Ухвала суду № 26376805, 04.10.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2012 р. Справа № 22660/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Хобор Р.Б., Яворського І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26.01.2010 року у справі за позовом акціонерного товариства закритого типу "Промбуд -8" до Державної податкової інспекції у м.Рівне про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство закритого типу "Промбуд -8" звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про скасування податкових повідомлень рішень від 22.06.2009 року за № 0002662342/0, від 29.07.2009 року №0002662342/1, від 22.09.2009 року №0002662342/2, від 22.06.2009 року № 0002672342/0, від 29.07.2009 року №0002672342/1, від 22.09.2009 року №0002672342/2.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що податковим органом було необгрунтовано зменшено валові витрати та податковий кредит по господарських операціях АТЗТ "Промбуд -8" з ТОВ «Будівельно сервісна компанія». На момент вчинення господарських операцій відомості про вказаного контрагента знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та останній був зареєстрований платниками податку на додану вартість. Валові витрати та податковий кредит сформовані відповідно до вимог п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 08.12.1994 року та пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року у зв'язку з виконанням контрагентом підрядних робіт. При цьому, понесені валові витрати та сформований податковий кредит підтверджуються первинними, розрахунковими документами та податковими накладними.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26.01.2010 року задоволено позовні вимоги, а саме скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне від 22.06.2009 року за № 0002662342/0, від 29.07.2009 року №0002662342/1, від 22.09.2009 року №0002662342/2, від 22.06.2009 року № 0002672342/0, від 29.07.2009 року №0002672342/1, від 22.09.2009 року №0002672342/2.

Не погодившись з постановою суду її оскаржив відповідач - ДПІ у м. Рівне, яка просить скасувати дану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги тим, що товариством було відображено в податковій звітності з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість результати господарських операцій по нікчемних правочинах, вчиненими з ТОВ «Будівельно сервісна компанія». Згідно з відповідями, отриманими під час проведення зустрічних перевірок, вказаний контрагент не звітується до податкових інспекцій, місцезнаходження встановити не можливо. Тому правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених в них, мають на меті штучне формування для АТЗТ "Промбуд -8" валових витрат та податкового кредиту і в силу ст.ст.203, 215, 228 ЦК України є нікчемними.

Відповідно до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таке можливе на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Акціонерне товариство закритого типу "Промбуд -8" 05.09.1994 року зареєстровано виконавчим комітетом рівненської міської ради та 25.10.1994 року взято на податковий облік і на момент проведення перевірки знаходиться на обліку в ДПІ у м. Рівне та було платником податку на додану вартість.

На підставі направлень працівниками ДПІ у м. Рівне проведено планову виїзну перевірку товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року.

11.06.2009 року за результатами перевірки складено акт №733/23-400/05433703 за яким встановлено порушення пп.5.2.1, пп.5.2.5 п.5.2, пп.5.3.9, п.5.3, п.5.1, ст.5 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР, в результаті чого АТЗТ "Промбуд -8" занижено податок на прибуток на суму 16971 грн, як наслідок порушено вимоги пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 13577 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом 30.11.2009 року прийнято щодо товариства податкові повідомлення-рішення від 22.06.2009 року за № 0002662342/0, від 29.07.2009 року №0002662342/1, від 22.09.2009 року №0002662342/2 про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 20365,20 грн. з якої 16971 грн. основний платіж та 3394,20грн. штрафна (фінансова) санкція та від 22.06.2009року № 0002672342/0, від 29.07.2009 року №0002672342/1, від 22.09.2009 року №0002672342/2, якими позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 20365,50 грн., з якої 13577 грн. основний платіж та 6788,5грн. штрафна (фінансова) санкція.

Висновки податкового органу ґрунтуються на висновках акта перевірки від 11.06.2009 року №733/23-400/05433703, складеного за результатами планової виїзної перевірки, що позивач фактично не міг здійснювати господарські операції з ТОВ «Будівельно сервісна компанія». Перевіркою встановлено відсутність документального підтвердження обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для поставки товарів, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної діяльності, в тому числі відсутність управлінського та технічного персоналу. Таким чином, на думку ревізорів ДПІ у м. Рівне правочини, вчинені АТЗТ "Промбуд -8" з ТОВ «Будівельно сервісна компанія», не спрямовані на настання правових наслідків, що обумовлені ними, укладені з метою штучного формування позивачем податкового кредиту та валових витрат і в силу ст.ст.203,215,228 Цивільного кодексу України є нікчемними.

Аналізуючи вимоги ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІУ від 16.07.1999 року, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР від 08.12.1994 року, пп.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року необхідно вказати, що підставою для формування валових витрат та податкового кредиту є наявність первинного документа та податкової накладної, що підтверджують понесені підприємством валові витрати та сформований податковий кредит. При цьому слід враховувати, що в податковому обліку відображаються виключно господарські операції вчиненні підприємством в рамках господарської діяльності та спрямовані на отримання в майбутньому прибутку.

