Постанова № 26367132, 20.09.2012, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2012 р. Справа № 2a-1870/5229/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.

за участю:

секретаря судового засідання - Козир І.С.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - Талденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_4) звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі - відповідач, ДПІ в м. Сумах) від 26.01.2012 року № 0000351702/7473, яким збільшено грошове зобов'язання позивача по податку на додану вартість на суму 11 332 грн. 24 коп.

Позивач, в обгрунтування позових вимог, посилається на те, що податкове повідомлення-рішення від 26.01.2012 року №0000351702/7473 прийнято за наслідками проведення камеральної перевірки. При цьому, позивач просив суд врахувати, що відповідного Акту перевірки він не отримував. В ході судового засідання позивач звернувся до суду з клопотанням про витребування в ДПІ в м.Сумах Акта камеральної перевірки, на підставі якого було прийнято спірне податкове повідомлення - рішення. Ознайомившись з Актом камеральної перевірки № 549/17-212/НОМЕР_1 від 20.12.2011р., позивач зазначив, що в акті зазначено про порушення абз. 2 198.6 п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України (далі ПК України). З даними висновками ДПІ в м.Сумах позивач не погоджується, оскільки відповідно до п.п 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України «Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.». Виходячи з висновку Акта камеральної перевірки, відповідач, виключно на підставі даних зазначених в податковій декларації, зробив висновок про відсутність у позивача права на віднесення сум податку до податкового кредиту по господарським операціям між позивачем та ТОВ «А.НЕТ» з посиланням на порушення абз. 2 198.6 п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України. Вищезазначеною нормою визначено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами). Однак, при проведенні камеральної перевірки перевіряючи ДПІ в м.Сумах не перевіряли і не могли перевіряти первинні документи на підставі яких було сформовано податковий кредит, оскільки камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. При цьому, на підтвердження правомірності формування податкового кредиту та факту здійснення господарських операцій між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «А.НЕТ» позивачем було надано відповідні первинні документи.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача заперечила проти позовних вимог з підстав, викладених у письмовому запереченні, просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що податкове повідомлення-рішення від 3101.2012 року № 0000351702/7473, яким збільшено грошове зобов'язання позивача по податку на додану вартість на суму 11 332 грн. 24 коп., є законним та обґрунтованим.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_4 є платником податків та зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

20.12.2011 року представниками ДПІ в м. Сумах було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, за результатами проведення якої складено акт від 20.12.2011 року № 549/17-212/НОМЕР_1 (а.с.30-33).

Порядок, підстави та умови проведення камеральних перевірок визначені нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до 75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України «Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

При перевірці була використана податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2011 року від 21.11.2011р. №9011783133, додаток №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» від 21.11.2011р. та реєстр отриманих та виданих податкових накладних.

З Акту перевірки (а.с.31) вбачається, що в результаті проведеної перевірки декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 оку СПД ФО ОСОБА_4 наданої до ДПІ в м.Суми 21 листопада 2011 року реєстраційний номер НОМЕР_2 було встановлено, що на підставі співставлення даних АРМу «Контрагенти» платник віднесений до 2 категорії.

Так, за жовтень 2011 року СПД ФО ОСОБА_4 було занижено податкове зобов'язання на суму ПДВ 2263,68 грн., а саме по Дочірньому підприємству «БС-висотник» ТОВ «Укргазмонтажпроект» згідно реєстру отриманих та виданих податкових накладних за жовтень 2011 року не включена податкова накладна №14 від 14.10.2011р. Обсяг постачання становить 11092,08 грн., в т.ч. сума ПДВ - 1848,68 грн., та податкову накладну №20 від 27.10.2011р. Обсяг постачання становить 2490,00 грн., в т.ч. сума ПДВ 415 грн., чим було порушено п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України.

Крім цього, при поданні додатку №5»Розшифровка податкових зобов?язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» розділ ІІ «Податковий кредит» в рядку 4 ключена податкова накладна №06102011 від 06.10.2011р. по контрагенту ТОВ «А.НЕТ». Стан платника «23» (місцезнаходження не встановлено», на сума ПДВ 9065,79 грн., чим було порушено абз.2 п.п.198.6 п.198.1 ст.198 ПК України.

При цьому, в судовому засіданні представник відповідача зазначив, що 16.01.2012р. (тобто в період після складення Акту камеральної перевірки і до винесення податкового повідомлення-рішення) позивачем було подано до ДПІ в м.Сумах уточнюючий розрахунок №9000348728 та Додаток №5 «Розшифровки податкових зобов?язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», відповідно до якого позивачем було усунуто розбіжність по заниженому податковому зобов'язанню по контрагенту ДП «БС-Висотник» ТОВ «Укргазмонтажпроект», яке перебуває на обліку в ДПІ в м.Суми, на суму ПДВ 2263,68 грн.

Отже, з урахуванням викладеного, за наслідками проведеної перевірки, ДПІ в м.Сумах було прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.01.2012 року № 0000351702/7473, яким збільшено грошове зобов'язання позивача по податку на додану вартість на суму 11332 грн. 24 коп. в т.ч. за основним платежем 9065,79 грн. та штрафними санкціями 2266,45 грн. (а.с.5). При цьому, в зазначеному податковому повідомленні-рішенні податковий орган зазначає про те, що Актом камеральної перевірки встановлено порушення ФОП ОСОБА_4 абз.2, п.п.198.6 п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України.

