Рішення № 2638087, 21.11.2008, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2008 р.

Справа № 15-34/67-08-1205

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петрова В.С.

При секретарі Стойковій М.Д.

За участю представників:

від позивача - Скріпа К.І.,

від відповідача – Черкес В.О.,

від третьої особи –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Міністерство транспорту та зв’язку України, до „Іллічівський судноремонтний завод” у формі товариства з обмеженою відповідальністю про зобов’язання підписати договір про внесення змін до договору оренди майна, –

ВСТАНОВИВ:

У березня 2008 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до „Іллічівський судноремонтний завод” у формі товариства з обмеженою відповідальністю, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – Міністерство транспорту та зв’язку України, про зобов’язання відповідача підписати договір про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу від 05.09.2003 р. (обліковий номер договору 20984091223) в редакції позивача. В обґрунтування позову позивач послався на наступне.

05.09.2003 р. між Фондом державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю „Верф” був укладений договір оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства „Іллічівський судноремонтний завод” № 687, згідно з яким орендодавець - ФДМУ передав, а орендар - ТОВ „Верф” прийняв у строкове платне користування цілісний майновий комплекс ДП „Іллічівський судноремонтний завод”, розташований за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Космонавтів, 61, згідно акту приймання-передачі від 05.09.2003 р. Протягом дії договору оренди до нього були укладені договори про внесення змін, у тому числі щодо його пролонгації, а саме: зміни та доповнення, внесені додатковими угодами № 852 від 21.11.2003 р., № 701 від 20.10.2004 р., № 687/4/246 від 04.06.2006 р., № 687/3/978 від 26.04.2006 р., від10.10.2007 р.).

Як зазначає позивач, 23.04.2004 р. виконавчим комітетом Іллічівської міської Ради статут ТОВ „Верф” був перереєстрований у статут „Іллічівський судноремонтний завод” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю”. Вказане товариство створено шляхом реорганізації, а саме: приєднання Державного підприємства „Іллічівський судноремонтний завод” до ТОВ „Верф”. Згідно п.1.2 статуту товариство є правонаступником згаданих підприємств по всіх зобов'язаннях, що існують перед будь-якими особами на момент реорганізації. Згідно п. 6.1 статуту майно товариства складають основні фонди і оборотні кошти, фінансові ресурси, а також інші цінності, вартість яких відображається на балансі товариства.

Так, позивач зазначає, що на підставі п.10.3 договору оренди № 687 від 05.09.2003 р., а також приймаючи до уваги зміну назви з ТОВ „ВЕРФ” на „Іллічівський судноремонтний завод” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю без зміни коду ЄДРПОУ (32333962), та перереєстрацію підприємства - орендаря, 20.10.2004 р. був укладений договір № 701 про внесення змін до договору оренди від 05.09.2003 р. № 687, у якому орендарем зазначено „Іллічівський судноремонтний завод” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю.

Також позивач зазначає, що керуючись наказом ФДМУ „Про передачу повноважень орендодавця” № 221 від 09.02.2007 р., згідно з яким повноваження орендодавця за договором оренди ЦМК № 687 було передано регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській області, 28.03.2007 р. між регіональним відділенням та ТОВ „ІСРЗ” був укладений договір про внесення змін до договору оренди № 687 ЦМК ДП „ІСРЗ” від 05.09.2003 р., згідно з яким орендодавцем є регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області (обліковий номер договору № 20984091223).

Крім того позивач вказує, що при укладанні договору оренди була застосована орендна ставка, передбачена Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786, відповідно до мети використання орендованого майна та виду економічної діяльності ЦМК ДП „Іллічівський судноремонтний завод” у розмірі 4 % (згідно довідки з ЄДРПОУ основний вид діяльності ТОВ „ІСРЗ” за КВЕД: 35.11.0 - будування та ремонт суден), що відповідало орендній ставці, передбаченій за використання ЦМК державних підприємств морського і автомобільного транспорту, будівельних матеріалів, побутового обслуговування, машинобудування та металообробки тощо. Таким чином орендна плата становила без ПДВ за базовий місяць розрахунку 234072,92 грн.

Між тим, за твердженням позивача, відповідно до п. 3.4 договору, ст. 21 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та п. 3.4 Типового договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 р. № 1774 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.2000 р. за № 935/5151, розмір річної орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 р. № 1846 „Про внесення змін до Методики розрахунку порядку використання плати за оренду державного майна”, яка набрала чинності з дня її прийняття, були затверджені нові орендні ставки за використання цілісних майнових комплексів. Так, орендна ставка за використання ЦМК з метою виробництва транспортних засобів і устаткування та їх ремонту тощо, становить 8 %.

Таким чином, позивач зазначає, що орендна плата за використання ЦМК „Іллічівський судноремонтний завод” з моменту внесення змін до Методики повинна становити без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку 333973,25 грн.

У зв'язку з вищенаведеним, керуючись вимогами договору та ст. 21 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та з метою приведення умов договору оренди у відповідність до норм чинного законодавства, регіональним відділенням було запропоновано відповідачу підписати договір про внесення змін до договору оренди ЦМК від 05.09.2003 р.

Як зазначає позивач, відповідно до ст. 222 Господарського Кодексу України та ст.ст. 5, 6 Господарського процесуального кодексу України відповідачу було направлено претензію № 1/8538 від 24.12.2007 р. про зобов'язання орендаря –ТОВ „Іллічівський СРЗ” підписати зміни до договору оренди ЦМК ДП „Іллічівський судноремонтний завод” від 05.09.2003 р. в редакції регіонального відділення. Однак, в порушення вимог п. 10.3 договору, ст. 7 Господарського процесуального кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006р. № 1846 відповідачем зміни до договору не були підписані.

Проте, як зазначає позивач, 12.02.2008 р. до регіонального відділення надійшов лист ТОВ „ІСРЗ” (вхідний № 12-721), у якому було зазначено, що орендар згоден підписати зміни до договору оренди ЦМК, однак, вважає, що орендна ставка за договором про внесення змін повинна становити 6% замість 8%.

Таким чином, на думку позивача, відмовляючись внести зміни до договору оренди ЦМК з моменту вступу в дію постанови Кабінету Міністрів України про внесення змін до Методики відповідачем порушуються істотні умови договору оренди. Орендна плата із розрахунку 4% за користування ЦМК не відповідає умовам постанови КМУ № 1846, у зв’язку з чим відповідач, не погоджуючись підписати зміни до договору оренди у редакції регіонального відділення, порушує інтереси держави та вимоги чинного законодавства та, на думку регіонального відділення, є неефективним орендарем державного майна.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.03.2008 р. (суддя Фаєр Ю.Г.) порушено провадження у справі № 34/67-08-1205.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.05.2008 року у справі № 34/67-08-1205 у задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.07.2008 р. рішення господарського суду Одеської області від 21.05.2008 р. по справі № 34/67-08-1205 скасовано та справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.09.2008 р. справу № 34/67-08-1205 прийнято до провадження судді Петрова В.С., присвоєно справі № 15-34/67-08-1205 та призначено справу до розгляду в засіданні суду.

Третя особа позовні вимоги підтримує та вважає їх правомірними, про що зазначено у письмових поясненнях по справі (а.с. 56-59 т.І).

Відповідач з позовними вимогами не згодний, вважає їх незаконними та такими, що не підлягають задоволенню, про що зазначено у відзивах на позовну заяву (а.с. 69-73 т.І; а.с. 103-107 т.І; а.с. 42-47 т.ІІ, а.с. 55-60 т.ІІ).

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

05.09.2003 р. між Фондом державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю „Верф” був укладений договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства „Іллічівський судноремонтний завод” № 687 (а.с. 12-17 т.І), згідно якого Фонд державного майна України передав, а орендар прийняв в строкове платне користування цілісний майновий комплекс Державного підприємства „Іллічівський судноремонтний завод”, склад і вартість якого визначено відповідно до акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного за станом на 30.06.2003 р.

Згідно п. 2.1 договору № 687 від 05.09.2003 р. орендар вступає у строкове платне користування підприємством після підписання сторонами цього договору. Моментом передачі підприємства є момент підписання акту приймання-передачі підприємства.

05.09.2003 р. Фондом державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю „Верф” був складений акт приймання-передачі в оренду цілісного майнового комплексу ДП „Іллічівський судноремонтний завод” (а.с. 19 т.І), згідно якого Фонд державного майна України передав, а ТОВ „Верф” прийняло, відповідно до умов договору оренди № 687 від 05.09.2003 р., цілісний майновий комплекс ДП „Іллічівський судноремонтний завод”, а саме:

- основні фонди за первісною балансовою вартістю 213077500,00 грн.;

- вартість майна, що передається в оренду становить 71607500,00 грн.;

- кошти для погашення кредиторської заборгованості державного підприємства у сумі 7599000,00 грн.

21.11.2003 р. між Фондом державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю „Верф” було укладено додаткову угоду № 852 (а.с.20-21 т.І) про внесення змін та доповнень до договору оренди № 687 цілісного майнового комплексу ДП „Іллічівський судноремонтний завод” від 05.09.2003 р., згідно якого пункт 1.5 договору викладено в наступній редакції: „Після укладення цього договору орендар приєднує до свого майна підприємство в установленому порядку”; пункт 2.1 договору викладено в наступній редакції: „Орендар вступає у строкове платне користування підприємством у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі підприємства”; абзац 2 пункту 2.2 договору викладено в наступній редакції: „Власником підприємства залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди”; пункт 5.8 договору викладено в наступній редакції: „Виконувати погоджену Міністерством транспорту України та ФДМУ Інвестиційну програму розвитку „ДП „Іллічівський судоремонтний завод” з відповідним планом-графіком інвестування, який є складовою частиною цієї програми. Надавати Мінтрансу інформацію про виконання вказаних програми і плану-графіку”; вилучено пункти 6.2, 6.7, 7.6, абз.2 пункту 10.2. Також вказаною додатковою угодою доповнено розділ 7 договору оренди пунктом 7.7, яким передбачено наступне: „Спільно з Мінтрансом контролювати шляхом доручення Регіональному відділенню ФДМУ по Одеській області із залученням Контрольно-ревізійного Департаменту ФДМУ виконання орендарем Інвестиційної програми розвитку Іллічівського СРЗ та плану-графіку інвестування”; доповнено розділ 10 пунктом 10.10 наступного змісту: „У разі невиконання орендарем вимог п. 5.8 договору, погоджених умов Інвестиційної програми розвитку Іллічівського СРЗ та плану-графіку інвестування, цей договір за поданням Мінтрансу може бути достроково розірвано за ініціативою орендодавця за рішенням суду, господарського суду”; також у розділі 11 пункти „12.1-12.4” замінено на „11.1-11.4” та розділ 11 доповнено пунктом 11.5 наступного змісту: „Погоджена Міністерством транспорту України та ФДМУ Інвестиційна програма розвитку „ДП „Іллічівський судоремонтний завод” з планом-графіком інвестування”.

23.04.2004 р., як зазначено сторонами та вбачається з матеріалів справи, виконавчим комітетом Іллічівської міської ради статут ТОВ „Верф” було перереєстровано у статут „Іллічівський судноремонтний завод” у формі товариства з обмеженою відповідальністю”, яке створено шляхом реорганізації: приєднання до ТОВ „Верф” ДП „Іллічівський судноремонтний завод”.

Згідно п. 1.2 статуту „Іллічівський судноремонтний завод” у формі товариства з обмеженою відповідальністю” товариство є правонаступником ДП „Іллічівський судноремонтний завод” по всіх його зобов'язаннях перед третіми особами.

Згідно п.9.1 зазначеного статуту майно товариства складають основні фонди і оборотні кошти, фінансові ресурси, а також інші цінності, вартість яких відображається на балансі товариства.

20.10.2004 р. між Фондом державного майна України та „Іллічівський судноремонтний завод” у формі товариства з обмеженою відповідальністю” був укладений договір № 701 (а.с. 22-23 т.І) про внесення змін до договору оренди № 687 від 05.09.2003 р. цілісного майнового комплексу ДП „Іллічівський судноремонтний завод”, яким викладено у новій редакції преамбулу договору, а саме: „Фонд державного майна України (надалі - орендодавець) в особі заступника Голови Фонду державного майна України Лазаренка Сергія Жоржийовича, що діє на підставі Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого постановою Верховної ради України від 07.07.1992 р. № 2558 затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 р. № 2558-ХІІ, наказу Фонду державного майна України № 341 від 23.04.2004 р., з однієї сторони, та „Іллічівський судноремонтний завод” у формі товариства з обмеженою відповідальністю”, зареєстроване виконавчим комітетом Іллічівської міської Ради 20.02.2003 р. (код ЄДРПОУ 32333962) та перереєстроване 23.04.2004р. (надалі - орендар), в особі Генерального директора Рафаєвича Михайла Зиновійовича, що діє на підставі статуту, з іншої сторони, (а разом надалі іменовані як „Сторони”)”.

Крім того, додатковою угодою № 687/4/246 від 01.06.2006 р. до договору оренди цілісного майнового комплексу ДП „Іллічівський судноремонтний завод” № 687 від 05.09.2003 р. (а.с.24-25 т.І) у пункті 1.1 договору оренди слова та цифри „71607,5 тис.грн, у т.ч.: основні фонди за залишковою вартістю 71507,80 тис.грн.” замінено на слова та цифри „70807951,4 грн., у тому числі основні фонди за залишковою вартістю 70708251,4 грн.”, тобто сторонами збільшено вартість орендованого майнового комплексу до 70708251,4 грн. Також зазначеною додатковою угодою № 687/4/246 від 01.06.2006 р. у пункті 3.1 договору оренди слова та цифри „серпень 2003 р. 234072,92 грн.” замінено на слова та цифри „квітень 2006 р. 309120,1 грн.”, тобто передбачено, що орендна плата за базовий місяць оренди - квітень 2006 р. становить 309120,1 грн.

Наказом Фонду державного майна України № 221 від 09.02.2007 р. „Про передачу повноважень орендодавця” (а.с. 40 т.І) Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській області було передано повноваження по договору оренди цілісного майнового комплексу ДП „Іллічівський судноремонтний завод” від 05.09.2003 р. № 687.

