Ухвала суду № 26388297, 24.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2012 р.Справа № 2а-1670/11066/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2012р. по справі № 2а-1670/11066/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астроінвест-Україна"

до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Астроінвест-Україна", звернувся до господарського суду Полтавської області з адміністративним позовом до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції (Зіньківське відділення), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Астрогаз", в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати недійсним податкові повідомлення-рішення від 12 серпня 2007 року № 0000232301/0, від 09 листопада 2007 року № 0000232301/1, від 26 грудня 2007 року № 0000232301/2, від 26 березня 2008 року № 0000232301/3.

Постановою господарського суду Полтавської області від 31 липня 2008 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Астроінвест-Україна" задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2009 року постанову господарського суду Полтавської області від 31.08.2008 року скасовано, прийнято нову постанову, якою у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Астроінвест-Україна" відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 листопада 2011 року рішення судів попередніх інстанцій скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2012 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Астроінвест-Україна".

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції ( Зіньківське відділення ) від 12 серпня 2007 року № 0000232301/0, від 09 листопада 2007 року № 0000232301/1, від 26 грудня 2007 року № 0000232301/2, від 26 березня 2008 року № 0000232301/3.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Астроінвест-Україна" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2012 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 18 квітня 2001 року між Державним геологічним підприємством "Полтавнафтогазгеологія" та ТОВ "Астроінвест-Україна" укладено договір № 10-04 про спільну виробничо-господарську діяльність без створення юридичної особи з метою здійснення геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової експлуатації Пірківського газоконденсатного родовища /т. 1, а.с. 153 - 169/.

20 грудня 2005 року сторонами підписано додаткову угоду до Договору /т.1, а.с. 170-171/.

Спеціальний дозвіл на користування надрами № 1929 від 14 травня 2002 року, а саме, на геологічне вивчення, у т.ч. дослідно-промислову розробку Пірківської площі, мало ДП "Полтавнафтогазгеологія" /т. 2, а.с. 19/.

Угодою про умови користування ділянкою надр Пірківського родовища, укладеною між Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та ДП "Полтавнафтогазгеологія" від 15 травня 2006 року, що є невід'ємною частиною спеціального дозволу № 1929 від 14 травня 2002 року, передбачено, що надрокористувач проводить виконання геологорозвідувальних робіт на ділянці надр в межах договору № 10-04 від 18 квітня 2001 року про спільну виробничо-господарську діяльність по геологічному вивченню, в тому числі дослідно-промисловій експлуатації Пірківського газоконденсатного родовища, укладеному з Товариством з обмеженою відповідальністю "Астроінвест-Україна"(п. 3.1.) /т.1, а.с. 146-151/.

За умовами Договору від 18 квітня 2001 року № 10-04 оператором спільної діяльності визначено ТОВ "Астроінвест-Україна", у зв'язку з чим до обов'язків останнього віднесено відкриття окремого розрахункового рахунку, ведення окремого балансу спільної діяльності, здійснення оперативного керівництва та організації ведення спільних справ Учасників.

Договір зареєстровано платником ПДВ у Гадяцькій МДПІ та присвоєно індивідуальний податковий номер 405848708, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 18 травня 2004 року форми № 2-Р № 23647477, яке замінено на свідоцтво від 27 серпня 2007 року форми № 2-ПДВ № 100060970 /т.1, а.с. 172 -173/.

У період з 06 вересня 2007 року по 26 вересня 2007 року Гадяцькою МДПІ проведено виїзну позапланову перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок по ТОВ "Астроінвест-Україна", оператор СД за Договором № 10-04 від 18.04.2001 року за травень 2007 року.

