Ухвала суду № 26377774, 18.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/124/12 Головуючий у 1-й інстанції: Ткаченко О.Є.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"18" вересня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудування і спеціальне промислове обладнання»до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Машинобудування і спеціальне промислове обладнання»(далі -Позивач, ТОВ «МіСПО») звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі -Відповідач, ДПІ у м. Чернігові) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.08.2011 року №0003662320.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивач правомірно включив до складу валових витрат вартість ремонтних робіт, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що суд дійшов до помилкового висновку про фактичне укладення між Позивачем та орендодавцем договору підряду, а тому віднесення до валових витрат вартості ремонтних робіт є необґрунтованим.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились, а тому справа розглядалась за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що липні 2011 року посадовими особами ДПІ у м. Чернігові було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «МіСПО»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.03.2011 року. У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем, зокрема, пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.7.1 п. 8.7, пп. 8.8.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 53 548,00 грн. Результати перевірки зафіксовані в акті від 18.07.2011 року №1418/23/35956650. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 02 серпня 2011 року №0003662320, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 66 935,00 грн. (у тому числі -за основним платежем -53 548,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -13 387,00 грн.).

Крім того, як вірно встановив суд, за результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.

Оцінюючи правомірність висновків суду першої інстанції щодо безпідставності позиції податкового органу про порушення Позивачем приписів пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.7.1 п. 8.7, пп. 8.8.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі -Закон про ОПП), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 53 548,00 грн., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції Позивач відповідно до Статуту здійснює будівництво та експлуатацію офісних та адміністративних приміщень, виробництво будівельних матеріалів, виконання будівельних і ремонтно-будівельних робіт, у тому числі проектування, реставрацію, реконструкцію, ремонт житлових та не житлових приміщень тощо.

Судом встановлено, що ВАТ «ЧеЗаРа»надає ТОВ «МіСПО»послуги з операційної оренди у відповідності до умов договору оренди приміщення від 01.12.2008 року № 28 (далі -Договір оренди) та додаткової угоди від 01.12.2008 року (далі -Додаткова угода). У той час як ТОВ «МіСПО»надає послуги ВАТ «ЧеЗаРа»з ремонту основних засобів останнього.

Згідно п. 3.5 Договору оренди, договору оренди приміщення від 15.09.2009 року № 11 та додаткової угоди від 21.12.2009 року ТОВ «МіСПО»як орендар зобов'язано утримувати приміщення у належному стані та своєчасно здійснювати поточний ремонт орендованих приміщень.

Як було вірно встановлено судом у ході розгляду справи, Позивач листом від 26.05.2010 року повідомив ВАТ «ЧеЗаРа»про те, що згідно п. 6.1.3 договору оренди № 11 від 15.09.2009 року, п. 3.5 договору оренди № 28 від 01.12.2008 року ТОВ «МіСПО»зобов'язано проводити поточні ремонти орендованого у ВАТ «ЧеЗаРа»майна. У результаті обстеження технічного стану орендованого майна було встановлено дефекти у технічному стані обладнання та будівлі котельні, які вимагають значних витрат, що виходять за межі поточного ремонту, передбаченого договором оренди. Орієнтовна вартість необхідних ремонтних робіт складає 220 тис. грн., з них ремонт обладнання 120 тис. грн., ремонт будівлі 100 тис. грн. ТОВ «МіСПО»просило ТОВ «ЧеЗаРа»вжити відповідних заходів щодо підготовки обладнання та будівлі котельні до нового опалювального сезону. У випадку невирішення цього питання орендодавцем ТОВ «МіСПО»у вищенаведеному листі зазначило, що розірве договір оренди достроково у зв'язку з відсутністю безпечності технічної експлуатації орендованого майна з метою постачання теплової енергії, що призведе до зупинки виробництва ВАТ «ЧеЗаРа» в цілому.

У відповідь ВАТ «ЧеЗаРа»листом від 31.05.2010 року № 385 повідомило Позивача про те, що вважає за доцільним проведення ремонту майна, що знаходиться в оренді ТОВ «МіСПО»згідно договорів № 28 від 01.12.2008 року та № 11 від 15.09.2009 року. Крім того, ВАТ «ЧеЗаРа»було доручено Позивачу підготувати проектно-кошторисну документацію та виступити підрядником у проведенні необхідного комплексу ремонтних робіт, за необхідністю із залученням спеціального субпідрядника для запобігання зупинки виробництва ВАТ «ЧеЗаРа», а також гарантовано відшкодування витрат.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що між Позивачем та ВАТ «ЧеЗаРа»було фактично укладено договір підряду. Зазначене твердження, на думку колегії суддів, є обґрунтованим з огляду на приписи ст. ст. 626, 638, 639 та 837 ЦК України, згідно якої за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Досліджуючи реальність виконання договору, суд першої інстанції встановив, що ТОВ «МіСПО»протягом періоду, що перевірявся, здійснювало ремонти орендованих приміщень як власними силами, так і із залученням сторонніх організацій.

Як було вірно встановлено судом, загальна сума проведених ремонтів складає 214 191,54 грн. Сума проведених ремонтів була включена до складу валових витрат. ВАТ «ЧеЗаРа» було подано до ДПІ у м. Чернігові податкові декларації з податку на прибуток від 26.10.2010 року № 9004643955, від 21.07.2010 року № 9002872190, від 27.01.2011 року № 9006575014. Зі змісту вказаних декларацій суд першої інстанції встановив, що ВАТ «ЧеЗаРа»проводило поліпшення основних фондів, що підтверджено задекларованими сумами по рядку 04.10, а саме: 3 квартали 2010 року (наростаючим підсумком) 3 646 402,00 грн., в т.ч. за 3 квартал 2010 року 1 204 379,00 грн., 2010 рік (наростаючим підсумком) 4 873 278,00 грн., в т.ч. за 4 квартал 2010 року 1 226 876,00 грн.

На підставі встановлених даних, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз положень п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, ст. ст. 1, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»прийшов до правильного висновку, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, якими є будь-які документи, що мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З метою встановлення реальності виконання договору підряду, суд надав оцінку наявним у матеріалах справи доказам і прийшов до висновку, що виконання вищевказаного договору належним чином підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), актами прийому виконаних робіт, банківськими виписками, актами взаємозаліку по ремонту за вересень 2010 року, жовтень 2010 року, грудень 2010 року, актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року, листами від 26.05.2010 року № 58 та від 31.05.2010 року № 385, накладними на передачу матеріалів у виробництво.

Крім того, судом було встановлено, що вартість ремонтних робіт становить 214 191,54 грн. та підтверджується наявними в матеріалах справи калькуляціями, локальними кошторисами та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт. А сам факт ремонту, на думку суду першої інстанції, підтверджується планом-звітом ремонту котельного обладнання.

Вартість отриманих від ТОВ «МіСПО»ремонтних послуг на підставі підписаних актів прийому-передачі виконаних робіт ВАТ «ЧеЗаРа» включило до складу валових витрат у відповідності до вимог норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», про що було отримано відповідну довідку.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість твердження суду першої інстанції про те, що правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку Позивача.

На підставі викладеного, Чернігівський окружний адміністративний суд, здійснивши системне тлумачення приписів п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 ст. 5.3, п. 5.11 ст. 5 Закону про ОПП, прийшов до повністю обґрунтованого висновку, що норми останнього в якості підстави для невключення до складу валових витрат передбачають тільки випадки повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, передбачених законодавством.

Враховуючи викладене та зважаючи на той факт, що реальність господарських операцій за договором підряду була обґрунтовано встановлена судом першої інстанції у ході розгляду справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону про ОПП платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок такого звітного періоду.

Згідно з пп. 8.8.1 п. 8.8 ст. 8 Закону про ОПП у разі, коли договір лізингу (оренди) зобов'язує або дозволяє орендарю здійснювати поліпшення об'єкта оперативного лізингу (оренди), орендар може збільшити (створити) балансову вартість відповідної групи основних фондів на вартість фактично проведених поліпшень такого об'єкта. При цьому орендарем не враховується балансова вартість об'єкта оперативного лізингу (оренди), за винятком вартості фактично проведених його поліпшень при застосуванні пункту 8.7 Закону.

А тому, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що Позивач мав право включати до складу валових витрат вартість ремонтних робіт, а висновки ДПІ у м. Чернігові про заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 53 548,00 грн., в т.ч. за 3 квартал 2010 року в сумі 41 727,00 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 11 821,00 грн., є безпідставними.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу -залишити без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудування і спеціальне промислове обладнання»до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.