Постанова № 2637259, 25.09.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25.09.2008 р.                                                                                                     № 10/376

За позовом Державного підприємства по розповсюдженню періодичних видань «Преса»

доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

проскасування податкового повідомлення-рішення

Суддя Ковзель П.О.

Секретар Сулім А.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 0002592303/0 від 09.04.2008, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 48879,00 грн., в т.ч. 33765,75 грн. - основний платіж та 15113,65грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновок ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, який міститься в акті перевірки від 28.03.2008 №833/23-03/25593685, про те, що Державне підприємство по розповсюдженню періодичних видань „Преса” включило до складу валових витрат витрати, понесені у зв’язку з оплатою вартості робіт та послуг за договорами з порушенням вимог пп.. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, є необґрунтованим, оскільки вказані витрати підтвердженні документально, тобто з дотриманням вимог зазначених норм Законів. В зв’язку з чим, відсутні підстави для висновку про заниження позивачем оподаткованого прибутку, у зв’язку з чим відсутні і підстави для донарахування податку на прибуток.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача надав заперечення на позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив.

Заперечення проти позову ґрунтуються на встановлених перевіркою фактах порушення позивачем податкового законодавства та мотивуються наступним. Актом виїзної документальної перевірки № 833/23-03/25593685 від 28.03.2008 встановлено порушення позивачем п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого позивачем занижено податкове зобов’язання з податку на прибуток в 2006 році у розмірі 33765,75 грн. На думку відповідача, позивач безпідставно відніс до складу валових витрат витрати з інформаційно-консультаційного обслуговування та послуг по аудиторській операційній перевірці бухгалтерського обліку господарської діяльності, також витрати по здійсненню виробничих перевезень, які не підтверджені у зв’язку з відсутністю відповідних первинних документів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена Правилами ведення податкового обліку, що призвело до завищення валових витрат.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.09.2008 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 30.09.2008, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підставі направлення №87/23-03 від 28.01.2008 проведено планову виїзну документальну перевірку Державного підприємства по розповсюдженню періодичних видань „Преса”, за результатами якої складено акт № 833/23-03/25593685 від 28.03.2008 (далі –акт перевірки), яким встановлено порушення ДП „Преса” вимог Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”: віднесення ДП „Преса” до складу валових витрат витрати з інформаційно-консультаційного обслуговування та послуг по аудиторській операційній перевірці бухгалтерського обліку господарської діяльності та витрати по здійсненню виробничих перевезень за відсутності відповідних первинних документів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена Правилами ведення податкового обліку, що призвело до завищення валових витрат відповідно на 55600,00 грн. та 79463,00 грн. в період, за який проводилась планова перевірка.

На підставі акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.04.2008 №0002592303/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 48879,00 грн., в т.ч. 33765,75 грн. - основний платіж та 15113,65грн. - штрафні (фінансові) санкції.

З питання правомірності віднесення ДП „Преса” до складу валових витрат витрати з інформаційно-консультаційного обслуговування та послуг по аудиторській операційній перевірці бухгалтерського обліку господарської діяльності судом встановлено наступне.

Як випливає з акта перевірки, підставою визначення позивачу податкових зобов’язань з податку на прибуток стало завищення позивачем валових витрат в 2006 році у розмірі 33765,75грн. У зв’язку з наведеними обставинами в акті перевірки зроблений висновок про порушення позивачем п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно з ч.4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У ч.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, зазначено, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Вимоги до первинного документа встановлені ст. 9 цього ж Закону: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Поряд з цим статтею 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не встановлено жодних вимог до форми та виду документів, які б відносились до цілей податкового обліку.

Відповідно до пункту 2.4 статті 2 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посада, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, за своїм змістом зазначені нормативні акти передбачають як основу для не включення до валових витрат тільки випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів.

Як видно з матеріалів справи, позивачем на підтвердження факту отримання послуг до перевірки надані акти виконаних робіт та платіжні доручення, що підтверджують оплату за виконані роботи. Акти виконаних робіт містять всі реквізити, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" та пунктом 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Судом також з’ясовано, що наявні у ДП „Преса” матеріали, а саме - договір № 1/05 від 01.01.2005 про виконання комплексу робіт по аудиторській операційній перевірці бухгалтерського обліку господарської діяльності на предмет дотримання підприємством вимог законодавчих та нормативно-правових актів України з питань розповсюдження інформаційної продукції, укладений між Аудиторською фірмою „Центр правової підтримки підприємництва „Бізнес і право” та ДП „Преса”, а також договір між СПД Галакою Павлом Леонідовичем та ДП „Преса” № 02/06 від 01.06.2006 про виконання комплексу робіт по інформаційно –консультаційному обслуговуванню господарської діяльності, пов’язаної з аналізом і співставленням інформації, що вводиться до електронних баз даних для формування фінансової та податкової звітності з даними первинних документів, складання вимог по внесенню необхідних змін в регламент роботи баз даних, відповідні акти виконаних робіт до цих договорів та податкові накладні, складені за результатами проведених операцій за вказаним договором, - є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та ст.2 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 „Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”.

Контрагентом, що надає ДП „Преса” аудиторські послуги є АФ ТОВ „ЦППП „Бізнес і право” (код ЄДРПОУ 30606950), яка включена до реєстру аудиторських фірм, про що Аудиторською палатою України видано Свідоцтво № 2229 від 26 грудня 2001 року.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про аудиторську діяльність» аудиторські послуги можуть надаватись у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов'язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних і юридичних осіб.

Що стосується податкового обліку витрат на аудит, то відповідно до абз. 2 пп. 5.4.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до валових витрат включаються витрати на проведення аудиту згідно з чинним законодавством, включаючи проведення добровільного аудиту за рішенням платника податку.

Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватись усно або письмово з оформленням довідки та інших офіційних документів, ст.7 Закону України «Про аудиторську діяльність».

Ціни і ціноутворення на інформаційну продукцію та інформаційні послуги встановлюються договорами, за винятком випадків, передбачених Законом. Жодних інших вимог щодо форми одержання даних послуг Закон не передбачає.

Крім того, чинне законодавство України не встановлює спеціальних вимог щодо обов’язкової наявності певних документів для підтвердження факту надання аудиторських та інформаційних послуг. Сторони угоди мали цивільну правоздатність, державну реєстрацію платників податків та не були позбавлені права укладати будь-які угоди відповідно до чинного законодавства.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»не передбачено жодних інших обмежень для віднесення до валових витрат послуг по аудиторській операційній перевірці бухгалтерського обліку та послуг з перевірки правильності внесення до електронних баз даних інформації з первинних документів та складанню вимог по внесенню змін в регламент роботи баз даних.

Враховуючи викладене, висновок ДПІ у Шевченківському районі м. Києва щодо неправомірності віднесення ДП „Преса” до складу валових витрат витрат з інформаційно-консультаційного обслуговування та послуг по аудиторській операційній перевірці бухгалтерського обліку господарської діяльності на підставі відсутніх первинних документів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена Правилами ведення податкового обліку, що призвело до завищення валових витрат в сумі 55600,00 грн., є необґрунтованим та безпідставним.

З питання правомірності віднесення ДП „Преса” до складу валових витрат витрат по здійсненню виробничих перевезень судом встановлено наступне.

Конструктивні вимоги та відповідне обладнання автотранспортного засобу при реєстрації в органах МВС України регулюється „Порядком узгодження нормативної документації на конструкцію транспортних засобів” (наказ Міністерства транспорту України від 22.06.2000 № 338, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.07.2000 за №0404/4625), згідно з яким: автомобіль вантажний загального призначення - вантажний автомобіль з бортовою платформою відкритого або закритого типу, який не обладнаний засобами само навантаження-саморозвантаження чи іншим спеціальним устаткуванням; автомобіль вантажний спеціалізований - вантажний автомобіль, обладнаний засобами самонавантаження-саморозвантаження або іншим спеціальним устаткуванням і призначений для перевезення вантажів певних категорій.

Також, згідно з вимогами Угоди про єдину Товарну номенклатуру зовнішньоекономічної діяльності окремих видів транспортних засобів співдружності незалежних держав, автомобілі залежно від технічних характеристик та призначення кваліфікуються в наступних товарних позиціях:

8703 –«Автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені для перевезення людей»- за умови, що ці транспортні засоби сконструйовані для транспортування людей, до даної позиції також відносяться автомобілі подвійного застосування, тобто автомобілі, які можуть перевозити як людей, так і вантажі. Транспортні засоби цього типу відрізняються від транспортних засобів, що перевозять вантажі, того ж розміру, за такими ознаками: за сидінням водія присутні сидіння, що складаються або збираються, або спеціально призначені для сидіння місця та бокові вікна; можуть бути присутні бокові або задні двері й обробка салону як у транспортних засобів, що перевозять пасажирів;

8704 –«Автомобілі вантажні», до якої включаються: звичайні вантажівки і фургони (з відкритим, закритим брезентом, закриті і т. д.); автомобілі і фургони усіх видів для доставки вантажів додому, фургони для переїздів із квартири на квартиру; вантажівки з автоматичними розвантажувальними пристосуваннями (вантажівки з перекидним кузовом і т. д.); автомобілі-цистерни (незалежно від того, обладнані вони насосами чи ні); рефрижераторні або термоізольовані вантажівки; багатонастильні вантажівки для перевезення кислоти в ізольованих від ударів контейнерах, балонах із бутаном і т. д.; важкі вантажівки з рамами, що відкидаються, і заглибними похилими трапами для перевезення танків, піднімальних або траншеєкопальних машин, електричних трансформаторів і т. д.; вантажівки, спеціально призначені для перевезення свіжого бетону, за винятком бетономішалок за товарною позицією 8705; сміттєзбірники, незалежно від того, обладнані вони навантажувальними, трамбувальними, демфіруючими та ін. пристроями або ні.

Автотранспортний засіб (мікроавтобус ГАЗ „Соболь”), за допомогою якого на підставі договору між ДП „Преса” та ФОП Руснаком Олегом Дмитровичем, останній надавав послуги з технологічного перевезення вантажів для господарських потреб –не належить до категорії вантажних автотранспортних засобів, так як конструктивно не може входити до даного виду автомобілів. Крім того, в ліцензії, виданій ФОП Руснаку О.Д. Міністерством транспорту та зв’язку України від 10.01.2008 зазначений такий вид господарської діяльності, як надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених ЗУ „Про автомобільний транспорт”, а в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу тип автомобілю зазначений як вантажопасажирський.

Щодо порушення позивачем вимог Наказу Мінтрансу України, Мінстату України „Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля” від 29.12.1995 № 488/346, суд вважає необхідним зазначати, що відповідно до Указу Президента України № 493/92 від 03.10.1992, з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Державну реєстрацію здійснюють: нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю - Міністерство юстиції України. Даний наказ, яким затверджено форму товарно –транспортної накладної, не зареєстрований у Міністерстві юстиції України, як того вимагає Указ Президента, а отже, не може вважатися обов’язковим до виконання.

Таким чином, послуги з перевезення підтверджуються іншими первинними документами, які відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". До цих документів, як вже зазначалося, відносяться: договір № 09-06 від 31.08.2006р. та договір № 02/07-03 від 15.02.2007р. між ДП „Преса” та ФОП Руснаком Олегом Дмитровичем, акти виконаних робіт та довідки про роботу автотранспорту в цеху ДП „Преса”.

Крім того, відсутність товарно-транспортних накладних не є підставою для не включення витрат з придбання транспортних послуг до складу валових. Зазначене включення здійснено на підставі вищезазначених документів, які є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та відповідають її вимогам. Відповідно відсутні підстави для висновку про завищення валових витрат, а тому відсутні і підстави для донарахування податку на прибуток у цій частині.

За таких обставин висновок ДПІ у Шевченківському районі м. Києва щодо неправомірності віднесення ДП „Преса” до складу валових витрат витрати по здійсненню виробничих перевезень в період, за який проводилась планова перевірка, на підставі відсутніх первинних документів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена Правилами ведення податкового обліку, що призвело до завищення валових витрат в сумі 79463,00 грн. грн., є необґрунтованим та безпідставним.

Виходячи з наведеного вище, суд відзначає, що вимоги до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" повністю дотримані позивачем.

Згідно з п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафні санкції накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 зазначеного Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов’язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов’язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п’ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Зважаючи на те, що суд визнав відсутність порушення позивачем податкового законодавства за розглянутими епізодами, застосування до нього штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" необґрунтованим.

Відтак, за результатами дослідження наданих сторонами доказів справи суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на недостовірних висновках акта перевірки, надані відповідачем обґрунтування заперечень на позов не відповідають чинному законодавству, ґрунтуються на невірному його трактуванні та суперечать фактичним обставинам справи.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративне суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливі дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 7 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб’єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 09.04.2008 №0002592303/0.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                     П.О. Ковзель