Ухвала суду № 26343600, 20.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2012 р.Справа № 2а-1670/4680/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Водолажської Н.С. , Подобайло З.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2012р. по справі № 2а-1670/4680/12

за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велс"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велс", в якому просив стягнути адміністративно-господарські санкції у розмірі 19702,44 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 354,60 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2012р. по справі № 2а-1670/4680/12 у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2012р., позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апеляційна скарга з підстав, визначених п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем вжито всі необхідні заходи щодо виконання нормативу з працевлаштування інвалідів на підприємстві.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Велс" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Миргородської міської ради, ідентифікаційний код 30131912.

Як вбачається із звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік (форма № 10-ПІ, реєстраційний номер 53/109/14), поданим Товариством з обмеженою відповідальністю "Велс" 23.01.2012 вх. № 765 Полтавському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві за 2011 рік становила 41 особа, фонд оплати праці штатних працівників склав 403,9 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника - 12,2 грн.(а.с.З)

При цьому, в звіті у рядку (02) середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність відсутній запис та в рядку (03) кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" також запис відсутній.

З огляду на вимоги частини другої статті 19 Закону №875, кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу у відповідача у 2011 році повинен складати 2 місця.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку (частина десята статті 19 Закону №875).

Згідно із статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Як слідує із розрахунку позивача, сума адміністративно - господарських санкцій за 2 робочих місця, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, для відповідача у 2011 році склала 19702,44 грн. У зв'язку з тим, що вказану суму адміністративно-господарських санкцій відповідачем до 18.04.2012 не було сплачено, позивачем донараховано пеню у розмірі 354.60 грн. (а.с.4).

Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку (частина 9 статті 20 Закону №875).

Надаючи оцінку позовним вимогам про стягнення із відповідача суми адміністративно-господарських санкцій та пені в загальному розмірі 20057,04 грн., суд виходить з наступного.

Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Із інформації Миргородського міськрайонного центру зайнятості від 06.02.2012 № 07- 488 (а.с. 30) протягом 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Велс" надавались звіти за формою 3-ПН «про наявність вакансій» із заповнення графи 15 - перевага надається особам з обмеженими фізичними можливостями в січні - грудні 2011 року. Підприємство прийняло участь в двох ярмарках вакансій для інвалідів.

Так, згідно звітів за формою 3-ПН (а.с.17-29) слідує, що відповідачем до Миргородського міськрайонного центру зайнятості направлено звіти про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів:

станом на 28.01.2011 (вхідний від 27.01.2011) - за професією «швачка» (у графі 8 примітки не зазначено кількість, \ графі 15 - вказано надається перевага інвалідам II - групи загальних захворювань);

станом на 28.02.2011 (вхідний від 01.03.2011) - за професією «швачка» (у графі 8 примітки вказано - 2 жінки, у графі 15 - вказано надається перевага інвалідам II - групи загальних захворювань);

станом на 28.03.2011 (вхідний від 29.03.2011) - за професією «швачка» (у графі 8 примітки вказано - жінки, у графі 15 - вказано надається перевага інвалідам II - групи загальних захворювань);

станом на 27.04.2011 (вхідний від 28.04.2011) - за професією «швачка» (у графі 8 примітки не вказана кількість, у графі 15 - вказано надається перевага інвалідам II - групи загальних захворювань);

станом на 31.05.2011 (вхідний від 31.05.2011) - за професією «швачка» (у графі 8 примітки не вказана кількість, у графі 15 вказано надається перевага інвалідам II - групи -загальних захворювань);

станом на 24.06.2011 (вхідний від 24.06.2011) - за професією «швачка» (у графі 8 примітки вказано - 2 жінки, у графі 15 - вказано надається перевага інвалідам II - групи загальних захворювань);

станом на 28.07.2011 (вхідний від 10.08.2011) - за професією «швачка» (у графі 8 примітки вказано - 2 жінки, у графі 15 - вказано надається перевага інвалідам II - групи загальних захворювань);

станом на 10.08.2011 (вхідний від 10.08.2011) - за професією «швачка» (у графі 8 примітки вказано - 2 жінки, у графі 15 - вказано надається перевага інвалідам II - групи загальних захворювань);

станом на 28.08.2011 (вхідний від 29.08.2011) - за професією «швачка» (у графі 8 примітки вказано - 2 жінки, у графі 15 - вказано надається перевага інвалідам II - групи загальних захворювань);

станом на 26.09.2011 (вхідний від 27.09.2011) - за професією «швачка» (у графі 8 примітки вказано - 2 жінки, у графі 15 - вказано надається перевага інвалідам II - групи загальних захворювань);

станом на 26.10.2011 (вхідний від 27.09.2011) - за професією «швачка» (у графі 8 примітки вказано - 2 жінки, у графі 15 - вказано надається перевага інвалідам II - групи загальних захворювань);

станом на 25.11.2011 (від 29.11.2011) - за професією «швачка» (у графі 8 примітки вказано - 2 жінки, у графі 15 - вказано надається перевага інвалідам II - групи загальних захворювань);

станом на 27.12.2011 (вхідний від 28.12.2011) - за професією «швачка» (у графі 8 примітки вказано - 2 жінки, у графі 15 - вказано надається перевага інвалідам II - групи загальних захворювань).

Таким чином, відповідач інформував службу зайнятості у встановленому чинним законодавством порядку про вакантні місця для працевлаштування інвалідів у кількості згідно нормативу, тобто вживав заходів для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Натомість згідно інформації Миргородського міськрайонного центру зайнятості від 18.05.2012 (а .с.11) інваліди не направлялися для працевлаштування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Велс" у зв'язку із відсутністю на обліку таких, які б мали відповідну кваліфікацію.

Доказів того, що будь-яким іншим органом працевлаштування інвалідів направлялися відповідачу протягом 2011 року інваліди для працевлаштування чи інваліди самостійно зверталися до відповідача з метою працевлаштування, і що відповідач відмовив у прийнятті інвалідів на роботу, суду не надано.

З аналізу норм Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" слідує, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця, натомість вимагає від нього вжиття заходів для працевлаштування інвалідів, визначених у статті 18 Закону.

При вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій суд виходить із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій, при цьому враховує, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.

З огляду на те, що відповідач вживав необхідних заходів для працевлаштування інвалідів, а саме: надавав державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, приймав участь у двох ярмарках вакансій для інвалідів (а.с.30) та згідно із наказом №358а від 24.01.2011 створив вільні місця для двох інвалідів за спеціальністю «швачка» (а.с. 31).

З урахуванням наведеного, колегія суддів , суд приходить до висновку, що відповідачем було вжито всіх залежних від нього заходів для виконання нормативу робочих місць, для працевлаштування інвалідів, у відповідача відсутня вина за часткову незайнятість робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем було вжито всіх залежних від нього заходів для виконання нормативу робочих місць, для працевлаштування інвалідів, у відповідача відсутня вина за часткову незайнятість робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів та вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2012р. по справі № 2а-1670/4680/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Водолажська Н.С. Подобайло З.Г.