Постанова № 26352856, 29.08.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 серпня 2012 р. № 2-а- 7757/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Пузовікової К.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Чугуївського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідаальністю "Агрофірма Шанс" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Чугуївський міжрайонний прокурор Харківської області в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Харківській області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Шанс" в дохід Державного бюджету фінансові санкції в сумі 1.700 грн.

В обґрунтування позову прокурор вказав, що за результатами проведеної державними інспекторами територіального управління Головтрансінспекції в Харківській області перевірки 19.10.2007 року автотранспортного засобу КАМАЗ - 5320, який належить ТОВ «Агрофірма Шанс», Харківська область, Печенізький район, с. Новий Бурлук, вул. Правди, б. 1, встановлено, що водієм даного автомобілю порушено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року зі змінами, внесеними Законом України від 23.02.2006 року, а саме: надання послуг з перевезення вантажу без оформлення передбачених законом документів. За даним фактом інспектором складено акт № 026699 від 19.10.2007 року про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. З актом ознайомлено відповідача. 17.12.2007 року начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Харківській області винесено постанову № 042588 про допущені порушення законодавства про автомобільний транспорт і відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 23.02.2006 року, на відповідача накладено фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 1.700 гривень. Вказану постанову було направлено відповідачу, що підтверджується копією реєстру вихідної кореспонденції від 19.12.2007 року. Винесена постанова не була предметом оскарження та скасування у встановленому Законом порядку.

Оскільки відповідач у встановлений строк фінансові санкції не сплатив, прокурор в інтересах територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Харківській області, посилаючись на ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість перед бюджетом у розмірі 1.700,0 грн.

Прокурор та представник територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Харківській області прибули у судове засідання по справі та склали на адресу суду заяви, в яких просили розглядати справу в порядку письмового провадження.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Шанс", у судове засідання повноважного представника не направив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений судом належним чином, в порядку, передбаченому ст.ст. 33-35 КАС України, причини неявки суду не повідомив.

За таких обставин, суд вважає, що справа підлягає вирішенню на підставі наявних в ній доказів, оскільки з огляду на приписи ст.8 Конституції України недобросовісна правова поведінка відповідача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не може бути перешкодою для відправлення правосуддя.

Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норми процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів:

Частинами 11 та 12 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 року N 2344-III, в редакції Закону України від 23 лютого 2006 року N3492-IV (далі - Закон) встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Відповідно до п.4 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 №1190, Головавтотрансінспекція, як урядовий орган державного управління, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм і стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів.

Згідно п.1 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14.12.2005 №888 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1573/11853 від 28.12.2005, основним завданням територіальних управлінь Головавтотрансінспекції у відповідному регіоні є здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування, а також здійснення державного контролю за суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування.

Відповідно до ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції у вигляді штрафу. Накладати такі санкції від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту уповноважені посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

Згідно вимог ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державний контроль автомобільних перевізників посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок.

За матеріалами справи судом встановлено, що 19.10.2007 року державними інспекторами територіального управління Головтрансінспекції проведена перевірка засобу КАМАЗ - 5320, який належить ТОВ «Агрофірма Шанс», Харківська область, Печенізький район, с. Новий Бурлук, вул. Правди, б. 1, якою виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт.

У зв'язку з виявленим порушенням, інспекторами Головтрансінспекції в Харківській області складено акт від 19.10.2007 року №026699 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с.11).

У згаданому акті зафіксовано порушення відповідачем ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року зі змінами, внесеними Законом України від 23.02.2006 року, а саме: надання послуг з перевезення вантажу без оформлення встановлених ст. 48 Закону документів, зокрема ліцензійної картки, подорожнього листа, відсутність відмітки медичного працівника про проходження водієм медичного огляду.

З акту перевірки (а.с.11) вбачається, що водій транспортного засобу з зазначеними порушеннями згоден, що підтверджується його особистим підписом в акті перевірки.

Вирішуючи справу, суд відзначає, що відповідно до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засоби на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є:

- для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

- для водія - ліцензійна картка, свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті (ч. 3 ст. 60 Закону).

Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у згаданій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України (ч. 4 ст. 60 Закону).

Відповідно до п. 25 та 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу - ТОВ «Агрофірма «Шанс», надсилалось повідомлення про необхідність прибуття до територіального управління Головавтотрансінспекції у Харківській області для розгляду справи про вчинене порушення Закону України «Про автомобільний транспорт», що підтверджується копією повідомлення (а.с.10).

Пунктом 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання, справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.

Згідно з вимогами Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, керівник територіального управління Головавтотрансінспекції у Харківській області, як керівник органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, розглянув справу і на підставі зазначеного акту перевірки від 19.10.2007 року №026699 прийняв 17.12.2007 року постанову №042588 про застосування до ТОВ «Агрофірма «Шанс» фінансових санкцій у розмірі 1.700,00 грн. (а.с. 9).

Копія постанови надсилалась відповідачеві, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції (а.с. 12-14).

Відповідно до п. 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Доказів оплати суми накладеної фінансової санкції або доказів відсутності обов'язку сплачувати дану фінансову санкцію, відповідач до суду не надав, а судом наявності таких доказів самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Отже, станом на день розгляду справи накладена фінансова санкція відповідачем на зазначений у постанові рахунок до Державного бюджету не перерахована.

Таким чином, судом встановлено, що фінансова санкція за порушення відповідачем Закону України "Про автомобільний транспорт" станом на день розгляду справи залишається не сплаченою і складає 1.700,00 грн., що підтверджується матеріалами справи, і тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Суд погоджується з тим, що наведені прокурором у позові мотиви представництва інтересів Держави узгоджуються зі ст.121 Конституції України, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» і є достатніми для захисту її інтересів шляхом вчинення процесуальної дії по зверненню до суду.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Чугуївського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідаальністю "Агрофірма Шанс" про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідаальністю "Агрофірма Шанс" (код ЄДРПОУ 30774315, місцезнаходження: вул. Правди, 1, Новий Бурлук, Печенізький район, Харківська область, 62822) на користь Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в дохід державного бюджету 1.700 (одну тисячу сімсот грн. 00 коп.) фінансових санкцій (одержувач коштів - УДКСУ в Комінтернівському районі м. Харкова, код УДКСУ - 37999680, р/р31114106700005, Банк одержувача коштів - ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 21081100).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Панченко