Ухвала суду № 263854, 05.10.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№К-13219/06

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05жовтня 2006 року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Карася О.В., Шипуліної Т.М., Маринчак Н.Є., Степашка О.І.

при секретарі

судового засідання Павлушку Р.С.

розглянувши у відкритому

судовому засіданнікасаційну скаргуЦентральної міжрайонної державної податкової інспекції

у м. Миколаєвіна постановуОдеського апеляційного господарського суду від 22.12.05у справі№ 7/218/05 господарського суду Миколаївської областіза позовомАкціонерного товариства закритого типу

Миколаївське обласне підприємство «Втормет»доЦентральної міжрайонної державної податкової інспекції

у м. Миколаєвіпровизнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 06.10.2005 р. в позові АТЗТ Миколаївського обласного підприємства «Втормет» до Центральної МДПІ у м. Миколаєві про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 07.07.2005 р. № 0021382303/0 про зменшення в картці особового рахунку позивача сум бюджетного відшкодування за лютий і березень 2005 року на 493 883,00 грн. та 787 690,00 грн. відповідно відмовлено з підстав недотримання позивачем вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» при формуванні податкового кредиту в зазначених податкових звітних періодах з врахуванням вказаних сум ПДВ без наявності факту сплати /нарахування/ податку до Державного бюджету України контрагентами постачальника позивача ТОВ «Південний регіональний центр».

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2005 р. рішення суду першої інстанції скасовано, а позов задоволено з посиланням на те, що порядок формування податкового кредиту платником ПДВ встановлений підпунктами 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», які були виконані позивачем при включенні до податкового кредиту сум ПДВ 493 883,00 грн. та 787 690,00 грн., сплачених ТОВ «Південний регіональний центр» у звязку з придбанням металобрухту, використаного позивачем у власній господарській діяльності.

В касаційній скарзі Центральна МДПІ у м. Миколаєві просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, вважаючи, що апеляційним судом порушені норми матеріального права, а саме: пункти 1.3, 1.8 ст.1, підпункт 7.7.5 пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункт 1 ст.1, ст.9 Бюджетного кодексу України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для зменшення позивачу в картці особового рахунку сум бюджетного відшкодування за лютий і березень 2005 року на 493 883,00 грн. та 787 690,00 грн. відповідно спірним податковим повідомленням-рішенням слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 07.07.2005 р. № 650/23-301/00193128, про безпідставне включення позивачем в податкових деклараціях за вказані податкові звітні періоди до податкового кредиту ПДВ в зазначених сумах, які відповідають сумам ПДВ, включених до податкового кредиту постачальником позивача ТОВ «Південний регіональний центр» у звязку з придбанням металобрухту у ТОВ «Раут-С», ПП «Енергопромлюкс», ПП «Делія» та ТОВ «Долоніт», які за місцем реєстрації відсутні, не подають документи податкової звітності до органів державної податкової служби та не сплачують податки, в тому числі й податок на додану вартість з операцій з продажу металобрухту, кінцевим покупцем якого став позивач.

З огляду на зазначене, предметом доказування в судовому процесі при розгляді даної справи є обставини щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за лютий і березень 2005 року за рахунок вказаних сум ПДВ.

Порядок формування платником податку податкового кредиту встановлений пунктом 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно абзацу першого підпункту 7.4.1 цього пункту податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених /нарахованих/ платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів /робіт, послуг/, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва /обігу/ та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт /послуг/ - актом прийняття робіт /послуг/ чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт /послуг/ /підпункт 7.4.5 цього ж пункту /.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст.7 названого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів /робіт, послуг/, дата виписки відповідного рахунку /товарного чека/ - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів /робіт, послуг/.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач придбав у ТОВ «Південний регіональний центр» металобрухт у лютому 2005 року на суму 3 619 239,04 грн., в тому числі ПДВ 603 206,50 грн. та в березні цього ж року на суму 5 405 703,32 грн., в тому числі ПДВ 900 950,56 грн.

Вказані суми ПДВ підтверджені податковими накладними, виданими ТОВ «Південний регіональний центр», які відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Факт сплати позивачем постачальнику 2 972 000,00 грн. в лютому місяці та 5 458 746,00 грн. в березні 2005 року з врахуванням відповідних сум ПДВ підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок банку з рахунку позивача. Матеріалами справи також підтверджено факт здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Південний регіональний центр», зокрема, на час перевірки позивача контролюючим органом / т.2 а.а.с.109-110 /.

Характер витрат позивача на придбання металобрухту як таких, що підлягають віднесенню до валових витрат згідно пункту 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідачем не оспорюється.

Встановивши зазначені факти, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо відповідності дій позивача по формуванню податкового кредиту вимогам норм Закону України «Про податок на додану вартість». При цьому суд апеляційної інстанції правильно не застосував при вирішенні спору пункт 1.8 ст.1 та підпункт 7.7.5 пункту 7.7 ст.7 цього Закону, оскільки предмет спору стосується правильності формування позивачем податкового кредиту, а вимога про стягнення бюджетного відшкодування ПДВ не заявлялась, тоді як саме такою позовною вимогою обумовлюється необхідність доведення платником податку факту надмірної сплати податку до бюджету в судовому процесі.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Миколаєві залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.05 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Усенко Є.А.

Судді Карась О.В.

Шипуліна Т.М.

Маринчак Н.Є.

Степашко О.І.

З оригіналом згідно

Суддя Усенко Є.А.