Постанова № 26367700, 03.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 жовтня 2012 року № 2а-10912/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»до Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області Державної податкової службипровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.01.12р. № 00001310503 На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.01.12р. № 00001310503.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.08.12р. відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання 20.09.12р. представник відповідача до суду не з'явився, однак направив на адресу суду письмові заперечення на позов.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Представник позивача, щодо розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечував.

У зв'язку із наведеним судом у судовому засіданні 20.09.12р. прийнято рішення про розгляду справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області проведена камеральну перевірку податкової звітності Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України». За результатами перевірки складено акт від 29.12.11р. за № 1097/10/00032129 (надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено, що позивачем в порушення п.п. 49.18.2 п. 49.18. ст.. 49 ПК України податкову декларацію з екологічного податку за 1-й квартал 11року замість встановленого граничного строку подання 10.05.11р. подано 31.05.11р.

У зв'язка із встановленням допущення позивачем зазначеного вище порушення податкового законодавства Державною податковою інспекцією у Підволочиському районі Тернопільської області 19.01.12р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0000131503 яким на позивача накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170 грн.

Позивач не погоджується з таким рішенням податкового органу у зв'язку із чим звернувся до суду щодо його скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання, щодо позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Спірним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штрафні санкції на підставі ст. 120 Податкового кодексу України тобто за несвоєчасне подання податкової звітності з екологічного податку за 1-й квартал 2011року.

Даною нормою визначено розмір штрафу за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності , що у разі неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до п.250.2 ст.250 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року, із змінами та доповненнями (надалі - ПК України) платники екологічного податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах -за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів.

Згідно пп.250.10.1 п250.10 ст.250 ПК України у разі якщо платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) різні), то такий платник податку зобов'язаний подати до відповідного органу державної податкової служби за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів податкову декларацію щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об'єкта окремо.

Позивачем не заперечується його обов'язав щодо своєчасного подання податкової звітності однак вказується на те, що обставини викладенні в акті перевірки не відповідають дійсності, оскільки звітність з екологічного податку позивачем була скерована засобами телекомунікаційного зв'язку в електронному вигляді 06.05.11р.

При цьому позивачем вказується, що така декларація відповідачем прийнята не була з невідомих для позивача підстав, щі підтверджується наданою до матеріалів справи копією Квитанції №2 (а.с. 8), в друге така декларація до податкового органу була подана у письмовому вигляді 31.05.11р.

З наявних матеріалів справи та пояснень наданих представником позивача, а також з письмових заперечень відповідача судом встановлено наступне.

Позивачем податкову декларацію з екологічного податку за 1-й квартал 2011року було подано у електронному вигляді 06.05.11р., однак така податковим органом прийнята не була.

У відповідності до норм податкового законодавства відмова податкового органу від прийняття податкової звітності є предметом судового оскарження.

З пояснень представника позивача судом встановлено, що така відмова позивачем не оскаржувалась, більш того позивач до податкового органу з приводу отримання роз'яснень підстав не прийняття звітності не звертався. Слід зауважити, що у позивача з моменту отримання відмови у прийнятті декларації був час до 10.05.11р. для повторного подання звітності, чого позивачем також зроблено не було, натомість така декларація була подана аж 31.05.11р.

Наведені обставини у повній мірі спростовують доводи позивача з приводу дотримання вимог п.п. 49.18.2 п. 49.18. ст.. 49 ПК України, а отже обставини викладені у акті перевірки у повній мірі відповідають дійсності.

При цьому суд вважає за доцільне зауважити, що за порушення податкового законодавства позивачем допущене у травні 2011року до нього було застосовано штрафні санкції у розмірі 170грн.

Однак, у відповідності до пункту 7, підрозділу 10, розділу XX Податкового кодексу України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Слід зауважити, що порушення позивачем податкового законодавства допущено ним у травні 2011року, тобто в рамках визначеного Податковим кодексом України періоду для застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства у розмірі 1 грн.

Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідачем цілком безпідставно вказується на неможливість застосування перехідних положень Податкового кодексу України при обчисленні штрафних санкцій у даному випадку.

Зокрема в обґрунтування таких заперечень податковий орган вказує, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства встановлені перехідними положеннями можливо застосовувати лише в разі виявлення таких порушень платниками податків у визначений перехідними положеннями період, при цьому за допущені порушення податкового законодавства у цей період що були виявлені значно пізніше слід застосовувати що діють саме на момент виявлення таких.

Суд не може погодитись з такими міркуваннями відповідача, оскільки перехідні положення ПК України, зокрема їх пункту 7, підрозділу 10, розділу XX, при визначенні штрафної санкції за порушення податкового законодавства в розмірі однієї гривні, містить лише одне обмеження, а саме порушення податкового законодавства повинно бути допущено в часових рамках зокрема з 01 січня по 30 червня 2011року, при цьому не містить жодних посилань на обов'язковість встановлення таких порушень податковим органом саме в рамках цього терміну.

Аналізуючи наведені фактичні обставини справи, а також норми чинного законодавства суд приходить до переконання щодо підставності позовних вимог в частині неправомірного визначення розміру штрафних санкцій, а тому спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині накладення на позивача штрафних санкцій в розмірі 169,00грн. в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишається без змін.

Що ж стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача в його користь сплачений судовий збір у розмірі 107,30грн. суд зазначає, що у відповідності до ст.. 94 КАС України такий стягується пропорційно до задоволених вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області за №0000131503 від 19.01.12р. в частині нарахованих штрафних санкцій в розмірі 169,00грн., в решті податкове повідомлення-рішення залиши без змін.

3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 106,65 грн. на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України.

Суддя Смолій І.В.