Ухвала суду № 26346827, 18.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2012 р.Справа № 2а/1570/2806/2011

Категорія:5.1.2Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О.О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -Бітова А.І.

суддів -Милосердного М.М.

-Ступакової І.Г.

при секретарі -Гарник А.С.

з участю: представника Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України -Собітнюк Наталії Олександрівни; представника товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" -Леснічевського Руслана Григоровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України (у теперішній час Державної податкової служби України) про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" (далі ТОВ "СП "Аквавінтекс") звернулося до суду з позовом до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України (у теперішній час Державної податкової служби України) про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій від 23 березня 2011 року №000448 та №000449, відповідно на суми 11 228 787, 78 грн. та 112 725, 36 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що фактична перевірка його господарської діяльності проведена безпідставно. Так, пп.80.2.3. п.80.2. ст. 80 ПК України, відповідно до якого була проведена фактична перевірка, визначає як обов'язкову підставу проведення перевірки наявність письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування. В той же час громадянин ОСОБА_4, на підставі звернення якого була проведена перевірка, виступав як власник патенту, а не як покупець (споживач). При формуванні питань програми перевірки та проведенні фактичної перевірки за заявою громадянина ОСОБА_4 щодо встановлення фактів використання позивачем патенту на корисну модель №46455 "спосіб закупорки вина в скляну тару" відповідач вийшов за межі встановлення фактів щодо порушення позивачем прав громадянина ОСОБА_4 на винаходи та корисні моделі і здійснив фактичну перевірку виробництва підакцизних товарів без наявності обставин, зазначених у п.80.2 ст. 80 ПК України.

Також, позивач зазначив, що відповідно до оскарженого рішення №000448, до нього були застосовані фінансові санкції за порушення ст.ст. 2, 3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме за виробництво алкогольних напоїв із знаками для товарів та послуг не внесеними у додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, на підставі абз.3 ч.1 ст. 17 вказаного Закону. Позивач вказував, що абз.3 ч.1 ст.17 цього Закону передбачає відповідальність виключно за виробництво алкогольних напоїв, в тому числі виноробної продукції, без наявності ліцензії, яка у нього малась, тобто, на думку позивача, фінансові санкції за виробництво алкогольних напоїв із знаками для товарів та послуг не внесеними у додаток до ліцензії, застосовані до нього безпідставно, адже вказаного Закон не передбачає відповідальності за виробництво алкогольних напоїв при наявності ліцензії, у додатку до якої не перелічені знаки для товарів та послуг, під якими така продукція вироблялась. Позивач також вважав необґрунтованим рішення №000449, яким на нього накладено фінансову санкцію в розмірі 112 725, 36 грн. за реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв, оскільки перевіряючим не було надано доступу до лабораторії, цеху по переробці винограду, купажного цеху та інших виробничих приміщень і, тому, було неможливо об'єктивно встановити наявність порушень технології виробництва алкогольних напоїв.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що вважає його необґрунтованим.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2012 року адміністративний позов ТОВ "СП "Аквавінтекс" до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій від 23 березня 2011 року №000448, №000449 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України від 23 березня 2011 року №000449 про застосування до ТОВ "СП "Аквавінтекс" фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 112 725,36 грн.

Визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України від 23 березня 2011 року №000448 про застосування до ТОВ "СП "Аквавінтекс" фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 11 228 787, 78 грн.

В апеляційній скарзі Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

З 18 по 28 січня 2011 року, відповідно до наказу №3 від 17 січня 2011 року регіонального управління департаменту САТ в Одеській області та направлення №2 від 17 січня 2011 року регіонального управління департаменту САТ в Одеській області на підставі п.80.2.3. ст. 80 ПК України, було проведено фактичну перевірку позивача з питань незаконного виготовлення підакцизної продукції та інших питань провадження господарської діяльності щодо виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв за період з 01 березня 2010 року по 01 січня 2011 року, за результатами якої складено акт №5/03-25040503.