Так, 28.03.2007 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та „Іллічівський судноремонтний завод” у формі товариства з обмеженою відповідальністю був укладений договір № 20984091223 від 28.03.2007 р. про внесення змін до договору оренди № 687 цілісного майнового комплексу ДП „Іллічівський судноремонтний завод” від 05.09.2003 р. зі змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами № 852 від 21.11.2003 р., № 701 від 20.10.2004 р., № 687/4/246 від 04.06.2006 р., № 687/3/978 від 26.04.2006 р. (а.с. 28-29 т. І), яким преамбулу договору оренди № 687 цілісного майнового комплексу ДП „Іллічівський судноремонтний завод” від 05.09.2003 р. викладено у новій редакції та замінено орендодавця - Фонд державного майна України на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області.

10.10.2007 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та „Іллічівський судноремонтний завод” у формі товариства з обмеженою відповідальністю був укладений договір про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу ДП „Іллічівський судноремонтний завод” № 687 від 05.09.2003 р. (а.с.30-36 т.І), яким договір викладено у новій редакції з урахуванням змін та доповнень, внесених додатковими угодами № 852 від 21.11.2003 р., № 701 від 20.10.2004 р., № 687/4/246 від 04.06.2006 р., та № 687/3/978 від 26.04.2006 р. та № 20984091223 від 28.03.2007 р.

Також 10.10.2007 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та „Іллічівський судноремонтний завод” у формі товариства з обмеженою відповідальністю був складений акт прийому-передачі до договору про внесення змін до договору оренди № 687 цілісного майнового комплексу ДП „Іллічівський судноремонтний завод” від 05.09.2003 р. зі змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами №852 від 21.11.2003 р., №701 від 20.10.2004р., №687/4/246 від 04.06.2006р. №687/3/978 від 26.04.2006р., № 20984091223 від 28.03.2007р., згідно якого РВ Фонду державного майна України по Одеській області передало, а відповідач прийняв в строкове платне користування цілісний майновий комплекс ДП „Іллічівський судноремонтний завод”, склад і вартість якого визначено відповідно до змін до акту оцінки від 03.10.2007 р., зведеного акту від 20.09.2007 р., протоколу № 1 від 02.10.2007 р. з інвентаризації та оцінки вартості необоротних активів та передавального балансу підприємства, складеного за станом на 31.08.2007 р., вартість якого згідно змін до акту оцінки вартості майна цілісного майнового комплексу „ІСРЗ” становить: 152066,47 тис.грн. у тому числі основні фонди за залишковою вартістю 46226,33 тис.грн.; вартість майна, що підлягає передачі на баланс Державного виробничого об'єднання „Іллічівський судноремонтний завод” у подальшому становить 25179,53 тис.грн., у тому числі основні фонди за залишковою вартістю 2791,27 тис.грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 р. № 1846 „Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна”, яка набрала чинності з дня її прийняття, були затверджені нові орендні ставки за використання цілісних майнових комплексів, а саме: орендна ставка за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств з метою виробництва транспортних засобів і устаткування та їх ремонту тощо склала 8%.

Таким чином, позивач вважає, що орендна плата за використання цілісного майнового комплексу ДП „Іллічівський судноремонтний завод” з моменту внесення змін до Методики повинна становити з урахуванням орендної ставки 8 % 368993,80 грн. за місяць січень 2008 р. без урахування ПДВ.

Так, позивач звернувся до відповідача з претензією № 1/8538 від 24.12.2007 р. (а.с. 45 т.І) про зобов'язання орендаря –„Іллічівський судноремонтний завод” у формі товариства з обмеженою відповідальністю” підписати зміни до договору оренди цілісного майнового комплексу ДП „Іллічівський судноремонтний завод” від 05.09.2003р. в редакції регіонального відділення, до якої був доданий договір про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу ДП „Іллічівський судноремонтний завод” від 05.09.2003 р., зі змінами і доповненнями, внесеними додатковими угодами № 852 від 21.11.2003р., № 687/4/246 від 01.06.2006р., № 687/3/978 від 26.04.2006р. та договорами про внесення змін № 701 від 20.10.2004р., № 20984091223 від 28.03.2007р., а також розрахунок плати за оренду цілісного майнового комплексу „Іллічівський судноремонтний завод”.

Згідно наявного в матеріалах справи проекту договору про внесення змін (а.с. 42 т.І) орендна плата за використання відповідачем цілісного майнового комплексу „Іллічівський судноремонтний завод” з моменту внесення змін до методики повинна становити 8 %, а орендна плата без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку січень 2008р. - 368993,80 грн. Також, договором передбачено, що відповідач протягом трьох місяців з моменту підписання цих змін сплачує до Державного бюджету орендну плату, донараховану з 01.01.2007 р. у розмірі 4100049,62 грн. згідно додатку №1 (розрахунку). При цьому в проекті договору зазначено, що вказані зміни діють з 01.01.2007 р., а розрахунок плати за оренду від 10.10.2007 р. до договору оренди цілісного майнового комплексу ДП „Іллічівський судноремонтний завод” від 05.09.2003 р., зі змінами і доповненнями, вважається таким що втратив чинність.

На вказану претензію позивача відповідач листом за вих. № 41/20 від 11.02.2008 р. повідомив позивача про згоду підписати договір про внесення змін до договору оренди ЦМК № 687 зі змінами та доповненнями, але зі зміною розрахунку орендної плати, а саме: за ставкою 6 %, як для підприємства, що відноситься до галузі морського транспорту.

Так, запропонований проект договору про внесення зміни до договору оренди від 05.09.2003 р. не був підписаний відповідачем, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Між тим, статтею 118 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” № 489-V передбачено, що у 2007 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах. Орендна плата за державне та комунальне майно визначається відповідно до її ринкової вартості у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, на виконання положень ст. 118 Закону „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 р. № 1846 „Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна”, Фонд державного майна України наказом № 43 від 18.01.2007 р. затвердив „Порядок перегляду договорів оренди нерухомого державного майна”. Вказаний наказ ФДМ України свідчить про те, що він передбачає обов’язковий перегляд договорів оренди нерухомого державного майна і не передбачає перегляд договорів оренди цілісних майнових комплексів. В преамбулі Наказу ФДМ України № 43 від 18.01.2007 р. прямо зазначено, що метою затвердження Порядку є приведення договорів оренди нерухомого державного майна у відповідність до вимог чинного законодавства.

Згідно п. 4 Порядку перегляду договорів оренди нерухомого державного майна зазначено підставою для перегляду договорів оренди державного майна ст. 21 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, якою передбачено перегляд розміру орендної плати у випадках, встановлених законодавчими актами України. Так, на думку суду, таким актом є Закон України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Пунктом 3 вказаного порядку передбачено, що перегляд договорів оренди державного майна здійснюється відповідно до встановленої статтею 118 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” норми про визначення орендної плати відповідно до ринкової вартості в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

Так, статтею 118 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” передбачено наступне:

- встановлено, що у 2007 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах. Орендна плата за державне та комунальне майно визначається відповідно до її ринкової вартості у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- надано право Кабінету Міністрів України затверджувати індикативні ставки орендної плати для державного та комунального майна, яке передається в оренду в містах обласного значення, містах Києві та Севастополі;

- договори оренди державного та комунального майна, укладені до 1 січня 2007 року (крім договорів на оренду державного та комунального майна, укладених бюджетними установами, Пенсійним фондом України та його органами, а також щодо цілісних майнових комплексів), у шестимісячний термін підлягають обов'язковому перегляду відповідно до встановленої норми.

Таким чином, з наведеного вбачається, що правовою підставою для зобов’язання відповідача укласти додаткову угоду до договору оренди цілісного майнового комплексу є внесення змін до Методики, які в свою чергу, підлягають застосуванню з урахуванням норм ст. 118 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік” та положень Наказу ФДМУ № 43 від 18.01.2007 р. про затвердження „Порядку перегляду договорів оренди нерухомого державного майна”. Проте вказаними нормами не передбачено обов’язковий перегляд договорів оренди цілісних майнових комплексів та не встановлено граничний термін для їх перегляду, на відміну від договорів оренди окремого нерухомого майна та договорів про спільну діяльність, що були укладені державними підприємствами до 1 січня 2007 року.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що Законом України „Про державний бюджет на 2007 рік” встановлено перелік винятків –договорів, які не підлягають перегляду на підставі внесення змін до Методики розрахунку порядку використання плати за оренду державного майна, до якого віднесені договори оренди цілісних майнових комплексів, суд вважає безпідставними твердження позивача про необхідність внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу від 05.09.2003 р. у звязку з внесенням змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що твердження позивача про віднесення відповідача до категорії підприємств з виробництва транспортних засобів, устаткування та їх ремонту, а також визначення з цих підстав розміру орендної ставки є безпіддставними з огляду на наступне.

Згідно ст. 24 Закону України „Про транспорт” від 10.11.1994 р. до складу морського транспорту входять підприємства морського транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти, порти і пристані, судна, судноремонтні заводи, морські шляхи сполучення, а також підприємства зв'язку, промислові, торговельні, будівельні і постачальницькі підприємства, навчальні заклади, заклади охорони здоров'я, фізичної культури, науково-дослідні, проектно-конструкторські організації та інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу морського транспорту. Таким чином, підприємство відповідача відноситься до сфери управління Міністерства транспорту та звязку України.

Згідно з п.п. 2 п. 4 Положення „Про Міністерство транспорту України” Міністерство транспорту України здійснює координацію діяльності підприємств морського транспорту, а згідно з умовами договору оренди цілісного майнового комплексу від 05.09.2003 р. відповідач зобов’язаний звітувати Міністерству транспорту України щодо виконання Інвестиційної програми з реконструкції судноремонтного виробництва. Таким чином, цілісний майновий комплекс ДП „Іллічівський судноремонтний завод” входив до сфери управління Міністерства транспорту України.

Крім того, відповідно до статуту „Іллічівський судноремонтний завод” у формі ТОВ основним напрямком його діяльності є виконання судноремонтних робіт, тобто, робіт з ремонту не будь-яких транспортних засобів, а лише суден, які є плавучими засобами (спорудами). Також, зі статуту відповідача випливає, що серед видів діяльності підприємства не зазначено такого виду господарської діяльності як виробництво транспортних засобів.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що постановою КМУ № 1846 від 27.12.2006 р., якою внесено зміни до Методики розрахунку порядку використання плати за оренду державного майна, передбачено розмежування орендних ставок щодо підприємств морського, залізничного та автомобільного транспорту в розмірі 6 % та щодо підприємств з виробництва транспортних засобів і устаткування та їх ремонту в розмірі 8 %, тобто за галузевим принципом, а не за ознакою певних видів економічної діяльності, як зазначено позивачем, а також те, що нормами чинного законодавства прямо передбачено віднесення судноремонтних заводів до складу морського транспорту, суд вважає, що орендна ставка „Іллічівський судноремонтний завод” у формі ТОВ має складати 6 %.

До того ж, як вбачається з додаткової угоди № 852 від 21.11.2003 р. до договору оренди цілісного майнового комплексу від 05.09.2003 р. після укладення цього договору орендар - „Іллічівський судноремонтний завод” у формі ТОВ приєднує до свого майна цілісний майновий комплекс Державного підприємства „Іллічівський судноремонтний завод” в установленому законом порядку, власником якого залишається держава, а орендар здійснює строкове платне користування із дотриманням виконання затвердженої Міністерством транспорту України та ФДМ України Інвестиційної програми розвитку підприємства.

Так, як вбачається з матеріалів справи, Міністерством транспорту та зв'язку України були погоджені дві інвестиційні програми, а саме:

- 18.11.2003 р. Міністерством транспорту України була погоджена „Інвестиційна програма розвитку ДП „Іллічівський судноремонтний завод” з планом-графіком інвестування” (а.с. 1-126 т.ІІІ), „Інвестиційна програма розвитку ДП „Іллічівський судноремонтний завод” з планом-графіком інвестування”. З вказаної інвестиційної програми вбачається, що при характеристиці основних робіт ДП „Іллічівський судноремонтний завод” станом на 2003 рік було визначено, що у виробничій програмі заводу чотири види продукції: судноремонт, суднобудування, машинобудування, інші роботи”. При цьому зазначено, що завод спеціалізується на ремонті великотоннажних суховантажників, контейнеровозів, танкерів, балкерів, ролкерів, науково-дослідницьких суден та пасажирських лайнерів. Найбільші судна, які можуть проходити на Іллічівському СРЗ всі види ремонту, включаючи доковий, характеризуються тоннажністю 130 тис. тон” (а.с. 6 т.ІІІ).

Також з вказаної інвестиційної програми вбачається, що Іллічівський судноремонтний завод у 1994 році побудував три пасажирські катери для прибережних ліній проекту 10110 типу „Євпаторія” на 200 пасажирів, а у 1995 р. - один катер. При зазначенні основних показників діяльності ДП „Іллічівський судноремонтний завод” зазначено, що крім оновлення верстатного парку та іншого обладнання, першочерговою задачею Іллічівського СРЗ є радикальна модернізація суднопідйомних споруд, оскільки докове виробництво, що є провідним компонентом судноремонтного заводу, дає до 30% усього обсягу судноремонту. Також при аналізі ринку судноремонту в державі в розділі 2 програми зазначено про належність відповідача до складу судноремонтних підприємств Мінтрансу України (а.с. 83 т.ІІІ).

При цьому визначаючи в цілому стан підприємства в 2003 році, коли підприємство займалося таким видами діяльності як суднобудування та машинобудування, Фонд державного майна України та Мінтранс України доходять висновку про те, що фінансовий стан Іллічівського СРЗ визнається умовно-задовільним, а фондовіддача є невеликою (за 9 місяців 2003 року - 1/3), що свідчить про нераціональне використання основних засобів. Також встановлено, що поточна рентабельність підприємства близька до нуля.

- 23.07.2007 р. Міністерством транспорту та зв'язку України була погоджена „Інвестиційна програма реконструкції Іллічівського судноремонтного заводу та спорудження контейнерного терміналу перепускною потужністю 650 тис. ТЕU на рік” (а.с. 102-139 т.ІІ), згідно якої метою реалізації інвестиційної програми є, крім іншого, зміцнення позицій на місцевому та європейському ринках судноремонтів. Також визначено, що супутніми вигодами для держави є мож ливість залучення до судноремонту більшої кількості суден завдяки їх знахо дженню у даному районі, а також те, що з підвищенням ефективності, завдяки створенню су часного судноремонтного виробництва, збільшення обсягів судноремонту дасть додаткові можливості для розвитку соціальних програм.

З вказаної інвестиційної програми вбачається, що спеціалізацією підприємства залишається ремонт суден, на до лю якого у 2006 році припадало майже 88 відсотків загального обсягу реалізації. Судноремонтні потужності, які у 2006 році використовувались приблизно на 45 відсотків, розраховані на ремонт 150 судне у рік. Потужності по судноремо нту обмежені можливостями доків, які задіяні, як вже зазначалося вище, майже в повному обсязі. Завод займається переважно ремонтом великотоннажних сухогрузів, кон тейнеровозів, танкерів, балкарів, ролкерів, науково-дослідницьких суден, а та кож пасажирських лайнерів. Найбільші судна, які завод має можливості ремон тувати по всій номенклатурі робіт, включаючи доковий ремонт, оцінюються тоннажністю в 130 тис. тонн. Номенклатура суднобудівних робіт підприємст ва має наступний вигляд:

- очищення та фарбування корпусу судна;

- ремонт та заміна металевих конструкцій корпусу;

- переробка і ремонт морських клапанів та арматури;

- ремонт рульового управління;

- ремонт депдвудних пристроїв;

- ремонт головного та допоміжних дизелів, турбінних устаткувань; ремонт гвинто-кермового комплексу;

- заміна та ремонт кабельних ліній;

- ремонт навігаційного обладнання;

- ремонт основного та допоміжного котлів;

- інші роботи.

Також інвестиційною програмою реконструкції Іллічівського судноремонтного заводу та спорудження контейнерного терміналу перепускною потужністю 650 тис. ТЕU на рік передбачено, що структура виробничої програми заводу суттєво змінилась за останні роки. Завод припинив випуск суден та продукції машинобудування. Також з наявної в програмі таблиці вбачається, що станом на 2006 рік відсоткове співвідношення робот заводу виглядало наступним чином: судноремонт - 87,8%, машинобудування - 0,4%, суднобудування - 0%. Крім того, згідно пункту 238 відповідачем суднобудування не здійснювалося ані в 2004, ані в 2005, ані в 2006 роках.

Згідно розділу III інвестиційної програми стратегією розвитку визначено два напрямки здійснення масштабної інве стиційної програми:

- перший напрямок безпосередньо пов'язаний з традиційним видом бізнесу під приємства і передбачає інвестування власних та залучених коштів у реконс трукцію і технічне переобладнання судноремонтного виробництва. Суттє вий заділ в цьому напрямку вже зроблено після того, як підприємство почало працювати в орендних умовах господарювання.

- другий напрямок передбачає залучення зовнішніх інвестицій для створення сучасного контейнерного терміналу і входження підприємства на принципово новий сегмент ринку обслуговування контейнерних перевезень.

Згідно п. 305 інвестиційної програми другий етап, що є предметом даної Інвестиційної програми, суттєво пере важає попередній за масштабами і має за мету створення сучасної високотехні чної бази, здатної суттєво підвищити якість ремонтних робіт, розширити спектр послуг і посилити позиції ТОВ „Іллічівський судноремонтний завод” на ринку судноремонту, підвищивши його прибутковість та збільшивши суму по даткових відрахувань до державного бюджету. Також в програмі зазначено, що „на сьогодні найпотужнішими судноремонтними підпри ємствами України є шість морських і дунайських заводів, в числі яких Іллічів ський судноремонтний завод, судноремонтний завод „Україна”, Ізмаїльський су дноремонтний завод, Кілійський судноремонтний завод, Азовський судноремон тний завод та Керченський судноремонтний завод”.

Таким чином, з вищенаведених інвестиційних програм, погоджених Міні стерством транспорту України, також вбачається, що для ТОВ „Іллічівський судноремонтний завод” не передбачений такий вид діяльності як виробництво транс портних засобів і устаткування до них, у зв’язку з чим підприємство має бути віднесено до підприємств морського, залізничного та автомобільного транспорту.

Крім того, з постанови КМУ від 27.12.2006 р. № 1846 „Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державно го майна”, на яку посилається позивач, вбачається, що ставка оренди залежить від галузі діяльності підприємства, а не виду діяльності, позна ченого тим чи іншим кодом КВЕД.

До того ж згідно абз. 2 розділу 3 КВЕД класифікація видів економічної діяльності є статистичним інстру ментом для впорядкування економічної інформації. Важливо, щоб користувачі в інших сферах були свідомі відносно того, що для використання в інших цілях класифі кація може бути не завжди адаптованою повною мірою. Отже, класифікація може не відповідати всім можливим потребам. У зв'язку з цим можуть виникати спори стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що наданий орга нами державної статистики код виду діяльності не створює само по собі прав чи обов'язків для підприємств та організацій, не тягне жодних правових наслідків як та кий. Код виду діяльності не обов'язково є достатнім критерієм для виконання умов, передбачених нормативними актами. При застосуванні нормативних актів чи конт рактів, код виду діяльності є припущенням, а не доказом.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, на думку суду, першочергове значення для визначення ставки оренди має саме галузева ознака, а не визначення коду діяльності за КВЕД, у зв’язку з чим орендна ставка „Іллічівський судноремонтний завод” у формі ТОВ має бути визначена виходячи з того, що товариство є підприємством морського транспорту, тобто в розмірі 6 %.

Між тим, як передбачено п. 10.3 договору оренди цілісного майнового комплексу від 05.09.2003 р. зміни і доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншій стороні.

Також відповідно до положень ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Так, як вбачається з вищенаведеного, та приймаючи до уваги те, що Законом України „Про державний бюджет на 2007 рік” та Наказом ФДМУ № 43 від 18.01.2007 р. про затвердження „Порядку перегляду договорів оренди нерухомого державного майна” не передбачено обов’язковий перегляд розміру ставок оренди щодо договорів оренди цілісних майнових комплексів, на думку суду, зміни до договору оренди цілісного майнового комплексу ДП „Іллічівський судноремонтний завод” № 687 від 05.09.2003 р. можуть бути внесені лише за взаємною згодою сторін.

Однак, в порушення вищезазначеного порядку позивачем відповідна пропозиція стосовно внесення змін до договору щодо орендної плати на адресу відповідача не направлялась, що не спростовано позивачем, замість пропозиції на адресу відповідача була надіслана претензія № 1/8538 від 24.12.2007 р. в порядку ст. 5-7 ГПК України.

Крім того, як випливає зі змісту позовних вимог, позивач просить зобов’язати відповідача підписати договір про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу від 05.09.2003 р., які мають діяти з 01 січня 2007 року, тобто із зворотною дією, тоді як відповідач за 2007 рік сплатив орендну плату за користування цілісним майновим комплексом „Іллічівський судноремонтний завод”, що підтверджується наявними в матеріалі справи платіжними дорученнями та довідкою відповідача № 72/143 від 17.04.2008 р.

Як встановлено частиною 3 ст. 632 Цивільного кодексу України, зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

До того ж згідно положень ст. 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 21 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Однак, істотних змін стану об’єкту оренди не відбувалось. Як з’ясовано судом, підставою для перерахування орендної плати стали внесені Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 р. № 1846 зміни до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, які набули чинності 27.12.2006 р. Крім того, претензія з вимогою укласти відповідну додаткову угоду позивачем була надіслана відповідачу 24.12.2007 р., майже через рік після набуття чинності змін до вказаної Методики.

До того ж, щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд вважає зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому положеннями ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України встановлені певні способи захисту таких прав.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб'єктів захищаються шляхом:

1) визнання наявності або відсутності прав;

2) визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів;

3) визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

5) припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

6) присудження до виконання обов'язку в натурі;

7) відшкодування збитків;

8) застосування штрафних санкцій;

9) застосування оперативно-господарських санкцій;

10) застосування адміністративно-господарських санкцій;

11) установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

12) іншими способами, передбаченими законом.

Так, з вищенаведеного вбачається, що такий спосіб захисту порушеного права як „зобов’язання підписати договір” прямо не передбачений ані Цивільним кодексом України, ані Господарським кодексом України.

Крім того, як вже зазначалось вище, порядок вирішення спорів, пов’язаних з внесенням змін до договорів, врегульований ст. 188 ГК України та ст.ст. 651-653 ЦК України, які передбачають можливість зміни договору в судовому порядку, але не зобов’язання сторін договору вчинити певні дії з цього приводу.

Таким чином, суд вважає, що крім іншого, позивачем також був обраний спосіб захисту, який не передбачений нормами чинного законодавства, що також робить неможливим задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд не вбачає підстав для зобов’язання відповідача підписати договір про внесення змін до договору оренди від 05.09.2003 р. в редакції позивача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов’язковим.

Оцінюючи надані докази в сукупності та приймаючи до уваги вищевикладене, господарський суд Одеської області вважає позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Міністерство транспорту та зв’язку України, до „Іллічівський судноремонтний завод” у формі товариства з обмеженою відповідальністю про зобов’язання підписати договір про внесення змін до договору оренди майна відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 26.11.2008 р.

Суддя Петров В.С.