Постанова № 2636577, 22.12.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22.12.2008 р.                                                                                                     № 6/479

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Елна"

до Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва

провизнання нечинними податкових повідомлень-рішень

Представники:

від позивача: Чумак Ю.Я. (довіреність №б/н від 14.09.2007р.)

від відповідача: Комаринський О.М. (довіреність №2377/91/10-017 від 04.06.2008р.)

від відповідача: Ярмак М.М. (довіреність №106/9/10-017 від 15.01.08р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 22.12.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Елна»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання нечинними податкових повідомлень –рішень.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, на думку позивача податкові повідомлення-рішення: №0000682311/0 від 19.10.2007р форми «Р»в сумі 1108800,00 грн., з яких: 739200,00 грн. – основний платіж, 369600,00 грн. –штрафні санкції, №0000942311/1 від 24.12.2007р. форми «Р»в сумі 74478,00 грн., з яких: 49652,00 грн. –основний платіж, 24826,00 грн. –штрафні санкції, №0000962311/2 від 22.02.2008р. форми «В1» 17098,00 грн. сума завищення бюджетного відшкодування, є необґрунтованим та таким, що не відповідає діючому законодавству України.

          Відповідач проти позову заперечує, в обґрунтування зазначає, що позивач порушив вимоги пп.7.2.3, пп. 7.2.4, пп. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. за №168/97 ВР, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет за листопад 2006р. на суму 739200,00грн., та завищення суми від’ємного значення по податку на додану вартість за листопад 2006р. на суму 28246,00 грн. В зв’язку з виявленим порушенням відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення №№0000682311/0 від 19.10.2007р, №0000942311/1 від 24.12.2007р., №0000962311/2 від 22.02.2008р., які вважає правомірними.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва (надалі-відповідач) була проведена невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Елна»(надалі-позивач) з питань правових відносин з приватним підприємством «Фінас» з 26.11.2007р. по 09.10.2007р.

          За результатами перевірки відповідачем було складено Акт від 09.10.2007 р. № 17/23-70/21459234 (надалі - Акт перевірки) та встановлено , що позивач при правовідносинах з Приватним підприємством «Фінас»порушив вимоги пп. 7.2.3., пп.7.2.4, пп.7.2.6. п.7.2.. пп.7.4.5. п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занизив суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті бюджет за листопад 2006р. в розмірі 739200,00 грн., та зменшення суми від’ємного значення по податку на додану вартість за листопад 2006р. на суму 28246 грн.

          В зв’язку з виявленим порушенням, відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення №0000682311/0 від 19.10.2007р форми «Р»в сумі 1108800,00 грн., з яких: 739200,00 грн. –основний платіж, 369600,00 грн. –штрафні санкції, №0000942311/1 від 24.12.2007р. форми «Р»в сумі 74478,00 грн., з яких: 49652,00 грн. –основний платіж, 24826,00 грн. –штрафні санкції, №0000962311/2 від 22.02.2008р. форми «В1»17098,00 грн. сума завищення бюджетного відшкодування.

          Позивач з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується та в обґрунтування позовних вимог зазначає, між позивачем та Приватним підприємством було укладено договір від 28.11.06р. №4-11/06, відповідно до умов якого вартість товару складала 4029750, 00 грн., крім того ПДВ 805 950, 00 грн. загальна вартість договору складає 4 835 700, 00 грн. Проведена операція підтверджується договором,специфікацією №1 до договору №4-11/06 від 28.11.2006р., рахунком-фактурою від 28.11.06 р. № СФ - 2811/1, платіжним дорученням від 28.11.06 р. № 514 та податкову накладну наданою приватним підприємством «Фінас»від 28.11.06 р. № 1/2811 на суму 4 835 700, 00 грн. у т.ч. ПДВ 805 950,00 грн., а також видатковими накладними №РН-3001/1 від 30.01.07р., №0303/1 від 03.03.07р., №1203/1 від 12.03.07р., №2103/1 від 21.03.07р.

          Крім того, позивач вважає, що відповідно до пп.7.4.5 п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту, будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) –актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів у оплату вартості таких робіт (послуг).

          Згідно з пп.7.2.6. п.7.2. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Таким чином, позивач вважає, що податкова накладна від 28.11.2006р. №1/2811, оформлена у відповідності до зазначеного закону, а тому позивач на законних підставах віднесла суму 805950,00грн. до складу податкового кредиту.

Відповідач в заперечення на позов зазначає, що між позивачем та Приватним підприємством було укладено договір від 28.11.06р. №4-11/06, проведена операція підтверджується договором, рахунком-фактурою від 28.11.06 р. № СФ - 2811/1, платіжним дорученням від 28.11.06 р. № 514 та податковою накладною наданою приватним підприємством «Фінас»від 28.11.06 р. № 1/2811 на суму 4 835 700, 00 грн. у т.ч ПДВ 805 950, 00 грн. Однак, в ході перевірки встановлено, що ДПІ у м. Херсоні анульовано свідоцтво платника ПДВ № 30563063 ПП „Фінас" та виключено з Реєстру платників ПДВ з 26.06.06 р. (акт № 379/15-3 від 26.06.06 р.), то відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2. ст. 7 ЗУ № 168, податковою накладною від 28.11.06 р. № 1/2811, складена ПП „Фінас", не має юридичної сили та доказовості і не може бути прийнята до уваги як первинний документ, що підтверджує правомірність віднесення податкового кредиту ТОВ „НВФ „Елна" суми ПДВ у розмірі 805 950, 00 грн. Таким чином, позивачем завищено суму податкового кредиту в листопаді 2006 р. на суму 805 950, 00 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

З акту проведеної відповідачем перевірки позивача з питань правових відносин з ПП „Фінас" вбачається, що за проведеною операцією по договору від 28.11.06 р. № 4-11/06 приватне підприємство «Фінас»надало позивачу податкову накладну від 28.11.06 р. № 1/2811 на суму 4 835 700, 00 грн. у т.ч ПДВ 805 950, 00 грн. Крім того, ПП „Фінас" (код ЄДРПОУ 32022795) знаходиться на обліку в ДПІ у Херсоні. За даними ДПІ у м. Херсоні ПП „Фінас" не подавало податкову звітність до ДПІ у м. Херсоні. Актом від 30.06.06 р. № 379/15-3 ДПІ у м. Херсоні анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 30563063, індивідуальний податковий номер 320227921031, видане ПП „Фінас" 19.04.03 р. Причина анулювання свідоцтва платника ПДВ - неподання податкових декларацій з податку на додану вартість протягом 12 календарних місяців. ПП „Фінас" виключено із реєстру платників ПДВ 26.06.06 р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не були надані належно допустимі докази здійснення господарської операції (договорів купівлі - продажу) з ПП «Фінанс», а саме банківських виписок, які свідчать про проведення розрахунків між контрагентами, актів виконаних робіт, документів, які підтверджують переміщення товару від продавця до покупця (товарно –транспортних накладних та інших документів).

Як встановлює ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі –продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Тобто, оплата товару є істотною умовою договору купівлі –продажу.

Таким чином, наявність лише первинних документів не може свідчити про дійсне виконання договорів та проведення розрахунків між сторонами.

Порядок нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість регулюється Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі - ЗУ № 168/97-ВР) із змінами та доповненнями.

Пунктами 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8 цього Закону протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 6 Наказу ДПА України «Про порядок заповнення податкової накладної»від 30.05.97 р. № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 23.06.97 р. № 233/2037, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 ЗУ № 168, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

У відповідності до пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР визначено, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з пп. 7.2.4 п. 7.2. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

У відповідності до п. 9.8 ст. 9 Закону України № 168/97-ВР, реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у наступних випадках: особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

В ході перевірки встановлено, що ДПІ у м. Херсоні анульовано свідоцтво платника ПДВ № 30563063 ПП „Фінас" та виключено з Реєстру платників ПДВ з 26.06.06 р. (акт № 379/15-3 від 26.06.06 р.), то відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2. ст. 7 ЗУ № 168, податкова накладна від 28.11.06 р. № 1/2811, складена ПП „Фінас", не має юридичної сили та доказовості і не може бути прийнята до уваги як первинний документ, що підтверджує правомірність віднесення податкового кредиту ТОВ „НВФ „Елна" суми ПДВ у розмірі 805 950, 00 грн.

Таким чином, встановлені порушення пп. 7.2.3, пп. 7.2.4 пп.7.2.6 п. 7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., призвели до завищення позивачем суми податкового кредиту в листопаді 2006 року на загальну суму 805950,0 грн.

Згідно з даними декларації позивача з податку на додану вартість (від 15.12.06 р. №315087) залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 23) дорівнює 38504, 00 грн.

За результатом перевірки різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду (рядок 20) дорівнює 777 704, 00 грн. Таким чином, сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду дорівнює 739 200, 00 грн. З урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що позивач занизив суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет за листопад 2006 року в розмірі 739 200, 00 грн., завищено суму від'ємного значення по податку на додану вартість за листопад 2006 р. на суму 28 246, 00 грн.

Отже, відповідач правомірно прийняв податкове повідомлення - рішення від 19.10.2007 р. № 0000682311/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 108 800, 00 грн., в т.ч. сума основного платежу - 739 200,00 грн., сума штрафних (фінансових) санкцій - 369 600, 00 грн.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 ЗУ ,Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.7.1, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 5.11 Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", затвердженого від 30.05.97 р. N 166, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 09.07.97 р. за N 250/2054 (далі - Порядку № 213) встановлено, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і «сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Згідно з п. 5.10 Порядку № 213, сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 20 - рядок 23, позитивне значення), вказується в рядку 27 декларації.

Відповідно до п. 5.12 Порядку № 213, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

У відповідності до пп. 5.12.2. Порядку № 213, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій одержувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Керуючись правом на оскарження, передбаченим п.п. 5.2.2. п.5.2. ст..5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами «від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ, позивач не погоджуючись з податковими повідомленням-рішенням №0000682311/0 від 19.10.2007 р. оскаржив його звернувшись зі скаргою до державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва. Однак, рішенням №22156/10/25-011 від 24.12.07р. скарга була залишена без задоволення. На податкові повідомлення –рішення №0000682311/0 від 19.10.2007р. та №0000942311/1 від 24.12.2007р. позивач звернувся до Державної податкової адміністрації у м. Києві, однак рішенням №571/10/25-114 від 21.02.2008 р. скаргу без задоволення., з урахуванням податкового повідомлення-рішення №0000682311/0 від 19.10.07р.

За результатами розгляду скарги донарахована сума податку на додану вартість до сплати позивачем за перевірений період повинна складати 788 852, 00 грн., в т.ч. за листопад 2006 р. - 739 200, 00 грн., за січень 2007 р. - 7 403, 00 грн., за лютий 2007 р. - 29 171, 00 грн., за березень 2007р. - 13 078,00 грн.

Також щодо того, що перевіркою не встановлено порушень за період з 01.12.06 р. по 09.10.07 р., з врахуванням висновків перевірки сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню після погашення податкових зобов'язань платника в рахунок платежів (рядок 25) за липень 2007 р. повинна становити 6 265, 00 грн., а в декларації задекларована сума становить 23 363, 00 грн.

В ході розгляду скарги встановлено, що позивачем завищено суму від'ємного значення по податку на додану вартість, заявлену платником на поточний рахунок, вартість за липень 2007 р. на сум 17 098, 00 грн., показники податкових декларацій за серпень та вересень 2007 р. відповідають даним перевірки.

З урахуванням норм Наказу ДПА України „Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій" від 21.06.01 р. № 253 (із змінами та доповненнями) та відповідно до листа ДПА України від 19.09.07 р. № 18727/7/16-1517, враховуючи факт завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування на суму 17098,00 грн. необхідно винести рішення про перевищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Відповідно до пп. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.00 р. № 2181 - III (із змінами та доповненнями), у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті „б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення № 0000682311/0 від 19.10.2007 р. форми «Р»в сумі 1 108 800,00 грн., з яких: 739 200,00 грн. –основний платіж, 369 600,00 грн. –штрафні санкції, № 0000942311/1 від 24.12.2007р. форми «Р»в сумі 74 478,00 грн., з яких: 49 652,00 грн. –основний платіж, 24 826,00 грн. –штрафні санкції, №0000962311/2 від 22.02.2008р. форми «В1»17 098,00 грн. сума завищення бюджетного відшкодування, є правомірними та такими, що прийняті, у межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)          на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, в задоволенні позовних вимогах відмовити повністю.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАСУкраїни, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                           Добрянська Я.І.