Рішення № 26385309, 27.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-4/7925-2012 27.09.12

За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Київське виробниче об'єднання «Медапаратура»До Фізичної особи -підприємця Дідик Руслана МиколайовичаПростягнення 8 842,92 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Білецький Ю.А.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача -Фізичної особи -підприємця Дідика Руслана Миколайовича 7 500 грн. основного боргу, 354,42 грн. 3% річних, 988,50 грн. індексу інфляції, а всього 8842,92 грн. заборгованості за договором оренди місця для розміщення рекламного банера № 330 від 15.04.2010р.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився.

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2010р. між Закритим акціонерним товариством «Київське виробниче об'єднання «Медапаратура»та фізичною особою -підприємцем Дідиком Русланом Миколайовичем було укладено договір оренди місця для розміщення рекламного банера № 330.

Відповідно до п.1.1. договору, в порядку та на умовах, визначеним договором, орендодавець дає дозвіл орендатору на право користування на території орендодавця реальним банером, «Споруда»на огорожі підприємства у КПП №2.

Пунктом 1.2. договору споруда являє собою односторонній щит розміром 3000х5000 мм, що установлений відповідно до вимог чинного законодавства, належить орендарю на правах власності чи знаходиться в його розпорядженні на інших законних підставах, робота поверхня якого використовується для розміщення реклами.

Відповідно до п.2.1. договору орендна плата за користування спорудою, на день укладення цього договору, складає 1500 грн., враховуючи ПДВ -250 грн.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем в безготівковому порядку на рахунок орендодавця в зазначеній останнім банківській установі. Оплата здійснюється щомісячно на підставі виставлених орендодавцем рахунків на оплату на протязі 5-ти робочих днів з дня отримання рахунку, але не пізніше до 20-го числа кожного поточного місяця.

Відповідно до п.2.3. договору орендна плата нараховується та сплачується орендарем починаючи з дня фактичного встановлення споруди, але не пізніше ніж через 60 календарних днів після дати підписання цього договору.

Згідно п.3.2.4. договору орендар зобов'язаний своєчасно сплачувати орендну плату та оплату, при наявності, інших послуг.

Відповідно до п.5.1. договору даний договір набуває чинності з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

Суду доведено, що Договір було розірвано за згодою сторін 01.12.2010р. та подальша орендна плата не нараховувалась.

Останню оплату відповідач здійснив за червень 2010р., за розрахунком Позивача заборгованість відповідача по орендній платі становить 7500 грн. за період з липня 2010р. по листопад 2010р.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Укладений між сторонами договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів за період з липня 2010 р. по листопад 2010 р. у розмірі 7500 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пункту 2.2. договору, орендна плата здійснюється щомісячно на підставі виставлених орендодавцем рахунків на оплату на протязі 5-ти робочих днів з дня отримання рахунку, але не пізніше до 20-го числа кожного поточного місяця.

Проте відповідач свого обов'язку зі спати орендних платежів належним чином не виконав у зв'язку із чим заборгованість відповідача по орендній платі за період з липня 2010 по листопад 2010р. становить 7500 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором оренди №350/10 у сумі 7500 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 988,50 грн. індекс інфляції та 354,42 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи -підприємця Дідик Руслана Миколайовича (02090, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 41-Б, кв. 66, реєстраційний номер 20008086096) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Київське виробниче об'єднання «Медапаратура»(04655, м. Київ, пр.-т Московський, 21, код ЄДРПОУ 14312269) 7500 (сім тисяч п'ятсот) грн. орендної плати, 354 (триста п'ятдесят чотири) грн. 42 коп. 3% річних, 988 (дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 50 коп. індексу інфляції, 1641 (одну тисячу шістсот сорок одну) грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 05.10.2012р.