Ухвала суду № 263564, 27.07.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-6613/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2006 р.                                                                                                                м. Київ                  

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Усенко Є.А.

суддів: Ланченко Л.В., Маринчак Н.Є., Нечитайла О.М., Степашка О.І.

при секретарі                                  Павлушко Р.С.

розглянувши у попередньому      Державної податкової інспекції

                                                            у Виноградівському районі  Закарпатської області

судовому засіданні

касаційну скаргу                             

на постанову                                    Львівського апеляційного господарського суду

                                                            від 10.03.2005 р.

у справі                                              № 7/273-2004

                                                            господарського суду Закарпатської області

за позовом                                         Малого колективного підприємства

                                                            «Дельта»

до                                                        Державної податкової інспекції

                                                            у Виноградівському районі  Закарпатської області

про                                                      визнання недійсним

                                                            податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 07.12.2004 р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2005 р., позов задоволено частково: визнані недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Виноградівському районі від 28.05.2004 р. № 0001702351/0/535/23-20434947/5728 в частині визначення МКП «Дельта» податкового зобов’язання за платежем з податку на прибуток в сумі 5252,00 грн., в тому числі основний платіж  - 3562,00 грн. та штрафні санкції – 1690,00 грн.; від 28.05.2004 р. №0001712351/0/536/23-20434947/5729 /форма Р/ в частині визначення МКП «Дельта» податкового зобов’язання за платежем з податку на додану вартість в сумі 4276,90 грн., в тому числі основний платіж – 3040,00 грн. та штрафні санкції – 1236,90 грн.; від 28.05.2004 р. № 0001772351/0/537/23-20434947/5730 в частині накладення на МКП «Дельта» штрафних санкцій на підставі пункту 1 ст.17, ст.20 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 11164,65 грн.; від 28.05.2004 р. № 0001712351/0/536/23-20434947/5729 / форма Ш / про накладення на МКП «Дельта» штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення встановлених законом строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань за платежем з податку на додану вартість в сумі 802,02 грн.; від 28.05.2004 р. № 0001722351/0/620/23-20434947/6788 в частині накладення на МКП «Дельта» штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ за заниження податкового зобов’язання за платежем із збору за спеціальне користування водними ресурсами в сумі 170,00 грн.

В касаційній скарзі ДПІ у Виноградівському районі просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові в повному обсязі заявлених позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки встановленим у справі обставинам, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

 Судами попередніх інстанцій встановлено, що правильність віднесення позивачем до складу валових витратв деклараціях за 2001 та 2002 роки вартості придбаних послуг зв’язку в загальній сумі 737,00 грн. та придбаних товарів в сумі 3849,00 грн., а також в декларації за 2003 рік вартості робіт по переробці м’яса живої худоби в сумі 2553,00 грн.підтверджується документами первинного обліку.

 Оцінюючи акт перевірки від 28.05.2004 р. в частині висновку контролюючого органу щодо завищення позивачем валових витрат на 4650,00 грн., заниження податкових зобов’язань по ПДВ на 3870,00 грн. та завищення податкового кредиту на 1220,00 грн. за 9 місяців 2003 року, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з невідповідності акту пункту 1.7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності – юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом ДПА України від 16.09.2002 р. № 429, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 29.12.2002 р. за № 1023/7311, а отже, і з неспроможності з огляду на таку невідповідність зазначеного висновку контролюючого органу.

Перевіряючи доводи відповідача щодо заниження позивачем сум податкових зобов‘язань за платежем з ПДВ за 2001 рік на 179,00 грн. та за 2002  рік на 276,00 грн., а також про завищення податкового кредиту на 1375,00 грн. внаслідок невідкоригування  сум останнього при переході на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, суди попередніх  правомірно виходили з наявності у позивача від’ємного значення різниці між сумами податкових зобов‘язань і сумами податкового кредиту за результатами податкових звітних періодів впродовж вказаних років та правильно застосували Закон України «Про податок на додану вартість» та Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», якими таке коригування не встановлене.

Суд також правильно застосував ст.11, пункт 1 ст.17, ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» для правової оцінки встановлених у справі обставин щодо непроведення позивачем розрахункових операцій в період подовження термінів запровадження РРО в сфері розрахунків, передбачених постановою КМ України від 07.02.2001 р. №121, а також оприбуткування товарів на суму 1729,70 грн.

З огляду на положення підпункту «б» підпункту 4.1.4 пункту 4.1 ст.4, підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст.5 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ суд дійшов правильного висновку про відсутність порушення позивачем встановлених цим Законом строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань за платежем з ПДВ, що виключає законність накладення на позивача штрафних санкцій в сумі 802,02 грн.

Висновок суду про безпідставне накладення на позивача штрафних санкцій в сумі 170,00 грн. за заниження суми податкового зобов’язання  за платежем із збору за спеціальне використання водних ресурсів за ІУ квартал 2002 року – 2003 рік відповідає встановленому факту переходу позивача з ІУ кварталу 2002 року на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, а також положенням ст.6 Указу Президента України від 28.06.1999 р. № 746/99.

Вищенаведені висновки судів попередніх інстанцій щодо встановлених у справі обставин підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, оцінка яких відповідає ст.43 ГПК України, за правилами якого здійснений судовий розгляд.        

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

         Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Виноградівському районі  Закарпатської області, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2005 р.- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України за винятковими обставинами з підстав та в порядку передбаченими ст. ст. 237-239 КАС України.

Головуючий                                                                                   Усенко Є.А.

Судді                                                                                                Нечитайло О.М.

                                                                                                          Ланченко Л.В.

                                                                                                          Маринчак Н.Є.

                                                                                                          Степашко О.І.