УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2012 р.Справа № 1625/2а-934/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бенедик А.П.
Суддів: Курило Л.В. , Калиновського В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 15.02.2012р. по справі № 1625/2а-934/12
за позовом ОСОБА_1
до Тростянецької сільської ради Полтавського району Полтавської області
треті особи ОСОБА_2 , Державне підприємство "Центр ДЗК при Держкомземі України"
про дію та бездіяльність, скасування рішення,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Тростянецької сільської ради, ОСОБА_2, Полтавської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", в якому просив:
- визнати неправомірними дії Тростянецької сільської ради Полтавського району Полтавської області щодо прийнятого рішення №125 від 27.12.2002 року в частині визначення будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 Полтавського району Полтавської області приватною власністю ОСОБА_2 та рішення від 30.01.2009 на право власності на земельну ділянку в розмірі 0.1623 га та 0.0900 га на ОСОБА_2;
- зобов'язати відповідача змінити рішення виконавчого комітету Тростянецької сільської ради Полтавського району Полтавської області від 27.12.2002 року №125 в частині визначення належності ОСОБА_2 на праві приватної власності житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1 Полтавської області на належність даного будинку з господарськими спорудами на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2;
- припинити дію рішення Тростянецької сільської ради від 30.01.2009 року 27 сесії 5 скликання "Про приватизацю земельних ділянок" на громадянку ОСОБА_2;
- зобов'язати Тростянецьку сільську раду скасувати реєстрацію Державного акта на право приватизації власності на землю серії ЯН №629550 в розмірі 0.0900 га, зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №011054600100 від 30.12.2009 року, серія ЯН629551 в розмірі 0.1623 га зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №011054600099;
- вважати державний акт серія ЯН629669 та серія ЯН629551 такими що втратили чинність;
- поновити пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 15.02.2012 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 15.02.2012 року та направити справу до суду першої інстанції для розгляду зі стадії відкриття провадження у справі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної ухвали при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема на порушення ст. ст. 99, 100, п.2 ст. 102 КАС України, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Третя особа, ОСОБА_2, надала письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Також просить розглянути справу без її участі.
Третя особа, Полтавська регіональна філія Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", надав письмову заяву про розгляд справи без участі його представника.
Позивач, представник позивача та представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Колегія суддів, на підставі ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи ухвалу про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_3, суд першої інстанції вважав пропущеним позивачем встановлений строк звернення до адміністративного суду, доказів пропуску процесуального строку з поважних причин позивачем не надано.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як свідчать адміністративний позов та додані матеріали справи, предметом оскарження є рішення виконавчого комітету Тростянецької сільської ради Полтавського району Полтавської області від 27.12.2002 року №125 в частині визначення належності ОСОБА_2 на праві приватної власності житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1 Полтавської області.
Позивач звернувся з даним адміністративним позовом 10.08.2011 року, отже із пропуском шестимісячного строку, встановленого ч.2 ст. 99 КАС України.
Посилаючись на пропуск строку звернення до суду з адміністративним позовом з поважних причин, позивач зазначає, що до теперішнього часу йому невідомо про зміст оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування, та відповідно, чи взагалі порушені його права, оскільки отримання копії рішення можливо лише на запит відповідного органу, тому, на його думку, строк звернення до суду із позовом ним не пропущено.
Колегія суддів вважає, що наведені доводи позивача не є свідченням пропуску строку звернення до суду з поважних причинх; позивачем до судів першої та апеляційної інстанції не надано належних та достатніх доказів поважності пропуску строку для звернення до суду.
При цьому, колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску строку на подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.
В матеріалах справи докази таких обставин відсутні.
Інших обставин, які об'єктивно зашкодили своєчасно вчинити процесуальну дію (подання позову), позивач суду апеляційної інстанції не навів.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що строк звернення до суду пропущено без наявності поважних причин.
Крім того, колегія суддів зазначає, що 31.12.2011 року набули чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, внесені Законом України від 17.11.2011 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень адміністративного судочинства".
У відповідності до приписів зазначеного Закону статтю 100 КАС України викладено в наступній редакції: "Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи".
Відповідно до ч. 4 ст. 102 КАС України, правила даної статті (поновлення та продовження строків звернення до суду) не поширюються на строки звернення до адміністративного суду.
У відповідності до ст. 5 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду в зазначеній частині не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 15.02.2012р. по справі № 1625/2а-934/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.
Судове рішення № 26388341, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 03.09.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1625/2а-934/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: