Рішення № 26330558, 03.10.2012, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/7612/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03 жовтня 2012 року м. Київ

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Гайдук С.В.

при секретарі Лавреновій А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Жилкомунсервіс»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

в с т а н о в и в:

в березні 2012 року позивач Приватне акціонерне товариство «Жилкомунсервіс»(далі (ПрАТ «Жилкомунсервіс») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ПрАТ «Жилкомунсервіс»безпосередньо надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території в будинку по АДРЕСА_1 де проживають відповідачі. Згідно даних особового рахунку відповідачів № НОМЕР_2 (НОМЕР_1), розрахованих КП ГІОЦ відповідно до діючих тарифів на житлово-комунальні послуги у м. Києві, заборгованість відповідачів за послуги з утримання будинку та прибудинкової території та за комунальні послуги складає 3183,20 грн. інфляційні витрати в розмірі 496,88 грн., три проценти річних -200,89 грн. нарахованих на суму заборгованості, які просив стягнути солідарно з відповідачів.

В процесі розгляду справи позивач уточнив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за житлово-комунальні послуги з травня 2005 року по червень 2012 року в розмірі 9138,11 грн., нарахованих на суму заборгованості інфляційних витрат в розмірі 3452,19 грн., нарахованих на суму заборгованості три проценти річних в розмірі 1012,91 грн. та судовий збір.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з уточненнями підтримав повністю та просив їх задовольнити з підстав зазначених в уточнених позовних вимогах.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та пояснили, що позивач який виконує функції ЖЕКу грубо порушує їх права як споживачів житлово-комунальних послуг, нараховує плату за не спожиті житлово-комунальні послуги та порушує діюче законодавство. Позивачем не надано жодних бухгалтерських документів в обґрунтування свої позовних вимог та обґрунтування заборгованості. За їх розрахунками, має місце переплата таких послуг. Просили в позові відмовити повністю.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, пояснення відповідачів, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово -комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Порядок оплати з житлово-комунальних послуг визначений у статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1. ОСОБА_2 зареєстровані та проживають в квартирі АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою (форма №3), яка видана ПрАТ «Жилкомунсервіс» 22.03.2012 року вих..№204 (а.с.18).

Відповідно до ст.68 Житлового кодексу Української РСР наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.

Стаття 67 ЖК України передбачає, що квартплата та плата за комунальні послуги визначається затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано розрахунок заборгованість за період з травня 2005 року по червень 2012 року по оплаті за житлово-комунальні послуги в розмірі 9138,11 грн. (а.с.44-45).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Однак позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).

Відповідачами у судовому засідання 17.07.2012 року подано заяву про застосування строку позовної давності в три роки (а.с.93).

В порядку ст.540 ЦК України якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний з кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Статтею 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема неподільності предмета зобов'язання.

З огляду на викладене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ПрАТ «Жилкомунсервіс»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги підлягає задоволенню в межах строку позовної давності, тобто за період з квітня 2009 по березень 2012 року в розмірі 3183,20 грн.

Разом з тим правовідносини, що виникли між сторонами з надання житлово-комунальних послуг, регулюються спеціальними правовими нормами, які мають пріоритет у застосування в порівняні із основними нормами права.

Відповідно до ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, перераховані спеціальні норми не передбачають права заявника на стягнення заборгованості із урахуванням трьох відсотків річних та індексу інфляції, (передбачено нарахування виключно пені), натомість, ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачає виключне право надавача послуги пред'явлення вимоги про оплату наданої послуги від виконавця. По відношенню до правовідносин пов'язаних із надавання житлово-комунальних послуг, Закон і договір не передбачає можливості застосування загальної цивільно-правових санкцій за невиконання грошового зобов'язання, таких як стягнення трьох відсотків річних ті індексу інфляції.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ПрАТ «Жилкомунсервіс»про стягнення з відповідачів інфляційних витрат в сумі 496,88 грн. та три відсотки річних від простроченої суми в сумі 200,89 грн., які розраховані позивачем у відповідності до положень ч.2 ст. 625 ЦК України, оскільки між сторонами у справі не виникли цивільно-правові відносини з приводу виконання грошового зобов'язання.

В порядку ст.88 ЦПК України, суд присуджує стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПрАТ «Жилкомунсервіс» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 214,60 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 257, 267, 540, 541, 625 ЦК України, ст.68 Житлового кодексу УРСР, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, ст. ст. 10, 11, 58, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Приватного акціонерного товариства «Жилкомунсервіс»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги -задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Жилкомунсервіс»(код ЄДРПОУ 24725452, р/р 26001001043133 в ПАТ КБ «Хрещатик»м. Київ, Виноградарське відділення, МФО 300670) заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 3183 (три тисячі сто вісімдесят три) грн. 20 коп., судовий збір у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп., а всього - 3397 (три тисячі триста дев'яносто сім) грн. 80 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя: