Ухвала суду № 263608, 16.08.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

Іменем України

УХВАЛА

“16” серпня 2006 р.                                                                                                    Справа № 6/43

                                                                                                                                      к/с №К-6679/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                                          Нечитайла О.М.

Суддів                                                                      Гордійчук М.П.

                                                                                   Костенко М.І.

                                                                                   Маринчак Н.Є.

                                                                                   Шипуліна Т.М.

при секретарі судового засідання                       Буряк І.В.

за участю представників:

позивача:                                                                Петрук В.П. дов. від 05.10.2005р. № 04-05/619

відповідача                                                             не з’явився

розглянувшиу відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу                                                 Кіровоградської об’єднаної державної

                                                                                податкової інспекції

напостанову                                                        Дніпропетровського апеляційного

                                                                                 господарського суду

від                                                                          05.07.2005р.

у справі                                                                  № 6/43

за позовом                                                             Закритого акціонерного товариства «Страхова

                                                                                 група «ТАС»

до                                                                             Кіровоградської об’єднаної державної

                                                                                податкової інспекції

про                                                                           визнання недійсним податкового                

                                                                                повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (надалі – позивач) звернулось до Господарського суду Кіровоградської області із позовом до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 02.02.2005р. № 0000172201/3.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області (суддя – Баранець О.М.) від 21.04.2005р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (головуючий –Кузнецова І.Л., судді Чимбар Л.О., Швець В.В.) від 05.07.2005р. у справі № 6/43 позов задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції від 02.02.2005р. № 0000172201/3, стягнуто з відповідача 203,00грн. судових витрат.

Зазначені судові рішення мотивовані тим, що висновки акту перевірки на підставі якого відповідачем прийнято оспорюване податкове повідомлення рішення не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Кіровоградська об’єднана державна податкова інспекція не погоджуючись з вказаними судовоми рішеннями звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою від 05.08.2005р. № 23655/10-0, в якій просить вказані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Вказана касаційна скарга мотивована тим, що господарськими судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, а саме судами не враховано те, що позивач є відповідно до Положення «Про Кіровоградську філію ЗАТ «Страхова група «ТАС» платником податків та зборів (обов’язкових платежів), предбачених Законом України «Про систему оподаткування».

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.11.2005р. у справі № 6/43 касаційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції разом із матеріалами справи № 6/43 передано для розгляду Вищому адміністративному суду України.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в яких доводи скаржника вважає необгрунтованими та просить у її задоволенні відмовити.

Представник відповідача у судове засідання суду касаційної інстанції не з’явився, своїм процесуальним правом, що передбачене ст.49 КАС України не скористався, про причини не явки суду не зазначив, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.  

Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, судова колегія Вищого адміністративного суду України встановила наступне.

Працівниками Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції проведено документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства Кіровоградською філією ЗАТ "Страхова група "ТАС" за період з 01.04.2002р. по 01.01.2004р.

За результатами якої складено акт №19/23-5/24716401 від 07.07.2004р.

Перевіркою встановлено, що згідно з деклараціями про доходи страховика за період з 01.04.2002р. по 01.07.2003р., філія звітувала до державної податкової інспекції у м. Кіровограді про відсутність господарської діяльності, в тому числі: валових доходів від страхової діяльності; доходів від діяльності не пов'язаної із страхуванням перестрахуванням; валових витрат та амортизаційних відрахувань по не страховій діяльності.

Податкове зобов'язання з податку на прибуток до 3 кварталу 2003р. Кіровоградська філія ЗАТ "Страхова група "ТАС" до бюджету не нараховувала та не сплачувала.

За даними бухгалтерського обліку (головної книги, первинних банківських та касових документів) страхові внески за укладеними договорами страхування Кіровоградською філією не відображались.

При перевірці договорів страхування встановлено, що Кіровоградська філія укладала договори від імені юридичної особи та страхові внески перераховувались на поточний рахунок ЗАТ "Страхова група "ТАС", який відкритий в Кіровоградський філії КБ "Приватбанк".

Перевіркою встановлено, що Кіровоградською філією ЗАТ "Страхова група "ТАС" занижено валові доходи від страхової діяльності страхових - премій в сумі 103779,68 грн., в тому числі по податкових періодах-

За 2002р:

- IIквартал- 11682,81 грн.;

- IIIквартал - 15761,19 грн.;

- IVквартал - 10973,97 грн.

За 2003р.:

 І квартал - 41301,36 грн.;

IIквартал - 24060,35 грн.

В періоді, що перевірявся Кіровоградською філією ЗАТ "Страхова група "ТАС" здійснювались операції з перестрахування з ЗАТ "Страхова група "ТАС", а саме згідно облігаторного квотного договору перестрахування наземного транспорту від 01.01.2003р. №Г.00.1.0.58/01/RЕ між ЗАТ "Страхова група "ТАС" (далі як, "Перестрахувальник") та Трансатлантичною Перестраховочною Компанією (далі як, "Перестраховщик") Кіровоградська філія ЗАТ "Страхова група "ТАС" на підставі розпорядження б/н від 18.11.2003р. ЗАТ "Страхова група "ТАС" перерахувала кошти на перестрахування на розрахунковий рахунок ЗАТ "Страхова група "ТАС" в загальній сумі - 24116,14 грн. таким чином:

платіжне доручення №199 від 05.12.2003р. -7116,14 грн.;

платіжне доручення №177 від 08.12.2003р. - 11000,00 грн.;

платіжне доручення №186 від 10.12.2003р. - 3000,00 грн.;

платіжне доручення №199 від 15.12.2003р. - 3000,00 грн.

Вказана сума до складу валових доходів від страхової діяльності Кіровоградською філією ЗАТ "Страхова група "ТАС" також не включалась.

Таким чином на думку відповідача позивач в порушення вимог п.п. 2.1.3 п. 2.1 ст. 2, п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР, Кіровоградською філією ЗАТ "Страхова група "ТАС" занизив валові доходи від страхової діяльності - страхових премій у 3 кварталі 2003р. в сумі - 24116,14 грн.

Крім того, документальною перевіркою встановлено порушення п.п. 2.1.3 п. 2.1 ст. 2, п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР та ст. 12 Закону України "Про страхування" від 04.10.2001р. №2745-111 Кіровоградською філією ЗАТ "Страхова група "ТАС", встановлено заниження в II, III, IVкварталах 2002р. та І, II, IIIкварталах 2003р. суми оподатковуваного прибутку та відповідно податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумах відповідно 127895,00 грн. та 3837,00 грн.

На підставі вказаних висновків, відображених в акті перевірки Кіровоградською ОДПІ, було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000172201/0 від 08.07.2004р., в якому Кіровоградській філії ЗАТ "Страхова група "ТАС" визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 5610,90 грн., у тому числі 3837,00 грн. основного платежу і 1773,90 грн. штрафних санкцій.

За результатами апеляційного узгодження відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.02.2005р. № 0000172201/3, яким позивачу визначено до сплати податкове зобов’язання на ту ж суму та на тих же підставах, що й первинне податкове повідомлення-рішення.

Господарські суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов виходили з того, що позивач не є юридичною особою, а тому операції з перестрахування здійснює сам страховик, тобто ЗАТ «ТАС», а не його структурні підрозділи, крім того позивач в силу ст. 3 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» не може безпосередньо виконувати свої обов’язки як перестрахувальник за зовнішньоекономічною угодою, а тому оплату за укладеними договорами престрахування здійснював головний офіс позивача, а сам власне позивач компенсував йому сплачені суми за окремими розпорядженнями шляхом прерахування вказаної суми по бордеро чи ковер-нотами, таким чином позивач правомірно у відповідності до нормативно-правового припису п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зменшив валові доходи на суму валових внесків, переданих головному підприємству. 

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, приходить до висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Згідно п.1.1 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платники податків – це юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб‘єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законодавством покладено обов‘язок утримувати та/або сплачувати податки і збори /обов‘язкові платежі/, пеню та штрафні санкції.