Як було встановлено в судовому засіданні, висновки податкового органу ґрунтуються на даних автоматизованого співставлення показників податкової звітності за жовтень 2011 року з податку на додану вартість по податковим зобов'язанням і податковому кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Так, СПД ФО ОСОБА_4 був віднесений до 2-ї категорії, а саме: завищений податковий кредит по контрагенту ТОВ «А.НЕТ».

ТОВ «А.НЕТ» перебуває на обліку в ДПІ в Шевченківському районі м.Києва, стан платника «23» (не встановлено місцезнаходження). На момент проведення камеральної перевірки до ДПІ в м.Сумах надійшла інформація від ДПІ в Шевченківському районі м.Києва від 26.10.2011р. про неможливість проведення перевірки ТОВ «А.НЕТ».

На адресу СПД ФО ОСОБА_4 було направлено лист від 05.12.2011р. про надання підтверджуючих документів, однак, як зазначає відповідач, на час складання Акту камеральної перевірки, платником (позивачем) документи не були надані.

Таким чином, згідно позиції відповідача, фактичного виникнення податкових зобов?язань у ФОП ОСОБА_4 приватним підприємцем документально не підтверджено. Відсутність факту придбання товару додатково свідчить про те, що він, відповідно, не міг і реалізовуватись в подальшому. В сукупності лані обставини, на думку відповідача, свідчать про безтоварність операцій ФОП ОСОБА_4 з його контрагентами.

Однак, суд не погоджується з висновками податкового органу викладеними в акті про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 20.12.2011 року № 549/17-212/НОМЕР_1, відповідно, суд вважає безпідставним та неправомірним податкове повідомлення-рішення від 3101.2012 року № 0000351702/7473, яким збільшено грошове зобов'язання позивача по податку на додану вартість на суму 11 332 грн. 24 коп. виходячи з наступного:

Так, ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваного рішення, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів, факт вказаного порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та доказів, наданих у справу, суд виходить з того, що правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на додану вартість, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку на сьогоднішній день визначаються правовими нормами Податкового кодексу України вiд 02.12.2010р. № 2755-VI (ПК України).

Відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий Кодекс України, на підставі нього ДПА України було розроблено, та прийнято Наказ ДПА України від 25.01.11 р. № 41 яким затверджено «Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість». Даним Наказом також передбачено, що камеральну перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість, орган державної податкової служби проводить протягом 30 днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Як свідчить з Акту камеральної перевірки № 549/17-212/НОМЕР_1 від 20.12.2011 року відповідач зробив висновок про відсутність податкової накладної, отриманої від ТОВ «А.НЕТ» (і.к. 32621457) у позивача лише на підставі даних декларації та зважаючи на те, що позивачем не було надано підтверджуючих документів на перевірку.

Однак, відповідачем не доведено факт надсилання (отримання позивачем) відповідного листа ДПІ в м.Сумах від 05.12.2011р. про витребування первинних документів. Крім цього, ненадання відповідних первинних документів, в тому числі і податкової накладної позивачем ще не доводить факту її відсутності. При цьому, суд бере до уваги, що відповідно до п.п 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України «Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби в и к л ю ч н о на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків».

За наслідками розгляду даної справи, суд дійшов висновку про безпідставність твердження податкового органу відносно безтоварності господарських операцій між позивачем та ТОВ «А.НЕТ», оскільки позивачем надано відповідні первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції з ТОВ «А.НЕТ», а саме: рахунок фактура №СФ 0000212 від 06.10.2012р., видаткову накладну № РН - 0000199 від 06.10.2011р. на суму 54394,75 грн. (ПДВ 9065,79 грн.), податкову накладну 6102011 від 06.10.2012р. на суму ПДВ 9065,79 грн., квитанції до приб-х касових ордерів (а.с.25-29).

Також, суд зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки дотримання постачальником товару вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагент позивача не виконав своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Окрім того, суд зауважує, що контрагент позивачемТОВ «А.НЕТ» зареєстровано в установленому законом порядку та має правовий статус суб'єкта юридичної особи, є платником податків, на даний час свідоцтво платника ПДВ не анульовано , що відповідачем не заперечується. А від так, у суду не має підстав піддавати сумніву законність угод, укладених позивачем та ТОВ «А.НЕТ».

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В даному випадку відповідна сторона - ДПІ в м.Сумах не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятого ним рішення.

Таким чином, суд вважає за доведені ті обставини на які посилається позивач, тому, вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від від 26.01.2012 року № 0000351702/7473, яким збільшено грошове зобов'язання позивача по податку на додану вартість на суму 11 332 грн. 24 коп., є правомірними, обґрунтованими і, відповідно, підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 26.01.2012 року № 0000351702/7473, яким збільшено грошове зобов'язання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 по податку на додану вартість на суму 11 332 грн. 24 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений 25.09.2012 року.

Суддя (підпис) О.М. Кунець

З оригіналом згідно

Суддя О.М. Кунець