Вирок № 26327935, 08.05.2012, Вижницький районний суд Чернівецької області

1-28/12

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2012

Вижницький районний суд Чернівецької області, в складі: головуючого судді Пилип'юка І.В., за участю секретаря Паучек Є.В., прокурора Швець О.А., захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з освітою вищою, непрацюючого, одруженого, раніше судимого:

10.10.2011 року Вижницьким районним судом Чернівецької області за ст.366 ч.1 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850,00 грн. в дохід держави,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.364 ч.3, 366 ч.1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, відповідно до наказу №25-к від 07.05.1998 року працюючи на посаді мисливствознавця мисливської дільниці ДП «Берегометське ЛМГ» в смт. Берегомет Вижницького району, являючись службовою особою, наділеною правозастосовними функціями, по місцю роботи, в період з 08.02.2009 року по 17.01.2010 року, з метою штучного покращення результатів своєї діяльності, в особистих інтересах та всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що громадянин ОСОБА_3 не вчиняв адміністративного правопорушення, пов'язаного з порушенням встановлених законодавством правил мисливства, склав завідомо неправдивий протокол за №1 від 08.02.2009 року про порушення правил полювання на території України, передбачене ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_3 та 09.02.2009 року виніс постанову про накладення адміністративного стягнення штрафу в розмірі 34,00 грн., який сплатив особисто.

Крім того, ОСОБА_2, 24.10.2009 року, за таких же обставин, умисно, в особистих інтересах, з метою покращення показників власної роботи, склав завідомо неправдивий протокол №13 від 24.10.2009 року про порушення правил полювання, передбачене ст.85 ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_4, мешканця с. Лопушна, про те, що останній нібито 24.10.2009 року, о 19.30 год. в урочищі «Арджів», на території угідь ДП «Берегометське ЛМГ», проводив полювання на парнокопитних без контрольної картки обліку добутої дичини.

Крім того, ОСОБА_2, 17.01.2010 року, за таких же обставин, умисно, в особистих інтересах, з метою покращення показників власної роботи, склав завідомо неправдивий протокол №2 від 17.01.2010 року про порушення правил полювання, передбачене ст.85 ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_5, мешканця с. Лукавці, про те, що останній нібито 17.01.2010 року, об 11.17 год., в урочищі «Парцелі», на території угідь Вижницького РО УТМР, проводив полювання без відстрілочної картки на хутрову дичину.

В складених протоколах ОСОБА_2 на вигаданих осіб власноручно записав пояснення замість правопорушників та підробив їх підписи.

Підсудний ОСОБА_2 в суді вини не визнав та показав, що в період з 2007 року по 2009 рік працював на посаді мисливствознавця ДП Берегометське ЛМГ. Точної дати не пам'ятає власноручно склав протоколи про адміністративне правопорушення відносно громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 В протоколи про вчинення правопорушення, передбаченого ст.85 ч.1 КУпАП записував дані якими представлялись особи. Підтвердив, що виніс постанову про накладення штрафу стосовно ОСОБА_3. За вказані правопорушення громадяни притягнуті до адміністративної відповідальності за ст.85 ч.1 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в сумі 34,00 грн. Після чого завірив вказані протоколи та постанову своїм підписом. Про складання вказаних протоколів та постанови, нікого з потерпілих, які визнані такими органом досудового слідства, не повідомляв, відомості до комп'ютерної інформаційної бази не вносились. Повністю заперечив кваліфікацію дій за ст.364 ч.3 КК України, стверджує, що ніякої істотної шкоди від його дій не заподіяно ні особам, які визнані потерпілими від злочину, ні державі, просив виправдати за відсутністю складу злочинів.

Допитаний в суді потерпілий ОСОБА_5 показав, що в наявності є гладкоствольна рушниця, однак біля шести років на полювання не ходить, оскільки має проблеми зі здоров'ям. Про складання протоколу про порушення правил полювання від 17.01.2010 року, складеного ОСОБА_2 стало відомо від працівників міліції, вказаного правопорушення не вчиняв. З підсудним знайомий на протязі тривалого часу, вважав, що не є тією особою, оскільки в протоколі, зазначено місце проживання с. Лукавці, а він постійно проживав та проживає в смт. Берегомет. Постанови про накладення адміністративного стягнення не отримував, під час розгляду справи не був, оплату адміністративного стягнення не здійснював. До підсудного претензій матеріального та морального характеру не має.

Допитаний в суді потерпілий ОСОБА_4 показав, що про складений відносно нього протокол про порушення правил полювання від 24.10.2010 року, стало відомо від працівників міліції, вказаного правопорушення не вчиняв. Постанов про накладення на нього адміністративного стягнення не отримував і йому не вручалися, відповідно штрафу ніякого не сплачував. До підсудного будь-яких претензій матеріального та морального характеру не має.

Допитаний в суді потерпілий ОСОБА_3 показав, що з 1997 року був мисливцем, мав у власності гладкоствольну рушницю. Підтвердив, що в складеному відносно нього протоколі від 08.02.2009 року про порушення правил полювання, підписи та пояснення виконані не ним. Вказаного порушення не вчиняв, підсудного знає. Постанови про накладення стягнення не отримував і йому не вручалась, відповідно штрафу не сплачував. До підсудного претензій матеріального та морального характеру не має.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_6 показав, що працює єгерем ДП Берегометське ЛМГ. При яких обставинах складався протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 не пам'ятає. Протокол дав ОСОБА_2 та сказав, що ОСОБА_4 полював без картки і він розписався у протоколі як свідок. Про те, чи вчиняв насправді ОСОБА_4 правопорушення, не відомо. Під час складання протоколу присутній не був, а тільки засвідчив те, що було записано. Вважає, що ОСОБА_4 міг бути на полюванні в той час, коли складався протокол.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_7 показав, що працює єгерем ДП Берегометське ЛМГ. Підтвердив, що часто разом виїжджали в рейди по роботі, ОСОБА_2 перевіряв документи у мисливців та складав протоколи, а вони, єгеря, підписувалися в якості свідків. Після чого протоколи передавались на перевірку головному мисливствознавцю ОСОБА_8 При складанні протоколів відносно потерпілих (так званих порушників) не було, підсудному повірив і тому підписався.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_9 показав, що працює водієм у ДП Берегометське ЛМГ і постійно виїжджає у рейди. Буває таке, що розписується у протоколах про адміністративні правопорушення в якості свідка. Коли складався протокол на ОСОБА_5, не пам'ятає.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_10 показав, що працює єгерем ДП Берегометське ЛМГ. Зазначив, що ходив з підсудним в рейди і складали протоколи на правопорушників у яких підписувався як свідок. Потерпілого ОСОБА_3 не знає, однак у протоколі підписувався як свідок. Під час цього був правопорушник, але що він говорив з ОСОБА_2 йому не відомо і чи то був ОСОБА_3 теж не відомо.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_8 показав, що працює головним мисливствознавцем ДП Берегометське ЛМГ. Підтвердив, що протоколи про адміністративне правопорушення, складені ОСОБА_2 відносно громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розглядалися ним у приміщенні підприємства у відсутності осіб. За результатами розгляду було прийнято рішення про притягнення останніх до адміністративної відповідальності за порушення правил полювання та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 34,00 грн. на кожного. Квитанції про оплату штрафу було долучено до справи. Протоколи розглядалися у їх відсутність, після чого винесено постанови, про які правопорушників не повідомляли і які їм не надсилалися, оскільки штраф сплачувався добровільно.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_11 показав, що працює єгерем ДП «Берегометське ЛМГ». У 2009 році його викликали в прокуратуру, де пояснив, що точної дати не пам'ятає, з ОСОБА_2 були у рейді, виявили правопорушника, який не мав ліцензії і ОСОБА_2 склав на нього протокол, чи то був ОСОБА_3 не пам'ятає.

З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_12 вбачається, що квитанцію №108 від 26.10.2009 року Вижницького Ощадбанку про сплату адміністративного штрафу в розмірі 34,00 грн. жителем с. Лопушна ОСОБА_4 оформлена нею, останнього вона не знає і чи ним особисто здійснено оплату штрафу вказати не може. ОСОБА_2 знає, оскільки він приблизно з 2007 року неодноразово особисто сплачував адміністративні штрафи замість правопорушників. Бувало, що сплачував за трьох-чотирьох осіб за один раз.