Відповідно до п.п.2.1.3 п.2.1 ст.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у підпункті 2.1.1 цього пункту, що не мають статусу юридичної особи, є самостійними платниками податку на прибуток.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 ст.7 цього Закону встановлено, що для цілей оподаткування страхової діяльності під оподатковуваним доходом слід розуміти суму страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, одержаних /нарахованих/ страховиками-резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами /крім договорів страхування життя/, зменшених на суму страхових платежів /страхових внесків, страхових премій/, сплачених /нарахованих/ страховиком за договорами перестрахування з резидентом та сплачених за договорами перестрахування з нерезидентом у тому ж податковому періоді.

Пункт 11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким встановлені правила щодо визначення дати збільшення валового доходу, не містить будь-яких виключень для валового доходу від страхової діяльності.

Пунктом 3.1 Порядку складання декларації про доходи страховика, затвердженого наказом ДПА України від 16.01.1998 р. №22, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.02.1998 р. за №92/2532, визначено, що з метою оподаткування страхової діяльності під валовим доходом від страхової діяльності розуміється сума одержаних /нарахованих/ протягом звітного періоду валових внесків за договорами страхування і перестрахування, за виключенням суми валових внесків, переданих у перестрахування, повернутих страхувальникам надмірно сплачених ними страхових платежів. а також платежів, отриманих від реалізації страхових полісів інших страховиків при виконанні платником податку агентської діяльності, та платежів, одержаних від філій, відділень та інших відокремлених підрозділів платника податку, що не мають статусу юридичної особи.

Водночас вказаний Порядок підлягає до застосування не лише юридичними особами, діяльність яких регулюється Законом України «Про страхування» та які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності, а й їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими структурними підрозділами, розташованими на території іншої територіальної громади /пункт 1.2 Порядку.

З огляду на наведені правові норми наявність у позивача статусу самостійного платника податку на прибуток, в тому числі з доходів від страхової діяльності, зобов‘язує його дотримуватися правил податкового обліку, встановлених Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема, щодо визначення валового доходу /пункт 4.1 ст.4/, порядку оподаткування страхової діяльності /пункт 7.2 ст.7/ та дати збільшення валового доходу /пункт 11.3 ст.11/. Перерахування страхових внесків на поточний рахунок ЗАТ «Страхова група «ТАС» не може впливати на об‘єм обов‘язків позивача як платника податку щодо дотримання правил податкового обліку незалежно від підстав такого перерахування, оскільки інше Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачено.

До того ж, як передбачено пунктами 2.1, 4.2 Положення «Про порядок здійснення страхової діяльності відокремленими підрозділами страховиків», затвердженого наказом Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю від 12.03.1994 р.№ 13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.05.1994 р. за №100/309, встановлення максимального обсягу страхових зобов‘язань за окремим договором страхування і загального обсягу страхових зобов‘язань філії та дотримання такого обсягу філією при здійсненні страхової діяльності є необхідними умовами створення страховиком філії, іншого структурного підрозділу користування страховиком виданими йому ліцензіями.

З аналізу оспорюваних судових рішень вбачається, що господарськими судами попередніх інстанцій, правила податкового обліку, встановлені вищезазначеними нормами чинного законодавства, взяті до уваги не були, що, на думку судової колегії, призвело до неправильних висновків щодо прав і обов‘язків сторін у даному спорі.

Відповідно до вимог Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судове рішення” рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні

Беручи до уваги, що оспорювана сума податкового зобов‘язання визначена позивачу внаслідок заниження валових доходів від страхової діяльності у сумі 103779,68 грн., а також те, що дослідження даних обставин, в силу нормативно-правового припису ст.220 КАС України, знаходиться поза межами повноважень касаційної інстанції, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі та всебічно, повно й об‘єктивно встановити обставини справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про наявність порушення норм матеріального права та підстав для часткового задоволення касаційної скарги зі скасуванням рішень господарських судів першої та апеляційної інстанцій та направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. 

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції від 05.08.2005р. № 23655/10-0 задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.07.2005р. та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.04.2005р. у справі № 6/43 скасувати.

3. Справу направити на новий судовий розгляд до господарського суду першої інстанції.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                                                                            Нечитайло О.М.

Судді                                                                                                                  Гордійчук М.П.

                                                                                                                            Костенко М.І.

                                                                                                                            Маринчак Н.Є.

                                                                                                                            Шипуліна Т.М.

З оригіналом вірно

Суддя                                                                                                                 Нечитайло О.М.