Ухвала суду № 26346830, 26.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2012 р.Справа № 2-а-9463/10/1570

Категорія:8.1.5Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Шевчук О.А., Крусяна А.В.,

при секретарі - Загоруйко Г.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський комбінат хлібопродуктів" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський комбінат хлібопродуктів" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування рішення про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу від 04.08.2010 року №24, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2010 року Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський комбінат хлібопродуктів" звернулось з вищевказаним адміністративним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що позивач не мав заборгованості по податках та зборах перед бюджетами станом на 04.08.2010 року, не отримував другої податкової вимоги та не має власного майна згідно положень п.п.1.1,4.3 Статуту підприємства, а тому відповідач не мав права приймати оскаржене рішення №24. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, пославшись на законність прийнятого рішення, оскільки у позивача була непогашена заборгованість по державній позички, яка встановлена рішення суду, на його адресу направлялась друга податкова вимога, але її не було вручено посадових особам позивача не з вини податкового органу, в зв'язку із чим, вона була розміщена на дошці оголошень ДПІ, окрім того, згідно положень п.3.5 Статуту підприємства позивач відповідає за своїм зобов'язаннях усім своїм майном, належним йому на праві власності.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2011 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав її задоволення.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 25.01.2010 року Головним управлінням Державного казначейства України в Одеській області на адресу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси було спрямовано листа №06.1-04/79-396 яким повідомлялось про наявність у позивача заборгованості перед Державним бюджетом України станом на 01.01.2010 року за бюджетними позичками, які надавались за державним замовленням 1995-1997 років в розмірі 4978241,79 грн.

27.01.2010 року позивачем була отримана перша податкова вимога №1/12 від 11.01.2010 року, що підтверджується поштовим повідомленням та підписом посадової особи про її отримання.

26.02.2010 року відповідачем була виписана друга податкова вимога №2/119 та від отримання якою відмовився керівник платника податків Загребельний Г.С., про що складений акт відмови від підписання від 26.02.2010 року №391/24 та акт щодо неможливості вручення другої податкової вимоги від 26.02.2010 року №398/24-023 та з цієї дати ця податкова вимога розміщена на дошці оголошень ДПІ у Суворовському районі м. Одеси.

04.08.2010 року у зв'язку з непогашенням суми боргу в добровільному порядку керівником податкового органу було прийняте рішення №24 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що здійснюючи перевірку, за результатами якої було складено акт №35/23-17-26210864 від 31.01.2007 року, та нараховуючи відповідачу податкову заборгованість та пеню, позивач діяв на підставі та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, та у межах наданих йому повноважень.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Закону України " Про державну податкову службу", Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Так, згідно ст.21 Закону України «Про Держаний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010 року №2154-VI, органи державної податкової служби України визначено у 2010 році органами стягнення заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі (кошти від повернення якої надходять за кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 2801380, 2801400, 2801410, 2801440, 3511530, 3511550, 3511560, 3511630, 3511660), а також заборгованості з відсотків за користування позиками, наданими за рахунок коштів, залучених державою, та з плати за надання гарантій та позик, отриманих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, заборгованість позивача за бюджетними позичками при внутрішньому обласному переміщені зерна за 1995-1997 роки, які видавались за державним замовленням, підтверджена рішенням Господарського суду Одеської області від 16.09.2003 року по справі №3/75-03-1893 (а.с.65-66), яке набрало законної сили.

Абзацом другим ст.21 Закону №2154-VI передбачено, що заборгованість підприємств позичальників за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, вважати податковим боргом і стягувати відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2188-III (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до п.1.11 ст.1 Закону України №2181-III податкова декларація розрахунок документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування бо сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України №2181-ІІІ самостійне узгодження податкового зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно п.6.2 ст.6 Закону України №2181-III податкові вимоги: 6.2.1 У разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги; 6.2.3 податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимоги не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимоги не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з п.п.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України №2181-III податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до абз.4 п.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України №2181-III у разі, коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження)) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу, при цьому, день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Згідно п.5.8 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 03.07.2001 року №266 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.07.2001 року за №595/5786 встановлено, якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу у зв'язку з такими випадками: незнаходженням посадових осіб; їх відмовою прийняти податкову вимогу; незнаходженням фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків, то працівник структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, у день повернення не врученої податкової вимоги розміщує її на дошці податкових оголошень (повідомлень).

День розміщення податкової вимоги на дошці податкових оголошень (повідомлень) вважається днем вручення податкової вимоги. У той самий день працівник структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, повідомляє про неможливість вручення податкової вимоги відповідного працівника підрозділу стягнення податкового боргу. У разі невручення податкової вимоги (1-й та 2-й випадки), у той самий день працівник підрозділу стягнення податкового боргу складає акт (довільної форми) із зазначенням причин невручення.

Судом встановлено, що другу податкову вимогу №2/119 від 26.02.2010 року (а.с.41) неможливо було вручити платнику податків у зв'язку з відмовою від підпису, у зв'язку з чим, посадовими особами відповідача був складений акт відмови від підпису №391/24 від 26.02.2010 року (а.с.42) та акт №398/24-023 від 26.02.2010 року (а.с.43), згідно з яким друга податкова вимога підлягає розміщенню на дошці оголошень ДПІ у Суворовському районі м. Одеси.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 14.09.2010 року №701 були затверджені Методичні рекомендації щодо порядку погашення у 2010 році заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, яким установлено порядок погашення до державного бюджету зобов'язань боржника зі сплати відповідної суми коштів у порядку та строки, визначені кредитною угодою, у т.ч. пені, відсотків з користування позичками, наданими за рахунок коштів, залучених державою, та з плати за надання гарантій та позик, отриманих за рахунок коштів, залучених державою та/або під державні гарантії суб'єктів господарювання перед державою за кошти, виділені боржнику державою, залучені державою або під державні гарантії на умовах кредитної угоди бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, а також особливості провадження у справах про банкрутство таких суб'єктів господарювання.

Заходи з погашення вищезазначеної заборгованості суб'єкта господарювання, який отримав кредит на визначених кредитною угодою умовах, здійснюються органами державної податкової служби, а також у межах компетенції органами державної виконавчої служби.

Згідно з п.1.2 «Методичних рекомендацій щодо порядку погашення у 2010 році заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі» стягнення заборгованості боржника здійснюється шляхом:

направлення податкових вимог; реєстрації податкової застави; прийняття рішення про стягнення коштів та продаж інших активів боржника в рахунок погашення його заборгованості.

Відповідно до п.5 «Методичних рекомендацій щодо порядку погашення у 2010 році заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі» Порядок погашення несплачених сум заборгованості у разі несплати боржником суми заборгованості в установлені строки орган стягнення, приймає рішення про стягнення з боржника заборгованості.

Враховуючи наявність у позивача заборгованості перед бюджетом, направлення на його адресу першої та другої податкових вимог, відповідач ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, відповідно до наданих податковому органу повноважень, мав право прийняти рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

При цьому колегія суддів зазначає, що наявність рішення суду з цього приводу (а.с.65-66) не позбавляє права відповідача щодо вчинення вказаних дій, оскільки такі дії прямо передбачені чинним законодавством, до того ж, як вбачається із матеріалів справи, виконавчий лист виданий на виконання рішення господарського суду Одеської області № 3\75-03-1893 від 06.07.2004 року повернено ДПІ у Суворовському районі м.Одеси (а.с.76-77)

Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Як вбачається з п.3.5 статуту позивача Дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Одеський комбінат хлібопродуктів»- підприємство, яке відповідає по своїх зобов'язаннях усім своїм майном, належним йому на праві власності, на яке відповідно до діючого законодавства може бути звернено стягнення, а згідно з п.4.1 зазначеного статуту майно підприємства становить основні та оборотні засоби, грошові кошти, а також інші активи, вартість яких відображається в бухгалтерському балансі підприємства.

Таким чином, позивач має можливість мати у власності майно та несе відповідальність по власним зобов'язанням (в тому числі й податковим) належним йому майном (грошовими коштами), а також майном, яке перебуває в його повному господарському віданні.

При цьому, на спростування доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції вірно зазначено, що вирішення спірних питань за рахунок якого майна може бути погашена податкова заборгованість здійснюється на стадії виконання вказаного рішення, у зв'язку із чим, можливі порушення прав позивача на стадії виконання оскаржуваного рішення не може бути підставою для такого рішення відповідача протиправними.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає не суттєвими та такими, що висновків суду першої інстанції не спростовують.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський комбінат хлібопродуктів" залишити без задоволення, а постанову господарського суду Миколаївської області від 23 березня 2011 року у справі № 2-а-9463/10/1570 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Крусян