Ухвала суду № 26388288, 01.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1670/169/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Курило Л.В. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.

представника позивача Макарчука Ю.М.

представника відповідача Щурика О.О., Дем'яненка Д.А., Нальотова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич-Руда-Україна" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2012р. по справі № 2а-1670/169/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич-Руда-Україна"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Славутич-Руда-Україна", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, в якому просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.09.2011 року № 0000862301/2973 та № 0000852301/2972.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на безпідставність прийнятих податкових повідомлень - рішень, такими, що прийняті всупереч чинному законодавству України, оскільки господарські операції із ПП "Астелікс-2007", ПП "Саланг-ТМ"та ТОВ "Інтермаксервіс" фактично проведені, відображені в бухгалтерському обліку підприємства та не мали ознак фіктивності, у зв'язку із чим позивачем правомірно, на підставі отриманих податкових накладних, включено суми податку на додану вартість по зазначеним операціям до податкового кредиту та суми витрат до валових витрат підприємства за відповідні періоди.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2012 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич-Руда-Україна".

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2012 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Славутич-Руда-Україна" 11.12.1998 року зареєстроване виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області, перебуває на обліку як платник податків у Кременчуцькій ОДПІ (Комсомольське відділення) та зареєстроване платником податку на додану вартість 22.12.1998 року, про що видане свідоцтво № 100005993 від 14.12.2006 року.

В період з 16.08.2011 року по 22.08.2011 року фахівцями Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич-Руда-Україна" з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинах з ПП "Асіст", ПП "Арона Сервіс", ПП "Алерт", ПП "Алерт Плюс", ПП "Інко", ПП "Авеланж", ПП "Саланг ТМ", ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Маркап", ПП "Альпарі-Т", ПП "Агат Сервіс", ТОВ "Алівіс", ПП Оріль", ПП "Астелікс-2007" та ПП "Алькасар Плюс" за період з 01.06.2008 року по 30.06.2011 року, згідно постанови про призначення документальної перевірки від 25.07.2011 року заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області майора податкової міліції Васильченко Ю.В.

За результатами перевірки складено акт від 30.08.2011 року № 6384/23-209/30267321, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення ТОВ "Славутич-Руда-Україна":

- підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 18 572 грн. 90 коп., в т.ч. за червень 2008 року в розмірі 360 грн., за серпень 2009 року в розмірі 314 грн. 50 коп. та за червень 2010 року в сумі 17 989 грн. 40 коп.;

- підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпунктів 5.3.1, 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 843 грн. 12 коп., в т.ч. за 2 квартал 2008 року в сумі 450 грн. та за 3 квартал 2009 року в сумі 393 грн.12 коп.

На підставі зазначеного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 16.09.2011 року:

- № 0000862301/2973, яким ТОВ "Славутич-Руда-Україна" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на суму 22 766 грн. 12 коп., в тому числі: 18 212 грн. 90 коп. - основний платіж, за штрафними (фінансовими) санкціями -4 553 грн. 22 коп.;

- № 0000852301/2972, яким "Славутич-Руда-Україна" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 491 грн. 40 коп., за основним платежем 393 грн. 12 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -98 грн. 28 коп.

За наслідками адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення від 16.09.2011 року № 0000852301/2972 та № 0000862301/2973 залишені без змін, скарги позивача - без задоволення.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Славутич-Руда-Україна", суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем до суду первинні бухгалтерські документи не підтверджують фактичне отримання послуг від ПП "Саланг-ТМ", ТОВ "Інтермаксервіс" та отримання товарів від ПП "Астелікс-2007", а також їх використання у господарській діяльності, тому висновки податкового органу щодо заниження позивачем податку на додану вартість на суму 18 212 грн. 90 коп. та податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 393 грн. 12 коп. є обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок перевіряючих щодо завищення позивачем податкового кредиту за червень 2008 року на суму 360 грн. (по взаємовідносинах із ПП "Саланг-ТМ"), серпень 2009 року на суму 314 грн. 50 коп. (ТОВ "Інтермаксервіс"), червень 2010 року на суму 17 898 грн. 40 коп. (ПП "Астелікс-2007"), та відповідно заниження суми ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету, а також завищення валових витрат за 2 квартал 2008 року на суму 1 800 грн. (ПП "Саланг-ТМ") та 3 квартал 2009 року на суму 1 572 грн. 50 коп. (ТОВ "Інтермаксервіс") в результаті взаємовідносин із ПП "Астелікс-2007", ПП "Саланг-ТМ"та ТОВ "Інтермаксервіс", які не мали реального характеру.

