Ухвала суду № 26377788, 18.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16336/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"18" вересня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Медіапартнерство»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 жовтня 2011 року №0004562302, №0004572302, №0004552302, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Медіапартнерство»(далі -Позивач, ТОВ «Медіапартнерство») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (далі -Відповідач, ДПІ у Солом'янському районі) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 жовтня 2011 року №0004562302, №0004572302, №0004552302.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 грудня 2011 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем було вчасно подані податкові декларації за ІІІ квартал 2010 року та за 2010 рік, правомірно віднесено до складу валових витрат вартості придбаних у EGTA та ЗАТ «Телерадіокомпанія Україна»послуг, а також доведено правомірність включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченого на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що судом не було досліджено всіх фактичних обставин справи та перевірено їх доказами, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились, а тому справа розглядалась за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у лютому 2012 року посадовими особами ДПІ у Солом'янському районі було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Медіапартнерство»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 19.08.2009 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 19.08.2009 року по 30.06.2011 року. У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем: п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.4 ст. 134 ПК України в результаті чого Позивачем занижено суму податку на прибуток на суму 85 782,00 грн.; пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3 ст. 198 ПК України, внаслідок чого Позивачем завищено податковий кредит з ПДВ на суму 44 000,00 грн.; пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», а саме ТОВ «Медіапартнерство»несвоєчасно подано до ДПІ податкові декларації з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартал 2010 року та 2010 рік. Результати перевірки зафіксовані в акті від 12.10.2011 року №10793/23-02/36629926. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 27 жовтня 2011 року: №0004562302, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 166 959,00 грн. (у тому числі - за основним платежем 92 682,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -14 277,00 грн.; №0004572302, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 52 006,00 грн. (у тому числі -за основним платежем 44 000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -8 006,00 грн.); №0004552302, яким на Позивача накладено штраф за несвоєчасне подання податкової декларації з податку на прибуток в розмірі 340,00 грн.).

Досліджуючи спірні правовідносини, суд першої інстанції, оцінивши правомірність кожного з оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, встановив наступне.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0004552302 суд першої інстанції зауважив таке.

Відповідно до пп. «б» пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»(далі -Закон №2181) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю, - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Згідно абз. 1 пп. 4.1.7 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.

Судом першої інстанції було вірно визначено, що граничним днем подання Позивачем податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартал 2010 року було 09.11.2010 року, а за 2010 рік - 09.02.2011 року.

При цьому Окружний адміністративний суд м. Києва, оцінивши подані Позивачем: документи прийшов до вірного висновку, що касовий чек від 23.10.2010 року №0425 про направлення цінного листа №02064344, опис вкладення у цінний лист №02064344 та повідомлення про вручення поштового відправлення № 02064344 підтверджують факт подання декларації з податку на прибуток за ІІІ кв. 2010 року 27.10.2010 року, а касовий чек від 27.01.2011 року №5799 про направлення цінного листа №28110748, опис вкладення у цінний лист №28110748 та повідомлення про вручення поштового відправлення №28110748 підтверджують факт подання декларації з податку на прибуток за 2010 року 01.02.2011 року. Отже, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що ТОВ «Медіапартнерство»ні в першому, ні в другому випадку не пропустило встановлений Законом №2181 строк направлення Відповідачу податкових декларацій.

За таких обставин суд апеляційної інстанції повністю підтримує висновок суду першої інстанції про те, що застосування штрафних санкцій у сумі 340 грн. за порушення строку подання податкових декларацій є необґрунтованим, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.10.2011 року №0004552302 підлягає скасуванню як протиправне.

Оцінюючи правомірність висновків суду першої інстанції щодо безпідставності висновків податкового органу про порушення Позивачем приписів п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі -Закон про ОПП), п. 138.4 ст. 134 ПК України в результаті чого останнім занижено суму податку на прибуток на суму 85 782,00 грн., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції Позивачем у 2010 році та І кварталі 2011 року здійснено витрати на загальну суму 153 129 грн. на придбання у нерезидента EGTA (Асоціація компаній, які продають рекламний час для телебачення і радіо) (Бельгія) послуг з організації участі двох співробітників в конференціях на тему «Нові медіа технології», що проходили в м. Брюсселі (Бельгія) у 2010 році згідно договору від 01.03.2010 року №01/03/2010 та в м. Стокгольмі (Швеція) у 2011 році згідно договору від 07.01.2011 року №31/030. Як вірно встановив суд, дані витрати ТОВ «Медіапартнерство»включено до складу валових витрат відповідного звітного періоду згідно актів про надані послуги від 25.03.2010 року та від 27.03.2011 року.

Судом було встановлено, що постачальником послуг є Асоціація компаній, які продають рекламний час для телебачення і радіо (сейлз-хаусів) (EGTA) міжнародна некомерційна асоціація за законодавством Бельгії, що має некомерційні цілі, які становлять міжнародний інтерес (ст.ст. І, ІІІ Статуту EGTA), намір приєднатися до якої висловлено Позивачем у спільному листі-підтвердженні.

За результатами аналізу змісту наявних у справі програмам конференції судом було встановлено, що тематикою конференцій було, зокрема, обговорення телевізійної та іншої рекламної діяльності, новітніх практик і актуальних питань розміщення реклами, обміну досвідом між у сфері продажу рекламного часу на телебаченні тощо.

А тому, враховуючи викладене, суд першої інстанції, встановивши, що Позивач здійснює рекламно-інформаційну та телерадіомовну діяльність, а також є ексклюзивним продавцем (сейлз-хаус) рекламного часу, зокрема, на телеканалах «Україна»та «Футбол»прийшов до висновку, що тематика вказаних міжнародних конференцій збігається з господарською діяльністю ТОВ «Медіапартнерство», а відтак дані витрати пов'язані з його господарською діяльністю.

При цьому Окружний адміністративний суд м. Києва обґрунтовано надав критичну оцінку посиланням Відповідача на відсутність в актах виконаних робіт (наданих послуг) інформації щодо проблематики питань, які обговорювалися на конференції, оскільки останнє не свідчить про дефектність цих актів, так як національним законодавством обов'язковість даних вимог не встановлена, водночас зміст актів про надані послуги та подані до перевірки договори і програми конференцій (невід'ємна частина договорів) давали змогу податковому органу об'єктивно оцінити зміст витрат і пов'язаність їх з господарською діяльністю позивача.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону про ОПП валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

З огляду на викладене, колегія суддів повністю погоджується з твердженням суду першої інстанції про відсутність у діях Позивача порушень п. 5.1 ст. 5 Закону про ОПП.

Обґрунтованим, на думку колегії суддів, є твердження Окружного адміністративного суду м. Києва про неправомірність висновків податкового органу про безпідставність віднесення до складу валових витрат вартості придбаних у ЗАТ «Телерадіокомпанія Україна» згідно договору від 01.09.2009 року №091738 послуг з отримання інформації з дослідження глядацької аудиторії (далі -Договір №091738) на загальну суму 220 000 грн. (без ПДВ) з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом, на підставі Договору №091738, додатків №№ 1, 2, 3 і додаткових угод №1 від 30.12.2009 року та №2 від 30.12.2010 року до нього, Позивачем у період з вересня 2009 року по червень 2011 року придбано у ЗАТ «Телерадіокомпанія Україна»(Виконавець) послуг з надання на регулярній основі Даних інформації про те, хто з членів Домогосподарств, залучених до Досліджень дивився яку програму/передачу/рекламу тощо, якого Каналу і в який час, зібрана з ТВ-панелі, та інші дані та інформація, надання яких погоджено сторонами договору, на загальну суму 220 000 грн. (без ПДВ 44 000 грн.)

Судом першої інстанції вірно встановлено, що надання вказаних послуг оформлено щомісячними актами здачі-прийомки виконаних робіт на суму 12 000 грн. (у т.ч. ПДВ 2 000 грн.) кожен, у відповідності до яких Виконавцем надано послуги з надання Даних про дослідження глядацької аудиторії згідно Договору №091738. Також суд правильно зазначив, що по кожній поставці послуг ЗАТ «Телерадіокомпанія Україна»виписано на користь позивача податкові накладні на загальну суму ПДВ 44 000 грн.

На підставі системного аналізу змісту Договору №091738 та співставлення його положень з видами господарської діяльності Позивача, суд першої інстанції прийшов до висновку про пов'язаність даних витрат з господарською діяльністю ТОВ «Медіапартнерство».

При цьому суд вірно зауважив, що відсутність в актах виконаних робіт інформації щодо переліку телевізійних каналів, каналів цифрового телебачення, глядацька аудиторія яких досліджувалася, та інформації щодо переліку кількості домогосподарств, залучених до соціологічних досліджень, а також результатів досліджень, на що посилається відповідач в акті перевірки та дублює в письмових запереченнях, не свідчить про дефектність актів здачі-прийомки виконаних робіт, оскільки такі вимоги національним законодавством чи договором не встановлені.

За таких обставин колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість твердження податкового органу щодо завищення Позивачем суми валових витрат, оскільки віднесення ТОВ «Медіапартнерство»витрат з придбання послуг з організації участі в міжнародних конференціях та послуг з надання Даних про дослідження глядацької аудиторії не суперечить пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону про ОПП, згідно яких до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п. 5.3-5.7 цієї статті.

При цьому повністю обґрунтованим є зауваження суду першої інстанції про те, що Відповідачем не наведено жодних доказів порушення Позивач загальної норми п. 138.4 ст. 138 ПК України, у зв'язку з чим такий висновок податкового органу не може достовірно свідчити про завищення ТОВ «Медіапартнерство»витрат у ІІ кварталі 2011 року.

А тому, зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції вважає повністю правомірним скасування податкового повідомлення-рішення №0004562302.

Надаючи оцінку висновку Окружного адміністративного суду м. Києва щодо правомірності формування Позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість, колегія суддів, проаналізувавши положення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 198.3 ст. 198 ПК України та зважаючи на встановлені раніше обставини, а також враховуючи, формування податкового кредиту здійснювалося ТОВ «Медіапартнерство» на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виписаних ЗАТ «Телерадіокомпанія Україна», повністю підтримує позицію суду щодо протиправного характеру винесеного ДПІ у Солом'янському районі податкового повідомлення-рішення №0004572302 та необхідності його скасування.

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу -залишити без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Медіапартнерство»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 жовтня 2011 року №0004562302, №0004572302, №0004552302 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.