіл коштів здійснюється покупцем відповідно до порядку, який встановлений постановою НКРЕ від 12.07. 2000 року № 759 «Про затвердження Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спец режимом використання газопостачальних підприємств...»
До вказаного вище договору було підписано Додаткову угоду № 1 від 05.05.2008 pоку, якою з 01.05.2008 року сплата за 1000 куб. м. природного газу становила 1226, 56 грн. з ПДВ.
Постановою Кабінету Міністрів України № 998 від 30.10.2008 року встановлено з 15.11.2008 року ціну за 1000 куб м природного газу на рівні 1 152,00 грн., яка і застосовувалась підприємством з вказаного періоду.
31.12.2008 року між ВАТ «Волиньгаз» та ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз» України» було укладено договір поставки природного газу № 06/08-2324, виключно для подальшої реалізації установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, за додатковою угодою № 1 від 30.01.2009 року з 01.01.2009 року ціна за 1000 куб. ,м. природного газу становить 2424, 30 грн. з ПДВ.
У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28.01.2009 року № 36 та постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України ( надалі НКРЕ) України від 29.01.2009 року № 56 встановлено з 01.01.2009 року ціну за 1000 куб. м природного газу на рівні 2 020,25грн., яка і застосовувалась підприємством з вказаного періоду.
Судом першої інстанції також встановлено, що Державна інспекція з контролю за цінами у Волинській області з 09.06.2009 року по 26.06.2009 року провела планову перевірку у відкритому акціонерному товаристві «Волиньгаз» з питань дотримання державної дисципліни цін при формуванні вартості природного газу та застосуванні цін на природний газ при реалізації його всім категоріям споживачів та інших послуг за період з 01.07.2008 року по 01.06.2009 року, про що складено акт перевірки №000475 від 26.06.2009 року.
При перевірці контролюючий орган дійшов висновку, що товариство в період з 01.07.2008 року по 21.08.2008 року у відпускній ціні при реалізації природного газу бюджетним установам та організаціям, промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання враховувало витрати НАК «Нафтогаз України» у розмірі 87грн.43коп. за 1000куб.м. (без ПДВ) на підставі наказу Мінпаливенерго України № 247 від 25.04.2008 року, який не пройшов державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України, а отже не набув чинності, в зв'язку з чим ВАТ «Волиньгаз» необгрунтовано отримано виручку в загальній сумі 14121грн.58коп..
Крім того, позивач в період з 15.11.2008 року по 25.11.2008 року необгрунтовано підвищив ціну на природний газ для бюджетних установ, промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 217грн.30коп. за 1000куб.м. - до 1152грн. замість 934грн.70коп. (без ПДВ) з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року № 998, яка набрала законної сили лише з 26.11.2008 року, в зв'язку з чим додатково отримано виручку в сумі 246119грн. 11коп..
В період з 01.01.2009 року по 31.01.2009 року товариством завищено граничний розмір ціни на природний газ для бюджетних установ, промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 868грн.25коп. за 1000 куб.м. - до 2020грн.25коп. замість 1152грн. (без ПДВ) з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 28.01.2009 року №36, якою термін введення граничних рівнів цін на природний газ встановлено з 01.01.2009 року, проте яка набрала законної сили з 04.02.2009 року, в зв'язку з чим додатково отримано виручку в сумі 4 006 702грн.51коп.
За результатами перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами у Волинській області винесено припис №000178 від 03.07.2009 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін, яким вимагалось в місячний термін усунути порушення застосування цін, а також прийнято рішення №55-К від 03.07.2009 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, а саме: вилучення в дохід державного бюджету 4 266 943грн.21коп. необгрунтовано отриманої виручки та стягнення штрафу в сумі 8 533 886грн.42коп.
Відмовляючи частково в задоволенні позовних, що і є предметом апеляційного оскарження позивачем, суд першої інстанції виходив з того, що згідно умов договорів поставки газ переходив у власність позивача. Крім того, до видання постанов НКРЕ №№ 56, 57 від 29.01.2009 року. ціни на природний газ для вказаних категорій споживачів було встановлено постановою Кабінету Міністрів України № 605 від 29.04.2006 року з 15 листопада 2008 року на рівні 1152 гривні за 1 тис. куб. метрів, однак з 01.02.2009 року на підставі п. 3 постанови Кабінету Міністрів України №36 від 28.01.2009 року вказана норма втратила чинність. Тому, відповідно до норм законодавства до 29.01.2009 року, діяли ціни встановлені Кабінетом Міністрів України №605 від 29.04.2006 року - 1152 грн. за 1 тис. куб. метрів; з 29.01.2009 року почали діяти нові ціни - 2020грн.25коп. за 1 тис. м. куб. для промислових споживачів та бюджетних установ та організацій, а відтак суд першої інстанції дійшов переконання про неправомірність застосування з 01.01.2009 року позивачем граничного рівня цін у 2020грн.25коп. замість 1152 грн. до всіх обсягів природного газу, який було реалізовано у січні 2009 року промисловим споживачам та установам та організаціям, що фінансуються за рахунок державного та місцевих бюджетів.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Відповідно до ст.195 КАС України апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги, тобто в частині щодо отриманої незаконної виручки, на погляд контролюючого органу, внаслідок застосування ціни на природний газ з 15.11.по 25.11.2008 року (1152 грн. за 1 тис. куб. метрів) та з 01.01.2009 року по 31.01.2009 року ( 2020грн.25коп. за 1 тис. м. куб.)