Згідно висновків акту перевірки, встановлено порушення позивачем:

- вимог ч.2 ст. 7 Закону України "Про виноград та виноградне вино" та п.1.5. КД У 00011050-15.93.12-02:2008 "Основні правила виробництва та зберігання тихих вин", а саме: встановлено факт переводу виноматеріалів солодких десертних у міцні кріплені;

- встановлено факт виготовлення та реалізації вин "Біле міцне" та "Червоне міцне" із знаком для товарів та послуг "Старий монах" із ознаками фальсифікації загальною вартістю 181 523,48 грн.;

- вимог статті 3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме: встановлено факт виготовлення вин виноградних із знаками для товарів і послуг, не внесеними у додаток до ліцензії у кількості 186 072 пляшок місткістю 0,7 л. (знак для товарів та послуг "Старий монах") та 345 208 пляшок місткістю 1,0 л. (знак для товарів та послуг "ГРААЛЬ") на загальну суму 4 892 717, 72 грн.; встановлено факт виготовлення вин виноградних, не внесених у додаток до ліцензії, та реалізованих на експорт, загальною вартістю 91 091, 4 доларів США.

Позивач 04 лютого 2011 року за №51 надав заперечення до акту перевірки начальнику РУ Департаменту САТ ДПА України в Одеській області.

На підставі висновків акту перевірки, відповідач 23 березня 2011 року прийняв наступні рішення про застосування фінансових санкцій до позивача:

- №000448, яким до позивача за порушення ст.ст. 2, 3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме за виробництво алкогольних напоїв зі знаками для товарів і послуг, які не внесені у додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв на підставі абз.3 ч.2 ст. 17 даного Закону застосовано фінансові санкції у розмірі 11 228 787, 78 грн.;

- №000449, яким до позивача за порушення ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме за реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв на підставі абзацу 15 ч.2 ст.17 даного Закону застосовано фінансові санкції у розмірі 112 725, 36 грн.

Підставою прийняття рішення №000448 є встановлене, згідно акту перевірки, порушення позивачем ст.ст. 2, 3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі Закону України №481/95), відповідно до яких виробництво алкогольних напоїв здійснюється суб'єктами господарювання незалежно від форм власності за умови одержання ліцензії, а саме виробництво алкогольних напоїв із знаками для товарів та послуг не внесеними у додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв.

В акті перевірки працівники регіонального управління департаменту САТ в Одеській області зробили висновок про порушення відповідачем ч.8 ст. 3 Закону України №481/95, яке вбачається у використанні позивачем знаків для товарів та послуг, не внесених у додаток до ліцензії. Зокрема, згідно акту перевірки, позивачем виготовлено вин виноградних, маркованих етикетками з використанням знаків для товарів і послуг "Старий монах", "ГРААЛЬ" та "ГРААЛЬ Тамянка", не внесеними у додаток до ліцензії на загальну суму 4 892 717,72 грн., чим порушено вимоги ст. 3 Закону України №481/95. Крім цього, у період з 01 березня 2010 року по 01 січня 2011 року позивачем вироблено та реалізовано на експорт вина столові полусолодкі під торговими марками Токай "Фурминт", Токай "Харшевелю", Токай "Дьендь Мушкоталь", Токай "Кюве", Токай "Регі Варош", Токай "Корменет", які також не внесені у додаток до ліцензії, на загальну суму 91 091,4 доларів США.

У відповідача відсутні повноваження з контролю за порядком використання знаків для товарів та послуг.

В оскарженому рішенні №000448, підставою для накладення штрафу відповідач зазначає порушення позивачем ст.ст. 2, 3 Закону України №481/95, а саме виробництво алкогольних напоїв із знаками для товарів та послуг не внесеними у додаток до ліцензії.

Відповідач вважає, що додаток до ліцензії є її невід'ємною частиною, а тому випуск позивачем продукції, на якій міститься маркування знаками для товарів та послуг, які (знаки) не внесені у додаток до ліцензії, можна ототожнити з випуском продукції без наявності ліцензії.

Позивач надав суду копію ліцензії на виробництво алкогольних напоїв (виноробної продукції) серії АВ № 730635 з додатками на 6 аркушах, реєстраційний номер 374, з терміном дії з 18 березня 2008 року до 18 березня 2013 року.

Підставою прийняття рішення №000449 є встановлене актом перевірки порушення позивачем ст.1 Закону України №481/95, а саме реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв.

Згідно акту перевірки, у травні 2010 року позивачем було переведено 258 дал виноматеріалу десертного солодкого червоного "Соборне" у виноматеріал ординарний міцний червоний "Сузіря осяйне" (ТІ У 18.8808-2001). В травні 2010 року в цех розливу поступило на розлив 258 дал виноматеріалу кріпленого міцного червоного, з якого вироблено та передано на склад готової продукції 3 672 пляшки місткістю 0,7 л вина "Кріплене червоне" із знаком для товарів та послуг "Старий монах" вартістю 34 737, 12 грн. Також у травні 2010 року позивачем було переведено 253 дал виноматеріалу ординарного десертного солодкого білого "Чорне море" у виноматеріал ординарний міцний білий "Сузіря осяйне" (ТІ У 18.8808-2001). В травні 2010 року в цех розливу поступило на розлив 253 дал виноматеріалу кріпленого міцного білого, з якого вироблено та передано на склад готової продукції 3 600 пляшок місткістю 0,7 л вина "Кріплене біле" із знаком для товарів та послуг "Старий монах" вартістю 34 056 грн. У зв'язку з цим в Акті перевірки зроблений висновок про встановлення факту переводу виноматеріалів кріплених десертних солодких у кріплені міцні ординарні, порушено вимоги ч.2 ст.7 Закону України "Про виноград та виноградне вино" та п.1.5. КД У №2662 00011050-15.93.12-02:2008 "Основні правила виробництва та зберігання тихих вин", а саме: вина міцні виготовляються з частково збродженого сусла, в якому вміст спирту природного бродіння становить не менше 4,2 відсотка об'ємних. Вина десертні солодкі та десертні лікерні виготовляються з частково збродженого сусла, в якому вміст спирту природного бродіння становить не менш як 1,2 відсотка об'ємних. В Акті перевірки зроблено висновок про те, що чинними нормативними документами не передбачено виготовлення кріплених міцних вин шляхом переводу десертних виноматеріалів у кріплені міцні. Крім того, згідно акту перевірки, у червні 2010 року позивач придбав у ЗАТ "Вікторія" 500,2 дал виноматеріалу кріпленого міцного білого "Приморський" та 300,5 дал виноматеріалу кріпленого міцного червоного "Приморський". Даний виноматеріал було оприбутковано як Білий міцний та Червоний міцний. Далі вказані партії виноматеріалів були направлені в купаж як виноматеріали "Сузіря осяйне" біле та "Сузіря осяйне" червоне. В подальшому з вказаних виноматеріалів були виготовлені вина під назвою "Біле міцне" із знаком для товарів та послуг "Старий монах" та "Червоне міцне" із знаком для товарів та послуг "Старий монах". Згідно акту перевірки у цех розливу готової продукції поступило виноматеріалу білого міцного на 20 дал більше, а червоного міцного на 20 дал менше, ніж відпущено з купажного цеху. На думку перевіряючих, наведені вище факти свідчать про умисне, з корисливою метою, виготовлення алкогольних напоїв з порушенням технології та з неправомірним використанням знака для товарів та послуг, що, згідно з абз.17 ст. 1 Закону України №481/95, повинно кваліфікуватися як фальсифікація. На підставі викладеного, перевіряючими зроблено висновок про фальсифікацію позивачем вина на загальну суму 181 523, 48 грн. Однак, враховуючи вартість реалізації позивачем вина "Старий монах" згідно прайс-листу від 20 грудня 2010 року, в рішенні про накладення фінансових санкцій №000449 вказано, що позивач здійснив фальсифікацію алкогольних напоїв на загальну суму 112 725, 36 грн.

