Ухвала суду № 263572, 27.07.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-6641/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2006 р. м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Ланченко Л.В., Маринчак Н.Є., Нечитайла О.М.,Степашка О.І.

розглянувши у попередньому Державної податкової інспекції у м. Ужгороді

судовому засіданні

касаційну скаргу

на постанову Львівського апеляційного господарського суду

від 16.06.2004 р.

у справі № 2/73

господарського суду Закарпатської області

за позовом Відкритого акціонерного товариства

по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз»

до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді

про визнання недійсним податкового

повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 17.05.2004 р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2004 р., позов задоволено: податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді від 20.02.2004 р. № 0000592341/0/401/23-4/3398 про визначення ВАТ по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» податкового зобовязання за платежем із штрафних санкцій по податку на прибуток у сумі 182352,00 грн., накладених на підставі підпункту 17.1.3.пункту 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, з тих підстав, що відсутність у позивача недоплати за 1 квартал 2003 року сум податку до бюджету виключає застосування штрафних санкцій за результатами податкового обліку за вказаний звітний податковий період.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Ужгороді просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій підпункту 17.1.3 пункту 17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач в податковій декларації за 1 квартал 2003 року самостійно виправив помилку, допущену в податковій звітності за попередні податкові періоди, зменшивши суму податкових зобовзань на 672 870,00 грн., надмірно сплачених до бюджету в попередніх податкових звітних періодах. З врахуванням виявленого контролюючим органом заниження суми податкових зобовзань на 455 880,00 грн. загальна сума переплати позивачем податку до бюджету за результатами 1 кварталу 2003 року склала 216 990,00 грн., що підтверджується актом перевірки від 16.02.2004 р. № 46/23-1/10/05448610.

З огляду на те, що як підпункт 17.1.3 пункту 17.1, так і пункт 17.2 ст.17 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-111 нарахування штрафних санкцій повязують з фактом недоплати сум податкових зобовязань, встановивши відсутність останньої, суд дійшов правильного висновку про безпідставне застосування до позивача штрафних санкцій згідно спірного податкового повідомлення-рішення.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Керуючись ст.ст.220, 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ДПІ у м. Ужгороді залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2004 р.- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України з підстав та в порядку, передбачених ст.ст.236-239 КАС України.

Головуючий Усенко Є.А.

Судді Ланченко Л.В.

Маринчак Н.Є.

Нечитайло О.М.

Степашко О.І.