Крім показів потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8, оголошених в судовому засіданні показів свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.366 ч.1 КК України підтверджується матеріалами кримінальної справи, зокрема:

- заявою ОСОБА_3 від 12.10.2011 року (а.с. 5);

- заявою ОСОБА_4 (а.с. 7);

- заявою ОСОБА_5 (а.с. 9);

- наказом №84 від 24.07.1997 року, згідно якого ОСОБА_2 переведений з НПП «Вижницький» у «Берегометський держлісгосп» (а.с. 19);

- наказом №25-к від 15.05.1998 року ОСОБА_2 зарахований на роботу мисливствознавцем у «Берегометське ДЛГ» (а.с. 20);

- копією посадової інструкції (а.с. 21-22);

- наказом №5-к від 31.01.2011 року ОСОБА_2 звільнено з посади мисливствознавця ДП «Берегометське ЛМГ» (а.с. 23);

- протоколом виїмки документів у ДП «Берегометське ЛМГ» від 26.10.2011 року (а.с. 43);

- протоколом огляду документу від 08.11.2011 року (а.с. 53-54);

- постановою про приєднання документа до справи як речового доказу від 08.11.2011 року (а.с. 55);

- висновком почеркознавчої експертизи №1499-К від 16.12.2011 року, в якому вказано, що рукописні записи «Відстрілочну карту забув дома», в графі «пояснення порушника» в протоколі про порушення правил полювання №2 від 17.01.2010 року, складеному на ОСОБА_5 - виконані не ОСОБА_5, а іншою особою (а.с.102-121).

Таким чином проаналізувавши наведені докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ст.366 ч.1 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю. Дії підсудного за даною статтею кваліфіковані правильно, оскільки останній вчинив - службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Крім того ОСОБА_2 обвинувачується у зловживанні владою, та службовим становищем, тобто умисному, з корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб, використанні службовою особою влади всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та інтересам держави, вчинені працівником правоохоронного органу, у злочині, передбаченому ст.364 ч.3 КК України. Згідно обвинувачення ОСОБА_2, працюючи на посаді мисливствознавця мисливської дільниці ДП «Берегометське ЛМГ» будучи наділеним владними повноваженнями, зловживаючи владою, прагнув здобути вигоду нематеріального характеру у виді штучного покращення результатів своєї владної діяльності. Тобто, діючи в особистих інтересах та всупереч інтересам служби, усвідомлював, що винесення неправдивих офіційних документів про застосування законодавства про адміністративні правопорушення, призведе до підриву авторитету держави в особі Державного комітету лісового господарства України в галузі мисливствознавства, достовірно знав, що громадяни ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не вчиняли адміністративних правопорушень, пов'язаних з порушенням встановлених законодавством правил мисливства, свідомо, навмисно склав завідомо неправдиві протоколи про порушення правил полювання на території України, передбачене ст. 85 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та від їх імені, з метою створення правдивості факту складання протоколу, сплатив штраф.

Стосовно пред'явленого обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.364 КК України, то воно не знайшло свого підтвердження в суді та спростовується зібраними по справі доказами, які Суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням у їх сукупності.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст.364 КК України, зловживання владою або службовим становищем визнається злочином у разі вчинення особою умисних дій з корисливих мотивів чи в інших інтересах або в інтересах третіх осіб, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Згідно пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення йому інкриміновано зловживання службовим становищем, яке він, діючи з корисливих мотивів в особистих інтересах як працівник правоохоронного органу, використав всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду інтересам держави та окремим громадянам.

Так, потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в суді показали, що їм не було відомо про складання відносно них протоколів про адміністративні правопорушення, ніякої шкоди їхнім особистим немайновим правам та інтересам внаслідок незаконного притягнення до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 34,00 грн. не заподіяно, оскільки його вони не сплачували, та внаслідок цих дій підсудного авторитет та престиж правоохоронних органів не підірвано, вони не змінили свого ставлення до правоохоронних органів, жодних претензій матеріального та морального характеру до підсудного не мають.

