Ухвала суду № 263350, 20.07.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

“20” липня2006 року                                                                      м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого:  Маринчак Н.Є.,

суддів: Нечитайла О.М., Степашка О.І., Пилипчук Н.Г., Усенко Є.А.

при секретарі:  Павлушко Р.С.,

за участю представників:

позивача: Кобилянського О.Ю.

відповідача: Торути О.З., Кривобок Ю.М.

розглянувши касаційні скарги 1.) представника Державної податкової адміністрації у м. Києві –Торути Олександра Зіновійовича та 2.) начальника Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва –Лайтарнюка В.В.

на  постанову господарського суду м. Києва   від 09 листопада 2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19 грудня 2005 року 

у справі  № 28/135

за позовом  ТОВ «Р.О.С.- Київ»

доДержавної податкової адміністрації у м. Києві, Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва    

провизнання недійсним податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

         В квітні 2005 року ТОВ «Р.О.С.-Київ» звернулось до суду з позовом про  визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Дніпровському районі м. Києва  № 1179-26-9/31090843-8269 та № 1180-26-9/31090843 від 05 серпня 2002 року та визнання такими, що не підлягають виконанню першої  ( № 1/7159 від 17 грудня 2002 року) та другої (№2/247 від 17 лютого 2003 року) податкових вимог ДПІ у Дніпровському районі м. Києва.

Позовні вимоги мотивовані наступним: позивачем було подано скаргу на повідомлення-рішення № 1179-26-9/31090843-8269 та № 1180-26-9/31090843 від 05 серпня 2002 року до ДПІ  у Дніпровському районі м. Києва. Рішенням ДПІ у Дніпровському районі м. Києва  № 2273/10/26-9/20 від 02 вересня 2002 року у задоволенні  вказаної скарги було відмовлено. Позивач звернувся до ДПА у м. Києві і скаргою на № 1179-26-9/31090843-8269 та № 1180-26-9/31090843 від 05 серпня 2002 року та рішення № 2273/10/26-9/20 від 02 вересня 2002 року ДПІ у Дніпровському район м. Києва . ДПА у м. Києві на адресу позивача було надіслано лист № 4079/1Р/25-0014 від 08 листопада 2002 року , в якому  повідомлялось, що скаргу ТОВ «Р.О.С.-Київ» залишено без розгляду. Позивач вважає, що лист № 4079/1Р/25-0014 від 08 листопада 2002 року було надіслано в порушення положень п.п.5.2.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». За таких обставин ТОВ «Р.О.С.-Київ» стверджує, що його скарга вважається повністю задоволеною.

Постановою господарського суду м. Києва від 09 листопада 2005 року залишеного в силі ухвалою Київського апеляційного господарського  суду від 19 грудня 2005 року, позовні вимоги задоволені, спірні податкові повідомлення-рішення визнані недійсними.

         В касаційних скаргах : ДПА у м. Києві та ДПІ у Дніпровському районі м. Києва просять судові рішення скасувати та ухвалити  нове, про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що суди неповно дослідили обставини справи, дали неправильну  оцінку зібраним  доказам, ухвалили  рішення, які не відповідають  вимогам матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення  представників сторін,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скаргах, колегія суддів  дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як було встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, повторна скарга представника ТОВ «Р.О.С.-Київ» Кобилянського О.Ю. від 14 вересня 2002 року на податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 05 серпня 2002 року № 1180-26-9/31090843-8270, № 1179-26-9/31090843-8269 та рішення ДПІ у Дніпровському районі м Києва про результати розгляду  скарги  ТОВ «Р.О.С.-Київ» від 02 вересня 2002 року №2273/10/26-9/20 була подана до ДПА у м. Києві через ДПІ у Дніпровському районі м. Києва 17 вересня 2002 року за  вх. № 12586/10.

Відповідно до п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення  зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ у разі коли платник вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти  календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржуються.

У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове задоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днемотримання відповіді , з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному або частковому незадоволенні скарги-до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.   

Отже Законом   встановлено, що скарга платника податку повинна  бути направлена саме контролюючому органу вищого рівня.

Колегія суддів ВАС України, не може погодитись з висновками судів, про те, що ДПА у м. Києві отримав скаргу позивача лише 17 вересня 2002 року, оскільки така скарга направлялась до ДПІ у  Дніпровському районі м.Києва, про що свідчить зазначена адреса рекомендованного листа ( а.с.52; 53).

За таких обставин відсутні підстави вважати, що судами з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку надану  судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.

Враховуючи наведене, прийняті судові рішення підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду необхідно врахувати  викладене повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних  правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обгрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220,221,227,230,231 КАС України ,-

У Х В А Л И В :

         Касаційні скарги  представника Державної податкової адміністрації у м. Києві –Торути Олександра Зіновійовича та начальника Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва –Лайтарнюка В.В. задовольнити частково.

         Постанову господарського суду м. Києва   від 09 листопада 2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19 грудня 2005 року  скасувати та направити справу на новий судовий розгляд.

Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Головуючий:                    ______  Маринчак Н.Є.,

Судді:                            _______  Нечитайло О.М.,

                                      _______  Степашко О.І.,

                                      _______  Пилипчук Н.Г.,

                                      _______  Усенко Є.А.