Ухвала суду № 26388338, 06.08.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2012 р.Справа № 1609/2а-6511/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради на постанову Київського районного суду м. Полтави від 12.12.2011р. по справі № 1609/2а-6511/11

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

06.09.2011 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до Київського районного суду м. Полтави з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної ради м.Полтава, в якому просив:

- визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної ради м. Полтава щодо невиплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі, встановленому ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної ради м.Полтава перерахувати та виплатити ОСОБА_1, щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі, встановленому ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2011 рік.

Постановою Київського районного суду м.Полтави від 12.12.2011року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Київської районної в місті Полтаві ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік в розмірі, меншому, ніж передбачено ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в місті Полтаві ради зробити перерахунки, донарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 201 1 рік з розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, та провести відповідні виплати з урахуванням проведених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову Київського районного суду м.Полтави від 12.12 .2011року та відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального рішення, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обґрунтування викладені в апеляційній скарзі.

Виходячи з приписів абз. 4 ч.8 ст. 183-2 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду в межах апеляційної скарги.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та має 2 категорію, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1від 15.04.2003 року (а.с. 4)

Як свідчать матеріали справи, позивач щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік отримав в розмірі 100 грн. (а.с.12).

Не погодившись з діями відповідача, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, надавши перевагу статті 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" над Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ від 28.02.1991 р., в редакції закону, яка діяла до внесення змін згідно Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік", щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - п'ять мінімальних заробітних плат.

В підпункті 11 пункту 28 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено в такій редакції - одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зазначене положення Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було визнано неконституційним.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Між тим, постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005р. "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що щорічна допомога на оздоровлення здійснюється у таких розмірах: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - 100 гривень..

Проте, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Постанова Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" дію статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не було зупинено.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням виплачених сум.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова Київського районного суду м. Полтави від 12.12.2011 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 183-2 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Полтави від 12.12.2011р. по справі № 1609/2а-6511/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Калитка О. М. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.