Постанова № 26366675, 03.10.2012, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2a-0770/406/12

Ряд стат. звіту № 8.2.1

Код - 03

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2012 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шешеня О.М. за участю секретаря судового засідання Куля Т.Т. та сторін, які беруть участь у справі:

позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст", представники -Феєр В.П., Покотило Р.В.;

відповідача: Хустська об'єднана державна податкова інспекція Закарпатської області ДПС, представник - Олас Т.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за уточненою позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст" до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області ДПС про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст"(далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області ДПС (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень - рішень від 25.01.2012 року № 0000092342, № 0000082342 та акта № 11/13603094/23 від 16.01.2012 року.

В судовому засіданні позивач та його представник уточнили позов та відмовилися від позовних вимог в частині скасування акта № 11/13603094/23 від 16.01.2012 року. В решті позовних вимог позивач та його представник підтримали позов та просили зодовольнити уточнені позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях, мотивуючи наступним. За повідомленням станції "Хуст" Львівської залізниці позивачем було прийнято нафтопродукти, які поступили вагоном № 73957920 відповідно до діючого законодавства і супровідних документів до вагона, а саме: залізнична накладна, свідоцтво про визнання, акт прийому-передачі № 0263 від 02.09.2011 року, видаткова накладна № РН-0000263 від 02.09.2011 року. Вагон поступив в порядку, визначеному договором № Т19-2010 від 05.08.2010 року та додатковою угодою № 7 від 26.08.2011 року, укладеними між позивачем і постачальником ТОВ "Транс Нафта 2009". Нафтопродукти, які були доставлені позивачеві залізницею, були прийняті і реалізовані ним з оплатою за доставку товару залізниці і постачальнику. Позивач та його представник наголосили також на тому, що постачання товару проводилося згідно міжнародних Правил перевезення вантажів Інкотермс 2000 пункт СРТ "Фархт/перевозка оплачена до", у відповідності до яких продавець зобов'язаний оплатити перевезення товару, тобто в договірну ціну за товар включена вартість перевезення до пункту названого постачальником вантажовідправнику. У відповідності до укладеного позивачем договору та додаткової угоди до договору вантажовідправником було ТОВ "БНК Україна", яке зобов'язане забезпечити перевезення товару по залізничній дорозі ( п.1.1 додатку до договору та п.п. 3.1, 3.5 договору). Таким чином, ТОВ "БНК Україна" не було постачальником товару, а тільки вантажовідправником. Позивачем було сплачено податки та збори, передбачені законодавством України, а відтак прийняті на підставі акта № 11/13603094/23 від 16.01.2012 року податкові повідомлення-рішення від 25.01.2012 року за № 0000092342 та № 0000082342 є незаконними. Позивач та його представники наголосили на тому, що підтвердженням законної діяльності між позивачем та постачальником ТОВ "Транс Нафта 2009", вантажовідправником ТОВ "БНК Україна", залізницею є також, постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 15.02.2012 року та постанова Апеляційного суду Закарпатської області від 13.08.2012 року про скасування постанови Хустського районного суду від 07.05.2012 року про накладення штрафу у розмірі 170,00 грн. на головного бухгалтера ТОВ "Автомобіліст" ОСОБА_6 Відтак, позивач та його представник просили скасувати винесені відповідачем податкові повідомлення - рішення від 25.01.2012 року №0000092342, №0000082342.

В судовому засіданні представник відповідача заперечила щодо задоволення позову в повному обсязі, з підстав викладених в наданих письмових запереченнях та просила відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи наступним. Відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, відповідно до акта перевірки № 11/13603094/23 від 16.01.2012 року. Перевіркою було встановлено порушення позивачем податкового законодавства, в результаті чого занижено до сплати в бюджет податок на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року в сумі 120773,00 грн., а також занижено до сплати в бюджет податок на додану вартість за серпень 2011 року в сумі 105019,86 грн. За результатами проведеної перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення - рішення від 25.01.2012 року № 0000092342, № 0000082342, які прийняті в межах чинного податкового законодавства, а отже скасуванню не підлягають.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем 16.01.2012 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Транс Нафта 2009" за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року, результати якої відображено в акті №11/13603094/23 (а.с. 6-19).

Відповідно до вимог п. 4 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПС України від 22.12.2010 року № 984, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків або його законними представниками.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем п.п. 138.1.1. п.138.1 ст.138, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого було виявлено заниження до сплати в бюджет податку на прибуток за ІІ-Ш квартали 2011 року в сумі 120773,00 грн., а також порушення пп. 198.1, 198.3 , 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено до сплати в бюджет податок на додану вартість за серпень 2011 року в сумі 105019,86 грн.

Згідно п.7 розділу IV вказаного Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомдення-рішення.

За результатами проведеної перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.01.2012 року № 0000092342, № 0000082342 (а.с. 20-21).

Судом встановлено, що відповідно до договору №Т19-2010 від 05.08.2010 року ТОВ "Транс Нафта 2009", яке є продавцем, зобов'язується поставляти позивачу, який є покупцем, нафтопродукти окремими партіями, а ціна товару визначається у процесі виконання договору і фіксується на кожну окрему партію у додаткових договорах (а.с. 28-30). Термін дії даного договору до 31.12.2010 року. Між вказаними сторонами 26.08.2011 року було укладено додаткову угоду № 7 до договору №Т19-2010 від 05.08.2010 року (а.с.31).

Отже, на момент проведення перевірки відповідачем, позивач в межах предмету даного адміністративного позову діяв згідно додаткової угоди № 7 від 26.08.2011 року до договору " № Т19-2010 від 05.08.2010 року термін дії якого сплив 31.12.2010 року і тільки в судовому засіданні надав додаткову угоду № 3 до договору № Т19-2010 від 05.08.2010 року, згідно якої, термін дії договору було продовжено до 31.12.2011 року(а.с. 209).

Однак, згідно залізничної накладної відправником дизельного палива є ТОВ "БНК-Україна" (а.с 89). Також, сертифікат відповідності серії ВВ, який зареєстрований в Реєстрі за №UА1 1450005640-11 був виданий на ТОВ "БНК-Україна" з терміном дії з 21.01.2011 року по 20.01.2012 року за дорученням ТОВ "Мозирський нафтопереробний завод". Виробником вказаної продукції є ТОВ "Мозирський нафтопереробний завод", Гомельська область, республіка Білорусь. (а.с. 38).

У відповідності до акту прийому-передачі від 05.09.2011 року, який підписано директором позивача - Феєром В.П., від постачальника ТОВ "БНК-Україна" отримано по залізнично-дорожній накладній 60,350 тонн дизпалива (далі - ПММ) (а.с. 90, 144). Акт прийому-передачі представниками ТОВ "БНК-Україна" не підписаний. Жодних, договорів, видаткових накладних та податкових накладних, отриманих від ТОВ "БНК-Україна" позивачем не надано під час перевірки, а також суду. Документального підтвердження витрат та податкового кредиту по ПММ отриманих від ТОВ "БНК-Україна" позивачем не надано.

Окрім того, у відповідності до акту прийому-передачі № 0263 від 02.09.2011 року до договору №Т19-2010 від 05.08.2010 року, від постачальника "Транс Нафта 2009" позивачем отримано 60,350 ПММ (з/д вагон №73957920) по ціні 8700,90 грн. без ПДВ за 1 тонну (а.с. 88). Даний акт прийому-передачі підписано директором позивача - Феєром В.П. та директором ТОВ "Транс Нафта 2009" - Заєць Ю.В.Загальна вартість поставки складає 630119,18 грн , в тому числі ПДВ 105019,86 грн. Було виписано видаткову накладну № РН-0000263 від 02.09.2011 року (а.с. 91), хоча ПММ було отримано 05.09.2011 року (а.с. 89).

Отже, позивачем було оформлено два акти прийому-передачі на один і той же товар тільки різними датами.

Для первірки позивачем відповідачеві було надано "Журнал наказів", а також "Журнал реєстрації відряджень". У відповідності до наданих документів, накази щодо відрядження посадової (посадових) осіб для укладання додаткової угоди №7 від 26.08.2011 року в м.Київ та оформлення акта прийому-передачі №0263 від 02.09.2011 року позивачем не виносились та не реєструвались, перевіряючим, а також суду не було надано документів, які б підтверджували присутність посадових осіб позивача на місці прийому-передачі товару.

У відповідності до спільного Наказу Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155р.,затверджено Інструкцію "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України" (далі - Інструкція №281). Вимоги цієї Інструкції №281 є обов'язковими для підприємств, установ та організацій всіх галузей народного господарства і всіх форм власності, а також для громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, що займаються придбанням, транспортуванням, зберіганням та реалізацією нафти і нафтопродуктів на території України. Дана Інструкція №281 встановлює єдиний порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів, проведення обліково-розрахункових операцій і застосовується на підприємствах та організаціях України, які займаються нафтопродуктозабезпеченням.

