Постанова № 26367131, 03.10.2012, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2012 р. Справа № 2a-1870/5506/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпова О.О.

за участю секретаря судового засідання - Фоменко О.В., прокурора - Бондаренко А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Сумського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Сумській області до Фізичної особи-підпримця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

Сумська транспортна прокуратура звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 штрафні санкції в сумі 510грн.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем порушенні вимоги абзацу 4 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 03.07.92 р. №2355-ХІІ (далі - Закон), а саме: здійснювалася експлуатація легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки, внаслідок чого була винесена постанова від 14.05.2012 року №136472 про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі 510грн.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Сумській області та представник відповідача в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про одержання повістки.

Вислухавши пояснення прокурора, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

04.04.2012 року посадовими особами Територіального управління Головавтотрансінспеції у Сумській області була проведена перевірка відповідача щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом. За результатами перевірки було складено акт (а.с.5) з якого вбачається, що 04.04.2012 р. водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «CHEVROLET AVEO», номерний знак НОМЕР_2, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки, чим порушено ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 03.07.92 р. №2355-ХІІ.

Відповідальність за дане порушення передбачена абз.4 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд матеріалів стосовно проведеної перевірки щодо вчинення ним порушення законодавства про автомобільний транспорт , а також про прийняту постанову про застосування до відповідача фінансових санкцій, та особисто отримав повідомлення 03.05.2009 р. та 24.05.2012 року, що підтверджується його підписами на поштових повідомленнях (а.с.7). На момент розгляду справи в суді відповідач в добровільному порядку в 15-денний термін суму штрафу до бюджету не сплатив, постанову про застосування штрафних санкцій в сумі 510грн. від 14.05.2012 року №136472 в установленому порядку не оскаржив.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт».

Частинами першою, третьою статті 5 Закону України «Про автомобільний транспорт», визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, державними органами управління автомобільним транспортом, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.

Державний контроль, відповідно до статей 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі-Порядок), здійснюється Головавтотрансінспекцією, її територіальними управліннями в областях, Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі шляхом проведення посадовими особами планових, позапланових та рейдових перевірок.

Що стосується внутрішніх перевезень пасажирів, то загальні положення про ці перевезення визначаються розділом ІІ Закону України «Про автомобільний транспорт». Відповідно до статті 35 цього Закону послуги пасажирського автомобільного транспорту поділяються на послуги з перевезення пасажирів автобусами, на таксі та легковими автомобілями на замовлення.

Послуги з перевезення на таксі надаються громадянам у порядку черги на стоянках таксі та на шляху прямування, а також на замовлення (звичайне, термінове, нічне) усне, письмове чи за телефоном. Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно із статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Такими документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі, зокрема, є: для автомобільного перевізника ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна карка, інші документи, передбаченні законодавством України.

Під час проведення рейдової перевірки транспортних засобів, яка проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контроль-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону - перевіряються, зокрема, наявність визначених статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюється перевезення автомобільним транспортом, та інше (ст. 14, п. 1, 3 ст.15 Порядку).

Згідно з положеннями частин першої та четвертої статті 9 Закону України «Про автомобільний транспорт» ліцензування на автомобільному транспорті спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і вантажів, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів.

Ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі. Ліцензійна картка транспортного засобу, відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» - це документ, який містить реєстраційні дані ліцензії та транспортного засобу. Ліцензійна картка на таксі надається за умови підтвердження в установленому порядку відповідності його облаштування вимогам визначення «таксі»

Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено поняття автомобіля таксі, відповідно до якого це легковий автомобіль, який крім іншого обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля.

Аналіз вищезазначених норм закону дає підстави зробити висновок про те, що експлуатація легкового автомобіля, об лаштованого як таксі, може здійснюватися тільки за умови наявності відповідної ліцензійної картки на автомобіль, і водії таких транспортних засобів під час керування ними, зобов'язані мати при собі ці картки та пред'являти їх на вимогу уповноважених осіб.

Згідно з абзацом 4 частини першої статі 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників за експлуатацію автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки застосовується штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення 510 грн. штрафних санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Сумського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Сумській області до Фізичної особи-підпримця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій -задовольнити

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) штрафні санкції в сумі 510 (п'ятсот десять) грн.00 коп. до державного бюджету України (на р/р 31111106700011 УДК у м. Суми, код платежу 21081100, код 37929744, МФО 837013 ГДКУ у Сумській області).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова

Повний текст постанови складено та підписано 08 жовтня 2012 року