Постанова № 26367238, 04.10.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6013/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

при секретарі - Міщенко Р.В.,

за участю:

представника позивача -Білана В.В.,

представника відповідача -Чирви Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Техвагонмаш» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

14 вересня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Техвагонмаш» (далі - позивач, ТОВ «НВФ «Техвагонмаш») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби (далі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.08.1012 №0000091555/130.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні господарські операції підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, а висновки податкового органу про відсутність господарських операцій є необґрунтованими. На час перебування у господарських відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Інвест Плюс»(далі -ТОВ «Альфа-Інвест Плюс»), Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Елвас»(далі -ТОВ «Торговий дім «Елвас») підприємства були зареєстровані в установленому порядку, у тому числі як платники податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив суд у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

25.09.2003 ТОВ «НВФ «Техвагонмаш»зареєстроване у якості суб'єкта господарювання виконавчим комітетам Кременчуцької міської ради Полтавської області, з 30.09.2003 ТОВ «НВФ «Техвагонмаш»взяте на облік платника податків та з 25.07.2008 є платником ПДВ.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності ТОВ «НВФ «Техвагонмаш»є виробництво інших машин і устаткування спеціального призначення, н.в.і.у, виробництво інших машин і устаткування загального призначення. н.в.і.у, ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, інші будівельно-монтажні роботи, вантажний автомобільний транспорт, постачання інших готових справ /том 1 арк. с.216/.

Пунктом 20.1. статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до положень пункту 75.1. статті 75 та пункту 77.1. статті 77 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 78.1.4. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі встановлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

На підставі підпункту 78.1.4. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України, відповідно до направлення №3274/003274 від 23.07.2012, виданого Кременчуцькою ОДПІ, на підставі наказу Кременчуцької ОДПІ №1629 від 23.07.2012 у період з 24.07.2012 по 06.08.2012 проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «НВФ «Техвагонмаш»бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за травень 2012 року.

У ході перевірки встановлено завищення суми від'ємного значення на суму 10 581,00 грн.

За результатами перевірки складено акт №3027/15-507/32686844 від 13.08.2012 (далі - акт перевірки), у якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 198.6. статті 198, пунктів 200.1., 200.3., 200.4. статті 200, пунктів 201.1., 201.4., 201.6. статті 201 Податкового кодексу України /том 1 арк. с. 16-42/.

29 серпня 2012 року на підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000091555/130, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 10581,00 грн /арк. с.76/.

Позивач не погодився із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 29 серпня 2012 року №0000091555/130, суд встановив наступне.

Згідно акту перевірки підставою зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у травні 2012 року на 10581,00 грн стали господарські операції між позивачем та ТОВ «Альфа-Інвест Плюс», ТОВ «Торговий дім «Елвас».

Так, 23 травня 2012 року між позивачем та ТОВ «Альфа-Інвест Плюс»укладено договір, за умовами якого останній зобов'язався надавати послуги і виконувати роботи з технічного обслуговування та/або ремонту автотранспортних засобів та їх складових /том 1 арк. с. 78-80/.

ТОВ «Альфа-Інвест Плюс»зареєстроване у якості суб'єкта господарювання виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 22.11.2005, з 23.11.2005 перебуває на обліку платника податків та з 06.10.2006 зареєстроване у якості платника ПДВ /том 1 арк. с.81-84/.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності інші види оптової торгівлі, посередництво в торгівлі тонарами широкого асортименту, діяльність автомобільного вантажного транспорту, посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами, надання інших комерційних послуг /том 1 арк. с. 85/.

На підтвердження реальності фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «Альфа-Інвест Плюс»позивачем надано рахунок-фактуру, податкові накладні, акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), виписки з банківських рахунків, /арк. с.92-95/.

Договір з ТОВ «Альфа-Інвест Плюс»укладено з метою отримання робіт по ремонту вантажного автомобіля D.A.F. ХF 954307 б/к447BNЕ95.

Факт перебування у власності позивача вантажного автомобіля D.A.F. ХF 954307 б/к447BNЕ95 підтверджується наказом про його купівлю, договором поставки автомобіля, свідоцтвом про реєстрацію /том 2 арк. с. 5-9/.

28 травня 2012 року між позивачем та ТОВ «ТД «Елвас»укладено договір №87, за умовами якого ТОВ «НВФ «Техвагонмаш»придбавав партії металопродукції /том 1 арк. с.102-109/.

ТОВ «ТД «Елвас»зареєстроване у якості суб'єкта господарювання виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 04.12.2001, з 06.12.2001 перебуває на обліку платника податків, свідоцтво платника ПДВ видане 19.03.2003 /том 1 арк. с. 111-113/. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності ТОВ «ТД «Елвас»є оптова торгівля чорними та кольоровими металами в первинних формах та напівфабрикатами з них, здавання в оренду власного нерухомого майна, організація перевезення вантажів, інші види оптової торгівлі, складське господарство, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту /том 1 арк. с. 114-115/.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «ТД «Елвас»позивачем надано договір, рахунки на оплату, прибутковий ордер, видаткову та податкову накладні, товарно-транспорту накладну, витяг з Єдиного державного реєстру податкових накладних, банківську виписку по розрахункових рахункам, реєстр виданих та отриманих податкових накладних /том 1 арк. с. 102-125, 136-200/.

ТОВ «НВФ «Техвагонмаш»придбавало у ТОВ «ТД «Елвас»сталь з метою виконання договірних зобов'язань перед ПАТ «Дружинівський машинобудівний завод», а саме, для виготовлення дробометної камери .

На підтвердження факту виготовлення та поставки дробоментої камери позивачем надано договір на виготовлення, поставку, шеф-монтаж та пусконалагоджувальні роботи з ПАТ «Дружинівський машинобудівний завод», технічне завдання, акт здачі-приймання обладнання, видаткову накладну, матеріальну специфікацію, реєстр списання матеріалів, товарно-транспортну накладну /том 2 арк.с. 10-68/.

Із пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні встановлено, що ТОВ «НВФ «Техвагонмаш»придбавало у ТОВ «ТД «Елвас»сталь також з метою виконання договірних зобов'язань перед ВАТ «Сейсмотехніка», ТОВ «ЖелДорЭкспедиция»на підтвердження чого надано договір поставки, матеріальні специфікації /том 2 арк. с. 69-130/.

Відповідно до положень статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до положень пунктів 200.1.-200.3. статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4. статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином суд приходить до висновку, що наданими позивачем доказами в повній мірі підтверджено факт товарності операцій між ТОВ «НВФ «Техвагонмаш»та ТОВ «Альфа Інвест Плюс», ТОВ «ТД «Елвас».

Враховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги те, що ТОВ «Альфа Інвест Плюс», ТОВ «ТД «Елвас»під час здійснення господарських операцій були зареєстровані в установленому порядку та мали право видавати податкові накладні, суд вважає висновок Кременчуцької ОДПІ про завищення суми від'ємного значення на суму 10 581,00 грн неправомірним, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.08.2012 №0000091555/130 протиправним та такими, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 7-11, 71, 94-95, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Техвагонмаш» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби №0000091555/130 від 29 серпня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Техвагонмаш» витрати зі сплати судового збору в розмірі 107 (сто сім) гривень 30 (тридцять) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 09 жовтня 2012 року.

Суддя К.І. Клочко