Щодо нормативно-правового врегулювання відносин, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Основні принципи встановлення та застосування цін і тарифів та організація контролю за їх дотриманням на території України встановлено положеннями Закону України «Про ціни та ціноутворення» від 3 грудня 1990 року №507-12.
За приписами ст. 6 Закону України «Про ціни та ціноутворення» в народному господарстві застосовуються вільні ціни та тарифи та регульовані ціни та тарифи.
Статтею 4 Закону України «Про ціни та ціноутворення» передбачено, що Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення в республіці державної політики цін; визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Постановою Кабінету Міністрів України № 605 від 29 квітня 2006 року «Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» у редакції, що діяла з 01 січня 2008 року було встановлено з 1 січня 2008 року граничний рівень цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання та витрат на його реалізацію встановлюється на рівні 934,7 грн. за 1 тис. куб. метрів та граничний рівень цін для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання на рівні 934,7 грн.
Пунктом 9 цієї постанови витрати Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на реалізацією природного газу затверджуються Міністерством палива та енергетики за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки.
На виконання цієї постанови наказом Міністерства палива та енергетики № 247 від 25 квітня 2008 року було затверджено суму витрат Національної енергетичної компанії «Нафтогаз України» на рівні 83,47 грн. за 1тис. куб. метрів без врахування податку на додану вартість.
За прямою вказівкою пункту 3 наказу № 247 від 25.04.2008 року, зазначений наказ набрав чинності з 01 травня 2008 року.
Постановою Кабінету Міністрів України № 998 від 30 жовтня 2008 року «Про внесення змін до Постанов Кабінету міністрів України від 29 квітня 2006 року № 605 та від 11 лютого 2008 року № 53» були внесені зміни, та з 15 листопада 2008 року граничний рівень цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів та промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання був встановлений на рівні 1152,00 грн.
Стосовно висновків відповідача, викладених в акті перевірки та рішенні, а відтак підтримані постановою суду першої інстанції, колегія суддів зауважує на їхній помилковості, з огляду на нижченаведене.
Щодо висновків суду та посилань відповідача з приводу набрання чинності постанови № 998 від 30 жовтня 2008 року та постанови Кабінету Міністрів України № 36 від 28 січня 2009 року .
Статтею 55 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 16 травня 2008 року № 279 -IV передбачено, що постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
Постанову Кабінету Міністрів України № 998 від 30 жовтня 2008 року «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 29 травня 2006 року № 605 та від 11 лютого 2008 року № 53» було опубліковано в офіційному друкованому виданні «Урядовий кур'єр» № 222 від 26 листопада 2008 року.
Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 28 січня 2009 року передбачено, що п.3 цієї постанови набирає чинності з 01.02.2009 року.
Однак, останнім пунктом викладена нова редакція п.1 постанови Кабінету Міністрів України № 605 від 29.04.2006 року, а саме : «1.Граничні рівні цін на природний газ, що встановлюються Національною комісією регулювання електроенергетики установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, промисловим споживачам та іншим суб»єктам господарювання, підлягають коригуванню у наступному місяці реалізації природного газу Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» таким споживачам у разі зміни середньомісячного курсу гривні до долара США установленого Національним банком України у місяці реалізації природного газу до офіційного курсу гривні до долара США установленого Національним банком України станом на 1 січня 2009 року…».
Слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1548 від 25.12.1996 року до повноважень НКРЕ віднесено встановлення за погодженням з Мінекономіки роздрібних цін на природний газ для потреб населення, з урахуванням граничних рівнів цін, встановлених для населення України; тарифів на транспортування магістральними трубопроводами гару природного, нафти, нафтопродуктів, аміаку та етиленових речовин, що поставляються споживачам України, тарифів на закачування, зберігання та відбір природного газу, тарифів на розподіл природного газу та його постачання.
