Рішення № 26384648, 04.10.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.10.2012Справа №5002-28/2577-2012

За позовом Приватного підприємства «Аеліка», м. Ялта

до відповідача Комунального підприємства Ялтинської міської ради Ремонтно-експлуатаційна організація № 1, м. Ялта

про стягнення 45 128,09 грн.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від позивача - Ткаченко М.Г., представник, довіреність від 25.07.2012 р.

Від відповідача - не з'явився, повідомлений належним чином.

Суть спору: Приватне підприємство «Аеліка» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Комунального підприємства Ялтинської міської ради Ремонтно-експлуатаційна організація № 1 про стягнення заборгованості по оплаті наданих послуг у сумі 53 050,99 грн., у тому числі 41 960,16 грн. основного боргу, індексу інфляції у сумі 7 705,41 грн. за період з 01.09.2009 р. по 01.07.2012 р., а також 3 % річних у сумі 3 385,42 грн. за період з 01.08.2009 р. по 01.07.2012 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує грошові зобов'язання по договору про надання послуг по дезінфекції № 62/2009 від 09.07.2009 р.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.08.2012 р. суд прийняв заяву позивача про зменшення позовних вимог, у якій останній просить стягнути суму основного боргу у розмірі 36 960,16 грн., індекс інфляції у суму 6 325,85 грн., 3 % річних у сумі 1 842,08 грн. за період з 04.09.2009 р. по 01.07.2012 р., всього заборгованість у розмірі 45 128,09 грн.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити в повному обсязі у зв'язку з тим, що відповідачем були підписані акти прийому-передачі виконаних робіт без підтвердження виконання робіт (авансом), у зв'язку з тим, що позивачеві необхідно було надати щомісячний звіт до санітарно-епідеміологічної станції м. Ялти. Крім того, між сторонами була усна домовленість про те, що акти будуть надані після виконання дезінфекції. Проте, роботи позивачем виконані не були, у зв'язку з чим відповідач і не сплатив кошти.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України та строк розгляду справи продовжувався відповідно до ст. 69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

09 липня 2009 року між Приватним підприємством «Аеліка» (виконавець) та Комунальним підприємством Ялтинської міської ради Ремонтно-експлуатаційна організація № 1 (замовник) був укладений договір на надання послуг по дезінфекції № 62/2009 (а. с. 9).

Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по проведенню дезінфекції шахт сміттєпроводів дев'ятиповерхових та дванадцятиповерхових будинків.

Розділом 3 договору передбачені вартість та порядок взаєморозрахунків, відповідно до якого перелік, об'єм та вартість платних послуг визначається протоколом погодження договірних цін (додаток № 1, № 2). Сума договору складає: 45 774,72 грн. Замовник зобов'язаний проводити оплату виконаних робіт на протязі 10 днів з дня пред'явлення рахунків та актів виконаних робіт.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, що підтверджується актами про приймання-передачу виконаних робіт (товарів, послуг) № 1/62 від 31.07.2009 р. на суму 3 814,56 грн., № 2/62 від 28.08.2009 р. на суму 7 629,12 грн., № 3/62 від 28.09.2009 р. на суму 7 629,12 грн., № 4/62 від 29.10.2009 р. на суму 7 629,12 грн., № 5/62 від 30.11.2009 р. на суму 7 629,12 грн., № 6/62 від 28.12.2009 р. на суму 7 629,12 грн., всього на суму 41 960,16 грн.

Суд не приймає доводи відповідача відносно того, що роботи по дезінфекції не проводилися та акти були підписані без підтвердження виконання робіт (авансом), оскільки дані доводи спростовуються підписаними уповноваженими особами та скріпленими печатками підприємств актами приймання - передачі (а. с. 90-115). Крім того, суд враховує, що законодавством не передбачений обов'язок контрагента підписувати акти приймання-передачі до фактичного виконання робіт.

Суд встановив, що відповідач сплатив лише 5 000,00 грн., платіжним дорученням № 701 від 21.07.2010 р., у зв'язку з чим за ним склалась заборгованість у розмірі 36 960,16 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача зменшеної суми заборгованості у розмірі 36 960,16 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлення судом факту прострочення з боку відповідача по оплаті за наданні послуги, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення річних та збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції обґрунтованими, а відповідні суми такими, що підлягають стягненню на користь останнього.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідач не представив суду належних доказів сплати заборгованості у розмірі 36 960,16 грн., 3 % річних у розмірі 1 842,08 грн. та збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції у розмірі 6 325,85 грн., не надав контррозрахунок суми позову, у зв'язку з чим, зменшенні позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 49 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609,50 грн. покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства Ялтинської міської ради Ремонтно-експлуатаційна організація № 1 (код ЄДРПО України 24406623) на користь Приватного підприємства «Аеліка» (код ЄДРПО України 22268890) суму основного боргу у розмірі 36 960,16 грн., індекс інфляції у сумі 6 325,85 грн., 3 % річних у сумі 1 842,08 грн. за період з 01.09.2009 р. по 01.07.2012 р. та 1 609,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені - 04.10.2012р.

Повне рішення складено - 09.10.2012р.

Суддя С.О. Лукачов