Рішення № 26357013, 24.09.2012, Залізничний районний суд м. Сімферополя

№2-0107/1886/2012

Постійний номер справи 0107/6339/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2012 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді - Уржумової Н.В.

при секретарі - Лапіні С.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Сімферополі цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до Приватного Акціонерного Товариства «Українська Акціонерна страхова компанія АСКА» про стягнення страхової суми, треті особи Державна Податкова Служба України, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» в особі Сімферопольської філії Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (далі ПАТ «УАСК АСКА») про стягнення страхових виплат, мотивуючі позовні вимоги тим, що вона проходила державну службу в органах державної податкової служби з 16.02.1995 року по 17.09.2010 року. Станом на 17.09.2010 року ОСОБА_1 працювала в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового контролю юридичних осіб. У зв'язку із хворобою, одержаною під час проходження служби в зазначених органах, 16.09.2010 року визнана інвалідом ІІ групи та 17.09.2010 року звільнилася із займаної посади у зв'язку з виходом на пенсію за станом здоров'я. 03.08.2011 року між ПАТ «УАСК АСКА» та Державною податковою адміністрацією України було укладено договір №7475854 про закупівлю послуг з обов'язкового соціального страхування. Страховиком за цим договором є ПАТ «УАСК АСКА», а страхувальником - Державна податкова адміністрація України. Даний договір страхування було укладено на підставі та у відповідності до «Порядку та умов обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №349 від 03.06.1994 року. ОСОБА_1 передала ПАТ «УАСК АСКА» всі необхідні документи, із відповідно оформленою заявою на виплату страхової суми. Однак відповідач відмовив ОСОБА_1 у виплаті з посиланням на той факт, що на дату настання інвалідності (та встановлення відсотку втрати працездатності - 30.09.2010 року на позивачку не розповсюджувався договір страхування. ОСОБА_1 вважає, що вказана відмова не відповідає приписам чинного законодавства та є противоправною, оскільки позивачкою були виконані умови «Порядку та умов обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби», зокрема, в частині подання всіх необхідних документів, що підтверджують настання страхової події та визначають ступінь втрати її працездатності. Відповідно до довідки МСЕК №015840 від 16.09.2010 року ОСОБА_1 було встановлено другу групу інвалідності. Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого МСЕК серії КР-4 №002399 від 30.09.2010 року. ОСОБА_1 встановлено 80 % , згідно запиту СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі від 28.09.2010 року. Згідно довідки, яка надана ОСОБА_1 відповідачу, позивачка дійсно працювала в податкових органах м. Сімферополя з 16.02.1995 року по 17.09.2010 року. Місячна заробітна плата застрахованої ОСОБА_1, страхова подія якої настала під час виконання службових обов'язків за останньою посадою головного державного податкового ревізора-інспектора, яку вона займала становила 2768,22 грн., що підтверджується довідкою СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі. Згідно з довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого МСЕК серії КР-4 № 002399 ОСОБА_1 встановлено 80%, згідно запиту СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі від 28.09.2010 року. З урахуванням наведеним, ОСОБА_1 просила суд: стягнути з ПАТ «УАСК АСКА» страхову суму у розмірі 80% від п'ятирічної заробітної плати за останньою посадою, яку ОСОБА_1 займала до встановлення втрати працездатності, а саме: до 16.09.2010 року у відповідності до п.п. «б» п. 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби» від 03.06.1994 року №349 (а.с.1-4).

Ухвалою суду 30 липня 2012 року до участі у справі третіх осіб Державну податкову службу України та Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (а.с.173).

Позивачка у судовому засідання підтримала позовні вимоги та з підстав, викладених у позовній заяві просила позов задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та просив врахувати письмові заперечення, додані до матеріалів цивільної справи (а.с.97-99).

Представники третіх осіб по справі у судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином, причин своєї неявки суду не повідомили, заяв про відкладення судового засідання та розгляд справи в їх відсутність не надавали.