Доводи прокурора, що вчинення ОСОБА_2 службового підроблення, складання завідомо неправдивих протоколів, підробка пояснень вигаданих правопорушників та їх підписів, сплата штрафів в дохід держави, призвело до підриву авторитету держави в особі державного комітету лісового господарства України, дискредитації гідності потерпілих не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні та спростовано показаннями самих потерпілих, про відсутність заподіяння їм будь-якої шкоди.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст.364 ч.3 КК України є заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та інтересам держави.

Суд вважає, що якщо шкода полягає у заподіянні суспільно-небезпечних наслідків нематеріального характеру, питання про її істотність вирішується з урахуванням конкретних обставин справи, зокрема, істотною шкодою можуть визнаватися порушення охоронюваних Конституцією України чи іншими законами прав та свобод людини і громадянина (право на свободу й особисту недоторканність та недоторканність житла, виборчі, трудові, житлові права тощо), підрив авторитету та престижу органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, порушення громадської безпеки та громадського порядку, створення обстановки й умов, що утруднюють виконання підприємством, установою, організацією своїх функцій, приховування злочинів. При вирішенні питання про те, чи є заподіяна шкода істотною, потрібно також ураховувати кількість потерпілих громадян, розмір моральної шкоди чи упущеної вигоди тощо.

Оскільки будь-яких фактичних даних, які б давали підстави вважати, що внаслідок вчиненого підсудним злочину заподіяно істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та інтересам держави, судом не здобуто, то суд приходить до висновку, що в діях підсудного відсутній склад злочину, передбаченого ст.364 ч.3 КК України, а тому за цією статтею його необхідно виправдати.

Призначаючи підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Так, при призначенні покарання суд враховує, що скоєний підсудним злочин відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

При призначенні покарання підсудному суд враховує, що підсудний на досудовому слідстві вину визнавав повністю, під час судового слідства вини не визнав, раніше судимий за аналогічний злочин, проживає у середніх матеріально-побутових умовах, будь-якої шкоди потерпілим не заподіяно, останні претензій до підсудного не мають, виключно позитивно характеризується за місцем проживання.

За таких обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства і відносно нього можливо застосувати покарання у виді штрафу в межах ближче до мінімальної санкції, передбаченої статтею КК України, за якою притягується до відповідальності ОСОБА_2 з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на один рік.

Оскільки за попереднім вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 10.10.2011 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ст.366 ч.1 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 850,00 грн. в дохід держави, штраф не сплачено, а тому підсудному необхідно призначити покарання за правилами ст.70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання за цим вироком та вироком Вижницького районного суду від 10.10.2011 року.

Суд, вважає, що саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов не заявлено, речові докази залишити при матеріалах кримінальної справи.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.366 ч.1 КК України і призначити покарання у виді штрафу у розмірі 600,00 грн. (шістсот) гривень в дохід держави з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на один рік.

На підставі ст.70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання за цим вироком та покарання за вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 10.10.2011 року у виді штрафу у розмірі 850,00 грн. в дохід держави остаточно призначити покарання ОСОБА_2 у виді штрафу у розмірі 1200,00 грн. (одна тисяча двісті) гривень в дохід держави з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на один рік.

ОСОБА_2 за ст.364 ч.3 КК України виправдати за відсутністю в його діях складу злочину.

Міру запобіжного заходу, до набрання вироком чинності, засудженому ОСОБА_2 залишити обрану - підписку про невиїзд.

Речові докази: протокол про порушення правил полювання №13 від 24.10.2009 року та постанову №13 від 26.10.2009 року; протокол №2 від 17.01.2010 року та постанову №2 від 17.01.2010 року, постанову №1 від 09.02.2009 року, про притягнення громадян: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.85 КУпАП (а.с. 44-52) та три квитанції про сплату штрафу приєднані до матеріалів справи - залишити при ній.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернівецькій області р/р 31256272210002, ЄДРПОУ 25575279, МФО 856135, УДК в Чернівецькій області 2199,60 грн. (дві тисячі сто дев'яносто дев'ять) гривень 60 коп. за проведення почеркознавчої експертизи.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Чернівецької області через Вижницький районний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: І.В. Пилип'юк