Суд першої інстанції встановив, що позивач та ВАТ «Волинь цемент» укладено договори на виконання підрядних робіт від 21.07.2008 року та від 07.08.2008 року. В свою чергу позивач уклав з ТОВ «Будівельно сервісна компанія» договори підряду за №6с від 04.08.2008 року та за №9с від 04.09.2008 року, предметом яких було виконання ТОВ «Будівельно сервісна компанія» робіт по будівництву силосів, відвантаження в автотранспорт, влаштування бетонної площадки під обертовими печами №4,5,6 на території ВАТ «Волинь Цемент». Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями накладних та податкових накладних, виданими ТОВ «Будівельно сервісна компанія» позивачу за №3-30009 від 30.09.2008 року, №6-2908 від 29.08.2008 року. Оплата товару була проведена безготівковими коштами, що підтверджується платіжними дорученнями з яких сплачено відповідна сума ПДВ.

Обставини щодо виконання робіт, обумовлених в договорах, відображено в актах приймання передачі підрядних робіт позивача та субпідрядника - ТОВ «Будівельно сервісна компанія» за серпень, вересень 2008 року, довідках про вартість виконаних підрядних робіт за серпень, вересень 2008 року, актах приймання передачі підрядних робіт позивача, як генпідрядника та ВАТ «Волинь цемент», довідках про вартість виконаних підрядних робіт, підписаних позивачем, як генпідрядником та ВАТ «Волинь цемент», актів готовності обєкта до експлуатації.

Названі акти приймання передачі підрядних робіт, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, податкові накладні від імені ТОВ «Будівельно сервісна компанія», як зазначено в самих актах підписано директором Петровим Андрієм Валентиновичем.

Вартість названих підрядних робіт та відповідно податок на додану вартість, що припадає на їх вартість, позивачем віднесено до складу валових витрат та до складу податкового кредиту.

На підставі вказаних вище господарських операцій АТЗТ "Промбуд -8" було сформовано в ІІІ кварталі 2008 році валові витрати в сумі 16971 грн. та податковий кредит в сумі 13577 грн.

Стаття 11 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документа, встановлені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІУ від 16.07.1999р.. Згідно з цими вимогами документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується податковим органом в акті перевірки, витрати та податковий кредит сформовані АТЗТ "Промбуд -8" по господарських операціях, вчинених з ТОВ «Будівельно сервісна компанія», що підтверджуються накладними, податковими накладними та корінцями прибуткових касових ордерів. Пред'явлені до перевірки та надані позивачем суду вищевказані документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІУ від 16.07.1999р. та повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003р. №755-ІV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до п.9.8 ст.9 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР реєстрація платником податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

При цьому, згідно з п.п.7.2.4 п.7.2 ст 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

На момент вчинення господарських операцій АТЗТ "Промбуд -8" з ТОВ «Будівельно сервісна компанія» відомості про вказаного контрагента знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та не заперечуються податковим органом в акті перевірки від 11.06.2009 року №733/23-400/05433703.

Також на момент вчинення оспорюваних господарських операцій контрагент позивача був в установленому порядку зареєстрованим платником податку на додану вартість з правом складання податкових накладних.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що господарські операції вчинені АТЗТ "Промбуд -8" з ТОВ «Будівельно сервісна компанія» підтверджуються належними чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку і підстав для їх неврахування при проведенні перевірки у податкового органу не було.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Як вбачається із самостійно поданої звітності з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість АТЗТ "Промбуд -8" за ІІІ квартал 2008 рік декларувало прибутковий результат від здійснення фінансово-господарської діяльності та сплачувало до бюджету відповідний податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість.

Аналізуючи обставини справи та положення ст.ст.203, 215, 228 ЦК України суд першої інстанції вірно встановив, що у посадових осіб ДПІ у м. Рівне відсутні підстави для визнання нікчемними правочинів, укладених АТЗТ "Промбуд -8" з ТОВ «Будівельно сервісна компанія».

З огляду на зазначене слід зробити висновок про те, що вимога п. 1.8 ст. 1 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно цього Закону поніс фактичні витрати по сплаті податку.

Наведене узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. Так, основним висновком у рішенні від 22.01.2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" № 3991/03 Європейський Суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції підставно задовольнив позовні вимоги, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатні та беззаперечні докази в обгрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не довів правомірність прийнятих рішень.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Одночасно необхідно вказати, що покликання апелянта на порушення судом першої інстанції положень процесуального права з приводу не повідомлення сторони відповідача про час та місце судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження.

З огляду на викладене, та враховуючи вимоги п.1 ч.2 ст. 162 КАС України, згідно з якою у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування або визнання нечинним рішення, та норми матеріального права, що визначають порядок набрання та втрати чинності лише стосовно нормативно-правових актів, що кореспондується з положеннями ст.171 КАС України, а позивачем фактично оскаржуються правові акти індивідуальної дії, суд дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог в спосіб їх скасування.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Рівненський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ст. 160, ст.197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне - залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26.01.2010 року у справі №2а-7692/09 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п»ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Р.Б.Хобор

І.О.Яворський