Відповідно до підпунктів 7.2.3 та 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) /п.п. 7.2.3/. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону /п.п. 7.2.4/.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктами 5.3.1 та 5.3.9 пункту 5.3 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", встановлено, що не належать до складу валових витрат потреби не пов'язані з веденням господарської діяльності та будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Встановлено, що у червні 2008 року між ТОВ "Славутич-Руда-Україна" та ПП "Саланг-ТМ" укладено усну угоду щодо отримання ТОВ "Славутич-Руда-Україна" послуг з ремонту автомобіля.

На підтвердження фактичного виконання умов угоди позивачем надано податкову накладу від 23.06.2008 року № 2306.2 на загальну суму 2 160 грн., в тому числі ПДВ -360 грн., рахунок-фактуру від 23.05.2008 року № СФ-2306-2, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 23.06.2008 року № ОУ-2306-2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 статті 9 Закону передбачено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, відповідно до яких первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Наданий позивачем на підтвердження реальності угоди акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 23.06.2008 року № ОУ-2306-2 не відповідає вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", оскільки не містить обсягу господарських операцій, одиниці їх виміру, неможливо з'ясувати, яким чином формувалася їх вартість, а також відсутнє посилання на місце здійснення ремонту автомобіля та місце складання зазначеного акту, у зв'язку із чим, встановити фактичне виконання робіт з ремонту автомобіля позивача немає можливості.

Крім того, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 23.06.2008 року № ОУ-2306-2 та податкова накладна від 23.06.2008 року № 2306.2 містять посилання на рахунок-фактуру № СФ-2306-2 від 23.06.2008 року, проте позивачем надано копію рахунку-фактури № СФ-2306-2 від 23.05.2008 року.

Будь-яких інших оформлених належним чином первинних бухгалтерських документів, які б свідчили про реальний характер господарських операцій з ремонту автомобіля між позивачем та ПП "Саланг-ТМ" не надано.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не підтверджено належним чином оформленими первинними документами реальність виконання умов договору (отримання робіт з ремонту автомобіля від ПП "Саланг-ТМ").

Крім того, в серпні 2009 року ТОВ "Славутич-Руда-Україна" мав фінансово-господарські відносини із ТОВ "Інтермаксервіс" щодо отримання послуг з обслуговування кондиціонерів позивача.

На підтвердження виконання зобов'язань за вказаною господарською операцією позивачем надано податкову накладну від 07.08.2009 року № 2108.1 на суму 1 887 грн., в т.ч. ПДВ - 314 грн. 50 коп., рахунок-фактуру від 07.08.2009 року № СК-0708-2 та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 07.08.2009 року № ОУ-0708-1. Також позивачем надано документи, що свідчать про придбання ним у січні 2005 року кондиціонерів у кількості 6 штук, їх монтаж та прийняття в експлуатацію, а саме: договір на поставку, монтаж і передачу обладнання в експлуатацію, специфікацію на видатковий матеріал по монтажу кондиціонерів, графік виконаних робіт і оплати за обладнання і видатковий матеріал, акти прийому-передачі виконаних робіт та накладні.

Як зазначено у акті здачі-приймання робіт (надання послуг) від 07.08.2009 року № ОУ-0708-1, складеному представниками ТОВ "Інтермаксервіс" та ТОВ "Славутич-Руда-Україна", виконавцем (ТОВ "Інтермаксервіс") проведені роботи по обслуговуванню кондиціонерів кількістю 4 шт. загальною вартістю робіт - 1 572 грн. 50 коп. Проте акт здачі-приймання робіт не містить відомостей щодо найменування кондиціонерів, обслуговування яких здійснено, який саме перелік робіт сервісного обслуговування кондиціонерів проведено, не можливо розмежувати вартість робіт та з'ясувати, яким чином формувалась їх вартість, а також відсутнє посилання на місце складання вказаного акту, тобто акт здачі-приймання робіт (надання послуг) не містить змісту та обсягу господарської операції, в ньому не вказано кількість, вартість та різновид наданих послуг.

Крім того, позивачем не надано доказів, які б свідчили про наявність у контрагента позивача - ТОВ "Інтермаксервіс", сертифіката на сервісне обслуговування кондиціонерів та кваліфікованих фахівців, які здійснювали сервісне обслуговування кондиціонерів позивача.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідачем не аргументована доцільність замовлення позивачем, місцезнаходженням якого є м. Комсомольськ Полтавської області, робіт по ремонту кондиціонерів у підприємства, місцезнаходженням якого згідно первинних документів є м. Кіровоград.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що надані позивачем документи не можуть слугувати законною та достатньою підставою для формування податкового кредиту та валових витрат.

Також встановлено, що ТОВ "Славутич-Руда-Україна" у червні 2010 року отримано від ПП "Астелікс-2007" рахунок-фактуру від 24.06.2010 року № СФ 2406-1, видаткову накладу від 30.06.2010 року № РН-30068 та податкову накладну від 30.06.2010 року № 30068 на загальну суму 107 390 грн. 40 коп., у т.ч. ПДВ -17 898 грн. 40 коп., на підставі якої до складу податкового кредиту червня 2010 року підприємством включено суму ПДВ 17 898 грн. 40 коп.

Відповідно до змісту видаткової накладної від 30.06.2010 року № РН-30068, ТОВ "Славутич-Руда-Україна" придбало у ПП "Астелікс-2007" будівельні матеріали.

За змістом ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року, оформлення товарно-транспортної накладної є обов'язковою умовою для здійснення перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Згідно п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до п. п. 11.5 - 11.7 Правил, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Однак, позивачем не надано ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції доказів, які б засвідчували факт транспортування придбаних у ПП "Астелікс-2007" будівельних матеріалів, а також документів, з яких можливо встановити, якою особою здійснювалось транспортування, місця відвантаження вантажу, осіб які здійснювали приймання та відвантаження цього вантажу (акт приймання-передачі товару, товарно-транспортна накладна за формою №1-ТНН тощо), документів на підтвердження здійснення зберігання товару, тобто доказів, які б свідчили про фактичне виконання господарських операцій між ТОВ "Славутич-Руда-Україна" та його контрагентом, ПП "Астелікс-2007".

На підтвердження використання придбаних у ПП "Астелікс-2007" ТМЦ у власній господарській діяльності позивачем надано акти списання, у яких наведений перелік будівельних матеріалів, які використовувалися позивачем при будівництві котеджів, надано договір підряду щодо виконання робіт по влаштуванню фасадів котеджної забудови по вул. Радянській в м. Комсомольськ, договір будівельного підряду, акти виконаних робіт.

Проте, із вказаних актів списання неможливо розмежувати будівельні матеріали, придбані позивачем у ПП "Астелікс-2007" та матеріали, придбані позивачем у інших контрагентів, та відповідно не має можливості встановити використання при будівництві котеджів будівельних матеріалів, придбаних саме у ПП "Астелікс-2007". Надані позивачем до суду докази колегія суддів вважає простим документообігом, який не свідчить про реальне виконання договорів постачання, а є свідченням безтоварного характеру зазначених господарських операцій.

Відповідно до п.п. 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п. 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, то це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, виходячи з приписів ст. 19 Конституції України та приписів ст. ст. 69, 70, 71 КАС України, колегія суддів вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 16.09.2011 року № 0000862301/2973 та № 0000852301/2972 прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, що відповідає вимогам ч.3 ст. 2 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, які свідчать про правомірність його дій.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, на виконання приписів ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, довів правомірність своїх заперечень проти адміністративного позову позивача, а також законність та обґрунтованість прийнятих ним рішень.

Натомість позивач, в порушення вимог ч.1 ст. 71 КАС України, не довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись із судовим рішенням суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич-Руда-Україна" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2012р. по справі № 2а-1670/169/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.

Повний текст ухвали виготовлений 08.10.2012 р.