Ухвала суду № 26388332, 02.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2012 р.Справа № 2а-14654/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2012р. по справі № 2а-14654/11/2070

за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби

до Державного Науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" , Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітер"

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкові звернулась до суду, з позовом до Державного Науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар", Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕР", в якому просить суд стягнути з Державного науково-виробничого підприємства "Об"єднання Комунар" в доход держави грошові кошті у сумі 1734 грн., як вартість того, що одержано за договором поставки від № 05/5 від 01.09.2008р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.12 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції. позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову суду, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача та представник відповідача у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Також позивачем подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без задоволення позовні вимоги, судом першої інстанції не встановлено факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові проводилась документальна позапланова виїзна перевірка ДНВП "Об'єднання Комунар" з питання законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість по деклараціях з ПДВ за червень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2010р., січень, лютий, березень, квітень 2011р. та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011р. на рахунок платника у банку.

Результати перевірки оформлені актом від 19.07.2011р №1798/41-018/14308730, висновками якого встановлені порушення ДНВП "Об'єднання Комунар": ст.ст.203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, 7.7.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.1, п.198.3, п.198.4 ст.198 , п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200, абз "а" п.200.4 ст.200, абз."б" п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: формування податкового кредиту з ПДВ за рахунок проведення господарських операцій з ТОВ "Укрпромпостачсервіс", ТОВ "ТМС Монтаж", ТОВ "Альфа-Експерт", ТОВ "Біотопресурс", ТОВ "Дилмет", ТОВ "Акваметсервіс", ТОВ "Укртекстиль", ФОП Сергієнко, ТОВ "Есполіо", ФОП Попов, ТОВ "Ітер", ТОВ "Промбудмонтажінвест", ТОВ "Дом і К", ТОВ "Кварц", ТОВ "Укрнадраресурси", ТОВ "Техенергоресурс", що відбувались в межах нікчемних правочинів; формування податкового кредиту на підставі касових чеків на придбання пального та письмових скарг на постачальників, котрі не видали податкові накладні, але за відсутності самих податкових накладних; формування податкового кредиту за взаємовідносинами з постачальниками, щодо яких за даними Співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України виявлені розбіжності в сумах задекларованих ДНВП "Об'єднання Комунар" податкового кредиту з ПДВ на сумах задекларованих контрагентами ДНВП податкових зобов'язань з ПДВ.

На підставі акту перевірки від 19.07.2011р. №1798/41-018/14308730 СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000550841 від 02.08.2011р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5.521.061,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн.; №0000560841 від 02.08.2011р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1.317.537,00 грн., у тому числі: листопад 2010р. -112.669,00грн., лютий 2011р. -547.381,00грн., квітень 2011р. -657.487,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1,00грн., №0000540841 від 02.08.2011р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в загальному розмірі 63.537,00грн. (за основним платежем - 42.358,00грн., за штрафними санкціями -21.179,00грн.).

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2011 року по справі №2а-10446/11/2070 адміністративний позов Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 02.08.2011р. № 0000550841, №0000560841, 0000540841, в решті вимог адміністративний позов - залишено без задоволення.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 року - апеляційну скаргу Державного науково-виробничого підприємства "Об`єднання Комунар" - задоволено частково, апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Харкові Харківської області Державної податкової служби - залишено без задоволення. Зазначену постанову Харківського окружного адміністративного суду скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 02.08.2011 р. №№ 0000550841, 0000560841, 0000540841, прийнято нову постанову, якою в цій частині задоволено позовні вимоги Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" та скасовано зазначені податкові повідомлення-рішення.

Вказаними судовими рішеннями встановлено, що між позивачем, Державним науково-виробничим підприємством "Об'єднання Комунар" (в якості покупця) та ТОВ "Ітер" (в якості постачальника) склались правові взаємовідносини, ДНВП (в якості покупця) та ТОВ "Ітер" (в якості постачальника" було укладено договір №05/50 від 01.09.2008р., предметом якого є поставка товару згідно з специфікаціями.

