Рішення № 26385304, 10.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-12/10085-2012 10.08.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»

До Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»

Про відшкодування шкоди в порядку регресу 19 079,62 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Неклонський В.І. -предст. (дов. №0112-100 від 03.01.2012)

Від відповідача Микитенко д.М. -предст. (дов. № 4 від 27.12.2011)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 19 079,62 грн., крім того 1609,50 грн. -судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»на підставі договору добровільного комплексного страхування на транспорті №28-2900-7013 від 28.10.2008 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Шевролет Ніва», державний реєстраційний номер АА 4233 ЕВ, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «Джилі»(державний реєстраційний номер АР 4868 ВК), яким скоєно ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Український страховий стандарт»на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/5160263), а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2012 було порушено провадження у справі №5011-12/10085-2012 та призначено розгляд справи на 10.08.2012.

Про місце, дату та час судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою ст. 93 ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, вказану в заяві позивача.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 10.08.12 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, суд, -

В С Т А Н О В И В :

02 жовтня 2008 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група»(далі - Страховик) та Благодиром Миколою Володимировичем (далі - Страхувальник) було укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті №28-2900-7013 (далі -Договір).

Об'єктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб «Шевролет Ніва», державний реєстраційний номер АА 4233 ЕВ.

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема -пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 20.07.2009 на автомобільній дорозі Київ - Чернігів, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «Шевролет Ніва», державний реєстраційний номер АА 4233 ЕВ, що знаходився під керуванням Страхувальника, який в свою чергу здійснив зіткнення з автомобілем марки «Джилі»державний реєстраційний номер АР 4868 ВК, що належить на праві власності Вахненко Марині Олександрівні та знаходився під керуванням Шитого Руслана Вікторовича.

В результаті ДТП автомобіль «Шевролет Ніва», державний реєстраційний номер АА 4233 ЕВ було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою органами МВС України на ім'я Страхувальника (копія довідки в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника (на рахунок Благодира Миколи Володимировича) страхове відшкодування в розмірі 19 079,62 грн., що підтверджується платіжним дорученням №19997 від 10.08.2009 (копія платіжного доручення у справі).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14.08.2009 (належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Шитим Русланом Вікторовичем п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи, Вахненко Мариною Олександрівною застраховано його цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Джилі»державний реєстраційний номер АР 4868 ВК, шляхом укладення з відповідачем поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/5160263 (тип договору -1 (застрахованою вважається відповідальність будь-якої особи, яка на законних підставах керує одним транспортним засобом), належним чином засвідчена копія полісу містяться в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем з Вахненко Мариною Олександрівною полісу № ВС/5160263 страхування цивільно-правової відповідальності останнього, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану Шитим Русланом Вікторовичем, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «Джилі»державний реєстраційний номер АР 4868 ВК.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Шитим Русланом Вікторовичем, транспортного засобу «Джилі»державний реєстраційний номер АР 4868 ВК.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Як вбачається зі звіту № 19108 від 04.08.2009 (копія звіту в справі), вартість матеріального збитку, що був заподіяний власнику автомобіля «Шевролет Ніва», державний реєстраційний номер АА 4233 ЕВ, внаслідок ДТП, що відбулося 20.07.2009, становить: 14 342,41 грн.

Однак у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про те, що страхове відшкодування зменшується на суму франшизи, розрахованої відповідно до чинного законодавства, а відтак погоджується сплатити страхове відшкодування лише у розмірі 13 832,41 грн.

Позивачем в порядку досудового врегулювання спору 16.04.2010 відповідачу була направлена регресна вимога на виплату страхового відшкодування № 993/289-Усг (копія вимоги в справі). Факт надсилання вимоги позивачем та отримання її відповідачем підтверджується відміткою останнього про вхідну кореспонденцію № 2563 від 21.04.2010 (відтиск відмітки вбачається зі змісту регресної вимоги). Позивач зазначає, що на відповідну вимогу відповідач ніяким чином не відреагував, суму страхового відшкодування на розрахунковий рахунок позивача не провів.

Згідно ст. 9 Закону України «Про страхування»страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Так, страхова сума, визначена в полісі обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території України №ВС/5160263 відповідача становить 25 000,00 грн. Франшиза визначена в розмірі 510,00 грн. (сума, яка при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну третіх осіб, вираховується із суми відшкодування).

А тому, враховуючи звіт № 19108 від 04.08.2009 та розмір франшизи відповідно до полісу № ВС/5160263, виплаті за договором (полісом) страхування цивільно -правової відповідальності відшкодуванню підлягає не заявлена Позивачем сума -19 079,62 грн., а 13 832,41 грн.

На час розгляду справи сума страхового відшкодування в порядку регресу відповідачем на рахунок позивача не проведена, а відповідно до Закону України «Про страхування»відшкодуванню підлягає оцінена шкода, а відтак у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі -13 832,41 грн.

Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст. 35 цього Закону документів, а саме заяви про виплату страхового відшкодування. Таким чином, відповідач мав сплатити позивачу відшкодування в чітко визначений законом строк.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача про стягнення з Відповідача шкоди в порядку регресу є обґрунтованою та законною, була доведена Позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 13 832,41 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи в суді ,покладаються господарським судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»(04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20, код ЄДРПОУ 22229921) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»(03038, м. Київ, вул. І, Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) 13 832,41 грн. шкоди в порядку регресу, крім того 1 166,89 грн. -судового збору

3. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В.Прокопенко

Повний текст рішення складено 20.08.2012