Ухвала суду № 26338705, 08.08.2012, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

Справа № 11/2290/550/2012 року Головуючий в 1-й інстанції

Стасюк Р.М.

Категорія: ч. 3 ст. 362 КК України Доповідач Цугель І.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 серпня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого-судді Цугеля І.М.,

суддів Зарєчної І.В., Кулеші Л.М.,

з участю прокурора Боднара Р.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Нетішинського міського суду від 6 червня 2012 року, -

В с т а н о в и л а :

Цим вироком

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Довжки Славутського району Хмельницької області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого, працюючого державним виконавцем відділу ДВС Славутського МРУЮ, не судимого, -

засуджено за ч. 3 ст. 362 КК України та призначено покарання у виді 3-х років позбавлення волі з позбавленням права займатись діяльністю, пов'язаною з використанням електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнено з випробуванням із призначенням іспитового строку на 1 рік.

Згідно ст. 76 КК України на ОСОБА_2 покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти її про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтись до неї для реєстрації.

За ч. 1 ст. 364 КК України ОСОБА_2 виправдано.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_2 залишено попередній -підписку про невиїзд.

За вироком суду 27 травня та 1 червня 2011 року ОСОБА_2, працюючи державним виконавцем відділу ДВС Нетішинського міського управління юстиції, маючи доступ до підсистеми електронних заяв Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, діючи умисно, без наявності законних підстав, а саме: відповідних постанов державних виконавців про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно громадян, в порушення ч. 2 ст. 57, ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», п. 6, п. 7 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 року № 830, п. 2.4 «Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004 року № 73/5, п. 2.1, п. 2.6 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 року № 31/5, п. 2.3 «Інструкції про порядок заповнення заяв та ведення Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18.08.2004 року № 85/5, використовуючи власний логін, пароль, особистий ключ електронного цифрового підпису та робочий комп'ютер ІР 10.3.245.82, заповнив електронні заяви, на підставі яких несанкціоновано зареєстрував обтяження рухомого та нерухомого майна боржників ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за виконавчими провадженнями №№ ВП 8390048, ВП 25799719, ВП 9025176 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів, чим вчинив несанкціоновану зміну інформації, яка оброблюється в автомазивонах системах Міністерства юстиції України.

В апеляції, як вбачається з її змісту, засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду в частині визнання його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, та в частині призначеного йому покарання скасувати, провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу злочину, за який його засуджено. Вказує, що дійсно вніс до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомості про накладення арешту на майно боржників ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 для забезпечення примусового виконання відкритих виконавчих проваджень, однак за браком часу постанов про арешт майна вказаних боржників та оголошення заборони його відчуження він не сформував. Відповідно до акту службового розслідування від 07.11.2011 року за порушення порядку внесення даних до Державного реєстру обтяжень рухомого майна його притягнуто до дисциплінарної відповідальності -оголошено догану. Будь-яких даних про заподіяння ним будь-кому шкоди не виявлено, в його діях немає ні умислу, ні вини. Виконавчі провадження по стягненню коштів з боржників ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»до цього часу перебувають на примусовому виконанні у відділі ДВС Нетішинського МУЮ, кошти вище вказаними боржниками не погашено. Крім того, за словами свідка ОСОБА_6, арешти на майно вказаних боржників, накладені ним, на даний час не зняті, а лише приведені у відповідність, тобто винесено відповідні постанови про арешт майна боржників та оголошення заборони його відчуження в паперовому вигляді. Тому вважає, що дії, вчинені ним, не підлягають кваліфікації за ч. 3 ст. 362 КК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, вирок суду в частині засудження ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 362 КК України підлягає скасуванню, а справа в цій частині направленню на новий судовий розгляд через істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону.

Як вбачається з матеріалів справи, всупереч вимог ст. 334 КПК України, суд першої інстанції при формулюванні обвинувачення за ч. 3 ст. 362 КК України, визнаного судом доведеним, належним чином не зазначив місце, час, спосіб вчинення, наслідки та мотив злочину, хоча в постанові про притягнення як обвинувачення, в обвинувальному висновку все це викладено детально.

Оскільки мотивувальна частина вироку не відповідає вимогам ст. 334 КПК України, формулювання обвинувачення за ч. 3 ст. 362 КК України, визнаного судом доведеним, є неконкретним, не зазначені діяння, вчинені ОСОБА_2, чим порушено його право на захист, вирок не може залишатись чинним, підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд в іншому складі для усунення вище зазначених недоліків, для належного формулювання обвинувачення, для всебічного, повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, доводів ОСОБА_2 з позицій його захисту про відсутність у його діях складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 370, 374 КПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задоволити часткового.

Вирок Нетішинського міського суду від 6 червня 2012 року стосовно ОСОБА_2 в частині його засудження за ч. 3 ст. 362 КК України скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити у виді підписки про невиїзд.

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Хмельницької області Цугель І.М.