Перевіряючими зроблено висновок про фальсифікацію позивачем вин на загальну суму 181 523, 48 грн. без посилання на ст. 12 Закону України №2662 "Про виноград та виноградне вино" і без вказівки яким саме з перелічених в Законі України №2662 способом позивач здійснював вказану фальсифікацію.

Суд першої інстанції вважав, що висновки акту перевірки щодо фальсифікації та неналежної якості виноматеріалу "Сузіря осяйне" спростовуються сертифікатом відповідності № UA1.033.Х009256-10, виданим позивачу ДП "Одесастандартметрологія" на продукцію "вино виноградне ординарне кріплене міцне (біле,червоне) "Сузіря осяйне" терміном дії з 20 травня 2010 року до 20 травня 2012 року.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що доводи відповідача про те, що додаток до ліцензії є її невід'ємною частиною, а тому випуск позивачем продукції, на якій міститься маркування знаками для товарів та послуг, які (знаки) не внесені у додаток до ліцензії, можна ототожнити з випуском продукції без наявності ліцензії є необгрунтованими, оскільки, згідно з законодавством, ліцензія і додаток до неї виконують різні функції та є різними за своєю правовою природою документами.

Також, суд виходив з необгрунтованості доводів відповідача про фальсифікацію позивачем продукції, зокрема, у зв'язку з тим, що процес її випуску не досліджувався.

Крім того, суд вважав, що у відповідача не було підстав для проведення фактичної перевірки позивача на підставі заяви ОСОБА_4, оскільки останній у правовідносинах з позивачем не виступав в якості споживача або покупця продукції. На думку суду, факти, викладені в заяві ОСОБА_4 мали бути перевірені шляхом витребування відповідної інформації від позивача без проведення перевірки.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необгрунтованості оскаржених рішень, разом з тим вважає необхідним обґрунтувати безпідставність перевірки відмінними від доводів суду першої інстанції висновками, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.20.1.29 п.20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законів, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Відповідно до п.81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом.

Згідно з пп.80.2.3 п.80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до Закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка позивача була проведена на підставі заяви ОСОБА_4 (а.с.53).

Зі змісту цієї заяви слідує, що ОСОБА_4 вважає, що ТОВ "СП "Аквавінтекс" порушило його права як власника патенту, передбачені ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі".

Однак, як зазначено вище, органи державної податкової служби здійснюють контроль за наявністю торгових патентів, проте не мають повноважень щодо захисту прав власника патенту передбачених ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі".

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 35 цього Закону, захист прав на винахід (корисну модель) здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону.

Суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про:

- авторство на винахід (корисну модель);

- встановлення факту використання винаходу (корисної моделі);

- встановлення власника патенту;

- порушення прав власника патенту;

- укладання та виконання ліцензійних договорів;

- право попереднього користування;

- компенсації.

Таким чином, умови для проведення перевірки, передбаченій пп.80.2.3 п.80.2 ст. 80 ПК України, не існувало, оскільки звернення ОСОБА_4 не стосувалося порушення ТОВ "СП "Аквавінтекс" патентування у розумінні ПК України.

Крім того, судова колегія зазначає наступне.

В заключній частині звернення ОСОБА_4 вказує: "…оскільки факт порушення патенту з боку ТОВ "СП "Аквавінтекс" є підтвердженим, відповідно й виготовлення підакцизної продукції є незаконним та злочинним…". Однак, цей висновок характеризується абсолютною відсутністю логічного зв'язку між його посилкою та слідством. Разом з тим, жодного факту незаконного виготовлення підакцизною продукції заява ОСОБА_4 не містить.

Відповідно до ст.ст. 7, 19 Закону України "Про звернення громадян", орган, який отримав звернення, повинен перевірити чи є воно обгрунтованим та чи входить питання, порушені в зверненні, в обсяг його повноважень (і, якщо ні, то переслати звернення за належністю відповідному органу).

За таких обставин, судова колегія вважає, що за результатами розгляду звернення ОСОБА_4 податковий орган мав повідомити заявника про те, що захист його прав як власника патенту належить захищати у судовому порядку, а не шляхом звернення до податкового органу з заявою про проведення перевірки, а також про те, що його твердження про незаконне виготовлення ТОВ "СП "Аквавінтекс" підакцизної продукції не підтверджено жодним фактом, у зв'язку з чим перевірка не може бути ініційована.

Натомість, апелянт не надав належній оцінки тому, що заява ОСОБА_4 не може вважатися заявою, передбаченою пп.80.2.3 п.80.2 ст. 80 ПК України, про порушення ТОВ "СП "Аквавінтекс" патентування або ліцензування.

Отже, перевірка ТОВ "СП "Аквавінтекс" була проведена не на підставі Закону, що відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, вказує на її неправомірність.

За таких обставин, довід апелянта про те, що у спірних правовідносинах він діяв відповідно до ст. 19 Конституції України (зокрема, на підставі Закону) не може бути прийнятий до уваги.

Стосовно доводу апелянта про правомірність рішенням №000448 від 23 березня 2011 року про застосування штрафних санкцій на суму 11 228 787, 78 грн., судова колегія зазначає наступне.

Згідно з абз.3 ч.2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії - 200 % вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менше 8 500 грн.

Позивач має ліцензію на виробництво алкогольних виробів (а.с.112 т.1).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням №000448 від 23 березня 2011 року до позивача застосовано штрафну санкцію на підставі абз.3 ч.2 ст. 17 України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за виробництво алкогольних напоїв зі знаками для товарів і послуг, які не внесені у додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв.

Таким чином, зміст правопорушення, встановленого актом перевірки, не відповідає диспозиції нормі, на яку посилається апелянт в оскарженому рішенні і, тому, ця норма застосована до даних правовідносин безпідставно, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Стосовно доводу апелянта про правомірність рішення №000449 від 23 березня 2011 року про застосування фінансових санкції у розмірі 112 725, 36 грн. за фальсифікацію алкогольних напоїв, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", фальсифікація алкогольних напоїв та тютюнових виробів - умисне, з корисливою метою виготовлення алкогольних напоїв та тютюнових виробів з порушенням технології чи з неправомірним використанням знака для товарів і послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само прямим відтворенням товару іншого підприємця з самовільним використанням його імені.

Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі рішення суду про встановлення факту фальсифікації суб'єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів.

З наведених норм Закону слідує, що встановлення факту умисного, з корисливою метою виготовлення алкогольних напоїв є компетенцією суду, а не контролюючих органів і, тому, судова колегія не приймає до уваги викладені в акті перевірки висновки про фальсифікацію позивачем алкогольних напоїв.

Крім того судова колегія вважає необхідним акцентувати увагу на тому, що висновки акту перевірки щодо фальсифікації та неналежної якості виноматеріалу "Сузіря осяйне" спростовуються сертифікатом відповідності № UA1.033.Х009256-10, виданим позивачу ДП "Одесастандартметрологія" на продукцію "вино виноградне ординарне кріплене міцне (біле, червоне) "Сузіря осяйне" терміном дії з 20 травня 2010 року до 20 травня 2012 року (а.с. .).

За таких обставин, рішення №000449 від 23 березня 2011 року, яке обгрунтовано таким висновком, не може вважатися правомірним і, відповідно, підлягає скасуванню.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що посадові особи Департаменту фактично не досліджували процес випуску алкогольних напоїв, відповідно, вони не мали підстав стверджувати про їх фальсифікацію.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 вересня 2012 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: