Ухвала суду № 26377798, 25.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/8872/11 Головуючий у 1-й інстанції: Чубар Т.М.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" вересня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ватутіне Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Ватутінського виробничого управління житлово-комунального господарства Ватутінської міської ради до Державної податкової інспекції у м. Ватутіне Черкаської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2011 року Ватутінське виробниче управління житлово-комунального господарства Ватутінської міської ради (далі -Позивач, Ватутінське ВУ ЖКГ) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Ватутіне Черкаської області (далі -Відповідач, ДПІ у м. Ватутіне) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 грудня 2011 року №0001301501.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року адміністративний позов задоволено частково. При цьому, задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом в порушення приписів ст. ст. 76, 78 ПК України двічі проведено одну й ту ж саму перевірку з одного й того ж питання, а тому суми штрафних санкцій, нараховані за результатами другої перевірки є неправомірними. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд зауважив, що штрафні санкції були нараховані податковим органом у відповідності до приписів п. 11 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, що виключає їх протиправність.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неповному з'ясуванні судом всіх фактичних обставин справи.

В судовому засіданні представник Відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, просив постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце апеляційного розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважного представника апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції встановив, що у грудні 2011 року посадовими особами ДПІ у м. Ватутіне проведено камеральну перевірку Ватутінського ВУ ЖКГ з питань сплати узгоджених сум податкового зобов'язання протягом граничних строків сплати по податку на додану вартість за період з 31.07.2008 року по 02.11.2011 року. У ході перевірки податковим органом виявлено несвоєчасну сплату узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість, у зв'язку з чим Позивачу нараховано штрафні санкції відповідно до ст. 126 ПК України у розмірі 243 389,79 грн. Результати перевірки зафіксовані в акті від 06.12.2011 року №353/15-131. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш»від 14 грудня 2011 року №0001301501, яким Позивачу за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 216 948,94 грн. (затримка 545 календарних днів) застосовано штрафні санкції у розмірі 243 389,79 грн.

Надаючи оцінку правомірності проведенні податковим органом вказаної вище перевірки, суд першої інстанції встановив, що питання сплати узгоджених сум податкових зобов'язань за період з 02.10.2006 року по 30.12.2010 року у тому числі податку на додану вартість вже були предметом перевірки Відповідача, результати якої викладені в акті від 29.04.2011 року №124/15-131/03356884. При цьому суд зауважив, що винесене за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення від 04.05.2011 року №0000171501 з податку на додану вартість скасовано постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.06.2011 року, яка набрала законної сили. З огляду на викладене, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. 76, пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України прийшов до обґрунтованого висновку, що чинне законодавство не наділяє податковий орган правом двічі проводити перевірку з одного й того ж предмету і за один й той самий період. При цьому, як вірно зауважив суд, що документальна позапланова перевірка здійснюється органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. У зв'язку з чим правомірною є позиція суду першої інстанції в частині неправомірності нарахування Позивачу штрафних санкцій за період з 31.07.2008 року по 30.12.2010 року в сумі 111 541,04 грн.

Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що при вирішенні питання щодо застосування передбачених ПК України штрафних санкцій до податкових правопорушень, вчинених до 01 січня 2011 року, слід враховувати, що оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема, винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

При цьому суд вірно зауважив, що оскільки обов'язок Позивача зі сплати податку на додану вартість виник до 01.01.2011 року, то безпідставним є посилання останнього на те, що факт порушення настав виключно у 2011 році.

Колегією суддів враховується, що за податкове правопорушення, вчинене до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлене після 01 січня 2011 року, застосовуються штрафні санкції згідно з приписами п. 11 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, яким врегульовано розмір санкцій, що підлягає застосуванню за порушення, виявлені після набрання чинності Податковим кодексом України, у тому числі за вчинені раніше.

Однак згідно п. 11 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

При цьому суд першої інстанції вірно звернув увагу, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято 14 грудня 2011 року, тобто після набрання п. 11 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України чинності, у зв'язку з чим застосування Відповідачем штрафних санкцій в розмірі 20% відповідає вимогам чинного податкового законодавства та свідчить про дотримання державною податковою інспекцією у м. Ватутіне Черкаської області порядку застосування штрафних санкцій за порушення правил сплати (перерахування) податків.

Також обґрунтованим, на думку колегії суддів, є висновок Черкаського окружного адміністративного суду про те, що застосування штрафних санкцій згідно статті 126 Податкового кодексу України обумовлено тим, що Податковий кодекс України не змінив закріплені у Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» правила поведінки платника податків в частині самостійної сплати суми податкового зобов'язання, зазначеної у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації, а отже, попередній та наступний нормативні акти містять тотожні склади правопорушення. Як наслідок, за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, може бути застосовано відповідальність, передбачену цим Кодексом.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про обгрунтованість рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу -залишити без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ватутіне Черкаської області - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Ватутінського виробничого управління житлово-комунального господарства Ватутінської міської ради до Державної податкової інспекції у м. Ватутіне Черкаської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.