Ухвала суду № 26375520, 27.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2012 р.Справа № 2-а-5761/10/2170

Категорія: 8.1.1Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Запорожана Д.В.при секретаріПилипчук М.І.розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міського комунального підприємства "Херсонський комунальний ринок" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 травня 2011 року по справі за позовом Міського комунального підприємства "Херсонський комунальний ринок" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкового повідомлення - рішення, -

встановиЛА:

Міське комунальне підприємство "Херсонський комунальний ринок" (далі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 29 вересня 2010 року № 0014441503/3 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань.

Позовні вимоги мотивовані тим, що МКП "Херсонський комунальний ринок" є комунальним підприємством, власником якого Херсонська міська рада. Підприємство є не комерційним, метою його створення є поліпшення задоволення попиту населення товарами промислової та продовольчої груп, припинення несанкціонованої торгівлі на вулицях міста шляхом реконструкції та реорганізації вже існуючих ринків. МКП "Херсонський комунальний ринок" самостійно не проводить торгівельну діяльність, а лише надає підприємцям торгівельні місця. Усі кошти за ринковий збір перераховуються на рахунок міського бюджету. На час виникнення податкового боргу та на час його погашення, підприємство не вело господарську діяльність та мало велику заборгованість перед бюджетом.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

ДПІ у м. Херсоні (відповідач) проти позову заперечує, мотивуючи тим, що МКП "Херсонський комунальний ринок" сплачувало узгодженні податкові зобов'язання з ринкового збору за квітень 2008 року несвоєчасно, тому згідно п. 17.1.7 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-ІІІ(далі - Закон № 2181) до позивача були застосовані штрафні санкції в залежності від кількості днів затримки сплати.

Представник відповідача в судове засідання першої інстанції не прибув, хоч був своєчасно повідомлений про день і час розгляду справи. Відсутність відповідача, як суб'єкта владних повноважень, не є перешкодою розгляду спору по суті.

Суд першої інстанції своєю постановою від 13 травня 2011 року відмовити Міському комунальному підприємству "Херсонський комунальний ринок" в задоволенні позову.

Позивач не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити вимоги позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням ДПІ від 29.09.10 № 0014441503/3 до позивача був застосований штраф в сумі 15205 грн. 93 коп. за несвоєчасну сплату із затримкою 623 дня ринкового збору за квітень 2008 року в сумі 30411 грн. 85 коп. Рішення прийнято за висновками акту перевірки від 25.03.10 № 1388/1503/32126000, яким встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з ринкового збору, передбаченого п.п. 5.3.1 ст. 5 Закону України № 2181, ДКМУ "Про місцеві податки та збори" від 25.05.93 р. № 56-93. Штрафні санкції застосовані на підставі підпункту 17.17. пункту 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку на 623 календарних днів граничного строку сплати суми податкового зобов'язання в розмірі 30411,85 грн. МКП "Херсонський комунальний ринок" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 15205,93 грн.

Згідно з пунктом 1.2 статті 1 Закону № 2181, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Пунктом 1.11 статті 1 Закону №2181 встановлено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). Згідно з підпунктом а) підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим від дня її подання. Терміни погашення податкового зобов'язання, зазначеного у податковій декларації, визначено підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181, згідно з яким платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного терміну, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі якщо платник податків не сплачує самостійно визначену суму податкового зобов'язання у терміни, визначені статтею 5 зазначеного Закону, така сума визнається сумою боргу, а платник податків несе відповідальність у вигляді застосування штрафу відповідно до загального терміну затримки згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 та нарахування пені згідно з підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 зазначеного Закону від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку плати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної уми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі

п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Ці штрафні санкції застосовуються незалежно від фінансового стану платника податків, наявності обґрунтованих причин та об'єктивних обставин для несвоєчасної сплати податку.

Відповідно до статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 № 56-93 "Про місцеві податки і збори" ринковий збір - це плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, що справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та інші товари. Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі, до початку реалізації продукції. Отже збирання позивачем та перерахування ринкового збору до бюджету не залежить від майнового та фінансового стану ринку.

З акту перевірки вбачається, що ринковий збір за квітень 2008 року в сумі 30411 грн. 85 коп. позивачем повинно бути сплачено 30.05.08, а фактично позивачем було сплачено до бюджету 11.01.10 - 14000 грн., 21.01.10 - 5844 грн. 62 коп., 29.01.10 - 6249,86 грн. 04.02.10 - 2918 грн. 78 коп., 12.02.10 - 1398,59 грн., тобто, з прострочкою від 501 дня до 623 днів. Позивач не заперечує факту несвоєчасної сплати ринкового збору.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення податковою інспекцією не порушено вимог чинного законодавства та не перевищено своєї компетенції.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Херсонський комунальний ринок", - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 травня 2011 року по справі за позовом Міського комунального підприємства "Херсонський комунальний ринок" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкового повідомлення - рішення, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя Д.В. Запорожан