Ухвала суду № 26376347, 13.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2012 р.Справа № 2а-1562/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника відповідача Служавого Є.І.

представника позивача Швець Р.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2012р. по справі № 2а-1562/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ортопрот"

до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ортопрот " (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Харківської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області (надалі по тексту відповідач) в якому просив суд:

-скасувати податкове повідомлення-рішення № 0010172340 від 17.11.2011р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ортопрот" до Харківської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено повністю.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області від 17.11.2011р. № 0010172340.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 року скасувати, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Харківської об'єднаної ДПІ в жовтні 2011 року проведено невиїзну документальну позапланову перевірку позивача щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Ерітаж» та їх реальності, повноти відображення в обліку за лютий-березень 2011 року.

За наслідками проведеної перевірки складено акт № 2416/234/19470004 від 31.10.2011р., за висновками якого встановлено, що здійснення господарських відносин з ТОВ «Ерітаж» документально не підтверджено та встановлено невідповідність первинних документів нормам чинного законодавства. Також встановлено, що позивачем за лютий-березень 2011 року неправомірно відображено в податковому обліку господарські операції з ТОВ «Ерітаж»; порушення п. 198.3 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищена сума податкового кредиту на 343186,25 грн., в тому числі за лютий 2011 року на суму 162464,59 грн., за березень 2011 року на суму 180721,66 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0010172340 від 17.11.2011р., згідно з яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 343186,25 грн.

Висновки відповідача щодо виявлених перевіркою порушень ґрунтувалися на тому, що в ході перевірки документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин позивача із ТОВ «Ерітаж», не підтверджено зв'язок понесених на користь вказаних суб'єктів господарювання витрат з господарською діяльністю позивача.

В зв'язку з наведеним відповідачем встановлено завищення суми податкового кредиту на 343186,25 грн., що виникло в зв'язку з правовідносинами між позивачем та ТОВ «Ерітаж».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийшов до висновку про заниження позивачем податку на додану вартість за період лютий-березень 2011 року у зв'язку з неправомірним завищенням позивачем податкового кредиту за вказані періоди в зв'язку з віднесенням до податкового кредиту сум ПДВ за господарськими операціями, що проведені з ТОВ «Ерітаж», які документально не підтверджені.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Колегія суддів зазначає, якщо певна господарська операція не відбулася, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів чи послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права-придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Колегія суддів вважає, що позивачем доведено документально реальність господарських операцій з надання ТОВ «Ерітаж» послуг мерчендайзинга, маркетинговий послуг та з поставки товару, за якими був сформований податковий кредиту у лютому-березні 2011 року, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2010 року між позивачем та ТОВ «Ерітаж» було укладено договір № 12 про надання послуг мерчендайзинга відповідно до умов якого Виконавець (ТОВ «Ерітаж») приймає на себе зобов'язання по наданню Замовнику (ТОВ «Ортопрот») послуг по мерчандайзингу, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги. Під «послугами мерчендайзинга» розуміється сукупність послуг по розміщенню продукції на торгівельному обладнанні (полицях, стендах), безпосередньо у торгівельних залах і т.і., в торгівельній мережі, місцях продажу і т.і., з наміром збільшення об'єму продажу такої продукції.

В підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано акти здавання-приймання послуг, звіти про кількість відвідувань торговельних закладів мерчендайзерами, платіжні доручення, податкові накладні, звіти, фото-звіти, договори з покупцями продукції позивача.

Отже, позивачем документально підтверджено фактичне здійснення ТОВ «Ерітаж» послуг за спірним договором.

04.01.2011 року між позивачем та ТОВ «Ерітаж» було укладено договір № 22 про надання маркетингових послуг відповідно до умов якого Виконавець (ТОВ «Ермітаж») приймає на себе зобов'язання по наданню Замовнику (ТОВ «Ортопрот») маркетингових послуг, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином надані послуги. Під «маркетинговими послугами» у цьому договорі розуміється вивчення попиту на товар і аналізу динаміки попиту, дослідження коньюктури ринку, впровадження, розвиток та аналіз перспективних видів торгових операцій.

В підтвердження фактичного надання ТОВ «Ермітаж» маркетингових послуг позивач надав податкові накладні, акти здачі-приймання послуг, платіжні доручення, дослідження харчових переваг українців, найбільш популярних та дійових маркетингових заходів, маркетингове дослідження конкурентоздатності позивача у питаннях якості, розрахунок вартості розширення асортименту товару в торгівельних мережах.

Отже, позивачем документально підтверджено фактичне здійснення ТОВ «Ерітаж» послуг за спірним договором.

01.02.2011 року між позивачем та ТОВ «Ерітаж» було укладено договір поставки товару № 318 відповідно до умов якого Продавець (ТОВ «Ерітаж») зобов'язується поставити та передати у власність Покупця (ТОВ «Ортопрот») товар, а Покупець зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Згідно п.п. 2.1, 2.2, 3.1 договору якість та кількість товару, що поставляється, повинна відповідати вимогам чинного законодавства України, підтвердженням якості та кількості товару з Продавця є надання Покупцю документів, встановлених законодавством України, поставка товару здійснюється на підставі заявок Покупця, в яких зазначається асортимент та кількість товару.

В підтвердження поставки товару за вказаним договором позивач надав податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, дозвіл на функціонування цеху пакування продуктів, заявки, докази щодо подальшого руху товару придбаного у ТОВ «Ерітаж», пояснення по кожній видатковій накладній, де відображено, що товар отриманий у ТОВ «Ерітаж» був позивачем розфасований на власних потужностях та проданий з економічною обґрунтованістю, сертифікати якості товару.

Отже, позивачем документально підтверджено фактичне постачання ТОВ «Ерітаж» товару за спірним договором.

Фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Ерітаж» і правомірність включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Таким чином, враховуючи документальне підтвердження позивачем фактичного здійснення господарських операцій за спірними договорами, укладеними з ТОВ «Ерітаж», колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2012р. по справі № 2а-1562/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.

Повний текст ухвали виготовлений 18.09.2012 р.