Також на рішення НКРЕ не поширюється дія Указу Президента України № 493 від 03.10.1992 року «Про державну реєстрацію нормативних актів міністерства та інших органів державної виконавчої влади» в частині встановлення цін і тарифів, за винятком цін і тарифів для населення, та на рішення Комісії щодо функціонування ринків, що регулюються нею.
На виконання наведеного та згідно з повноваженнями, наданими Указом Президента України від 14.03.1995 року № 213 «Про заходи щодо забезпечення діяльності Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України» та постановою Кабінету Міністрів України № 1548 від 25 грудня 1996 року «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів місцевих рад щодо регулювання цін( тарифів)» НКРЕ були прийняті постанови №№ 56 і 57 від 29.01.2009 року, якими затверджено граничний рівень ціни на природний газ на рівні 2020,25 за 1 тис. куб.м. на 2009 рік. Обчислення календарного року розпочинається з 01січня 2009 року.
Суд апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції та приймає правову позицію відповідача, в частині здійснених висновків, що датою набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України № 998 від 30 жовтня 2008 року є 26 листопада 2008 року, а п.3 постанови Кабінету Міністрів України № 36 від 28 січня 2009 року - 01.02.2009 року.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідач та суд першої інстанції змішує два різних юридичних поняття: «набрання чинності нормативно-правовим актом», та поняття «дати, з якої змінюються правові відносини, що регулюються цим нормативно правовим актом».
Датою набрання чинності нормативно-правовим актом є дата, з якої виконання цього нормативно-правового акту є обов'язковим на всій території України. Водночас, відносини, що змінюються цим нормативно-правовим актом змінюється із дня, що зазначений в такому нормативно-правовому акті.
Таким чином, зміна граничних рівнів цін та тарифів з 15 листопада 2008 року та 01 січня 2009 року не є датою набрання чинності відповідних постанов, а є датою, з якої змінюються правовідносини щодо визначення розміру граничних цін та тарифів.
Відтак, колегія суддів дійшла переконання щодо хибності висновків Державної інспекції по контролю за цінами у Волинській області, викладених в Акті № 000475 від 26 червня 2009 року та в частині оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Як слідує з матеріалів перевірки, позивач працює за регульованим тарифом, встановленим НКРЕ, і при формуванні відпускних цін для споживачів враховує вартість газу, отриманого від постачальника, тариф на транспортування та постачання природного газу, а також тариф на транспортування природного газу магістральними газопроводами.
Вищевказаний порядок формування цін на газ стверджується укладеними між позивачем і постачальниками газу договорами, при цьому грошові надходження за реалізований газ надходять на розподільчий рахунок, відкритий в уповноваженому банку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 247 від 26.03.2008 року.
Щомісячно НКРЕ своїм розпорядженням встановлює норматив розподілу коштів, які надійшли від установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, і уповноважений банк перераховує товариству кошти, розподілені за встановленим нормативом розподілу.
У щомісячних розпорядженнях та роз'ясненнях НКРЕ щодо розрахунку нормативів перерахування коштів з проточних рахунків зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, що надійшли від бюджетних установ і організацій, комісією включаються витрати НАК «Нафтогаз України» на реалізацію природного газу.(п.9 постанови Кабінету Міністрів України 605 від 29.04.2006 року.).
Затверджені Міністерством палива та енергетики України витрати НАК «Нафтогаз України» на реалізацію природного газу позивач отримує у вартості газу від постачальника (власника газу), а не позивач самостійно визначає ціну на природний газ.
Звідси, позивач повну вартість природного газу, отриманого для реалізації бюджетним і комунально-побутовим споживачам за розглядувані періоди, перераховувало постачальнику, залишаючи у своєму розпорядженні кошти, отримані за надання послуг в частині транспортування та постачання газу розподільними газопроводами відповідно до доведеного НКРЕ тарифу.
За таких обставин позивач ВАТ «Волиньгаз» при здійсненні господарської діяльності не допустив порушення державної дисципліни цін, оскільки не встановлював самостійно ціни і тарифи на природний газ, не отримував незаконної виручки.
Доводи апелянта є суттєвими, а тому оскаржене рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог слід скасувати з підстав порушення судом норм матеріального права, що привело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.3, 202 п.4, 205 ч.2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» задовольнити.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2009 року у справі №2а-18513/09 в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» в цій частині задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській області №55-К від 03.07.2009 року в частині вилучення у Відкритого акціонерного товариства «Волиньгаз» в дохід державного бюджету 4 252 821,70 гривень виручки та 8 505 643,30 гривень штрафу.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Д.М. Старунський
Судді В.М. Багрій
М.П. Кушнерик
Постанова у повному обсязі складена 25.09.2012 року.
Судове рішення № 26389188, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.09.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-18513/09/0370. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: