Вирок № 26337932, 21.12.2011, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 1-512/2011

В И Р О К

іменем України

"21" грудня 2011 р.Дніпровський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Метелешко О.В.,

при секретарях Розгон А.В., Бутенко О.Г.,

з участю прокурора Григоренко Л.Ю.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Запорізької області Оріхівського району с. Комишуваха, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, п/б, раніше судимого: - 03.06.2002 року Оріхівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 1 рік;

- 28.11.2006 року Оріхівським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 289 КК України до 3 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 1 рік;

- 13.11.2008 року Вільнянським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 289, ст. 290, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця Вінницької області Теплицького району с. Бджільна, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, п/б, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця Вінницької області Теплицького району с. Бджільна, українця, громадянина України, з спеціально-технічною освітою, не одруженого, працюючого в ТОВ «Край»продавцем-консультантом, , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, п/б, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

29 листопада 2009 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння біля магазину «Гастрономчик», що по бульвару Давидова, 10, у м. Києві, вступили в попередню змову з метою відкритого викрадення чужого майна. Діючи умисно, згідно розподілених ролей, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 зайшли до приміщення вказаного магазину, а в цей час ОСОБА_9 залишився на вулиці поряд та спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб у разі виникнення небезпеки попередити ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про небезпеку.

Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 знаходячись в приміщенні магазину побачили потерпілу ОСОБА_1, яка знаходилась за касовим прилавком. У той час, вийшовши за межі попередньої домовленості, що відбулась між ними, ОСОБА_8 перестрибнув через касовий прилавок, що не давав вільного доступу для сторонніх осіб до місця зберігання матеріальних цінностей в магазині, вслід за ним за касовий прилавок зайшов ОСОБА_7 Проникнувши таким чином за прилавок (приміщення), ОСОБА_7 схопив ОСОБА_1 за голову та почав утримувати її в положенні сидячи під касовим прилавком з метою попередження опору з боку потерпілої, таким чином застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, а ОСОБА_8 у цей час став обшукувати прилавок та висловлювати вимогу передати їм матеріальні цінності. Продовжуючи свої злочинні наміри, направлені на заволодіння чужим майном шляхом відкритого викрадення чужого майна, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 заволоділи грошима, які лежали в коробці на прилавку в сумі 1245 грн., грошима за картки поповнення рахунку в сумі 445 грн., та картками поповнення рахунку мобільних операторів, а саме: одна картка поповнення рахунку мобільного оператора «Київстар», вартістю 100 грн., дві картки поповнення рахунку мобільного оператора «МТС», вартістю 50 грн., дві картки поповнення рахунку мобільного оператора «МТС», вартістю 60 грн., дві картки поповнення рахунку мобільного оператора «Лайф», вартістю 50 грн., дві картки поповнення рахунку мобільного оператора «Лайф», вартістю 70 грн., всього було спричинено матеріального збитку потерпілому ОСОБА_3 на загальну суму 2020 грн.

У цей момент до приміщення магазину «Гастрономчик», що по бульвару Давидова, 10 в м. Києві, зайшов ОСОБА_2 з метою придбання продуктів харчування, а ОСОБА_9 з метою забезпечення злочинних дій ОСОБА_8 та ОСОБА_7, діючим умисно заздалегідь до раніше розподілених ролей, зайшов вслід за ним до приміщення магазину та попереджаючи опір з його боку, почав натягувати капюшон куртки ОСОБА_2 на голову, розірвавши її та тим самим, завдавши останньому матеріального збитку на загальну суму 1000 гривень. Потерпілий ОСОБА_2 вчинив опір ОСОБА_9, виштовхав його з приміщення вищевказаного магазину, а вслід за ним вибігли ОСОБА_8 та ОСОБА_7 Після чого, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 з місця вчинення злочину зникли, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 суду показав, що 28 листопада 2009 року він з ОСОБА_8 поїхали у гості до ОСОБА_9 на масив Оболонь у м. Києві в гуртожиток де вживали алкогольні напої. Після чого, 29 листопада 2009 року вони прокинулися та вирішили поїхати до них у гуртожиток на бул. Давидова у м. Києві, де продовжили розпивати спиртні напої. Приблизно о 23 годині 30 хвилин, вони в стані алкогольного сп'яніння підійшли до магазину «Гастрономчик», що по бульвару Давидова, 10, у м. Києві, де домовившись між собою вирішили щось викрасти, що буде на видному місці. Тоді він з ОСОБА_8 зайшли до магазину, а ОСОБА_9 залишився на вулиці спостерігати, що якщо у випадку хтось буде іти, він повинен був їх попередити про небезпеку. Коли він з ОСОБА_8 зайшли до магазину, то побачили потерпілу ОСОБА_1, яка знаходилась за касовим прилавком. І в цей час, оскільки вони домовлялися тільки взяти те, що вільно буде стояти, ОСОБА_8 перестрибнув через касовий прилавок і він тоді також зайшов слідом за ним за прилавок, схопив ОСОБА_1 за голову та почав її утримувати сидячи під касовим прилавком, щоб вона не давала опір, а ОСОБА_8 у цей час став обшукувати прилавок та став вимагати у потерпілої передати їм щось цінне. Запевнив, що вони дійсно тоді взяли в коробці на прилавку гроші, як вказано у матеріалах справи та картки поповнення. Так сталося, що в той момент до магазину зайшов ОСОБА_2, а за ним ОСОБА_9, який повинен був їх попередити. Тоді ОСОБА_9 почав натягувати капюшон куртки ОСОБА_2 йому на голову, але той вчинив йому опір та виштовхав його з магазину, а вже слідом вибігли і вони з ОСОБА_8 та втекли звідти. У скоєному щиро каявся, просив вибачення у потерпілої та просив суворо не карати.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 суду показав, що 28 листопада 2009 року вони з ОСОБА_7 поїхали у гості до ОСОБА_9 де вживали алкогольні напої. Потім, 29 листопада 2009 року він запропонував поїхати до них в гуртожиток на бул. Давидова. Вони спочатку гуляли містом, а потім поїхали до гуртожитку та знову вживали спиртні напої. Після чого, вони вирішили піти та попити ще пива. Тоді, приблизно о 23 годині 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння біля магазину «Гастрономчик», що по бульвару Давидова, 10, в м. Києві, вони вступили у попередню змову з метою щось викрасти, але те, що буде на видному місті. Тоді він з ОСОБА_7 зайшли до магазину, а ОСОБА_9 залишився на вулиці спостерігати та якщо щось, то їх попередити. Зайшовши в магазин вони побачили потерпілу ОСОБА_1, яка знаходилась за касовим прилавком і тоді він перестрибнув через той прилавок, чітко не пам'ятає чи схопив потерпілу за волосся, чи відштовхнув її, але це можливо і цього не заперечує, а за ним зайшов ОСОБА_7, який вже почав утримувати сидячи під прилавком ОСОБА_1 за голову, а він обшукував прилавок та вимагав у потерпілої, щоб вона сказала, що є цінне. Зазначив, що дійсно вони тоді взяли в коробці на прилавку гроші в сумі 1245 грн. та картки, які зазначені у справі. У той момент до магазину зайшов ОСОБА_2, а слідом за ним ОСОБА_9, який щоб попередити їх, натягнув йому на голову капюшон куртки, але ОСОБА_2 вчинив йому опір та виштовхав його з магазину, а він з ОСОБА_7 вибігли слідом та втекли. У скоєному щиро каявся, просив вибачення у потерпілої та просив призначити міру покарання, не пов'язану з позбавленням волі.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_9 суду показав, що 28 листопада 2009 року до нього в гуртожиток приїхали ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та вони вживали спиртні напої, після чого лягли спати. Наступного дня вони прокинулися і ОСОБА_8 запропонував поїхати до них у гуртожиток на бул. Давидова у м. Києві. Спочатку вони поїхали гуляти по місту, а потім поїхали на бул. Давидова, де весь час вживали алкогольні напої. Потім хтось запропонував піти та купити пиво. Тоді вони, приблизно о 23 годині 30 хвилин, вже біля магазину вступили у попередню змову щось викрасти, але тільки те, що буде на видному місті. Те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зайдуть за прилавок ніхто не домовлявся, і так само він не знав, що вони чіпатимуть потерпілу ОСОБА_1 Зокрема, вони домовилися, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 підуть до магазину, а він залишиться чекати на вулиці та спостерігати, щоб вони не були помічені. Коли він стояв на вулиці та спостерігав за обстановкою, то помітив, що до того магазину заходить ОСОБА_2 і тоді він, щоб убезпечити ОСОБА_8 та ОСОБА_7, зайшов вслід за ОСОБА_2 до магазину та почав натягувати йому капюшон куртки на голову, тим самим розірвавши її. Але ОСОБА_2 вчинив йому опір і він штовхнув його на вітрину від чого вона розбилася, а потім ОСОБА_2 його провернув та виштовхав з магазину. У цей час з магазину вибігли ОСОБА_8 і ОСОБА_7 і тоді вони всі разом втекли, а гроші вже в подальшому витрачали разом. У скоєному щиро каявся, просив не призначати йому міру покарання, пов'язану з позбавленням волі, просив вибачення у потерпілих та повністю відшкодував заподіяну шкоду.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 суду показала, що 29 листопада 2009 року вона працювала продавцем у магазині «Гастрономчик», що по бульвару Давидова, 10, в м. Києві. Уже у вечірній час, коли вона повинна була закривати магазин, то до нього дуже швидко зайшло двоє хлопців. Перший хлопець, як потім стало відомо ОСОБА_8 схопив її за волосся, стрибнувши за прилавок, а в цей час другий хлопець, ОСОБА_7, також зайшов через прилавок, взяв її за волосся у положенні сидячи, а ОСОБА_8 у цей час почав шукати гроші та питати, що є ще цінне. Зазначила, що звичайно вона в той момент злякалася, але ніякої загрози своєму життю не відчувала, бо у хлопців не було ніякої зброї, або ж чогось іншого, а навпаки ОСОБА_7 її заспокоював та говорив, що вони щось візьмуть і все. У той вечір вони взяли гроші та картки поповнення і швидко втекли, оскільки в магазин зайшов ОСОБА_2 Крім того, зазначила, що вона їх повністю вибачила за все і ніяких претензій у неї не має.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що 29 листопада 2009 року він повертався додому у пізній час та вирішив зайти до магазину, що по бульвару Давидова, 10, в м. Києві. Коли він йшов, то йому назустріч йшов підсудний ОСОБА_9 Коли він зайшов до магазину, то побачив як продавець та молодий чоловік, ОСОБА_7, сидять навприсідки за прилавком. Потім він почув як відчиняються двері даного магазина, повернувши своє обличчя він побачив ОСОБА_9, який заходив до магазину, та відразу накинув йому на голову капюшон від куртки і в них почалася боротьба, у ході якої ОСОБА_9 штовхнув його на вітрину та він розбив її своєю спиною. Потім він притиснув ОСОБА_9 до себе, розвернувся та своєю спиною відчинив вхідні двері магазину і штовхнув його на вулицю. У цей час з магазину вибігли й інші хлопці. Зокрема, зазначив, що в результаті бійки з ОСОБА_9 йому було розірвано куртку, але останній повністю відшкодував йому заподіяну шкоду, тому він не має ніяких до нього претензій.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 суду показав, що 29 листопада 2009 року, приблизно о 23 годині 50 хвилин, до нього подзвонила ОСОБА_1 та повідомила, що обікрали магазин, який він на той час орендував. Коли він приїхав до магазину, то речі там були розкидані і було вже багато людей. Очевидцем він не був, йому нічого не відомо, а відомо тільки зі слів продавщиці ОСОБА_1, тому по суті йому сказати нічого. Зокрема, зазначив, що на досудовому слідстві ним було заявлено цивільний позов, який підсудними ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відшкодовано в повному обсязі, тому він ніяких претензій до підсудних не має і не наполягає на призначені їм міри покарання, пов'язаної з позбавленням волі.

Крім показів потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, щирого каяття підсудних ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 їх вина також підтверджується: протоколом огляду місця події від 30.11.2009 року (т. 1 а.с. 11); протоколами пред'явлення для впізнання особи, згідно яких потерпілий ОСОБА_2 впізнав ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (т. 2 а.с. 3-4, 5-6); протоколами відтворення обстановки та обставин місця події від 18 грудня 2009 року та фототаблицями до них за участю ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 13-14), ОСОБА_9 (т. 2 а.с. 17-18), ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 21-22); висновком експерта від 05 лютого 2010 року № 76, згідно якого слід фрагменту долоні, що було вилучено зі скла вітрини при ОМП в магазині «Гастрономчик»по бул. Давидова, 10 у м. Києві, 30 листопада 2009 року, залишений долонею (зона гіпотенар) лівої руки ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 37-45); висновком експерта від 07 лютого 2010 року № 77, згідно якого слід фрагменту долоні, що вилучено під час ОМП в магазині «Гастрономчик»по бул. Давидова, 10 у м. Києві, 30 листопада 2009 року, залишений низом підошви групою (типом) взуття, таким як і взуття ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 62-70).

Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд вважає їх правильними, а це свідчить про повну доведеність вини підсудних ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні злочинів за обставин, встановлених судом.

Суд вважає, що вина ОСОБА_7 у тому, що він своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, що не є небезпечним для здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у приміщення, вчинений повторно, є доведеною і тому кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 186 КК України.

Зокрема, суд вважає доведеною вину ОСОБА_8 у тому, що він своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, що не є небезпечним для здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у приміщення, і тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 3 ст. 186 КК України.

Крім того, вина ОСОБА_9 у тому, що він своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, що не є небезпечним для здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, є доведеною і тому суд кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 186 КК України.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд, при призначенні підсудному ОСОБА_7 виду та міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу підсудного, який під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (т. 2 а.с. 161-162), не працюючого, за місцем проживання скарг не надходило (т. 2 а.с. 164), раніше судимий (т. 2 а.с. 150-151)

Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття підсудного ОСОБА_7 у вчиненому злочині.

Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_7 злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином (ч. 3 ст. 186 КК України), вищезазначених даних про його особу, конкретних обставин справи, обставину, яка пом'якшує та обтяжує покарання, враховуючи також поряд з цим, що він раніше судимий, злочин вчинив будучи звільненим від відбування покарання з випробуванням, суд приходить до висновку, що його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства у зв'язку з чим, не вбачає підстав для застосування ст. 75 КК України.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд, при призначенні підсудному ОСОБА_8 виду та міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу підсудного, який під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (т. 2 а.с. 134-135), не працюючого, за місцем проживання в порушенні громадського порядку не замічався (т. 2 а.с. 136), у силу ст. 89 КК України раніше не судимий (т. 2 а.с. 126).

Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття підсудного ОСОБА_8 у вчиненому злочині та відшкодування заподіяної шкоди (т. 3 а.с. 106).

Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_8 злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином (ч. 3 ст. 186 КК України), вищезазначених даних про його особу, конкретних обставин справи, обставин, що пом'якшують та обставину, яка обтяжує покарання, враховуючи також поряд з цим його активну роль у скоєному злочині, а саме, що він першим перескочив через касовий прилавок (проник) та став вимагати у потерпілої ОСОБА_1 гроші та інше майно, суд приходить до висновку, що його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства у зв'язку з чим, не вбачає підстав для застосування ст. 75 КК України.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд, при призначенні підсудному ОСОБА_9 покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України (ч. 2 ст. 186 КК України), відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу підсудного, який під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (т. 2 а.с. 147-149), за місцем проживання в порушенні громадського порядку не замічався (т. 2 а.с. 146), у силу ст. 89 КК України раніше не судимий (т. 2 а.с. 140), за місцем попередньої роботи характеризується позитивно (т. 2 а.с. 237), працює в ТОВ «Край»на посаді продавця-консультанта (т. 2 а.с. 236).

Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття підсудного ОСОБА_9 у вчиненому злочині та відшкодування заподіяної шкоди (т. 3 а.с. 211-212).

Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі, але з урахуванням обставин справи, його ролі в скоєному злочині, наявності пом'якшуючих обставин, а саме щире каяття та повне відшкодування шкоди потерпілим ОСОБА_2 і ОСОБА_3, ставлення підсудного до скоєного, та те, що він під наглядом у лікаря-психіатра і лікаря-нарколога на обліку не перебуває, за місцем проживання, роботи характеризується позитивно, працював, тобто займався суспільно-корисною роботою, думку потерпілих, які не наполягали на призначенні покарання, пов'язаного з позбавленням волі, суд дійшов висновку, що його перевиховання і виправлення можливе без відбуття покарання та вважає за доцільне застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, визначених п. п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Цивільні позови у справі відшкодовано.

Речові докази у справі відсутні.

Стягнути солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному управлінні МВС України в м. Києві (отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві ГУДКУ у Київській області р/р 31253272210699 код ЗКПО 25575285, МФО 821018, призначення платежу -за послуги експерта, код послуги 60000) -4 748 грн. 03 коп. (т. 2 а.с. 36-45, 61-70).

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_7 визнати винним за ч. 3 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, частково приєднати ОСОБА_7 до покарання, призначеного за цим вироком, невідбуту частину покарання за вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 13 листопада 2008 року, остаточно визначивши йому для відбування покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 обчислювати з 17 грудня 2009 року (т. 1 а.с. 96-100).

Запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою в Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

ОСОБА_8, визнати винним за ч. 3 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 обчислювати з 17 грудня 2009 року (т. 1 а.с. 74-78).

Запобіжний захід ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою в Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань - залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

ОСОБА_9 визнати винним за ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_9 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 /трьох/ років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно зі ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_9 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили змінити з тримання під вартою в Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Цивільні позови у справі відшкодовано.

Речові докази у справі відсутні.

Стягнути солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному управлінні МВС України в м. Києві (отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві ГУДКУ у Київській області р/р 31253272210699 код ЗКПО 25575285, МФО 821018, призначення платежу -за послуги експерта, код послуги 60000) -4 748 грн. 03 коп. (т. 2 а.с. 36-45, 61-70).

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його проголошення, а засудженими -у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя: