Постанова № 26352851, 02.10.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 жовтня 2012 р. № 2-а- 4226/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зінченко А. В.,

при секретарі судового засідання -Алавердян Е.А.

за участю сторін:

представника позивача -Машир В.О.

представників відповідача -Мілобінської М.Г., Медіної І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МТК»до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «МТК», звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області ДПС, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення №№ 0000732304, 0000752301, 0000772301 від 15.08.2011 року.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що ДПІ у м.Сєвєродонецьку Луганської області проведено планову виїзну перевірку ТОВ «МТК»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2011 року.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт № 1520/23-31713599 від 29.07.2011 року, яким встановлені наступні порушення: договори між ТОВ «МТК»та ПП «Тріанон», ТОВ «Мівісс»та ТОВ «Сєвєродонецьклегпром»на постачання скрапленого газу суперечать інтересам держави і суспільства, а отже, відповідно до ст. 215, п.п. 1, 5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю та підлягають виключенню з податкового обліку підприємства; п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5,п.16,3 ст.16 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого .занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на 1542785 грн.; п.п.7.2.1. п.7.2, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, п. 198.1, р.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 1307191 грн. ти завищено залишок від'ємного значення податку на додану вартість в загальній сумі 13395 грн., в т.ч. за березень 2011р. в сумі 13395,0 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 15.08.2011р. були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000732304, яким підприємству нараховано штрафних санкцій на суму 5903955,35грн; № 0000752301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1799899,50 грн. (за основним платежем -1523273,00грн., за штрафними санкціями 276626,50грн.) та № 0000772301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1569809,50грн. (за основним платежем - 1307191,00грн., за штрафними санкціями 262618,50грн.).

Позивач не згоден в повному обсязі з висновками викладеними в акті перевірки, висновки були зроблені з перевищенням повноважень, а винесені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечували, та вказали, що податкові повідомлення -рішення винесені на законних підставах, а тому просили у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МТК»пройшовши передбачену діючим законодавством процедуру державної реєстрації, набула статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, про що йому видане відповідне свідоцтво.

Підприємство -позивач взято на податковий облік 12.02.2002 року в державній податковій інспекції в м. Сєверодонецьку Луганської області за № 9 і станом на даний час перебуває на обліку державній податковій інспекції в м.Сєверодонецьку Луганської області ДПС. Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість .

ДПІ у м.Сєвєродонецьку Луганської області проведено планову виїзну перевірку ТОВ «МТК»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2011 року.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт № 1520/23-31713599 від 29.07.2011 року, яким встановлені наступні порушення:

- договори між ТОВ «МТК»та ПП «Тріанон», ТОВ «Мівісс»та ТОВ «Сєвєродонецьклегпром»на постачання скрапленого газу суперечать інтересам держави і суспільства, а отже, відповідно до п.п. 1. 2 ст. 215, п.п. 1, 5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю та підлягають виключенню з податкового обліку підприємства;

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5,п.16,3 ст.16 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на 1542785 грн.;

- п.п.7.2.1. п.7.2, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, п. 198.1, р.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 1307191 грн. ти завищено залишок від'ємного значення податку на додану вартість в загальній сумі 13395 грн.

- п.2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637 -порушено порядок своєчасності оприбуткування готівкових коштів на загальну суму 1180791,07 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 15.08.2011р. були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000732304, яким підприємству нараховано штрафних санкцій на суму 5903955,35грн; № 0000752301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1799899,50 грн. (за основним платежем -1523273,00грн., за штрафними санкціями 276626,50грн.) та № 0000772301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1569809,50грн. (за основним платежем - 1307191,00грн., за штрафними санкціями 262618,50грн.).

Судом в судовому засіданні також встановлено, що 20.09.2010 року між позивачем та ТОВ «Мівісс»укладено договір постачання скрапленого газу № 102.

У період з вересня 2010 року по січень 2011 року ТОВ «Мівісс»було оформлено видаткові накладні на постачання скрапленого газу на суму 2800924,90 грн. без ПДВ.

При дослідженні матеріалів справи встановлено, що довіреності на отримання газу скрапленого виписані на директора ТОВ "МТК" Маргаль Е.І, Видаткові накладні підписані з боку ТОВ "Мівісс" від імені В.М.Бєрлова та скріплені печаткою ТОВ "Мівісс" , з боку ТОВ "МТК" підписані Маргаль Е.І., печатка відсутня.

Фактично ТОВ «МТК» перераховано грошові,кошти на розрахунковий рахунок ТОВ «Мівісс»в сумі 2611015,95 грн. Станом на 31.01.2011 року у бухгалтерському обліку ТОВ «МТК»враховувалась кредиторська заборгованість за отриманий у січні 2011 року товар в сумі 750111,95 грн. Згідно договору поступлення права вимоги № 13 від 01.01.2011р. ТОВ «Мівісс»(первісний кредитор) в особі директора Берлова В.М. передає, а ТОВ «Сєвєродонецьклегпром»(новий кредитор) в особі директора Берлова В.М. приймає право вимоги боргу від ТОВ «МТК»(боржника) в сумі 750019,00 грн.. Таким чином, станом на 31.03.2011р. у бухгалтерському обліку «ТОВ «МТК»враховується кредиторська заборгованість по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»перед ТОВ «Мівісс»сумі 92,95 грн.

Також перевіряючи ми під час перевірки не встановлено, яким чином здійснювалось транспортування скрапленого газу від постачальника ТОВ «Мівісс»покупцю ТОВ «МТК», так документи, які б підтверджували транспортування або перевезення СГ, а саме товарно-транспортні накладні, подорожні листи вантажного автомобіля, талон замовника на вантажний транспортний засіб, акти надання послуг з перевезення вантажу та інші документи у ТОВ «МТК»відсутні. Власних транспортних засобів у ТОВ «МТК» на балансі не значиться.

Крім того, суду були надані акти приймання за кількістю СГ, в яких зазначено номера автомобілів, що перевозили СГ. Листом № 11/8-64-628 від 21.06.2011р. ВРЕВ М.Сєвєродонецька при УДАІ УМВС України в Луганській області повідомив, що один із державних номерів належить легковому автомобілю.

В ході проведення перевірки матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено наступне.

Загальні відомості про ТОВ „МІВІСС": код за ЄДРГЮУ 32269533, адреса: м. Київ, вул. Ванди Василевської, буд. 18 (відповідно до установчих документів), знаходиться на обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку, вид діяльності - інші види оптової торгівлі, свідоцтво платника ПДВ від 31.10.2010 р. № 100307393 анульоване 08.04.2031 р (підстава: до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням). Стан платника - 36 (основний платник до кінця року).

Середньооблікова чисельність працюючих згідно розрахунку комунального податку за 4 кв. 2010 року складає 1 особа. Згідно декларації з податку на прибуток валовий дохід складає: за 2010 рік - 14068,6 тис. грн., за 2011рік - декларація не надана.

Таким чином, суд приходить до висновку про неможливість ТОВ «Мівісс»здійснювати постачання скрапленого газу.

Також судом встановлено, що 06.01.2011 року між позивачем та ТОВ «Сєвєродонецьклегпром»укладено договір постачання скрапленого газу № 2.

У період з лютого 2011 року по березень 2011 року ТОВ «Сєвєродонецьклегпром»було оформлено видаткові та податкові накладні на постачання скрапленого газу на суму 1248381, 23 грн. без ПДВ.

При дослідженні матеріалів встановлено, що довіреності на отримання газу виписані на директора ТОВ «МТК»Маргаль Е.І. Видаткові накладні підписані з боку ТОВ «Сєвєродонецьклегпром»від імені Берлова В.М. та скріплені печаткою, з боку позивача підписані Маргаль Е.І., печатка відсутні.

Згідно договору поступлення права вимоги №13 від 01.01.2011 року ТОВ «Мівісс»(первісний кредитор) в особі Берлова В.М. передає, а ТОВ «Сєвєродонецьклегпром»(новий кредитор) в особі директора Берлова В.М. приймає право вимоги боргу від ТОВ «МТК»(боржника). Таким чином, станом на 01.02.2011 року у бухгалтерському обліку ТОВ «МТК»має місце кредиторська заборгованість перед ТОВ «Сєвєродонецьклегпром»в сумі 750019,0 грн.

Фактично, згідно наданих документів, ТОВ «МТК»перераховано грошові кошти на розрахунковий рахунок ТОВ «Сєвєродонецьклегпром»в сумі 2247973,9 грн. Станом на 31.03.2011 року кредиторська заборгованість по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»перед ТОВ «Сєвєродонецьклегпром»складає 102,58 грн.

В ході перевірки наявних у ТОВ "МТК" документів підтверджуючих, яким чином здійснювалось транспортування скрапленого газу від постачальника ТОВ «Сєвєродонецьклегпром»покупцю ТОВ «МТК»не встановлено, так як документи, які б підтверджували транспортування або перевезення СГ, а саме товарно-транспортні накладні, подорожні листи вантажного автомобіля, талон замовника на вантажний транспортний засіб, акти надання послуг з перевезення вантажу та інші документи у ТОВ "МТК" відсутні. Власних транспортних засобів у ТОВ «МТК»на балансі не значиться.

Крім того, до перевірки були надані акти приймання за кількістю СГ, в яких зазначено номера автомобілів, якими перевозився газ. Листом № 11/8-64-628 від 21.06.2011р. ВРЕВ м. Сєвєродонецька при УДАІ УМВС України в Луганській області повідомив, що державні номери належать легковому автомобілю або відсутні, серед даних в Центральному сервері ДДАІ МВС України.

Суд дослідив загальні відомості про ТОВ «Сєвєродонецьклегпром»та встановив, що підприємство знаходиться на обліку в ДПІ в м. Сєвєродонецьку, вид діяльності - оптова торгівля одягом, свідоцтво платника ПДВ від 01.02.2011р. № 100319967 анульоване 21.04.2011 р. (підстава: до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням). Стан платника - 8 (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцем знаходженням).

Середньооблікова чисельність працюючих згідно декларації з податку на доходи фізичних осіб за лютий, березень 2011 року складає 1 особа. Згідно декларації з податку на прибуток валовий дохід за 1 кв. 2011 року складає 8478,3 тис. грн.

Додаток К 1/1 до декларації з податку на прибуток за 1 кв. 2011 року не надавався у зв'язку з відсутністю залишків ТМЦ та відсутністю на балансі підприємства основних засобів.

Згідно акту перевірки № 150/23-33164272 від 06.07.2011р. ТОВ «Сєвєродонецьклегпром», яке є постачальником ТОВ «МТК», встановлено відсутність посадових осіб підприємства за юридичною адресою, неможливість проведення перевірки, про що складено акти перевірки місцезнаходження платника податків. На ТОВ «Сєвєродонецьклегпром»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутній технічний персонал, складські приміщення, транспортні засоби, тощо.

Судом також встановлено, що 01.08.2009 року між позивачем та ПП«Тріанон»укладено договір на постачання скрапленого газу №23. У період з лютого 2011 року по березень 2011 року ПП «Тріанон»було оформлено видаткові накладні та податкові накладні на постачання скрапленого газу на 3179600,15 грн. без ПДВ.

Проведеною перевіркою первинних документів ТОВ «МТК»встановлено, що довіреності на отримання газу скрапленого виписані на директора ТОВ «МТК»Маргаль Е.І. Видаткові накладні підписані з боку ПП «Тріанон»В.Г. Непран та скріплені ПП «Тріанон», з боку ТОВ «МТК»підписані Маргаль Е.І., печатка відсутня.

Фактично ТОВ «МТК»перераховано грошові кошти на розрахунковий рахунок ПП «Тріанон»в сумі 3815520,20 грн. Станом на 21.03.2011 року кредиторська заборгованість по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»перед ПП «Тріанон»складає 0,01 грн.

В ході перевірки наявних у ТОВ «МТК»документів підтверджуючих, яким чином здійснювалось транспортування скрапленого газу від постачальника ПП «Тріанон»покупцю ТОВ "МТК" не встановлено, так як документи, які б підтверджували транспортування або перевезення СГ, а саме: товарно-транспортні накладні, подорожні листи вантажного автомобіля, талон замовника на вантажний транспортний засіб, акти надання послуг з перевезення вантажу та інші документи у ТОВ "МТК" відсутні. Власних транспортних засобів у ТОВ "МТК" на балансі не значиться.

Суд дослідив матеріали податкової звітності, реєстраційні документи, звіти та інші документи ПП «Тріанон»та встановив, що ПП «Тріанон»знаходиться на обліку в ДПІ в м.Сєвєродонецьку, вид діяльності - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах, свідоцтво платника ПДВ від 07.06.2009 року №100229029 анульоване 13.07.2010 року (підстава: до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням). Стан платника 8 (відсутність за місцезнаходженням). Середньооблікова чисельність працюючих згідно розрахунку комунального податку за 4 квартал 2010 року складає 1 особа.

Додаток К 1/1 до декларації з податку на прибуток за 2009 рік, 1 кв. 2010 року не надавався у зв'язку з відсутністю залишків ТМЦ та відсутністю на балансі підприємства основних засобів.

Згідно акту перевірки № 148/23-24843967 від 06.07.2011р. ПП «Тріанон», яке є постачальником ТОВ «МТК», встановлено відсутність посадових осіб підприємства за юридичною адресою, неможливість проведення перевірки, про що складено акти перевірки місцезнаходження платника податків. На ПП «Тріанон»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутній технічний персонал, складські приміщення, транспортні засоби, тощо.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що ПП «Тріанон»не мало можливості здійснювати постачання СГ.

Також встановлено, що Листом № 10995/7/23-505 від 07.07.2011 р. ДПІ у м.Сєвєродонецьку запросила надати ТТН за формою № 1-ТН. ТОВ «МТК»листом № 32 від 15.07.2011р. повідомило, що газ транспортувався в автоцистерні. ТТН, шляхові листи, П.І.Б. водія знаходяться у постачальника. Державні номери автомобілів зазначені в актах приймання за кількістю газу, що надійшов автомобільним транспортом.

Згідно листа ВРЕВ М.Сєвєродонецька при УДАІ УМВС України у Луганській обл. № 11/8-64-628 від 21.06.2011р., згідно даних Центрального серверу ДДАІ МВС України станом на 21.07.2011р. автомобілі:номерний знак НОМЕР_2 автомобіль ВАЗ 21150, зареєстрований за гр. ОСОБА_9, мешкає АДРЕСА_1 та є легковим автомобілем;номерний знак НОМЕР_3, немає даних в Центральному сервері ДДАІ МВС України.

Проаналізувавши наведене, суд зазначає, відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до п.п 7.4.4. п.7.4 ст.7 вищевказаного Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.7.5 ст.7 Закону України «Про ПДВ»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: 7.5.1. дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг); 7.5.2. для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті;

Згідно п.п. 7.4.5. вищезазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про ПДВ» визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про ПДВ»датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунокплатника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касіплатника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Суд зазначає, що необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704. де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"від 16.07.99р., відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років несе (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

У відповідності до вимог п. З ст. 5 та п.1 ст.7 Господарського Кодексу України від 16.01.03р. №436-ІУ , якими визначено: "... Суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.". "...Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами."

П.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999р. № 996-Х1У "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (зі змінами та доповненнями)зазначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична і другі види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку…

Також відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльністю суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва-підприємцями.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Крім того згідно зі статтею 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Так пунктами 11.1., 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. за № 363 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568, встановлено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Позивачем на вимогу перевіряючих не надано товарно-транспортні накладні, документи про оплату послуг за перевезення промислових товарів, враховуючи територіальну віддаленість позивача з його постачальником, що вказує на відсутність реального виконання договорів поставки та на правомірність висновків ДПІ викладеніх у Акті перевірки.

Крім того щодо відсутності первинних документів, які повинні додаватися до перевірки, суд вважає за необхідним зазначити наступне.

Згідно статті 1 Податкового Кодексу України цей кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 44 цього ж кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Також п. 44.6. Кодексу визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Також відповідно до п. 44.7 ст. 44 Податкового Кодексу України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

ТОВ «МТК»не скористалося наданим йому правом надати відсутні документи до податкової служби, а надав до ДПІ лише листи з інформацією щодо транспортування.

Статтею 86 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З аналізу викладеного, суд дійшов висновку, що Позивачем не надано належних доказів на підтвердження реального здійснення господарських операцій відповідно до спірних договорів. А тому суд вважає винесення ДПІ у м. Сєвєродонецьку оскаржуваних податкових повідомлень -рішень законним та обґрунтованим.

Щодо застосування штрафної санкції згідно податкового повідомлення -рішення № 0000732304 від 15.08.2011 року в розмірі 5903955,35 грн., судом встановлено наступне.

В ході проведення планової документальної перевірки відповідачем встановлено порушення ТОВ «МТК»пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року №637 в частині несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів на загальну суму 1180791,07 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що у період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2011 року ТОВ «МТК»проводило розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, а також з використанням зареєстрованих книг обліку розрахункових операцій.

Суд зазначає, що продаж газу здійснюється через відповідні АГЗП, які належать ТОВ «МТК». Робочий режим АГЗП-1, АГЗП-2, АГЗП-3, АГЗП-4, АГЗП-5 - цілодобовий, без перерви та вихідних (графік роботи зміни з 08:00 до 08:00 наступного дня). При дослідженні контрольних стрічок за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2011 року та книг обліку розрахункових операцій, перевіркою вставлено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у повному обсязі їх фактичного надходження у КОРО, а саме готівкові кошти, отримані від продажу газу з початку робочої зміни АГЗП за період з 07:55 до 24:00 оприбутковані в КОРО наступного дня наприкінці робочої зміни загальною сумою разом з готівковими коштами, отриманими з 00:00 до 07:55.

Готівкові кошти не були оприбутковані в КОРО в день їх фактичного надходження тому, що підставою для оприбуткування готівки є фіскальні звітні чеки РРО, які фактично роздруковані наступного дня, наприкінці робочої зміни.

За результатами перевірки ТОВ «МТК»встановлено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у розмірі 1180791,07 грн. у день їх фактичного надходження у книгах обліку розрахункових операцій за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2011 року.

Пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року №637 передбачено, що уся готівка що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Абзацом 4 пункту 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок-затвердженого Наказом ДВА України від 01 грудня 2000 року №614 встановлено, що використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, передбачає щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.

З огляду на матеріали справи платником податків не забезпечено дотримання вимог абзацу 1 пункту 2.6 Положення у зв'язку з тим, що 2 - звіти, які роздруковуються один раз на добу в кінці зміни, містять у собі данні про надходження готівкових коштів, як за день роздрукування 2 - звіту так і за попередню добу, за період від роздрукування попереднього 2 - звіту та до 24 години.

На неодноразову вимогу суду та для обґрунтування своєї позиції позивачем не надано до матеріалів справи книги КОРО, які б спростували висновки перевіряючи.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідним вказати, що висновки перевіряючих щодо несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів у сумі 1180791,07 грн. відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Також суд зазначає, що абзацом 3 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

З урахуванням зазначеної -норми, штрафна санкція за порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, складає 5903955,35 грн.(1180791,07 грн. х 5).

З врахуванням вищевикладеного, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем в ході судового розгляду доведено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість висновків, які містяться в акті перевірки позивача.

Згідно з положеннями ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати з відповідача не присуджуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МТК»до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень -відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Постанова в повному обсязі виготовлена 08.10.2012 року.

Суддя А.В.Зінченко