За результатами перевірки складено акт № 22/23-405848708 від 1 жовтня 2007 року /т.1, а.с. 20-75/, згідно з висновками якого перевіркою встановлено наступні порушення платником податків:

- в порушення вимог статті 13 Конституції України, статті 10, статті 14 Закону України "Про нафту і газ", статті 363, частини 2 статті 364 Цивільного кодексу, пункту 7.7 статті 7 і підпункту 7.10.2 пункту 7.10 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.5.4 пункту 7.5 статі 7, абз. "а"підпункту 7.7.2. п. 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" Договором від 18 квітня 2011 року № 10-04 завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за травень 2007 року на суму 608 972 грн.;

- в порушення вимог статті 13 Конституції України, статті 10, статті 14 Закону України "Про нафту і газ", статті 363, частини 2 статті 364 Цивільного кодексу, пункту 7.7 статті 7 і підпункту 7.10.2 пункту 7.10 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та підпунктів 7.4.1, 7.4.4. пункту 7.4 статті 7 та підпункту 7.5.4 пункту 7.5 статі 7 Закону України "Про податок на додану вартість" Договором від 18 квітня 2011 року № 10-04 завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за квітень 2007 року на суму 2 252 623 грн. та за травень 2007 року на суму 1 441 953 грн.

На підставі висновків акта перевірки Гадяцькою МДПІ (Зіньківське відділення) прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 жовтня 2007 року № 0000232301/0, за яким Договору від 18 квітня 2011 року № 10-04 зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2007 року на 608 972 грн. /т.1, а.с. 76/.

В ході процедури апеляційного узгодження вказаного податкового повідомлення-рішення скарги позивача залишені без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення від 12 жовтня 2007 року № 0000232301/0 - без змін. З метою доведення нового граничного строку погашення податкового зобов'язання Гадяцькою МДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 09 листопада 2007 року № 0000232301/1, від 26 грудня 2007 року № 0000232301/2, від 26 березня 2008 року № 0000232301/3 (т.1, а.с. 94, 122, 145).

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 12 жовтня 2007 року № 0000232301/0 слугували висновки акту перевірки № 22/23-405848708 від 01 жовтня 2007 року, які ґрунтувалися на посиланні відповідача про порушення Договором № 10-04 від 18.04.2001 року вимог законодавства: виконання робіт по відновленню свердловини № 460 Пірківської площі та будівництву свердловин № 1 та № 2, ПДВ в ціні придбання яких включено до сум податкового кредиту в деклараціях ПДВ договору № 10-04 за квітень та травень 2007 року, виконані не ТОВ "Астроінвест-Україна", якому видана ліцензія на пошук (розвідку) корисних копалин (геологічне супроводження геологорозвідувальних робіт та дослідно-промислова розробка родовищ нафти і газу), а іншими суб'єктами господарювання, в тому числі ДГП "Полтавнафтогазгеологія", як окремим суб'єктом господарювання, а не як учасником спільної діяльності; спеціальний дозвіл на користування надрами № 1929 від 14.05.2002 року був виданий ДГП "Полтавнафтогазгеологія", майновий вклад якого складає лише 3000 грн. із загальної суми внесків 61588935 грн., тому договір № 10-04 у квітні, травні 2007 року здійснював діяльність, на здійснення якої не мав права, з огляду на що суми ПДВ віднесені до складу податкового кредиту неправомірно /т.1, а.с. 65-66/.

Крім того, зазначено, що контракти по будівництву свердловин № 1 і № 2 та відновленню свердловини № 460 Пірківської площі є довгостроковими контрактами відповідно до п.п. 7.10.2. п. 7.10 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки їх дія перевищує 9 місяців. Усі витрати, пов'язані із виконанням договору № 10-04 відносяться не до складу валових витрат, а на 151 рахунок (капітальне будівництво) по мірі їх використання, які потім підуть на збільшення вартості основних засобів.

Також контролюючий орган посилався на те, що ТОВ "Астроінвест", оператором по Договору № 10-04, оплачено постачальникам суми за отримані товари (роботи, послуги), відображені у реєстрі отриманих податкових накладних та декларації за квітень 2007 року з розрахункового рахунку № 2600701641469, відкритого у ВАТ "Укрексімбанк", філія м. Полтава, для ТОВ "Астроінвест-Україна", із зазначенням у банківських виписках коду за ЄДРПОУ платника не Договору № 10-04 (405848708), а коду ЄДРПОУ ТОВ "Астроінвест-Україна"(31389304), тому Договір № 10-04 не мав права заявляти ці суми до бюджетного відшкодування /а.с. 73/.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно не погодився з такими висновками податкового органу, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 1.2. статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну (сумісну) діяльність без створення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності. Облік результатів спільної (сумісної) діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами, згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

За умовами пункту 11.11 Договору від 18 квітня 2011 року № 10-04, щоденне оперативне керівництво здійснюється виробничим підрозділом ТОВ "Астроінвест-Україна", яке визначено учасниками як Оператор з розробки родовища; оператор організує та керує господарськими операціями, є представником всіх Учасників перед третіми особами. Відповідно до п. 22 розділу "Визначення основних термінів" Договору від 18 квітня 2001 року № 10-04 ТОВ "Астроінвест-Україна" як оператор відкриває окремий розрахунковий рахунок і веде окремий баланс спільної діяльності, здійснює оперативне керівництво і організує ведення спільних справ учасників згідно вимог пункту 7.7. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

20 червня 2007 року Договором № 10-04 подано до Гадяцької МДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2007 року, до якої, крім іншого, додано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 608 972 грн./т.2, а.с. 24-28/.

Згідно пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пп. 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 Закону).

Як зазначив відповідач у акті перевірки, проведеною перевіркою встановлено, що Договір № 10-04 декларував від'ємне значення податку на додану вартість як у попередньому періоді - квітні 2007 року, так і в поточному періоді -травні 2007 року. Податковий кредит з ПДВ сформовано Договором на підставі податкових накладних, зауваження до оформлення яких в акті перевірки відсутні.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання податкового органу в акті перевірки на те, що суми ПДВ у квітні - травні 2007 року віднесені до складу податкового кредиту неправомірно, а відтак і від'ємне значення ПДВ завищено, з огляду на те, що договір № 10-04 здійснював діяльність в порушення норм законодавства.

Так, відповідно до пункту 1.2. Договору від 18 квітня 2001 року № 10-04, останній укладений з метою геологічного вивчення та дослідно-промислової експлуатації Пірківського газоконденсатного родовища.

Згідно статті 11 Закону України "Про нафту і газ", користування нафтогазоносними надрами, пошук і розвідка родовищ нафти і газу, їх експлуатація, спорудження та експлуатація підземних сховищ для зберігання нафти і газу здійснюються лише за наявності спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами.

Відповідно до статті 49 Закону України "Про нафту і газ", у разі, якщо діяльність, пов'язана з користуванням нафтогазоносними надрами, здійснюється на умовах договору про спільну інвестиційну діяльність, спільне виробництво, виробничу кооперацію, один із учасників цього договору зобов'язаний мати відповідний спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами.

У перевіряємий період учасники спільної діяльності за Договором від 18 квітня 2001 року № 10-04 діяли на підставі спеціального дозволу на користування надрами № 1929 від 14 травня 2002 року на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку Пірківської площі, власником якого був один з учасників Договору від 18 квітня 2001 року № 10-04 - ДП "Полтавнафтогазгеологія" /т. 2, а.с. 19/.

Таким чином, один із учасників Договору від 18 квітня 2001 року № 10-04, ДП "Полтавнафтогазгеологія" у встановленому Законом порядку мав спеціальний дозвіл на користування надрами.

Згідно статті 1 Закону України "Про нафту і газ", спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами - документ, що видається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі геології та використання надр і засвідчує право юридичної чи фізичної особи, якій цей документ виданий, на користування нафтогазоносними надрами протягом часу, в межах ділянки надр, на умовах, передбачених у цьому документі.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про нафту і газ", угода про умови користування нафтогазоносними надрами є невід'ємним додатком до спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами, який регулює і конкретизує передбачені законодавством України та спеціальним дозволом технічні, технологічні, організаційні, фінансові, економічні, соціальні, екологічні аспекти користування нафтогазоносними надрами на відповідній ділянці нафтогазоносних надр.

Пунктом 3.1. угоди від 15 травня 2006 року про користування ділянкою надр, укладеної між Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та ДП "Полтавнафтогазгеологія", підтверджено використання спеціального дозволу для виробничо-господарської діяльності за Договором від 18 квітня 2001 року № 10-04.

Враховуючи наведене, висновки податкового органу про порушення у спільній діяльності за Договором № 10-04 у зв'язку із використанням спеціального дозволу ДП "Полтавнафтогазгеологія" на користування надрами не знайшли свого підтвердження.

Стаття 14 Закону України "Про нафту і газ" забороняє власнику спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами дарувати, продавати або будь-яким чином відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування надрами, в тому числі передавати їх до майна спільної діяльності.

При цьому зазначена стаття не містить жодних обмежень чи заборон щодо використання прав, наданих спеціальним дозволом, учасниками за договором спільної діяльності, якщо при цьому не здійснюється передача до майна спільної діяльності прав, наданих спеціальним дозволом.

Враховуючи, що ДП "Полтавнафтогазгеологія" не вносило до спільної діяльності прав, наданих спеціальним дозволом № 1929 від 14 травня 2002 року, що підтверджується умовами Договору від 18 квітня 2001 року № 10-04 та не спростовано сторонами, не відчужувало будь-яким способом вказаних прав, колегія суддів вважає відсутніми порушення у господарській діяльності Договору № 10-04 статті 14 Закону України "Про нафту і газ".

Доводи відповідача про те, що виконання робіт по відновленню свердловини № 460 Пірківської площі та будівництву свердловин № 1 та № 2, ПДВ в ціні придбання яких включено до сум податкового кредиту в деклараціях ПДВ договору № 10-04 за квітень та травень 2007 року, виконані не ТОВ "Астроінвест-Україна", якому видана ліцензія на пошук (розвідку) корисних копалин (геологічне супроводження геологорозвідувальних робіт та дослідно-промислова розробка родовищ нафти і газу), а іншими суб'єктами господарювання є необґрунтованими, оскільки чинне законодавство не містить обмежень чи заборон для учасників спільної діяльності, які мають відповідний дозвільний документ, залучати до виконання робіт інших суб'єктів господарювання, які також мають відповідні дозвільні документи та не є учасниками спільної діяльності.

Колегія суддів також вважає безпідставним посилання відповідача щодо укладення платником податків - Договором № 10-04 довгострокових контрактів, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 7.10.1. п. 7.10 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", особливий порядок оподаткування результатів діяльності, яка виконується за довгостроковим договором (контрактом) є правом платника податку, а не його обов'язком.

При цьому право вибору порядку оподаткування надано виконавцю довгострокового контракту, а не замовнику.

Відповідачем не наведено жодного доказу надання виконавцями робіт договорам, укладеним із позивачем, статусу довгострокових.

Із розрахунку суми бюджетного відшкодування за травень 2007 року /т.4, а.с. 40-42/, податкових накладних, банківської виписки та платіжних доручень із відміткою банку /т. 3, а.с. 9- 23, 101 -250, т.4, а.с. 1-29 / вбачається, що Договором № 10-04 у травні 2007 року заявлено до бюджетного відшкодування суму ПДВ в розмірі 608 972 грн., фактично сплачену в ціні отриманих товарів (робіт, послуг) у попередньому періоді -квітні 2007 року.

Листом від 26.12.2007 року за вих. 064-14/406 Відділенням № 1 філії ВАТ "Укрексімбанк" в м. Полтаві підтверджено, що рахунок № 2600701641469 (українська гривня) відкрито ТОВ "Астроінвест-Україна" як оператору спільної діяльності /т. 1, а.с. 175/, листом від 16.10.2007 року за вих. № 064-14/288 зазначено, що у 2006-2007 роках у відділенні значилися окремо 2 клієнти -ТОВ "Астроінвест-Україна", як окрема юридична особа, за № 1277, яка мала рахунок № 2600401641277 та ТОВ "Астроінвест-Україна"по договору № 10-04, за № 1469, рахунок № 2600701641469 /т.1. а.с. 191/.

На титульному аркуші договору № 10-04 від 18.04.2001 року наявна відмітка про відкриття поточного рахунку ТОВ "Астроінвест-Україна"по договору 10-04 № 2600701641469 у філії ВАТ "Укрексімбанк"в м. Полтаві.

Згідно довідки Відділення № 1 філії ВАТ "Укрексімбанк"в м. Полтаві від 27.10.2011 року за вих. № 064-14/490, всі платежі з рахунку 2600701641469, починаючи з моменту його відкриття у банку здійснено ТОВ "Астроінвест-Україна", як оператором спільної діяльності за договором № 10-04 від 18 квітня 2001 року за розпорядженням виконавчого директора спільної діяльності та головного бухгалтера спільної діяльності, що діяли на підставі довіреностей, виданих учасниками спільної діяльності за договором № 10-04 від 18 квітня 2001 року /т.3, а.с.8/.

Платіжними дорученнями, згідно із якими у квітні 2007 року перераховувалися кошти в оплату товарів (робіт, послуг), ПДВ в ціні яких заявлений Договором № 10-04 до бюджетного відшкодування у травні 2011 року, підтверджується той факт, що платежі здійснені платником -ТОВ "Астроінвест-Україна" по договору № 10-04 із рахунку, відкритого для забезпечення спільної діяльності, № 2600701641469.

При цьому, помилкове зазначення у платіжних дорученнях коду за ЄДРПОУ ТОВ "Астроінвест-Україна" (31389304), а не податкового номера Договору № 10-04 (405848708), не є свідченням того факту, що перерахування коштів здійснювалося ТОВ "Астроінвест-Україна" як самостійним суб'єктом господарювання, а не в межах спільної діяльності, оскільки операція перерахування коштів вчинялася із поточного рахунку, відкритого для забезпечення спільної діяльності, за розпорядженням уповноважених учасниками спільної діяльності осіб. Рух коштів саме по рахунку ТОВ "Астроінвест-Україна" по договору № 10-04 за квітень 2007 року засвідчено банківською випискою /т. 3, а.с. 9-23/.

Крім того, колегія суддів зазначає, що Програмою робіт спільної діяльності на 2007 рік передбачено здійснення заходів, на які спрямовувалися кошти, зокрема, ліквідацію аварії на свердловині № 460 Пірківської площі, будівництво пошукових свердловин №1 та № 2 Пірківської площі, а відповідне фінансування робіт визначено бюджетом спільної діяльності на 2007 рік (частково - за рахунок інвестицій ТОВ "Астроінвест-Україна" у спільну діяльність) /т.3, а.с. 26-31/.

Відновлювальні роботи на свердловині № 460 Пірківської площі здійснювалися згідно договору від 15 березня 2004 року № 07-2004/ПР з урахуванням додаткової угоди № 1 від 07.04.2006 року (підрядник - ДП НАК "Надра України" "Полтаванафтогазгеологія"), будівництво свердловини № 2 Пірківської площі- згідно контракту від 05 вересня 2006 року № 05-09/06СД (підрядник - ДП "Полтаванафтогазгеологія"), будівництво свердловини № 1 Пірківської площі - згідно контракту від 11 жовтня 2006 року №11-10/06СД (підрядник - ТОВ "Енергофінанс") та ін. /т.3, а.с. 63-100/.

Відповідні витрати на оплату робіт затверджені протоколом № 4-2007 від 30.07.2007 року засідання комітету з управління договору № 10-04 від 18.04.2001 року при розгляді звіту оператора /т.3, а.с. 32-62/.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що сплата сум ПДВ з розрахункового рахунку № 2600701641469 здійснювалася ТОВ "Астроінвест", оператором по Договору № 10-04, в межах спільної діяльності та за рахунок коштів спільної діяльності.

При цьому, посилання відповідача про те, що сплачені суми не були пов'язані із господарською діяльністю Договору № 10-04, оскільки свердловини № 1, № 2 та № 460 Пірківської площі не перебували на балансі Договору № 10-04 не знайшли підтвердження.

Відповідно до умов договору оренди № 0-271/06 індивідуально визначеного нерухомого майна від 01 серпня 2006 року ДП НАК "Надра України" "Полтавнафтогазгеологія" (Орендодавець) передало в оренду спільної діяльності, де оператором є ТОВ "Астроінвест-Україна", (Орендар) свердловину № 460 Пірківського газоконденсатного родовища разом із обладнанням з метою здійснення дослідно-промислової розробки в межах договору № 10-04 від 18.04.2001 року /т.4, а.с. 115-119/. Актом приймання-передачі від 01.08.2006 року засвідчено факт передачі в оренду свердловини /т.4, а.с. 127/.

Із оборотно-сальдової відомості по рахунку 151 "Необоротні активи" за квітень 2007 року ТОВ "Астроінвест-Україна", оператора СД по договору № 10-04, вбачається, що витрати на відновлення свердловини № 460 Пірківського родовища, як і витрати на будівництво свердловин № 1 та № 2 Пірківського родовища у квітні 2007 року обліковувалися на бухгалтерському рахунку спільної діяльності 151 "Капітальне будівництво"/т.3, а.с. 6/.

Представник позивача, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, пояснив, що свердловини не були введені в експлуатацію, а відтак не обліковувалися на балансі спільної діяльності як основні фонди, при цьому, витрати на свердловини Пірківського родовища у окремих учасників договору № 10-04 як суб'єктів господарювання не обліковувалися.

Довідками від 20.10.2011 року /т. 3, а.с. 24/ та від 29.02.2012 року /т.4, а.с. 121/ ДП НАК "Надра України" "Полтавнафтогазгеологія" підтвердило, що після підписання Договору № 10-04 від 18.04.2001 року витрати на будівництво ( спорудження) свердловин Пірківської площі на балансі ДП НАК "Надра України" "Полтавнафтогазгеологія" не обліковувалися, натомість усі витрати спільної діяльності на будівництво, відновлення, реконструкцію свердловин Пірківської площі обліковувалися на окремому балансі Спільної діяльності у відповідності до умов Договору № 10-04 та норм чинного законодавства України.

За таких обставин, оплата виконаних робіт щодо відновлення (будівництва) свердловин Пірківської площі була пов'язана із метою та предметом господарської діяльності Договору № 10-04 від 18.04.2001 року - геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова експлуатація Пірківського родовища, що знайшло своє відображення у бухгалтерському обліку Договору № 10-04, а отже суми ПДВ у вартості робіт правомірно віднесені до податкового кредиту відповідних звітних періодів.

Згідно пункту 8 розділу "Визначення основних термінів" Договору № 10-04, внесок трудовий (вклад) означає грошові кошти, матеріали, інші витрати, послуги та роботи з геологічного вивчення надр або поліпшення об'єктів інвестиційної діяльності, заходи щодо інтенсифікації видобутку вуглеводнів, виконані Учасниками за власні кошти і передані на Баланс спільної діяльності для використання у процесі спільної діяльності /т.1, а.с. 155/.

Відповідно до пункту 4.3 Договору виконання технологічних операцій Учасниками Договору про Спільну діяльність, якщо вони не є трудовим вкладом, прирівнюється до виконання цих робіт на основі окремих цивільно-правових договорів.

Як свідчить протокол № 4-2007 від 30.07.2007 року засідання комітету з управління договору № 10-04 від 18.04.2001 року, яким затверджено внески учасників за результатами діяльності у 2 кварталі 2007 року, відомості про зміну внеску ДП "Полтавнафтогазгеологія" у спільну діяльність відсутні, натомість у договорах від 15 березня 2004 року № 07-2004/ПР, від 05 вересня 2006 року № 05-09/06СД ДП "Полтаванафтогазгеологія" вказано як підрядника, виконання робіт якого оплачено у загальному порядку із коштів спільної діяльності.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача на той факт, що виконання ДП "Полтавнафтогазгеологія" робіт по відновленню (будівництву) свердловин було трудовим внеском у спільну діяльність.

За таких обставин колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що Договір № 10-04, фактично сплативши у попередньому періоді - квітні 2007 року суми ПДВ, включені до податкового кредиту, за наявності у нього від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом у попередньому та поточному податковому періоді, згідно статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" отримав право на бюджетне відшкодування у травні 2007 року сплаченої суми податку на додану вартість.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст.71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятих податкових повідомлень-рішень, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що дії відповідача, пов'язані з прийняттям оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 12 серпня 2007 року № 0000232301/0, від 09 листопада 2007 року № 0000232301/1, від 26 грудня 2007 року № 0000232301/2, від 26 березня 2008 року № 0000232301/3,№ 0003031502/1757 від 26.05.2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2007 року на суму 608 972 грн., не кореспондуються з вимогами ч.2 ст.19 Конституції України.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів зазначає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2012 року по справі №2а-1670/11066/11 відповідає вимогам ст..159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст..200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову, або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2012р. по справі № 2а-1670/11066/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя підпис Бенедик А.П.Суддіпідпис підпис Калитка О. М. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.