З урахуванням думки позивачки та представника відповідача, суд ухвалив провести розгляд справи у відсутність належно повідомлених представників третіх осіб Державної податкової служби України та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Заслухавши доводи позивачки та заперечення представника відповідача, дослідивши та оцінивши усі наявні по справі докази та матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

А відповідно до частини 3 вищенаведеної статті Закону, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 державну службу в органах державної податкової служби з 16.02.1995 року по 17.09.2010 року.

Станом на 17.09.2010 року ОСОБА_1 працювала в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового контролю юридичних осіб.

У зв'язку із хворобою, одержаною під час проходження служби в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, 16.09.2010 року позивачка по справі визнана інвалідом ІІ групи та згідно з наказом №144-о від 17.09.2010 року ОСОБА_1 звільнена з посади головного державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового контролю юридичних осіб, у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я у відповідності з п. 2 ст. 40 КЗпП України та виходом на пенсію по інвалідності 2 групи, ст. 37 Закону України «Про державну службу».

Між ПАТ «УАСК АСКА» та Державною податковою адміністрацією України було укладено договір СТД №7475854 від 03.08.2011 року про надання послуг зі страхування посадових органів державної податкової служби України. Зазначений договір укладено у відповідності із Порядком та умовами обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №349 від 03.06.1994 року (а.с.159-162).

Відповідно до п. 2 цього Порядку обов'язковому державному особистому страхуванню підлягають посадові особи органів державної податкової служби. Аналогічні положення містилися й в редакції Порядку у пункті 1, що діяв на час настання страхового випадку та звернення ОСОБА_1 до ПАТ «УАСК АСКА» із заявою про виплату страхової суми.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» встановлено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадової особи органу державної податкової служби підлягають обов'язковому державному особистому страхуванню за рахунок коштів державного бюджету на випадок загибелі або смерті на суму десятирічної заробітної плати за їх останньою посадою, а в разі поранення, контузії, травми або каліцтва, захворювання чи інвалідності, що сталися у зв'язку з виконанням службових обов'язків, - у розмірі від шестимісячної до п'ятирічної заробітної плати за їх останньою посадою (залежно від ступеня втрати працездатності). Порядок та умови страхування посадових осіб органів державної податкової служби встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У відповідності із пп. «б» пункту 5 Порядку та умов обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби, страховик виплачує страхові суми у разі втрати застрахованим працездатності в результаті поранення, контузії, травми або каліцтва, захворювання чи інвалідності, що сталися під час виконання службових обов'язків, - у розмірі, що залежить від ступеня втрати працездатності, який визначається у відсотковому відношенні до суми п'ятирічної заробітної плати за останньою посадою, яку він займав до встановлення втрати працездатності, але не може бути меншим шестимісячної заробітної плати за зазначеною посадою. Виплата страхових сум, зазначених у підпунктах «а» і «б» цього пункту, в зв'язку з загибеллю (смертю) або втратою працездатності провадиться з урахуванням раніше виплачених страхових сум за цю страхову подію. При цьому страхова сума виплачується незалежно від виплат за іншими видами страхування і виплат у порядку відшкодування збитків.

Статтею 8 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з п.п. 1 договору №7475854 від 03.08.2011 року, застрахованими особами є посадові особи органів державної податкової служби. У зв'язку з цим встановлення ступеню втрати працездатності може бути визнано страховою подією лише у випадках, коли такий ступінь втрати встановлено в період роботи в органах державної податкової служби.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

З довідки МСЕК №015840 від 16.09.2010 року убачається, що ОСОБА_1 було встановлено другу групу інвалідності (а.с.11).

Згідно з довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого МСЕК серії КР-4 №002399 від 30.09.2010 року ОСОБА_1 встановлено 80 %, згідно запиту Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі від 28.09.2010 року (а.с.14).

З наведеного слідує, що ОСОБА_1 у період роботи з 16.02.1995 року по 17.09.2010 року в органах державної податкової служби України мала статус застрахованої особи, у зв'язку з чим страхова виплата повинна виплачуватися відповідно вищевказаного Порядку.

Пунктом 6 Порядку та умов обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби встановлено, що з вимогою про виплату страхової суми застрахований або його спадкоємці можуть звернутися до страховика протягом трьох років з дня настання страхової події.

Пунктом 7 цього ж Порядку передбачено, що виплата страхових сум провадиться у семиденний термін з дня одержання страховиком всіх необхідних документів від застрахованого або його спадкоємців. У разі відмови у виплаті страхової суми страховик у семиденний термін письмово повідомляє про це застрахованого або його спадкоємців і відповідний орган державної податкової служби із зазначенням причини відмови.

05.10.2011 року ОСОБА_1 у відповідності із встановленим Порядком звернулася до ПАТ «УАСК АСКА» із заявою про виплату страхової суми та необхідними документами. Однак, ПАТ «УАСК АСКА» їй було відмовлено у виплаті страхової суми, з наступних підстав.

Так, листом ПАТ «УАСК АСКА» за вих.№3534/2/22/19 від 07.10.2011 року ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті страхової суми посилаючись на те, що з наданих ОСОБА_1 документів було встановлено наступне: вона працювала в органах СДПІ ВПП у м. Сімферополі в період з 16.02.1995 року по 17.09.2010 року. Тобто на час настання події (згідно довідки МСЕК № 002399 ступень втрати працездатності була встановлена 30.09.2010 року), ОСОБА_1 не відносилася до осіб, що були застраховані до договору №7475854 від 03.08.2011 року, що виключає можливість виплати страхової суми (а.с.15).

Також, листом ПАТ «УАСК АСКА» за вих.№4444-22/19 від 15.12.2011 року ОСОБА_1 додатково роз'яснено підстави відмови у виплаті страхової суми, а саме ступень втрати працездатності була встановлена ОСОБА_1 30.09.2010 року, тобто, відповідно до наданих документів, ступень втрати працездатності встановлений не під час трудової діяльності в органах державної податкової служби, що виключає можливість визнання події страховою (а.с.17).

Але ж Порядком та умовами обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби передбачені випадки, коли страхова сума не виплачується. Проте, визначені ПАТ «УАСК АСКА» підстави відмови ОСОБА_1 у виплаті страхової суми, вказаним Порядком не встановлені.

Аналізуючи надані докази, суд приходить до висновку про безпідставність відмови відповідача у виплаті ОСОБА_1 страхової суми, оскільки належними доказами підтверджено отримання позивачкою інвалідності саме під час виконання службових обов'язків та встановлення ступеня працездатності ( а не каліцтва) після звільнення з роботи не позбавляє її права одержати спірну страхову виплату.

З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та стягнення з ПАТ «УАСК АСКА» на користь позивачки страхову суму у розмірі 80 % від п'ятирічної заробітної плати за останньою посадою, яку ОСОБА_1 займала до встановлення втрати працездатності, а саме до 16.09.2010 року - відповідності до пп. «б» п.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби» за № 349 від 03.06.1994 року.

Відповідно до статті 214 ЦПК України, суд при ухваленні рішення, повинен, у тому числі, вирішити питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Так, відповідно до положень статті 88 ЦПК України з відповідача ПАТ «УАСК АСКА» у дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1320,00 грн.

На підставі наведеного, статті 979 Цивільного кодексу України, статей 1, 8 Закону України «Про страхування», статті 18 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Порядку та умов обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №349 від 03.06.1994 року, керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Українська Акціонерна страхова компанія АСКА» (ідентифікаційний код 13490997) на користь ОСОБА_1 страхову суму у розмірі 80 відсотків від п'ятирічної заробітної плати за останньою посадою, яку ОСОБА_1 займала до встановлення втрати працездатності, а саме до 16.09.2010 року - відповідності до пп. «б» п.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби» за № 349 від 03.06.1994 року.

Стягнути Приватного Акціонерного Товариства «Українська Акціонерна страхова компанія АСКА» (ідентифікаційний код 13490997) у дохід держави судовий збір у розмірі 1320 (одна тисяча триста двадцять) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів.

Суддя