Відповідно до п.п.5.2.6 п.5.2 Інструкції №281 результати комісійного приймання нафти або нафтопродуктів оформлюються актом приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою № 5-НП, який складається одразу після приймання вантажу та затверджується керівництвом підприємства не пізніше наступного дня після його складання. Вся нафта або нафтопродукти, що надійшли на підприємство в залізничних цистернах, зазначаються в журналі обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою № 6-НП, сторінки якого шнуруються, нумеруються і скріплюються печаткою та підписом керівника підприємства. Записи в журналі робляться на підставі відвантажувальних документів і актів приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою № 5-НП.

Разом з тим, позивачем не надано документів, які складені у відповідності до форми №5-НП, №6-НП, як цього вимагають положення Інструкції №281.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції №281 облік нафтопродуктів на підприємствах по забезпеченню нафтопродуктами ведеться із записом у журналі вимірювань нафтопродуктів у резервуарах за формою №7-НП, у кожному резервуарі окремо з відображенням усіх операцій, що провадяться кожною зміною.Позивачем не було надано даних реєстрів складського обліку, передбачених Інструкцією №281.

Згідно до видаткової накладної, яка видана ТОВ "Транс Нафта 2009" зазначено кількісні показники нафтопродуктів в тоннах. Для перевірки, а також суду позивачем не надано документи від ТОВ "Транс Нафта 2009", ТОВ "БНК-Україна" де були б зазначені показники густини, температурного режиму та на підставі яких позивач може проводити оприбуткування по регістрах бухгалтерського обліку, а також контролювати його фактичну кількість. Регістри первинного бухгалтерського обліку (видаткові накладні), виписані ТОВ "Транс Нафта 2009" , в яких зафіксовано марка, вага, вартість та загальна сума паливно-мастильних матеріалів по даних первинного складського обліку не відображено.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та (або) податкових зобо' язаннь, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням ісплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі- Закон України № 996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. .

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України № 996 господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Позивачем не було дотримано вимог п. 3 ст. 9 Закону України №996, та пп. 1.2 п.1, пп. 2.1 та пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року стосовно того, що інформація щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "БНК-Україна" за серпень 2011 року, яка міститься у прийнятих до обліку первинних документах, не систематизована на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом їх подвійного запису. Не забезпечена тотожність відповідних рахунків, реєстрів та форм аналітичного та синтетичного обліку.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України № 996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно п. 3 ст. 9 Закону України № 996 інформація, що міститься в прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку, в регістрах аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожними відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

У відповідності до даних первинних документів складського, бухгалтерського та податкового обліку позивача не виявлено документів від ТОВ "БНК-Україна", які б підтверджували фактичне отримання нафтопродуктів позивачем від даного суб'єкта підприємницької діяльності.

Таким чином, суду не було надано підтвердження того, що операції по взаємовідносинах позивача з ТОВ "Транс Нафта 2009" за серпень 2011 року мали реальний товарний характер, оскільки товар позивачем від такого суб'єкта не отримувався.

Суд не погоджується із думкою позивача про те, що в разі постачання товару на умовах Правил перевезення вантажів Інкотермс 2000 СРТ "Фрахт перевезення оплачено до" продавцем товару було ТОВ "Транс Нафта 2009", а вантажовідправником в інтересах ТОВ "Транс Нафта 2009" було ТОВ "БНК-Україна" з наступних підстав.

Господарські зобов'язання з перевезення виникають з договору. Згідно статі 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням, перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Питання пропуску через державний кордон автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними" від 24.12.2003 року № 1989 залізнична накладна - основний перевізний документ установленої форми, що подається залізниці вантажовідправником разом з товаром (вантажем) і супроводжує товар (вантаж) на всьому шляху перевезення до станції призначення. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди про перевезення товару (вантажу), яка укладається між вантажовідправником і залізницею на користь третьої сторони - вантажоодержувача, та одночасно є договором на заставу товару (вантажу) для забезпечення гарантії внесення належної провідної платита інших платежів за перевезення .

Згідно наданої залізничної накладної (а.с. 34, 162) відправником ПММ є ТОВ "БНК-Україна", а отримувачем - ТОВ "Автомобіліст".

Отже, в ході судового розгляду встановлено, що операції по взаємовідносинах ТОВ "Автомобіліст" з ТОВ "Транс Нафта 2009" за серпень 2011 року не мали реального товарного характеру, оскільки товар від такого суб'єкта не отримувався. Товар отримано із ТОВ "БНК-Україна", що підтверджується залізнично-дорожною накладною та актом прийому-передачі від 05.09.2011 року б/н. Фактично перевіркою встановлено лише документування операцій з ТОВ "Транс Нафта 2009" по регістрах бухгалтерського обліку.

Натомість, товар позивачем було отримано від ТОВ "БНК-Україна", що підтверджується залізнично-дорожною накладною (а.с. 34, 162) та актом прийому-передачі від 05.09.2011 року (а.с. 90). Позивачем надано підтвердження лише документування операцій з ТОВ "Транс Нафта 2009" по регістрах бухгалтерського обліку. Згідно залізнично-дорожної накладної відправником паливо-мастильних матеріалів виступає ТОВ "БНК-Україна", а одержувачем позивач.

Разом з тим, ТОВ "Транс Нафта 2009" було виписано позивачеві податкову накладну №18 від 26.08.2011 року, у відповідності до якої ПДВ складає 75000,0 грн., податкова накладна від 29.08.2011 року- ПДВ складає 30019,86 грн, видаткова накладна №РН-0000263 від 02.09.2011 року (а.с. 35).

Суму ПДВ в розмірі 105019,86 грн. з вартості ПММ включено позивачем до складу податкового кредиту Декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року (а.с. 40). Собіварість придбаних та реалізованих ПММ включена до витрат за ІІ-ІІІ квартали 2011 року.

Згідно відповіді позивача від 20.12.2011 року, придбані від ТОВ "Транс Нафта 2009" ПММ були реалізовані ним у вересні 2011 року (а.с. 87) і дохід від реалізації включено в декларацію з ПДВ і декларацію по прибутку.

Під час проведення відповідачем перевірки показників відображених у поданих податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року у сумі 7854246,00 грн. (а.с. 97-102), було встановлено завищення задекларованих позивачем показників у рядку 05.1 податкової декларації з податку на прибуток „собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт,послуг)" в сумі 525099,32 грн.

Відповідно до п.138.2. ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Однак, позивачем було порушено норми ст. 138 ПК України, оскільки до витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування було включено вартість придбаних та реалізованих ПММ в сумі 525099,32 грн. на підставі видаткової накладної ТОВ "Транс Нафта 2009" №РН -0000263 від 02.09.2011 року. В наслідок чого, було занижено до сплати в бюджет податку на прибуток за ІІ-ІП квартали 2011 року в загальній сумі 120773,0 грн.

За серпень 2011 року позивачем було задекларовано податковий кредит по податку на додану вартість у сумі 371951,0 грн.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником, податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та дослуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями.

Позивачем було порушено пп. 198.1, 198.3 , 198.6 ст. 198 ПК України, оскільки завищено податковий кредит у сумі 105019,86 трн., рядок 10.1 декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року (а.с. 40-41), за рахунок включення до податкового кредиту суми ПДВ по операціях з ТОВ "Транс Нафта 2009" .

Враховуючи вищезгадані порушення позивачем було занижено до сплати в бюджет податок на додану вартість в сумі 105019,86 грн.

А отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача прийняті в межах чинного податкового законодавства.

Суд також не може прийняти до уваги твердження представника позивача про те, що оскільки постановою старшого оперуповноваженого ВПНВПДВ ДПІ у Виноградівському районі від 15.02.2012 року відмовлено в порушенні кримінальної справи (а.с. 159) відносно посадових осіб позивача, то порушень податкового законодавства ними не було допущено.

В порушенні кримінальної справи було відмовлено з підстав відсутності умислу ухилення від сплати податків в діях посадових осіб позивача та оскаржуванням акту перевірки та податкових повідомлень-рішень в судовому порядку.

Аналогічно це стосується і постанови Апеляційного суду Закарпатської області від 13.08.2012 року щодо скасування постанови Хустського районного суду Закарпатської області від 07.05.2012 року про застосування адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 170,00 грн. до головного бухгалтера позивача.

Суд також не може взяти до уваги твердження представника позивача про те, що відповідачем не було проведено зустрічної перевірки ТОВ "Транс Нафта 2009", а отже і не встановлені відповідні порушення податкового законодавства позивачем, оскільки зустрічну перевірку відповідач не зміг провести у зв'язку з тим, що на запит ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ТОВ "Транс Нафта 2009" відповідь не надало (а.с. 14).

Дане твердження не спростовує порушення позивачем податкового законодавства, бухгалтерського обліку при здійсненні господарських операцій, пов'язаних із предметом позову.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Підстав звільнення від доказування сторонами не заявлено, судом не встановлено. Надані позивачем докази та обґрунтування позову не доведені в судовому засіданні. Відповідачем доведено правомірність своїх дій, що стосуються предмету позову. Факти, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини підтверджуються наявними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

На підставі вищевказаного суд приходить до висновку, що підстав для задоволення позову немає.

На підставі наведеного та керуючись ст. 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст" до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області ДПС про скасування податкових повідомлень - рішень від 25.01.2012 року №0000092342, №0000082342 - відмовити.

2. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Шешеня О.М.

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 3 жовтня 2012 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 8 жовтня 2012 року.