ТОВ "Ітер", як постачальником, були складені: видаткова накладна №64 від 10.03.2010р. на суму 360 грн. (у т.ч. ПДВ 72,00 грн.), податкова накладна від 10.03.2010р. №10100301, прибутковий ордер № 192 від 16.11.2010р., картки складського обліку, довіреність на отримання ТМЦ, платіжне доручення № 1428 від 29.08.2011р. на суму 2.038,80грн., видаткова накладна № 68 від 15.02.2011р. на суму 1.302,00 грн. (у т. ч. ПДВ -217,00грн.), податкова накладна 11.02.2011р. № 1110204 на суму 1.302,00грн. (у т. ч. ПДВ - 217,00грн.).

Мотивом для висновку про порушення ДНВП вимог закону за даним епізодом СДПІ обрано висновки складених ДПІ у Київському районі м. Харкова актів перевірки діяльності ТОВ "Ітер" від 09.03.2011 року №714/23-3/33122033, від 07.04.2011 року №1271/23-3/33122033, якими вказано про нікчемність всіх без виключення правочинів, котрі були укладені ТОВ "Ітер" з контрагентами.

В силу ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984), Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами (затверджено наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1003), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985) специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень - рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Тобто, ті мотиви, які були покладені податковим органом в основу прийнятих за наслідками перевірок рішень, повинні бути викладені в акті перевірки і є саме тими фактичними підставами, на яких ґрунтується рішення суб'єкта владних повноважень.

За таких обставин, при вирішенні питання законності податкового повідомлення-рішення, суду з огляду на приписи ч.3 ст.2 КАС України, належить перевірити юридичну і фактичну обґрунтованість саме тих суджень податкового органу, котрі відображені в акті перевірки і встановити їх достатність для висновку про порушення платником податків вимог закону.

В ході розгляду справи судом встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, завищення вартісних показників придбаного позивачем товару, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені відповідачем в основу спірних рішень.

Податковим кодексом України, ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України, ст.228 Цивільного кодексу України передбачено, що законодавець не наділив податкові органи виключною компетенцією на встановлення нікчемності правочинів або нереальності господарських операцій.

Враховуючи, що відбулось фактичне виконання спірного правочину, достовірність поданих ДНВП первинних документів не спростована відповідачем в ході розгляду справи, доказів фальшивості первинних документів СДПІ по суду не подано, нереальності господарських операцій у спірних правовідносинах відповідачем не доведено, суд не знаходить висновки складених ДПІ у Київському районі міста Харкова актів перевірок діяльності ТОВ "Ітер" належними, допустимими, достатніми і переконливими доказами вчинення ДНВП порушення закону.

Харківським адміністративним окружним судом винесено постанову від 17.10.2011 року № 2а-10064/11/2070, згідно з якої позов ТОВ «Ітер» задоволено , визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕР"№ 985 від 25.03.11 року; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова щодо проведення 07 квітня 2011 року невиїзної документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітер" з питань правильною визначення податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, на підставі якої було складено акт перевірки № 1271/23-3/33122033 від 07 квітня 2011 року (бланк № 131040).

Досліджуючи питання реальності господарських операцій за переліченими первинними документами, суди першої та апеляційної інстанції прийшли до висновку, щодо відсутності доказів транспортування товару у спірних правовідносинах, таких як: товаро-транспортних накладних, подорожніх листів з огляду на характеристики товару у спірних правовідносинах -металопрокат, не дозволяє суду погодитись з доводами позивача про правомірність віднесення податкових накладних на збільшення податкового кредиту з ПДВ.

Разом з тим, у рішенні судів зазначено, що мотив відсутності доказів транспортування товару не був покладений ДПІ в основу спірного рішення за даним епізодом, а відтак, з огляду на приписи ст.ст.6 і 8 Конституції України, ст.2 і 11 КАС України суди не вбачають підстав для дослідження в ході розгляду справи цих обставин, так як зміна судом як фактичних, так і юридичних мотивів прийняття суб'єктом владних повноважень спірного рішення чинним процесуальним законодавством не передбачена.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України, при укладанні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно зі ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.3 ст.228 ЦК України - у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Матеріали справи не містять доказів наявності між відповідачами при укладанні і виконанні договорів дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду позивачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено. Проте відповідачем надано до матеріалів справи рішення суду, що набрали законної сили, якими встановлено реальний характер правочину, вчиненого між ТОВ " Ітер " та Державним науково-виробничим підприємством "Об'єднання Комунар", а також помилковість висновків податкової інспекції про його нікчемність.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2012р. по справі № 2а-14654/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бершов Г.Є.Судді(підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бершов Г.Є.