Постанова № 26367625, 24.09.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 вересня 2012 р. № 2а- 9258/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Севастьяненко К.О.,

при секретарі судового засідання -Романенко Т.С.,

за участю: представника позивача -Левертова Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Бікорм" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення ,В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бікорм", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0001402311 від 14.06.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне. На підставі Акту Чугуївської ОДПІ Харківської області ДПС від 06.06.2012 року за №292/2211/33866995 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Бікорм" винесене податкове повідомлення-рішення за №0001402311 від 14.06.2012 р. Позивач вважає необґрунтованими висновки відповідача, зроблені в акті перевірки ТОВ "Бікорм" з питань правильності та повноти обчислення податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Променергобуд»за листопад 2010 року, у зв'язку з чим просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства. На думку позивача, формування ТОВ "Бікорм" податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Променергобуд»підтверджено належним чином складеними первинними документами, які відображають реальність господарської операції.

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, надав письмові заперечення, в яких послався на обґрунтованість висновків Акту Чугуївської ОДПІ Харківської області ДПС від 06.06.2012 року за №292/2211/33866995 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Бікорм" та винесене на підставі зазначеного Акту податкове повідомлення-рішення за №0001402311 від 14.06.2012 р. В обґрунтування зазначив, що ТОВ "Бікорм" зайво включило до податкового кредиту суми ПДВ з придбання товару у ТОВ «Променергобуд»у листопаді 2010 року у сумі 3648,00 грн., внаслідок чого було завищено від'ємне значення суми податку на додану вартість на зазначену суму.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилався на невідповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень. В судове засідання, призначене на 24.09.2012 року, не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 127).

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника Державної податкової інспекції у Чугуївської ОДПІ Харківської області ДПС, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бікорм", зареєстровано як юридична особа 23.02.2006 р. Чугуївською РДА Харківської області (код 33866995, місцезнаходження: 63525, Харківська обл., Чугуївський район, смт. Малинівка, вул. Олімпійська, буд. 3), що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію та Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 35, 36), станом на час розгляду справи перебуває на обліку як платник податків в Чугуївській ОДПІ Харківської області ДПС та зареєстроване як платник податку на додану вартість (свідоцтво № 100328107 -а.с. 37).

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

Судом встановлено, що Чугуївською ОДПІ Харківської області ДПС було проведено документальну виїзну позапланову перевірку Товариство з обмеженою відповідальністю "Бікорм" з питань взаємовідносин з ТОВ «Променергобуд»за листопад 2010 року.

Результати проведеної перевірки оформлені актом №292/2211/33866995 від 06.06.2012 року (т. 1 а.с. 6-15).

Згідно висновків акту перевірки ТОВ "Бікорм" порушило: 1) ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які неспрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Бікорм" з ТОВ «Променергобуд»; 2) п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.1. п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено від'ємне значення суми податку на додану вартість в сумі 3648,00 грн., у тому числі за листопад 2010 року в сумі 3648,00 грн.

Дослідження судом акту перевірки, показало, що таких висновків Чугуївська ОДПІ Харківської області ДПС дійшла на підставі акту ДПІ у Київському районі міста Харкова від 11.11.2011 року №4011/235/23760015 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Променергобуд»з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2011 р. в результаті порушення кримінальної справи по факту фіктивного підприємництва ПП «Сканто», з яким ТОВ «Променергобуд»мало фінансово-господарські взаємовідносини за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2011 р. Перевіркою встановлено порушення ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, а саме, договір купівлі-продажу № 15/11-10 баку циліндричного вертикального в кількості 1 шт. від 15.11.2010 р., укладений між ПП "Сканто" (продавець) та ТОВ «Променергобуд»(покупець), як встановлено в ходу перевірки не спричиняє реального настання правових наслідків, порушує публічний порядок, а тому є нікчемним, а отже, договір купівлі-продажу № 19/11-10 баку циліндричного вертикального в кількості 1 шт. від 19.11.2010 року, укладений між ТОВ «Променергобуд»(продавець) та ТОВ "Бікорм" (покупець) також не спричиняє реального настання правових наслідків, порушує публічний порядок, а тому є нікчемним по ланцюгу постачання.

На підставі акту перевірки ТОВ "Бікорм" відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001402311 від 14.06.2012 року, відповідно до якого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3648,00 грн. (а.с. 17).

Відповідно до п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган прийняв будь-яке рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Пунктами 56.8, 56.9 ст. 56 ПК України встановлено, що контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку (п. 56.8 ст. 56ПКУ), та може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у п. 56.8 ст. 56 ПК України.

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ "Бікорм" 19.06.2012 р. звернулось до Державної податкової служби у Харківській області зі скаргою на зазначене податкове повідомлення-рішення, у якій просило його скасувати, посилаючись на неправомірність висновків акту перевірки від 06.06.2012 р. за № 292/2211/33866995 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Бікорм" з питань правильності та повноти обчислення податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Променергобуд»за листопад 2010 року (т. 1 а.с. 18-22).

Згідно вхідного штампу вказана скарга була отримана Державною податковою службою у Харківській області 19.06.2012 року.

26.06.2012 року за вих. № 3169/10/10.2-17 ДПС у Харківській області, керуючись п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України було прийнято рішення про продовження строку розгляду скарги (а.с. 23).

31.07.2012 року ДПС у Харківській області було прийнято рішення про результати розгляду скарги за № 3869/10/10.2-17, згідно з яким, скарга ТОВ "Бікорм" залишена без задоволення, а оскаржуване податкове-повідомлення-рішення - без змін (т. 1 а.с. 24-26).

Отже, позивач скористався процедурою адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, за результатами якої оскаржуване рішення податкового органу залишене без змін, а скарга без задоволення, тому позивач звернувся з позовом до суду.

Перевіряючи висновки акту перевірки ТОВ "Бікорм", а відтак і прийняте на його підставі спірне податкове повідомлення -рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Як вбачається з акту перевірки позивача, останній у листопаді 2010 року мав взаємовідносини з ТОВ "Променергобуд".

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ "Променергобуд" суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ "Бікорм" та ТОВ «Променергобуд»19 листопада 2010 р. було укладено договір купівлі-продажу № 19/11-10, згідно умов якого ТОВ «Променергобуд»взяло на себе обов'язок передати у власність товар - «бак циліндричний вертикальний V=4мі (бак сбіру конденсату)»у кількості 1 (однієї) штуки, а ТОВ "Бікорм" зобов'язався прийняти та оплатити отриманий товар, вартість товару без ПДВ складає 18241 грн. 67 коп., ПДВ -3648 грн. 33 коп. (а.с. 27-28).

Як встановлено судом, пунктом передачі товару згідно до умов договору визначено: Харківська область, Чугуївський район, смт. Малинівка, вул. Олімпійська, 3. Нежитлові будівлі та майно, які знаходяться за зазначеною адресою, належать ТОВ "Бікорм" на праві власності, що підтверджується свідоцтвами про право власності на нерухоме майно від 10.02.2009 р., 16.02.2011 р. та 27.06.2012 р. (а.с. 118-120).

На виконання умов договору купівлі -продажу № 19/11-10 від 19.11.2010 року 27.12.2010 року ТОВ «Променергобуд»було здійснено передачу баку циліндричного вертикального об'ємом 4м3 на території позивача за адресою: Харківська область, Чугуївський район, смт. Малинівка, вул. Олімпійська,3, що підтверджується видатковою накладною № 271210 від 27.12.2010 року (а.с. 29), товарно-транспортною накладною № 2712/01 від 27.12.2010 року (а.с. 30), актом прийому -передачі від 27.12.10 (а.с. 31) та пропуском № 247 на ввіз на територію заводу (ТОВ "Бікорм") товарно-матеріальних цінностей, а саме: баку циліндричного вертикального V=4мі (а.с. 34).

З матеріалів справи вбачається, що товар від ТОВ «Променергобуд»прийняв робітник ОСОБА_3, який перебуває у трудових відносинах з ТОВ "Бікорм" з 22.01.2007 р. та працює на посаді головного енергетика (наказ № 3 від 22.01.2007 року - а.с. 123), за довіреністю № 30 від 27.12.2010 року (а.с. 124-125).

За придбаний товар ТОВ "Бікорм" здійснило оплату на користь продавця - ТОВ «Променергобуд»у повному обсязі, що підтверджується випискою з розрахункового рахунку позивача, відкритого в установі банку (а.с. 32).

З письмових пояснень представника позивача судом встановлено, що придбаний товар позивач був встановлений у виробничому приміщенні головного виробничого корпусу для використання у власній господарській діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Променергобуд»зареєстровано, як юридична особа виконавчим комітетом Харківської міської ради 11.12.1997 року (код 23760015), що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 121) та Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та є платником ПДВ, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацією платника ПДВ (а.с. 122).

Факт реєстрації контрагента позивача платником податку на додану вартість, а також той факт, що вказане підприємство (TOB «Променергобуд») на момент складання на адресу позивача зазначеної вище податкової накладної, було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість, що підтверджується копією відповідного свідоцтва (а.с. 122), відповідачем не заперечується, в т.ч. і в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Пунктом 2.4 вказаного положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Представником відповідача не заперечувалося, що копії долучених до матеріалів справи податкових накладних та інших первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Суд зазначає, що надані позивачем первинні документи відповідають вимогам законодавства щодо складання первинних документів для надання їм юридичної сили і доказовості, які визначені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п.п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704.

Пункт 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачає ведення обліку доходів і витрат, інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування, на підставі первинних бухгалтерських та фінансових документів.

Щодо зазначеного в акті перевірки ТОВ "Бікорм" порушення позивачем п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.1. п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено від'ємне значення суми податку на додану вартість в сумі 3648,00 грн., у тому числі за листопад 2010 року в сумі 3648,00 грн. суд зазначає наступне.

На дату проведення перевірки Закон України «Про податок на додану вартість»втратив чинність, на підставі набрання чинності Податковим кодексом України, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про необхідність аналізу норм чинного законодавства.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Податкова накладна, надана ТОВ «Променергобуд», відповідає вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит визначається виходячи з договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтвердженні податковими накладними або оформлені із порушенням вимог або не підтверджені митними деклараціями.

Пункт 201.8 ст.201 Податкового кодексу України, передбачає, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим в якості платників податку у порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджується податковою накладною.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Суд зауважує, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Також, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. У разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків -в даному випадку ТОВ "Бікорм" права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Судом не встановлені факти, які б свідчили, що зміст договору купівлі-продажу, укладений між ТОВ "Бікорм" та ТОВ «Променергобуд», не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін або що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Суд дійшов висновку, що укладений між ТОВ "Бікорм" та ТОВ «Променергобуд»договір купівлі-продажу не суперечить актам цивільного та господарського законодавства України, відповідають дійсним намірам сторін щодо реального здійснення господарських операцій. Сторонами за договором погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо виконання. Виконання договору підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, тобто договір між позивачем і контрагентом мав реальний характер.

Таким чином, суд приходить до висновку, що досліджені первинні документи в сукупності свідчать про реальність виконання укладеного між ТОВ "Бікорм" та ТОВ «Променергобуд»договору, та як наслідок, правомірність віднесення позивачем суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Враховуючи встановлене судом вище правомірне зазначення позивачем в декларації з ПДВ за листопад 2010 року залишку від'ємного значення в розмірі 3648,00 грн. Судом встановлено, що усі витрати позивача з придбання баку циліндричного вертикального були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення власної господарської діяльності та підтверджені належним чином складеними первинними документами. З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку про відсутність законних підстав у податкового органу для зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3648,00 грн.

З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку про відсутність законних підстав у податкового органу для зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3648,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що під час розгляду відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірним правочином.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За таких обставин, виходячи з приписів ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 9, ч. 3 ст. 70 КАС України, суд приходить до висновку, що прийняте Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби спірне податкове повідомлення-рішення за №0001402311 від 14.06.2012 року, підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бікорм" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби -задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби №0001402311 від 14.06.2012 року на суму 3 648 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бікорм" (юридична адреса: вул. Олімпійська, буд. 3, смт. Малинівка, Чугуївський район, Харківська обл., 63525, ідентифікаційний код: 33866995) витрати по сплаті судового збору в сумі 107,30 (сто сім грн. 30 коп.) грн.

4. Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений 28 вересня 2012 року.

Суддя К.О. Севастьяненко